- •1. Національна економ і економічна система.
- •2. Предмет та функції макроекономіки.
- •3. Методологія макроекономіки.
- •4. Сутність та особливості системи національних рахунків.
- •5.Номінальний та реальний ввп. Показники рівня цін.
- •6.Цикли ділової активності та їх особливості.
- •7.Безробіття:осн визн та вимірювання.
- •8. Інфл. Явища в ек.
- •9. Сукупний попит та його особливості.
- •10. Рівновага сукупного попиту і пропозиції
- •11. Теорії кривої короткострокової сукупної пропозиції.
- •12. Нецінові чинники сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •13. «Шоки» (збурення) сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •14. Взаємозв’язок використовуваного доходу і споживання.
- •15.Взаємозвязок використовуваного доходу та заощаджень
- •16. Інвестиції:суть та особливості.
- •17. Модель «витрати-випуск»
- •18. Модель «вилучення – ін’єкції»
- •20. Інфляційний та рецесійний розрив.
- •21. Сутність та особлив. Бюджетно-пдаткової політики
- •22. Дискреційна та недискрец. Фіскал. Політика.
- •23. Бюджетний дефіцит та управління державним боргом.
- •24. Сутність грошей та їх агрегати
- •25.Попит та пропозиція на гроші
- •26. Рівновага на грошовому ринку.
- •27.Цілі, види та інструменти грош-кред політики.
- •28.Рівновага в моделі is-lm.
- •29.Бюдж-податкова та грош-кредитна політика в моделі is-lm.
- •30.Теорія міжнародної торгівлі.
- •31.Світове г-ство та нац економіка
- •32. Крива Філіпа у коротко та довгостроковому періоді.
- •33.Соціальна політика в Україні
- •34.Сутність економ. Зростання
- •35. Сучасні моделі економічного зростання.
- •1. Національна економ і економічна система.
24. Сутність грошей та їх агрегати
Сутність грошей визначається через їх функції :
1) міра вартості;2) засіб обігу;3) засіб платежу;4) засіб нагромадження;5) світові гроші. Роль грош. як міри в-ті полягає у їх здатності вимірювати в-ть товарів та їх цін, що робить усі товари співмірними. Як засіб обміну вони використовуються для купівлі товарів і послуг. Як засіб платежу гроші функціонують в системі боргових платежів у формі кредитних грошей - векселів, банкнот; і реальних грошей - золота, монет, паперових грошей. У функції нагромадження гроші використовуються як актив, що після продажу товарів зберігає купівельну силу на майбутнє. Як св., гроші викор. у міжнар. розрах. Цих 5 ф-ій грош.у їх системній єдності становлять реальне функціонування грошової маси. Надзвичайно складна сутність грошей не дала змоги світовій економічній думці дати однозначне і достатньо повне їх визначення на понятійному рівні. Сучасна західна грош. теорія обмежилась визначенням сутності грошей як всього того, що використовується як гроші. Представники іншої ек. школи вважають, що гроші є специфічним товаром, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто як загальний еквівалент. Нині грошима називають усе, що є носієм купівельної спроможності і приймається як плата за товари й послуги. Ось чому до грошей відносять банкноти, монети, банківські активи, боргові зобов’язання, а також товарні гроші, тобто споживчі товари, що можуть використовуватися як засіб обміну.
Грош. агрегати — види грошей та грошових засобів, які відрізняються один від одного своєю ліквідністю, тобто можливістю швидкого перетворення в готівку, показники структури грошової маси. Відповідно до методологічних правил НБУ виділяють грошові агрегати різного складу:
М0=готівкові гроші; М1=М0+кошти на поточних +розрахунк. рахунках ; М2=М1+строкові депозити;
М3=М2+кошти клієнтів за трастовими операціями банків.
Грош. агрегати побудовані шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів (кредитних інструментів) в послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності. Тобто кожний наступний грош. агрегат включає в себе попередній плюс новий блок фінансових активів.
25.Попит та пропозиція на гроші
Пропозиція грошей є реальною грошовою масою і визнач-ся за формулою: Прг=ГМ/Ц. Грошова Пр склад-ся із готівкових і безготівкових грошей. Всі вони в залежності від рівня їх ліквідності об'єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати.
Під ліквід-тю активів розуміють можливість їхнього перетворення в грошову форму без суттєвої втрати варт-ті і в короткий строк.
Отже, кожний наступний грошовий агрегат відрізняється від попереднього не лише за структурою, а й за величиною. Контрол-чи грошові агрегати, НБ цілеспрямовано впливає на грош ринок.
Пр грошей залежить від грошово-кредитної політики НБ.
Пр грошей у країні зростає, якщо зростає грошова база; зниж-ся норма обов'язкових мінім банк-х резервів; зменш-ся надлишкові резерви комерційних банків; зниж-ся частка готівкових грошей у заг сумі платіжних засобів населення.
Грошовий попит — це По на реальну грошову масу (Пог = ГМ/Ц). Він включає попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.
Попит на гроші для угод випливає з їхньої функції як засобу обігу, тобто з їх використання для купівлі товарів і послуг. Чим більша загальна грошова вартістіь товарів і послуг, що знаходяться в обігу, тим більше потрібно грошей для угод. Обернено на цей попит впливає швидкість обертання грошей.
Кількість грошей в обігу визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера: ГМхШ=ЦхО,де Ш- швидкість обертання грошей; Ц -середній рівень цін; О- кількість угод.Перевагою володіння грошима є їх висока ліквідність, але їх недолік полягає в тому, що вони не приносять доход їхньому власнику.Переваги володіння облігаціями полягають в тому, що вони приносять доход у формі відсотка, але їх недоліком є низька ліквідність.Тому особи, які володіють вартістю, постійно вирішують альтернативу зберігати вартість у формі грошей чи у формі фінансових активів. На її вирішення впливає %-ва ставка, тобто рівень доходів від фінансових активів. %-ва ставка визначає По на гроші як активи. Чим вища %-ва ставка, тим більша альтернативна вартість грошей, тобто тим більше доходу втрачають власники грошей від їх зберігання. Тому за зростання %-вої ставки зростає По на фінансові активи і падає По на гроші як бездоходний актив.