Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекція Іст. Укр.doc
Скачиваний:
187
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
1.44 Mб
Скачать

3. Знищення Гетьманщини

У 1762 р. престол зайняла Катерина II, прибічниця централізму, яка рядом заходів остаточно ліквідувала автономний устрій України:

  • у 1764 р. ліквідовано гетьманство, вся повнота влади зосередилася в руках Малоросійської колегії;

  • у 1775 р. знищено Запорізьку Січ. її землі були роздані царським фаворитам, вельможам, генералам. Доля запорізьких козаків склалася по-різному: 25 тис. козаків згодом переселено на Кубань, 5 тис. за­порожців отримали політичний притулок в Туреччині і заснували там Задунайську Січ (1775-1828pp.), значна кількість запорож­ців отримала статус селян;

  • у 1781-82 pp. ліквідовано поділ Укра­їни на полки і створено губернії;

  • у 1783 р. запроваджено кріпосне пра­во в Україні. Цього ж року було ліквідоване українське козацтво як стан. Замість ко­зацьких полків створювалися полки ро­сійської регулярної армії. Козаків перевели в селянський стан, а приблизно 10 тис. за­можних козаків отримали грамоти дворян і офіцерські чини в російській армії.

Ліквідація Гетьманщини, створення Малоросійської колегії як найвищого виконавчо-розпоряд­чого органу на Лівобережній Україні і розгром «козацької, демократичної, християнської респуб­ліки» – Запорозької Січі – дощенту зруйнували українську державність. Царський уряд заборо­няв навіть згадувати про козаків і автономію (тим паче – самостійність) України.

Скасування інституції Гетьманщини і запровадження імперської адміністрації супроводжувалося поступовим злиттям українських і російських соціальних структур. Цей процес був різко прискорений здійсненням місцевих реформ і втіленням у життя положень нових імперських грамот, дарованих дворянству та міщанству.

За короткий період, між 1782 і 1786 pp., у соціальній організації Гетьманщини відбулися драматичні зміни: українська шляхта стала частиною ім­перського дворянства; мешканці міст у Гетьманщині підпорядко­вувались тим самим правовим, економічним і соціальним нормам, що й міщани всієї імперії; козаки вважалися привілейованими державними селянами; селян у приватних маєтках юридично закрі­пачили. Але це були лише законодавчі кроки на шляху до інтег­рації українського суспільства; пройшло ще кілька десятиріч, поки українське суспільство справді стало відповідати імперському со­ціальному ладові.

У відповідь на наступ царизму на українську державність, скасування її автономії серед патріотично налаштованої української старшини виникла думка вдатися до іноземної інтервенції. Речником цієї групи виступив відомий на той час громадський діяч і літератор Василь Капніст. У 1791 р. він таємно їздив до Берліна, де просив допомоги у Прусії проти московського абсо­лютизму. Однак ця спроба виявилася невдалою.

Таким чином, в результаті політики ро­сійського царизму на Україні було ліквідо­вано гетьманство, Запорізьку Січ, полко­вий військовий і адміністративно-терито­ріальний устрої. Україна стала звичайною провінцією Російської імперії. Українському народу через несприят­ливі політичні умови, через недостатню внутрішню консолідацію не вдалося збе­регти свою державність. Але збереглася на Україні державно-на­ціональна традиція, ідея незалежної собор­ної української держави, і цілі покоління боролися і вмирали за цю ідею.