- •Методичні вказівки для проведення семінарських занять, організації самостійної та індивідуальної роботи студентів
- •Передмова
- •Методичні рекомендації для денної форми навчання Тема 1. Поняття і сутність менеджменту
- •План проведення семінарського заняття
- •Перелік питань до індивідуальної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тести для поточного контролю набутих знань:
- •Перелік питань до індивідуальної роботи студентів з теми:
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань: Тести для поточного контролю набутих знань
- •8. Які основні підходи до управління існують в державах з розвинутою економікою?
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Запитання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 4. Методи обґрунтування управлінських рішень
- •План семінарського заняття:
- •Перелік питань до індивідуальної роботи:
- •Перелік питань до самостійної роботи:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •Тема 5. Імідж менеджера та організації
- •Перелік питань до індивідуальної роботи студентів з теми:
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Перелік питань до індивідуальної роботи студентів з теми:
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •Перелік питань до індивідуальної роботи
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •4. Складність організаційної структури управління визначається:
- •Перелік питань до індивідуальної роботи студентів з теми:
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань: Тести
- •1. Згідно теорії сподівань поведінка людини в організації спрямовується:
- •4. Які групи потреб а. Маслоу відносить до первинних:
- •Ключові терміни та поняття:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань: Тести:
- •1. До принципів контролю не належать:
- •2. Функція контролю має основні завдання, до яких відносяться:
- •3. Контроль - одна з найважливіших функцій менеджменту, застосування якої дає керівникові можливість стежити за:
- •4. Суб'єктами контролю не виступають:
- •5. Об'єктами контролю виступають:
- •6. З якою метою проводиться незалежний фінансовий контроль?
- •7. Процес контролю мас проходити через такі етапи:
- •8. Попередній контроль використовується до таких видів ресурсів:
- •Перелік питань до індивідуальної роботи студентів з теми:
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •4. Який стиль керівництва необхідно застосувати в форс мажорних ситуаціях:
- •5. Влада, при якій підлеглий вірить, що керівник може заохотити його за виконану роботу, називається владою:
- •6. Який тип влади може викликати у підлеглих негативну реакцію?
- •7. Стиль керівництва, спрямований на участь членів колективу в обговоренні важливих питань його функціонування, - це:
- •Тема 11. Комунікації в управлінні.
- •Перелік питань до індивідуальної роботи студентів з теми:
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •10. До елементів комунікаційного процесу належать:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •4) Відсторонення конфліктуючих від безпосереднього спілкування на певний час, повне припинення стосунків між ними.
- •7. Які стилі поведінки в конфліктній ситуації доцільно використовувати менеджеру в разі виникнення дисфункцінального конфлікту:
- •8. Який з перерахованих видів діяльності не відноситься до процесу управління конфліктом:
- •Тема 13. Теоретичні основи самоменеджменту.
- •Перелік питань до індивідуальної роботи студентів з теми:
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •Ключові терміни та поняття:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •4. Назвати концепції ефективності управління.
- •10. Чому систематичне просування за службою, вважається важливим стимулом кваліфікаційного зростання управлінського працівника і розвитку його ініціативи? Тести
- •3. До витрат на управління включаються:
- •Методичні рекомендації для заочної форми навчання Тема 1. Поняття і сутність менеджменту
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 2. Розвиток науки управління.
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •Запитання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 4. Методи обґрунтування управлінських рішень
- •План семінарського заняття:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •Тема 5. Імідж менеджера та організації
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Тема 6. Планування в організації
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Тема 8. Мотивація
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань: Тести
- •1. Згідно теорії сподівань поведінка людини в організації спрямовується:
- •4. Які групи потреб а. Маслоу відносить до первинних:
- •Ключові терміни та поняття:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •Тема 10. Лідерство
- •Студенти повинні знати: співвідношення керівництва та лідерства, стилі керівництва, шляхи вдосконалення керівництва колективом.
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Тема 11. Комунікації в управлінні.
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •Тема 12. Конфлікти як об’єкт управління
- •4) Відсторонення конфліктуючих від безпосереднього спілкування на певний час, повне припинення стосунків між ними.
- •Тезисний матеріал до теми:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •Питання для перевірки засвоєних знань:
- •4. Назвати концепції ефективності управління.
