4. Бухгалтерський облік в дореволюційній Росії

4.1. Становлення бухгалтерського обліку в хvііі ст.

Новий етап у розвитку як економіки взагалі, так і бухгалтерського обліку зокрема, почався в часи правління Петра І.

Господарські і політичні реформи Петра І вплинули на всі сторони життя російського суспільства. В цей час було засновано багато нових підприємств, створений ряд нових галузей промисловості. Реформи призводили до розширення внутрішнього ринку, значного збільшення торгового обороту з іншими країнами.

Внаслідок цього зросла потреба в обліку, підвищились вимоги до якості розробки облікових принципів і регламентації ведення рахівництва.

Період становлення бухгалтерського обліку в Росії припадає на ХVІІІ ст. Саме з цього часу починається історія розвитку російської облікової думки.

До початку ХVІІІ ст. у Росії остаточно сформувалось кріпосне панське господарство. Земля поділялась на панську та селянську. З ХVІІІ ст. як інструмент управління кріпосними маєтками в таких господарствах почав застосовуватися облік.

Необхідність ведення обліку в панських маєтках була зумовлена наступними причинами: пан бажав знати, який прибуток приносить його маєток; його цікавили дані про прибуток не тільки в цілому по господарству, але і по окремих його галузях (тваринництво, рільництво тощо).

Іншою передумовою розвитку обліку було те, що багатьма маєтками керували не самі власники, а їх довірені особи: керівники, старости тощо. Для контролю за збереженням доручених їм цінностей, а також за операціями, що здійснювалися цими особами по закупівлі різних матеріалів та по реалізації продукції, необхідно було вести облік всієї господарської діяльності маєтку.

Але зазвичай організація правильного бухгалтерського обліку в кріпосних маєтках значно ускладнювалася малограмотністю, а часто і повною неписемністю керівників, старост та інших посадових осіб, не кажучи вже про основну масу кріпосного селянства. Тому в друкованих роботах з бухгалтерії, які видавалися в той період, можна зустріти опис прийомів спрощеного обліку, так званого “бірочного” рахівництва, доступного навіть неписьменним. Один з таких способів обліку зводився до того, що у керівника маєтком були гаманці різних кольорів. Всі витрати грошових сум для кожної галузі проводились з грошових коштів, які зберігались у відповідних гаманцях. Залишок грошей в кожному гаманці показував розмір “чистого прибутку” у відповідній галузі господарства.

Деякі з підготовлених в державних установах і підприємствах бухгалтерів переходили на службу до великих панів і поступово впроваджували в маєтках передовий для того часу спосіб обліку – бухгалтерський облік за подвійною системою.

Економічна політика Петро І була спрямована в бік всебічної підтримки і розвитку російської промисловості. Промисловий облік у Росії епохи правління Петра І мав величезні досягнення. На підприємствах були вперше забезпечені: суцільне документування всіх фактів господарського життя; регулярність проведення інвентаризацій та складання звітності; більш досконала методика обчислення витрат; застосування лінійного запису в обліку; аналітичність інформації, необхідної для управління окремими структурними підрозділами підприємства. Разом з тим промисловий облік не знав системи подвійного запису.

При Петрі І було видано багато різних законодавчих актів та інструкцій. Першим законодавчим актом, який зобов’язував вести облікові записи, був Військовий Статут (1716 р.). Військовий Статут містив цілий розділ, присвячений обліковим питанням (глава IV) “О купеческих книгах и грамотках”. В цьому розділі розкривався порядок складання та подання деяких звітів; і, хоча, конкретних вказівок щодо ведення обліку в Статуті не було, але він є цікавим тому, що був першим, хоч і недосконалим, Обліковим Статутом.

У 1716 р. також виданням Петра І “Краткого изображения процессов судебных тяжб” було започатковано застосування у Росії експертизи документів, як доказу у суді, що можна вважати початком бухгалтерської судової експертизи.

Серед законодавчих актів Російської імперії, які стосувались облікових питань, найважливішим за своїм впливом на подальший розвиток системи бухгалтерського обліку слід визнати Регламент управління Адміралтейства і верфі, який був прийнятий 5 квітня 1722 р. Регламент передбачав достатньо налагоджену систему обліку матеріалів в натурально-вартісному виразі.

Історичні дані свідчать, що за тих часів вже приділялась особлива увага веденню первинної документації.

З метою посилення контролю за роботою матеріально відповідальних осіб всі книги належним чином прошнуровувались і пронумеровувались, після чого опечатувались і підписувались контролером та комірником. Їх підписи ставились в кожному журналі при записі факту здійснення кожної операції. Перша книга, яка містила правила щодо нумерування і прошнуровування бухгалтерських книг, датується 20 січня 1736 р. Це один з перших вітчизняних посібників з ведення обліку в бюджетних організаціях.

В ті часи кваліфікованих людей, які вміли правильно вести книги, було дуже мало. Тому не випадково особою, яка вперше отримала в Росії звання бухгалтера, виявився іноземець. Це був голландський купець Тіммерман, який наказом Комерц-Колегії від 11 вересня 1732 р. був призначений на посаду головного бухгалтера Петербурзької митниці. Він презентував зразки ведення рахівництва за прикладом закордонних купців і повинен був вести бухгалтерський облік операцій митниці за подвійною системою.

Поступово подвійний бухгалтерський облік впроваджувався і в інших державних установах та на заводах.

В практиці обліку торговельних підприємств подвійний запис почав з’являтись лише з другої половини ХVІІІ ст., що знайшло своє відображення і в літературі. З 1762 року в Росії починали видаватися книги, написані російськими вченими, та виходити переклади іноземних книг. Створювались спеціальні інститути, які регулювали питання торгівлі. Характерно, що російські купці здебільшого цікавились голландською практикою.

Повне визнання подвійна система бухгалтерського обліку отримала в кінці ХVІІІ ст.