- •Методична розробка
- •В.О. Завідувача
- •Передмова
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •3. Методичні рекомендації до підготовки
- •План семінарського заняття № 1
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Тема 2. Класифікація видів і форм прояву ефективності.
- •Тема 3. Методологія і методика вимірювання економічної ефективності виробництва
- •План семінарського заняття № 2
- •План семінарського заняття № 3
- •План семінарського заняття № 4
- •Тема 4. Методика аналізу економічної ефективності виробництва.
- •План семінарсько-практичного заняття № 5
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для розв’язання
- •Семінарське заняття № 6
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Тема 6. Економічна ефективність інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств.
- •Семінарське заняття № 7
- •Індивідуально-консультаційне завдання № 2
- •План семінарського заняття № 8
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •4. Методичні вказівки до виконання індивідуально-консультаційної роботи студентів Завдання № 1
- •Вихідні дані для розрахунку ефективності діяльності підприємства використовуючи інтегральний показник
- •Завдання № 2
- •Вихідні дані для розрахунку синергетичного ефекту (грн.)
- •Завдання № 3
- •5. Критерії оцінювання знань студентів Форми і засоби контролю знань студентів
- •Шкала оцінки при виконанні самостійної роботи у вигляді складання опорних конспектів, тез доповідей, кросвордів, вирішення ситуаційних завдань
- •Індивідуально-консультаційна робота студента під керівництвом викладача
- •Семестровий контроль (Підсумковий модульний контроль)
- •Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання у 5-бальну та шкалу ects
- •Розподіл балів за рейтинговою системою
- •Підсумкова атестація студентів з курсу “Економічна ефективність діяльності підприємства”
- •Теми рефератів
- •7. Перелік питань з курсу Питання до пмк з курсу «Економічна ефективність діяльності підприємств»
- •8. Рекомендована література з курсу «Економічна ефективність діяльності підприємств»
План семінарського заняття № 3
Основні групи системи показників економічної ефективності.
Методологічні підходи (принципи) до побудови показників економічної ефективності.
Оцінювання ефективності капітальних вкладень.
Узагальнюючи показники ефективності діяльності підприємства.
Визначення порівняльної ефективності.
Оцінювання ефективності капітального ремонту.
План семінарського заняття № 4
Західний досвід визначення економічної діяльності підприємства (Return on Sales, ROS).
Сучасна концепція побудови показника рентабельності за допомогою CFROI (Cach Flow Return on Investment).
Визначення ефективності методом елімінування.
Ефект масштабу (синергія).
Визначення ефективності методом DEA.
Гранична ефективність: суть, форма вияву і механізм визначення.
Література [7о, 9о, 13о, 14о]
Тема 4. Методика аналізу економічної ефективності виробництва.
Мета теми: сприяти вивченню методики аналізу маси прибутку, відносних показників, засвоїти сутність кореляційно-регресійної моделі для аналізу ефективності виробництва.
Студент повинен знати: сутність методик аналізу продуктивності і рентабельності виробничих ресурсів, основних засобів, капіталів, рентабельності обороту (продажу).
Студент повинен вміти: застосовувати теоретичні навички при розв’язанні практичних завдань.
Методика аналізу продуктивності виробничих ресурсів
Аналіз відносних показників ефективності доцільно розпочинати з показників продуктивності, серед яких на особливу увагу заслуговує показник продуктивності виробництва за спожитими ресурсами і за авансованими ресурсами.
Показник продуктивності виробництва за спожитими ресурсами Прс визначається (2):
(2)
(3)
(4)
(6)![]()
де ТП - товарна продукція; ВВ - витрати на вироб. і реалізацію товарної продукції.
Вплив
зміни обсягу виробництва товарної
продукції ∆ Пр
на показник Прс
визначається з виразу (3):
(3)
(4)![]()
а
зміни суми витрат ∆ Пр
(4):
![]()
де символи 1; 0 — означають звітний і базовий періоди.
П
(5)
,
Для більш поглибленого аналізу продуктивності виробництва за спожитими ресурсами важливо визначити, на скільки змінюється показник Прс під впливом зміни величини кожного з ресурсів, що були задіяні в процесі виробництва і реалізації продукції.