- •10. Чому систематичне просування за службою, вважається важливим стимулом кваліфікаційного зростання управлінського працівника і розвитку його ініціативи?
- •Рекомендована література
- •Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.) / Уклад. І голов. Ред. В.Т. Бусел. – к.: Ірпінь: втф «Перун», 2005. – 1728 с.
- •Запровадження компетентнісного підходу – перспективний напрям розвитку сучасної освіти: [електронный ресурс] // Вісник.- вип. 2004 -№22 http://visnyk.Iatp.Org.Ua
- •Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року Житна і.П., Нескреба а.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства.
- •Радченко в.В., Новак в.О. Менеджмент: Навчальний посібник. – к.: нау, 2001 – 400 с.
Тема 11. Комунікації в управлінні.
Мета теми: Виробити навички ефективної комунікації, набути практичних умінь працювати з інформаційними потоками: відборі, аналізу, порівнянні, мобільності, лаконічності, зрозумілості, своєчасності тощо.
Студенти повинні знати: поняття комунікації та її роль в управлінні організацією, види комунікацій та їх характеристики.
Студенти повинні вміти: ефективно обмінюватись інформацією як серед менеджерів так і підлеглих.
Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:
1. Що розуміють під терміном інформація?
2. Що слід розуміти під терміном комунікація?
3. Яку основну роль виконують комунікації в менеджменті?
4. Що слід розуміти під комунікаційним процесом?
5. Охарактеризувати етапи комунікаційного процесу.
6. Охарактеризувати основні методи комунікації.
7. Класифікувати невербальні засоби комунікації.
8. Охарактеризувати бар’єри ефективної комунікації.
9. Чому культурні відмінності між відправником і одержувачем відіграють важливу роль в процесі комунікації?
10.Від чого залежить ефективність комунікацій у менеджменті?
Ключові терміни та поняття: інформація, комунікація, комунікаційний процес, перешкоди, зворотній зв’язок.
Тезисний матеріал до теми:
Комунікація - це процес обміну інформацією між двома і більше суб'єктами, якими можуть виступати окремі особи, групи людей, організації. Обмін інформацією вбудований в основні види управлінської діяльності, тому комунікації ще називають процесом, що складається з етапів і стадій.
Знання ролі та змісту кожного із етапів комунікації дозволяє більш ефективно управляти процесом в цілому.
Комунікації можуть здійснюватися:
Між організацією і зовнішнім середовищем.
Між рівнями управління (по вертикалі).
Між підрозділами, відділами, службами (по горизонталі).
Між керівником і підлеглим.
Між працівниками організації.
Мета комунікації - це забезпечення розуміння інформації сторонами, що нею обмінюються.
Для здійснення процесу комунікації необхідні, принаймні, 4 умови:
Наявність відправника -особи, яка генерує ідеї або збирає інформацію і передає її.
Наявність повідомлення - власне інформація, закодована за допомогою символів.
Наявність каналу-засібу передачі інформації.
Наявність отримувача - особи, якій призначена інформація.
Головною умовою ефективності ділової комунікації є усвідомлення того, що можливість реалізації мети взаємодії зросте, якщо правильно організувати її проведення і створити атмосферу взаєморозуміння, довіри і співпраці.
Комунікаційний процесс складається з таких етапів:
Виникнення необхідності в обміні інформацією.
Створення повідомлення (кодування), яке висвітлює закладену думку, ідею.
Вибір каналу передачі.
Передача.
Прийняття повідомлення, декодування його отримувачем і усвідомлення змісту ідеї відправника.
Зворотній зв’язок
Усередині організації її співробітники грають певні ролі, діють в умовах ієрархії влади. Все це зрештою вносить суттєві зміни в характер комунікації, ускладнює їх. Тому для позначення процесів комунікації в межах організації використовують поняття “організаційні комунікації”.
Виділяють такі основні методи комунікацій:
усна комунікація (вербальна);
письмова комунікація;
невербальна комунікація.
Усна комунікація – найбільш поширений метод обміну інформацією між людьми.
До популярних форм усної комунікації відносяться: промови; групові дискусії; розмови по телефону; розповсюдження чуток тощо.
