Монголо-татарська навала на руські землі

1223 р. – битва на р. Калка, русичі зазнали ніщивної поразки.

1237-1238 рр. – монголо-татари під керівництвом хана Батия спустошили Північно-Східну Русь.

1239 р. – захоплення монголо-татарами Чернігова.

7 грудня 1240 р. – захоплення монголо-татарами Києва.

Золота Орда – державне утворення монголо-татар на Волзі.

Залежність від Золотої Орди виявлялася в трьох формах:

1) видача ярликів (грамот) на князювання, причому без вра­хування конкретних прав на престол, що призвело до численних інтриг;

2) сплата данини. Князі виходились під наглядом представників ханів – баскаків. Збиралося 14 видів ординських даней і повинностей (безпосередньо для хана, торгові збори, візничі повинності, «корм» баскакам та ін.);

3) забезпечення монгольської армії рекрутами.

Соціальна піраміда русі хі – хііі ст.

Великий князь Київський

Удільні князі

Бояри

Князівські дружинники

Міщани Вільні смерди селяни залежні (рядовичі, закупи)

Основні групи залежного населення Київської Русі

Верства	Особливості становища
Смерди	Особисто вільні селяни, мали власне господарство, земельні наділи, виплачували данину державі й виконували на її користь певні повинності
Закупи	Тимчасово залежні селяни, втратили власне господарство, змушені працювати на землевласника за купу (грошову позику)
Рядовичі	Тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм і працювали в його господарстві
Челядь	Різні категорії залежного населення, що втратили своє господарство і працювали на землевласника. Їх дозволялося продавати, дарувати, передавати у спадок
Холопи	Особи, що перебували у повній власності землевласника

З розвитком феодальних відносин да­нина почала перетворюватись на феодальну ренту – економічну реалізацію земельної власності. Були три види ренти: відробіткова, натуральна, грошова. Переважала натуральна рента – оброк.

4. Галицько-Волинське князівство та його роль у вітчизняній історії

Періодизація розвитку Галицько-Волинської держави

Період	Особливості
1199-1205 рр.	Виникнення і становлення об‘єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславича
1205-1238 рр.	Тимчасовий розпад Галицько-Волинської держави, посилення боротьби за владу боярства
1238-1264 рр.	Відновлення єдності та зміцнення Галицько-Волинської держави за Данила Романовича Галицького
1264-1340 рр.	Розвиток Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького. Поступове ослаблення і занепад князівства

В 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич здійснив похідна Галич і об‘єднав Волинське і Галицьке князівства.

В 1205 р. після смерті Романа Мстиславича Галицько-Волинське князівство розпадається внаслідок спустошливої війни, розв‘язаної галицькими боярами. Спираючись на підтримку міст, служилого боярства й дворянства, син Романа Мстиславича – Данило Романович утверджується спочатку на Волині, потім зайняв у 1238 р. Галич, а в 1240 р. – Київ.

В березні 1238 р. війська Данила розгромили німецьких лицарів під Дорогочином.

У 1245 р. Папа Інокентій IV скликав церковний собор, на якому обговорювалися питання взаємин з монголо-татарами. В 1253 р. Інокентій IV оголосив хрестовий похід проти монголо-татар. В цьому ж році Данила Галицького в Дорогочині коронував папський легат Опізон. Проте Рим не допоміг у боротьбі з Ордою, тому Данило розірвав контакти з папою й вирішив боротися з Ордою власними силами. Незважаючи на перемогу в 1254 р. над ханом Курамсою, Данило Галицький змушений був визнати владу Золотої Орди і хана Бурундая в 1259 р.

По смерті Данила Галицького 1264 р. з приходом до влади його наступників почався поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. Міжнародна обстановка була дуже складною. В Литві до влади прийшло угруповання феодалів-язичників на чолі з князем Тройденом, яке посилило наступ на землі Волині. Інтерес до галицьких земель проявляли польські феодали.

На початку XIV ст. в результаті міжусобної боротьби золотоординських ханів послаблюється їх вплив на Південно-Західну Русь-Україну. Цими сприятливими обставинами скористався галицько-волинський князь Юрій Львович (1301–1315 рр.) – онук Данила Галицького. Період його князювання характеризується зростанням міст і сіл, розвитком ремесел, торгівлі, піднесенням культури. В 1303 р. започатковано Галицьку митрополію. Втім вже зі смертю останнього галицько-волинського князя Юрія ІІ (Болеслава – онука Юрія Львовича) Галицько-Волинське князівство остаточно занепадає.