2. Примітки

1. У теоретичному і практичному аспектах поняття “економічне зростання” тісно пов’язане з терміном розширене “відтворення”, але за своїм змістом - це не тотожні економічні категорії. Так, розширене відтворення охоплює процеси як на макрорівні (національна, світова економіка), так і на мікрорівні (галузь, підприємство). Економічне зростання характеризує стратегічні цілі руху економіки в основному на макрорівні (національному чи світовому).Тут на першому плані постає проблема кількісного та якісного розвитку національної економіки. Сам механізм економічного зростання, як правило, у західній економічній літературі розглядається незалежно від існуючих соціально-економічних відносин у тій чи іншій країні (економічній системі).(Політична економія : Навч. посібник / К. Т. Кривенко, В. С. Савчук, О. О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. Наук, проф. К. Т. Кривенка. – К. КНЕУ, 2001. – С. 315-316).

2. Економічне зростання як комплексне явище має:

- свій зміст (загальноекономічний і специфічний) - суспільне відтворення як матеріальна основа економічного зростання (розширене відтворення);

- матеріально-речовий носій – ресурси, елементи, фактори зростання;

- мету – задоволення потреб, зростання життєвого рівня, якості життя кожної особи, усього суспільства;

- соціально-економічний результат (наслідки) – зростання національного багатства, життєвого рівня, якості життя кожної особи, усього суспільства;

- показники зростання – кількісні та якісні показники розвитку продуктивних сил і економічних відносин, економічної та соціальної ефективності виробництва (Зазимко А. З. Політична економія: Структурно-логічний навч. посіб – К. : КНЕУ, 2005. – С. 293).

3. Трансформаційна економіка: Навч. посіб. / В.С. Савчук, Ю.К. Зайцев, ІІ.Й. Малий та ін.; За ред. В. С. Савчука, Ю.К. Зайцева. - К.: КНЕУ, 2006. - С.465.

4. Вважається, якщо частка реального ВВП, отриманого за рахунок інтенсивних факторів перевищує 50 %, то тип зростання характеризується як переважно інтенсивний, а якщо вона нижча від цього рівня, - то як переважно екстенсивний (Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання-Прес, 2001. – С.356).

5. Федоренко В. Г. та ін. Політична економія: Підручник. – К. : Алерта, 2008. – С. 223-224.

13.1.2. Інвестиції: зміст, форми, роль в економічному зростанні

Інвестиції - це витрати, пов’язані з утворенням, заміщенням повним чи частковим) та/або збільшенням наявного капіталу.

Інвестиції можуть набувати різноманітних форм (табл.), існування яких пояснюється різними об’єктами вкладання грошей, джерелами інвестиційних ресурсів, рівнями ризику, суб’єктами інвестиційної діяльності тощо.

Таблиця

Класифікація інвестицій

Критерій класифікації Фікації	Форми інвестицій
За об’єктом вкладання коштів	Реальні (матеріальні та нематеріальні активи) Фінансові цінні папери (акції, облігації, казначейські зобов’язання), грошові вклади
За роллю у відтворю-вальних процесах	Реноваційні інвестиції (джерело: амортизація); Чисті інвестиції (джерело: заощадження)
За призначенням	Реконструкція, нове будівництво
За терміном	Короткострокові (окупність терміном до 1 року) Середньострокові (до 3 років) Довгострокові (понад 3 роки)
За суб’єктами вкладання коштів	Приватні, державні, змішані, іноземні

Згідно з міжнародною методикою економічного аналізу, основною класифікаційною ознакою інвестицій є об’єкт вкладання коштів. За цим критерієм виділяють фінансові та реальні інвестиції. Останні представляють собою вкладання коштів у відтворення реального капіталу.

До об’єктів реального інвестування Cистема національних рахунків ООН відносить: 1) матеріальні актив; 2) нематеріальні активи[1].

Загальний обсяг реальних інвестицій, що здійснюються в економіці протягом певного періоду(року), отримує вираз у показнику “валові інвестиції”.

За своїм відтворювальним призначенням у складі валових інвестицій виділяють два компоненти: 1) реноваційні (амортизаційні) інвестиції 2) чисті інвестиції [2]

Для характеристики інвестицій використовують різні взаємодоповнюючі напрями їх аналізу.

1. Визначають рівень інвестування в національну економіку, тобто відношення валових інвестицій до валового внутрішнього продукту, що виражене у відсотках.

2. Аналізують структуру інвестування, виділяючи виробничу, технологічну, відтворювальну та територіальну [4].

Сутнісні ознаки, властивості та призначення інвестицій знаходять своє відображення у їх функціях, основними з яких є:

- продуктивна, пов'язана з виробництвом валового внутрішнього продукту (формуванням сукупної пропозиції), участь в якому інвестиції беруть після трансформації у предмети та засоби праці, їх продуктивність та інші якісні характеристики (капіталовіддача, термін служби, енергоємність функціонування тощо) відіграють при цьому вирішальну роль;

- структуроформуюча: інвестиції формують структуру суспільно го виробництва, визначаючи пропорції між окремими підрозділами, секторами та галузями національної економіки тощо;

- доходотворча: технологія будь-якого виробничого процесу потребує певного співвідношення “праця - капітал”, тому зміни в інвестиційній активності зумовлюють наступні взаємопов’язані процеси: “збільшення обсягів функціонуючих основних фондів - підвищення потреби у робочій силі - скорочення рівня безробіття - зростання кількості осіб, що отримують доходи, - зростання доходів населення й загального рівня добробуту”;

- інноваційна: інвестиційний процес є процесом систематичної реалізації інновацій, впровадження у виробництво найновіших досягнень науково-технічного прогресу і на цій засаді ініціює підвищення його ефективності та економічне зростання.