
- •Міністерство доходів і зборів України
- •Розділ 1. Характеристика сучасного стану боротьби з фінансовими злочинами у контексті зміцнення фінансової безпеки держави
- •1.1. Сучасний стан економічної безпеки держави
- •1.2. Поняття фінансового злочину
- •1.3.Система заходів щодо розслідування фінансових злочинів
- •1.4. Загальна характеристика повноважень органів державної влади у сфері фінансових розслідувань
- •1.5.Правове забезпечення діяльності оперативно-розшукових апаратів та слідчих підрозділів
- •1.6. Вплив декриміналізації національного законодавства на формування фінансової безпеки держави
- •1.7. Проблеми взаємодії суб’єктів фінансових розслідувань
- •1.8.Міжнародні стандарти правового забезпечення та співробітництво у сфері протидії фінансовим злочинам
- •Розділ 2. Способи вчинення фінансових злочинів
- •Поняття ухилення від оподаткування кримінального характеру
- •Способи вчинення податкових злочинів та їх структурні елементи
- •1. "Ухилення від сплати податків шляхом неподання або несвоєчасного подання податкових декларацій і розрахунків податків".
- •2. "Ухилення від сплати податків шляхом використання декількох розрахункових рахунків в установах банків".
- •3. "Ухилення від сплати податків шляхом декларування одного виду діяльності з паралельним зайняттям іншими видами підприємницької діяльності".
- •4. "Ухилення від сплати податків шляхом умисного відображення виконаних операцій і розрахунку податків, пізніше звітного періоду".
- •5. "Ухилення від сплати податків шляхом оформлення фіктивних документів про передачу товару на зберігання".
- •6. "Ухилення від сплати податків шляхом оформлення підроблених документів про повернення товару, який було одержано від підприємств, громадян на реалізацію".
- •7. "Ухилення від сплати податків шляхом заниження якості кількості і ціни товару, прийнятого підприємством для подальшої реалізації
- •Фінансові схеми щодо заниження податкових зобов’язань
- •1. Реалізація тмц за цінами, нижчими за вартість придбання
- •2. Проведення безтоварних операцій
- •6. Проведення псевдоекспортних операцій
- •7. Придбання тмц у "транзитних" і "фіктивних" підприємств за значно завищеними цінами з наступним їх експортом за кордон
- •8. Проведення експорту тмц за штучно завищеними цінами з використанням у ланцюжку офіційного виробника
- •9. Проведення експортних операцій за штучно завищеними цінами із застосуванням штучного виробництва товарів, які експортуються
- •10. Механізм ухилення від сплати пдв при проведенні імпортних операцій з тмц за значно заниженими цінами
- •11 Ухилення від сплати податків шляхом безпідставного застосування нульової ставки пдв при проведенні зовнішньоекономічних операцій
- •12. Механізм ухилення від сплати пдв при використанні підприємств з іноземними інвестиціями
- •13. Використання документів "фіктивних" фірм з метою незаконного формування валових витрат та податкового кредиту при придбанні робіт, послуг (фіктивний субпідряд)
- •14. Схема ухилення від сплати пдв шляхом втрати первинних бухгалтерських документів
- •15. Застосування товарного кредиту
- •Особливість механізму відшкодування пдв в Україні
- •Найбільш поширені способи незаконного відшкодування пдв
- •Розділ 3. Фінансові злочини пов’язані з використанням фіктивних суб'єктів підприємництва
- •Поняття фіктивної фірми
- •Роль фіктивної фірми у злочинній схемі ухилення від оподаткування
- •Оцінка доказів фіктивної підприємницької діяльності
- •Роль аудиту у встановленні податкових правопорушень
- •Розділ 4. Типові сліди вчинення фінансових злочинів, ухилень від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Аналітична діяльність у механізмі виявлення ухилень від сплати податків
- •Аналіз документів (як основного носія інформації)
- •Найбільш характерні ознаки слідів фінансових злочинів
- •Оцінка доказів сліду фінансового злочину та його кваліфікація
- •Суть аналітичної діяльності та її роль у викритті фінансових злочинів
- •Найбільш ефективні методи оперативно-аналітичної роботи
- •Непрямі методи доказування заниження бази оподаткування
- •Розділ 5. Структура первинного матеріалу про злочин та його оцінка на стадії порушення кримінальної справи. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування
