Примітки

1. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В. С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т. Кривенка. – К. : КНЕУ, 2001.- 508 с.

Спочатку розподіл праці зароджується в межах країн, потім охоплює сусідні країни і зрештою весь світ.

Першими прикладами міжнародного поділу й міжнародної кооперації праці є події 30-тисячолітньої давнини: жителі Нової Гвінеї зі стовбурів хлібного дерева робили парусні човни, які були придатні для тривалих морських переходів, і долали на них відстані в тисячі морських миль до узбережжя Австралії, островів Фіджі, Самоа, Тонга. Про це свідчать знайдені там предмети повсякденного вжитку, які ідентичні тим, якими користувалися самі гвінейці.

До промислового перевороту (кінець ХVІII – перша половина ХІХ ст.) міжнародний поділ праці як вищий ступінь суспільного поділу праці базувався на відмінностях в природно-кліматичних умовах виробництва (клімат, грунти, надра, водні і лісові ресурси).

На індустріальній стадії виробництва посилюється спеціалізація, яка грунтується на відмінностях країн за іншими факторами: капітал, праця, підприємницькі здібності, знання.

2. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. О. Рибалкіна, В. Г. Бодрова. – К. : Академвидав, 2004. – 672 с.

Таблиця

Сфери міжнародного кооперування

Назва сфер	Зміст кооперування
Міжнародне виробничо-технічне кооперування	До цієї сфери належать відносини, щодо використання різних прав власності: ліцензій, патентів тощо; підрядне кооперування у здійсненні буді­вельних і монтажних робіт; удосконалення управління виробниц­твом; стандартизація, уніфікація, сертифікація, розподіл вироб­ничих програм.
Реалізація кооперованої продукції	Відносини при кооперуванні розраховані на довгостроковий період. Як правило, кооперовані відносини продовжуються після закінчення строку дії угоди про кооперацію.
Після продажне обслуговування техніки	Спрямоване на вирішення питань технічного обслуговування реалізованої продукції.

16.1.3. Інтернаціоналізація виробництва - всеохоплююча

тенденція розвитку сучасного світового господарства

Економічною формою розвитку міжнародного поділу праці та міжнародного усуспільнення виробництва є інтернаціоналізація.

Розрізняють поняття “інтернаціоналізація виробництва”, “інтернаціоналізація капіталу”, “інтернаціоналізація господарського життя”[1, с. 451-453].

Інтернаціоналізація виробництва – це встановлення безпосередніх стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає частиною процесу, що відбувається у світовому масштабі.

Інтернаціоналізація капіталу – це процес переплетіння і об’єднання національних капіталів, що проявляється як у створенні окремими компаніями об’єктів в інших державах, так і в розвитку міжнародних форм зв’язків і контактів між капіталами різних країн.

Інтернаціоналізація господарського життя – це зближення економік країн, що виявляється у зростанні виробничої взаємозалежності, збільшенні міжнародного товарообороту, русі капіталів і робочої сили, взаємному впливові на найважливіші економічні процеси в країнах, у тому числі на динаміку цін, ставки відсотка тощо.

Інтернаціоналізація господарського життя почалася за доби великого машинного виробництва. У її розвитку виділяють три етапи (табл.).

Таблиця