План семінарського заняття № 3

1. Основні групи системи показників економічної ефективності.

2. Методологічні підходи (принципи) до побудови показників економічної ефективності.

3. Оцінювання ефективності капітальних вкладень.

4. Узагальнюючи показники ефективності діяльності підприємства.

5. Визначення порівняльної ефективності.

6. Оцінювання ефективності капітального ремонту.

План семінарського заняття № 4

1. Західний досвід визначення економічної діяльності підприємства (Return on Sales, ROS).

2. Сучасна концепція побудови показника рентабельності за допомогою CFROI (Cach Flow Return on Investment).

3. Визначення ефективності методом елімінування.

4. Ефект масштабу (синергія).

5. Визначення ефективності методом DEA.

6. Гранична ефективність: суть, форма вияву і механізм визначення.

Література [7о, 9о, 13о, 14о]

Тема 4. Методика аналізу економічної ефективності виробництва.

Мета теми: сприяти вивченню методики аналізу маси прибутку, відносних показників, засвоїти сутність кореляційно-регресійної моделі для аналізу ефективності виробництва.

Студент повинен знати: сутність методик аналізу продуктивності і рентабельності виробничих ресурсів, основних засобів, капіталів, рентабельності обороту (продажу).

Студент повинен вміти: застосовувати теоретичні навички при розв’язанні практичних завдань.

Методика аналізу продуктивності виробничих ресурсів

Аналіз відносних показників ефективності доцільно роз­починати з показників продуктивності, серед яких на особливу увагу заслуговує показник продуктивності виробництва за спо­житими ресурсами і за авансованими ресурсами.

Показник продуктивності виробництва за спожитими ресур­сами Пр_с визначається (2):

(2)

(3)

(4)

(6)

де ТП - товарна продукція; ВВ - витрати на вироб. і ре­алізацію товарної продукції.

Вплив зміни обсягу виробництва товарної продукції ∆ Пр на показник Пр_с визначається з виразу (3):

(3)

(4)

а зміни суми витрат ∆ Пр (4):

де символи 1; 0 — означають звітний і базовий періоди.

П

(5)

ри цьому (5):

,

Для більш поглибленого аналізу продуктивності виробництва за спожитими ресурсами важливо визначити, на скільки змінюється показник Пр_с під впливом зміни величини кожного з ре­сурсів, що були задіяні в процесі виробництва і реалізації продук­ції.

Відносний приріст показника продуктивності виробництва за спожитими ресурсами у звітному періоді порівняно з базовим (∆ПР) можна визначити за формулою (6):

(6)

і – виробничий ресурс і-го виду відповідно у звіт­ну і базовому періодах; – частка і-го ресурсу в загальній сумі виробничо спожитих ресурсів у звітному періоді; n – кількість виробничих ресурсів.

У розгорнутій формулі (6) повинні знайти відображення як самостійні її складові такі ресурси: заробітна плата із соціальними нарахуваннями (ресурс праці), амортизація (основний капітал), матеріальні витрати (оборотний капітал) і витрати на виробничі послуги. Вказані ресурси можуть справляти вплив на відносний приріст чи зменшення показника ПВ_С не лише з різним ступенем впливу, а й різноспрямовано. Тому отримані результати аналізу дають змогу спеціалістам розробляти обґрунтовані заходи щодо ощадливого використання ресурсів, а отже, і підвищення продуктивності виробництва.

Показник продуктивності виробництва за авансованими (за­стосовуваними) ресурсами будується за аналогічним методичним підходом з показником ПР_С (7):

(7)

,

ВП – валова продукція, АК – авансований капітал (ресурси),

Для оцінки продуктивності застосовуваних ресурсів на стадії виробництва у знаменнику формули (7), викорис­товують основний капітал і оборотний капітал, зменшений фонди обігу (8):

(8)

,

ОК – основний капітал; КО – оборотний капітал; ФО – фонди обігу.

Для оцінки продуктивності виробництва використовують і показник продуктивності додаткових вкладень у виробничі ресурси, що будується через співвідношення прирісних величин, а саме (9):

(9)

(10)

= ,

Запропоновані показники дають змогу визначити, наскільки вигідними були додаткові вкладення у збільшення авансованих ресурсів.

Для визначення співвідношення між показниками продуктивності застосовуваних і продуктивності спожитих ресурсів, необхідно визначати загальний відносний показник ефективності, а сааме (10):

де – продуктивність і-го застосовуваного ресурсу відповідно в звітному і базовому періодах; – продуктивність і-го спожитого ресурсу в цих періодах; Ч_в – частка і-го ресурсу в сукупних виробничих витратах звітного періоду.

Підприємства з показником F більшим одиниці мають порівняно кращі економічні результати, створюють більший економічний потенціал.

Методика аналізу рентабельності виробничих ресурсів

Величина показника рівня рентабельності залежить від двох факторів – ціни реалізації 1 одиниці продукції і рівня її собівартості.

Визначення зміни рівня рентабельності від зміни ціни використовують формулу (11):

(11)

∙ 100 ,

де Р_Ц – зміна рівня рентабельності від підвищення (+) або зниження (–) ціни, %; Ц1 і Цо – ціна реалізації 1 ц продукції від­повідно у звітному і базовому роках; С1 – собівартість 1 од. про­дукції у звітному році. Вплив собівартості на рівень рентабельно­сті можна визначити, віднявши від рівня рентабельності звітного року показник Р_Ц, або ж з виразу (12):

(12)

(13)

,

де Р_С – зміна рівня рентабельності від зниження (–) або зрос­тання (+) собівартості, %; С₀ – собівартість 1 од. продукції у ба­зовому періоді.

За результатами розрахунків має витримуватись рівність (13):

(13)

,

це - рівень рентабельності у звітному і базовому роках.

Методика аналізу рентабельності обороту (продажу)

Аналіз показника рентабельності продажу (обо­роту) дозволяє визначити, які саме фактори і якою мі­рою вплинули на зміну даного показника у звітному періоді по­рівняно з базовим або з його запланованим рівнем.

Рентабельність продажу (коефіцієнт) визначають за формулою (14):

(14)

,

Рівень рентабельності продажу формують економічні і технологічні параметри (обсяг продажу ОБ, ціна продукції Ц, змінні витрати на 1 продукції ЗВц, постійні витрати ПВ). Для визначення кількісного впливу параметрів на рентабельність продажу (обороту) застосовують індексний метод.

Вплив зміни обсягу продажу ∆Р визначають за формулою (15):

∆

(15)

Р = ,

Вплив зміни ціни (16):

∆

(16)

Р = ,

Вплив зміни змінних витрат на одиницю продукції (17):

∆

(17)

Р = ,

Вплив зміни постійних витрат на одиницю продукції (18):

∆

(18)

Р = ,