Тема 1.4 Розвиток бухгалтерського обліку в дореволюційній Росії

План до вивчення теми

1. Принципи російської бухгалтерії.

2. Зародження обліку в Росії.

3. Облік в Росії до реформ Петра І (862-1700 рр.).

1. Облік в монастирських господарствах.

2. Облік державного господарства.

4. Бухгалтерський облік в дореволюційній Росії.

1. Становлення бухгалтерського обліку в ХVІІІ ст.

2. Облікове мистецтво в ХІХ – поч. ХХ ст.

   1. Бухгалтерський облік першої половини ХІХ ст.

   2. Бухгалтерський облік другої половини ХІХ ст.

   3. Бухгалтерський облік на початку ХХ ст.

Питання для самостійного опрацювання

1. Історія розвитку системи державної звітності в Росії.

2. Потрійна система обліку Ф. Єзерського.

Література

Основна: [1, 3, 4, 5, 10, 11, 14, 15, 17, 25, 32, 35-38]

Додаткова: [57]

1. Принципи російської бухгалтерії

Відомий російський дослідник історії розвитку бухгалтерського обліку професор Я.В. Соколов виділив наступні принципи, які, на його думку, визначали зміст російського обліку:

№	Принципи	Сутність
1.	Державної власності	Держава є власником всього або майже всього майна, що знаходиться в країні
2.	Відповідальності	За кожний майновий об’єкт відповідає певна, визначена (матеріально відповідальна) особа або група осіб, причому відповідальність передбачалась не лише матеріальна, але й кримінальна (особова)
3.	Ставлення до людини як до об’єкту обліку	Цей етап розвитку обліку в Росії співпав з епохою татарської навали. Саме татари намагалися ввести персональне оподаткування – подать повинна платити кожна людина незалежно від стану та віку. Для цього вперше здійснено перепис населення
4.	Колективної матеріальної відповідальності	Платіж несе громада, і нестача у будь-кого з її членів відшкодовується іншими членами громади
5.	Планового завдання	Кожен працівник повинен отримати інформацію про те, скільки, яку саме роботу і в які строки він повинен виконати
6.	Коллації (вивірки розрахунків)	Всі взаємні розрахунки між особами, які брали участь в господарській діяльності, повинні бути вивірені
7.	Ієрархії відносин	Зобов’язання перед керівником завжди важливіші, ніж зобов’язання перед сторонніми особами
8.	Калькуляції	Ціна виробів залежить від витрат, пов’язаних з їх виробництвом
9.	Обрядолюбства	Зовнішній вигляд документів, їх взаємозв’язок, порядок і послідовність заповнення важливіші за зміст

2. Зародження обліку в Росії

Вважається, що Російська держава виникла в 862 р., і можна лише припускати, що перші півтора століття на території Східно-Європейської рівнини застосовувалися найпримітивніші облікові прийоми, пов’язані зі збором данини (податків) і реєстрацію торговельних оборотів. Державне господарство в той період розглядалось як приватна власність його володаря – князя, і саме через це розміри податків (данини) не регламентувалися. Князь міг взяти все, що вважав для себе потрібне. Ця риса господарського побуту сильно вплинула на російський облік.

Ще в ІХ ст. в давньому Новгороді і Київській державі у зв’язку з розвитком торговельних відносин з іншими народами застосовувалися примітивні форми обліку. В цей період у слов’ян вже існував поділ верств населення: князі, бояри, землевласники і багатії. Вони торгували з греками та іншими сусідами хлібом, медом і воском, але основним товаром були раби, захоплені в полон князівськими і боярськими дружинниками.

В Х ст. селянський побут давньоруського народу поступово перетворився на міський. Створювалися поселення вздовж річкового шляху “з варяг у греки”. Ці поселення поступово перетворювались на міста, які мали не лише політичне, але й торговельне значення (Київ, Чернігів, Переяслав, Любеч, Смоленськ, Полоцьк, Новгород).

У містах, що були культурними, економічними та політичними центрами, поступово виділявся прошарок торговців і, таким чином, над сільським населенням почав переважати клас міської рабовласницької аристократії.

Численне торговельно-ремісниче населення міст починало вимагати регламентації своєї діяльності, внаслідок чого у 1016 р. з’явився писаний кодекс законів під назвою “Руська Правда”. За дослідженням істориків, вона була переважно кодексом про капітал. Власне, людина розглядалась у Правді не стільки як член суспільства, скільки як власник або виробник капіталу.

В російській державі майже з початку її існування почали утворюватись особливі групи населення, які володіли значним капіталом. Ще до ХVІІ ст. існували торговельні і лихварські компанії, які мали значні на той час обороти. Однією з особливостей економічного устрою була значна роль держави майже в усіх сферах життя країни. Це вимагало нового рівня обліку державних доходів і видатків та обліку в державних установах.

Залежно від методів господарювання історію розвитку обліку до Жовтневої Революції 1917 р. в Росії можна поділити на три періоди:

• облік в монастирських та царських дворах (ХV – ХVІІ ст.);

• облік у кріпосних поміщицьких дворах (з ХVІІІ ст. до 1861 р.);

• облік в пореформених володіннях, що використовували працю найманих сільськогосподарських працівників (1861-1917 рр.).