3.2. Концепції та основні завдання переходу постсоціалістичних суспільств до ринкової економіки

Економічною наукою та практикою здійснення ринкових перетворень сформовано дві основні концепції ринкових перетворень у постсоціаліс­тичних суспільствах.

1.Зміст однієї з них передбачає поступовий еволюційний перехід до ринкової економіки шляхом зміни потоку ресурсів. Суб'єкти підприєм­ництва поступово пристосовуються до нових умов та починають активно впливати на обсяги виробництва, споживання, напрями та розміри вкла­день капіталу. Держава не усувається, а навпаки відіграє активну роль у здійснюваних перетвореннях. її роль полягає в тому, щоб поступово замінювати складові адміністративно-командної економіки на ринкові елементи. З цього приводу усталеною є думка про те, що держава має пом'якшити такі соціально-економічні наслідки ринкових перетворень, як зменшення обсягів виробництва, падіння рівня і якості життя населення, що дасть змогу спрямувати процес перетворень у регульоване русло, дасть змогу обрати найбільш раціональні шляхи їх здійснення.

Позитивні результати такого підходу до трансформації економіки у ринкову демонструє Китайська Народна Республіка. З 80-х років XX ст. для економіки цієї держави характерна висока динаміка зростання вало­вого внутрішнього продукту - 11-12% на рік. У цій країні адміністративно-командна система господарювання не руйнується, а реформується відповідно до завдань кожного етапу транс­формації. Ринкові перетворення здійснюються насамперед там, де для цього є найбільш сприятливі умови, і контролюються ті сфери госпо­дарської діяльності, де це необхідно. Так, радикальні економічні реформи здійснювались у пріоритетних галузях економіки Китаю. Це були галузі, де можна було очікувати найшвидшого ефекту: транспорт, сільське госпо­дарство, переробні галузі, підприємництво. Водночас створювались пере­думови для посилення самостійності підприємств та їх відповідальності за результати діяльності, реалізувалась політика „стимулюючого оподат­кування", тобто самодостатнього привласнення підприємствами свого прибутку. Широко запроваджувалися такі системи господарювання як підрядна, орендна, акціонерна, що зумовило вдосконалення механізму стимулювання праці та виробництва, зниження витрат, зростання прибутків, розширення самофінансування державних та приватних підпри­ємств.

Відповідно до цієї концепції легалізується та розвивається приватний сектор, що дає змогу досягти динамічної рівноваги на споживчому ринку; лібералізуються ціни на ресурси, але зберігається державний контроль за ними; ринкові механізми впроваджуються насамперед у виробництво та збут товарів, а потім і вкладення капіталу; формується двосекторна модель економіки з переважанням приватного сектора в галузях, що споживають ресурси, та державного і того, що контролюється нею, секторів.

2. Концепція „щокової терапії" за своїм змістом передбачає здійс­нення радикальних змін в економічній системі, що забезпечить швидкий перехід до досконалого ринкового середовища, котре розвивається на засадах ринкової рівноваги.

Нею передбачається:

• одномоментна лібералі­зація цін; проведення протягом 1-2 років радикальних антиінфляційних заходів, спрямованих на досягнення стабільності в економіці;

• максимально можливе усунення держави від регулювання економічного розвитку;

• перехід підприємств на повну фінансову самостійність;

• відмова від біль­шості субсидій.

В основу цієї концепції покладено сучасний варіант ліберальної ринкової теорії, побудованої на ідеях монетаризму. Провідне місце серед них займає постулат про те, що ринок є найефективнішою формою еконо­мічних відносин. Тому приведення в дію ринкових механізмів само­регуляції дасть змогу швидко пройти етапи ринкової трансформації економічної системи. Суб'єкти підприємницької діяльності у процесі ринкового обміну створюють відповідні норми та правила взаємодії без втручання держави. Однак таке твердження не можна абсолютизувати. Практика ринкових трансформацій за цим сценарієм дає далеко не одно­значні результати.

Найбільш послідовно така концепція ринкових перетворень була реалізована в Польщі, де для її втілення в життя були сприятливі умови. Однак у більшості постсоціалістичних країн охарактеризовані концепції у чистому вигляді не використовувались. Вибір тієї або іншої концепції ринкових трансформацій значною мірою залежить від стартових умов соціально-економічного, політичного плану. Але незалежно від обраної моделі трансформації адміністративно-командної системи її кінцевий результат визначальною мірою залежить від рівня державного управління, політичної волі реформаторів. Це особливо актуально для України, де існують особливо яскраві прояви незадовільного ходу ринкових реформ в економіці.

До основних завдань перехідного періоду належать:

• реформування відносин власності шляхом створення умов для утвердження тих з них, котрі притаманні ринковій економіці;

• роздержавлення, що передбачає обмеження втручання держави в економіку, відмову від прямого державного управління нею;

• приватизація за допомогою переходу у приватну власність основної частки державної власності;

• демонополізація економіки через створення конкурентного середовища, його подальший захист, подолання всіх форм монополії;

• лібералізація цін, яка здійснюється за допомогою ліквідації державного контролю за цінами на левову частку товарів та послуг,

утвердження свободи торгівлі та підпорядкування підприємницької діяльності у цій сфері економічним законам ринку;

• макроекономічна стабілізація, котра передбачає мінімізацію дефіциту державного бюджету, відхід від надлишкового випуску в обіг грошей, припинення пільгового кредитування, тобто чинників інфляції;

• створення сучасної ринкової інфраструктури;

• формування дієздатної системи соціального захисту населення.