- •Джерела доказів щодо фінансових злочинів
- •Структура узагальнених матеріалів за фактами фінансових злочинів
- •Проблеми оцінки доказів фінансових злочинів
- •Вибір способу реалізації матеріалів щодо податкового злочину
- •Стадії реалізації матеріалів
- •Роль планування реалізації матеріалів
- •Розділ 6. Порядок примусового стягнення до бюджетів фінансових зобов’язань платників податків
- •Перелік тем рефератів
- •Перелік питань для підготовки до заліку
- •Список використаних джерел
- •Білоус Віктор Тарасович, Бригінець Олександр Олексійович правове та організаційне забезпечення здійснення фінансових розслідувань Курс лекцій
- •08201, Вул. К. Мaрксa, 31, м. Iрпiнь, Київськa обл., Україна
1.4. Загальна характеристика повноважень органів державної влади у сфері фінансових розслідувань
Всі державні органи, які прямо чи опосередковано реалізують власні повноваження у сфері фінансових розслідувань можна умовно поділити на дві групи. До першої групи можна віднести органи державної влади, які на основі статті 214 Кримінального процесуального кодексу України є органами досудового слідства та мають право здійснювати фінансові розслідування. Розмежування підслідності даних органів державно влади більш детально проводиться у статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. До другої групи відносяться ограни державної влади, які надають допомогу органам державної влади, зазначеним у першій групі, але не мають права самостійно здійснювати фінансові розслідування.
До першої групи відносяться:
підрозділи Генеральної прокуратури України;
підрозділи Міністерства внутрішніх справ України;
підрозділи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (податкової міліції);
підрозділи Служби безпеки України.
До другої групи можна віднести:
підрозділи Міністерства фінансів України;
підрозділи Міністерства доходів та зборів України;
підрозділи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;
підрозділи Рахункової палати України;
підрозділи Національного банку України;
підрозділи Фонду державного майна України;
підрозділи Пенсійного фонду України;
підрозділи Державної казначейської служби України;
підрозділи Державної служби фінансового моніторингу України;
підрозділи Державної фінансової інспекції України;
підрозділи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;
підрозділи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Охарактеризуємо більш детально правовий статус кожного з даних органів державної влади у сфері фінансових розслідувань.
Підрозділи Генеральної прокуратури України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.
Підрозділи Міністерства внутрішніх справ України здійснюють фінансові розслідування у переважній більшості злочинів, зокрема:
- порушення авторського права і суміжних прав (ст. 176 КК України);
- майнові злочини (ст. 185,186, 187, 189, 190, 194, 198 КК України);
- злочини із застосуванням підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків (ст. 199, 200 КК України);
- незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва (ст. 203-1 КК України);
- зайняття гральним бізнесом (ст. 203-2 КК України);
- фіктивне підприємництво (ст. 205 КК України);
- протидія законній господарській діяльності (ст. 206 КК України);
- використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів (ст. 306 КК України);
- інші злочини.
Підрозділи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (податкової міліції) здійснюють фінансові розслідування у таких справах:
- незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України);
- ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 КК України);
- ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 212-1 КК України);
- незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216 КК України);
- доведення до банкрутства (ст. 219 КК України);
- інші злочини.
Підрозділи Служби безпеки України здійснюють фінансові розслідування у таких справах:
- фінансування тероризму (ст. 258-5 КК України);
- контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (ст. 305 КК України);
- інші злочини.