Перевагами усної комунікації є:
1) швидкість обміну інформацією;
2) гарний зворотній зв’язок завдяки безпосередньому контакту (можливість поставити запитання, уточнити повідомлення, виявити згоду чи незгоду тощо);
3) простота здійснення комунікації.
До недоліків усної комунікації слід віднести:
1) використання для повідомлення недостатньо точних, неадекватних, не підходящих слів;
2) можливість пропустити у повідомлені суттєві деталі;
3) велика ймовірність забування почутої слухачем інформації;
4) викривлення повідомлення при його передаванні другій, третій і т. і. особі.
Письмова комунікація Письмові комунікації широко використовується на практиці.
Формами письмової комунікації виступають: накази; розпорядження, листи, звіти і багато інших засобів комунікації, які використовують письмові символи.
Переваги письмової комунікації:
1) письмова інформація є незмінною впродовж тривалого часу, є такою що може зберігатися;
2) письмова інформація є відчутною (на дотик), помітною;
3) письмова інформація піддається перевірці;
4) письмова інформація, як правило, ретельно сформульована, глибоко обміркована, є логічною і точною.
Недолік – потребує багато часу на укладання.
Невербальна комунікація – це такий обмін інформацією, який здійснюється без використання слів (натомість застосовуються різні символи). Функціями невербальної комунікації є: доповнення і заміна мови; відображення емоційного стану партнерів по комунікаційному процесу.
В залежності від статусу комунікації (санкціоновані, чи несанкціоновані вищим керівництвом) розрізняють формальні та неформальні комунікації.
Формальні комунікації є наслідком ієрархії влади в організації, відповідають прямому ланцюгу команд і є частиною комунікацій, необхідних для виконання певної роботи в організації.
Неформальні комунікації виникають спонтанно, несанкціоновані менеджментом. Вони підтримують формальні комунікації, заповнюють розриви, що існують у формальних комунікаціях і переслідують такі цілі:
- надають можливість робітникам організації задовольнити потреби в соціальній взаємодії;
- здатні покращити результати діяльності організації, створюючи альтернативні, часто більш швидкі та ефективні проти формальних, канали обміну інформацією.
За характером спрямованості розрізняють такі типи організаційних комунікацій: міжрівневі комунікації; горизонтальні або бокові комунікації; діагональні комунікації.
В рамках міжрівневих комунікацій виділяють: нисхідні і висхідні.
Низхідні комунікації – це передавання інформації з вищих рівнів управління на нижчі. Вони використовуються для спрямування, координації і оцінки діяльності підлеглих. За допомогою низхідних комунікацій підлеглим передається інформація про поточні завдання, про рекомендовані процедури, прийняття рішень тощо.
Висхідні комунікації – це передавання інформації з нижчих рівнів управління на вищі. За допомогою таких комунікацій керівники отримують інформацію про стан справ на нижчих рівнях управління, а саме: про поточні проблеми робітників; про хід виконання поставлених задач; про те, що може сприяти вдосконаленню діяльності організації тощо. Обмін інформацією по висхідній здійснюється у формі звітів, пропозицій, пояснювальних записок тощо. Висхідні комунікації мають тенденцію до більшого викривлення інформації проти низхідних .
Горизонтальні комунікації мають місце між членами однієї групи або співробітниками рівного рангу. Вони необхідні для того, щоб прискорити і полегшити обмін інформацією в організації, координувати і інтегрувати різні функції в організації. Горизонтальні комунікації можуть бути як формальними, так і неформальними.
Діагональні комунікації – це комунікації, які перехрещують функції і рівні управління організації, проходять крізь них. Вони важливі в ситуаціях, коли члени організації не можуть здійснювати ефективний обмін інформацією по іншим каналам.
Існує багато факторів, що перешкоджають здійсненню ефективної комунікації . Управління комунікаційними процесами в організації включає:
- пошук та визначення перешкод на шляху до ефективної комунікації;
- розробку і реалізацію способів усунення таких перешкод і підвищення ефективності комунікаційних процесів.
До основних перешкод ефективної комунікації відносяться:
Естетичні бар'єри
Інтелектуальні бар'єри
Емоційні бар’єри.
Бар'єри темпераменту.
Бар'єр характеру
Фільтрація.
Поганий зворотній зв’язок.
Культурні відмінності
Інформаційні перевантаження.