Відносний
приріст показника продуктивності
виробництва за спожитими ресурсами у
звітному періоді порівняно з базовим
(∆ПР
)
можна визначити за формулою (6):
(6)![]()
і
– виробничий ресурс і-го виду відповідно
у звітну і базовому періодах;
– частка і-го ресурсу в загальній сумі
виробничо спожитих ресурсів у звітному
періоді; n – кількість виробничих
ресурсів.
У розгорнутій формулі (6) повинні знайти відображення як самостійні її складові такі ресурси: заробітна плата із соціальними нарахуваннями (ресурс праці), амортизація (основний капітал), матеріальні витрати (оборотний капітал) і витрати на виробничі послуги. Вказані ресурси можуть справляти вплив на відносний приріст чи зменшення показника ПВС не лише з різним ступенем впливу, а й різноспрямовано. Тому отримані результати аналізу дають змогу спеціалістам розробляти обґрунтовані заходи щодо ощадливого використання ресурсів, а отже, і підвищення продуктивності виробництва.
Показник продуктивності виробництва за авансованими (застосовуваними) ресурсами будується за аналогічним методичним підходом з показником ПРС (7):
(7)
,
ВП – валова продукція, АК – авансований капітал (ресурси),
Для оцінки продуктивності застосовуваних ресурсів на стадії виробництва у знаменнику формули (7), використовують основний капітал і оборотний капітал, зменшений фонди обігу (8):
(8)
,
ОК – основний капітал; КО – оборотний капітал; ФО – фонди обігу.
Для оцінки продуктивності виробництва використовують і показник продуктивності додаткових вкладень у виробничі ресурси, що будується через співвідношення прирісних величин, а саме (9):
(9)
(10)
=
,
Запропоновані показники дають змогу визначити, наскільки вигідними були додаткові вкладення у збільшення авансованих ресурсів.
Для визначення співвідношення між показниками продуктивності застосовуваних і продуктивності спожитих ресурсів, необхідно визначати загальний відносний показник ефективності, а сааме (10):

де
– продуктивність і-го застосовуваного
ресурсу відповідно в звітному і базовому
періодах;
– продуктивність і-го спожитого ресурсу
в цих періодах; Чв
– частка і-го ресурсу в сукупних
виробничих витратах звітного періоду.
Підприємства з показником F більшим одиниці мають порівняно кращі економічні результати, створюють більший економічний потенціал.
Методика аналізу рентабельності виробничих ресурсів
Величина показника рівня рентабельності залежить від двох факторів – ціни реалізації 1 одиниці продукції і рівня її собівартості.
Визначення зміни рівня рентабельності від зміни ціни використовують формулу (11):
(11)
∙ 100 ,
де
РЦ
– зміна рівня рентабельності від
підвищення (+) або зниження (–) ціни, %;
Ц1 і Цо – ціна реалізації 1 ц продукції
відповідно у звітному і базовому
роках; С1 – собівартість 1 од. продукції
у звітному році. Вплив собівартості на
рівень рентабельності можна визначити,
віднявши від рівня рентабельності
звітного року показник
РЦ,
або ж з виразу (12):
(12)
(13)
,
де
РС
– зміна рівня рентабельності від
зниження (–) або зростання (+)
собівартості, %; С0
– собівартість 1 од. продукції у базовому
періоді.
За результатами розрахунків має витримуватись рівність (13):
(13)
,
це
-
рівень рентабельності у звітному і
базовому роках.
Методика аналізу рентабельності обороту (продажу)
Аналіз показника рентабельності продажу (обороту) дозволяє визначити, які саме фактори і якою мірою вплинули на зміну даного показника у звітному періоді порівняно з базовим або з його запланованим рівнем.
Рентабельність продажу (коефіцієнт) визначають за формулою (14):
(14)
,
Рівень рентабельності продажу формують економічні і технологічні параметри (обсяг продажу ОБ, ціна продукції Ц, змінні витрати на 1 продукції ЗВц, постійні витрати ПВ). Для визначення кількісного впливу параметрів на рентабельність продажу (обороту) застосовують індексний метод.
Вплив
зміни обсягу продажу ∆Р
визначають за формулою (15):
∆
(15)
=
,
Вплив зміни ціни (16):
∆
(16)
=
,
Вплив зміни змінних витрат на одиницю продукції (17):
∆
(17)
=
,
Вплив зміни постійних витрат на одиницю продукції (18):
∆
(18)
=
,