Підрозділи Міністерства фінансів України відповідно до покладених на них завдань:
- затверджують порядок проведення заліків надміру сплачених або невідшкодованих податкових платежів платника податків;
- здійснюють узгодження рішення про надання розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року;
- залучають суб'єктів господарювання для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету, в тому числі у процесі банкрутства, щодо стягнення якої відмовлено;
- здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законодавством;
- здійснюють регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб – підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, Державної казначейської служби України та Державної фінансової інспекції України;
- забезпечують співробітництво міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
- здійснюють нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій, митній сферах, у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Підрозділи Міністерства доходів та зборів України, які складаються з колишніх підрозділів Державної податкової служби України (1) та Державної митної служби України (2) наділені повноваженнями:
1: - звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень;
- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;
- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини;
- звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;
- складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення в порядку, визначеному законом;
- виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
- у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів;
- вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, припинення дій, які перешкоджають здійсненню законних повноважень службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби, усунення виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та контролювати виконання законних вимог службових (посадових) осіб органів державної податкової служби;
- застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету;
- за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників податків про сплату податків та зборів стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах, встановлених законами України щодо таких видів платежів;
- звертатися у випадках, передбачених законом до суду щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;
- звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;
2: - складання протоколу про порушення митних правил;
- витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил;
- вилучення товарів, транспортних засобів і документів;
- митне обстеження;
- пред'явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання;
- призначення експертизи;
- взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
Підрозділи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України здійснюють загальне управління економічними процесами в державі, збирають, обробляють та при потребі надають певну інформації стосовно економічних процесів у державі до правоохоронних органів.
Зазвичай діяльність органів Державної казначейської служби України розглядають як суто технічну – ведення бухгалтерського обліку, складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, а також управління ресурсами. При цьому, поза увагою залишається одна із головних казначейських функцій – контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень і здійсненні витрат. Але зазначена норма відома всім розпорядникам бюджетних коштів і передбачає здійснення певних контрольних дій з боку органів Державного казначейства. Цей контроль має різні зовнішні прояви і може здійснюватися за різними формами і критеріями.
Для органів Державного казначейства зовнішніми базовими критеріями є як планові бюджетні показники, на що орієнтуються органи Державного казначейства при здійсненні аналізу та прийняття управлінських рішень по виконанню бюджетів і кошторисів, так і норми, встановлені законодавчо-нормативними актами.
Внутрішніми факторами у системі органів Державного казначейства, що приймаються за основу при здійсненні державного фінансового контролю, є регламенти функціонування рахунків, норми ведення бухгалтерського обліку, складання та консолідації фінансової звітності, що встановлюються самим Державним казначейством України.
Держказначейство, виконуючи функцію обслуговування державного і місцевих бюджетів, здійснює попередній і поточний контроль, що по суті є запобіжним заходом для бюджетних установ щодо можливих порушень при використанні ними бюджетних коштів і кроком до реалізації аудиту як форми фінансового контролю у державі.
Державна служба фінансового моніторингу України відповідно до покладених на неї завдань:
- співпрацює з органами виконавчої влади, іншими державними органами, діяльність яких пов'язана із запобіганням та протидією легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
- у разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, подає правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення згідно з кримінально-процесуальним законодавством, а також розвідувальним органам для провадження оперативно-розшукової діяльності відповідні узагальнені та додаткові матеріали і одержує від них інформацію про хід їх розгляду;
- у разі наявності достатніх підстав підозрювати, що фінансова операція або клієнт пов'язані із вчиненням діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, подає інформацію відповідному правоохоронному або розвідувальному органу у вигляді узагальнених матеріалів;
- бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
- проводить аналіз методів та фінансових схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
- проводить узагальнення стану здійснених державними органами заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в державі;
- розробляє у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму нормативно-правові акти;
- вимагає від суб'єктів первинного фінансового моніторингу дотримання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і в разі виявлення порушень законодавства вживає заходів, передбачених законами, а також повідомляє про це орган, що здійснює нагляд за таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу;
- забезпечує координацію діяльності державних органів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
- забезпечує організацію та координацію роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та працівників суб'єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
- надає відповідно до законодавства суб'єктам державного фінансового моніторингу інформацію для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Державна фінансова інспекція України відповідно до покладених на неї завдань:
- вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:
вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства;
звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування;
готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і порушень;
здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих Держфінінспекцією України та її територіальними органами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Кабінет Міністрів України і Мінфін України;
застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства;
передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства;
- отримує та аналізує звітність про роботу контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
- розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань, вживає згідно із законодавством відповідних заходів для їх усунення.