5. Найбільш ефективні методи оперативно-аналітичної роботи

Діяльності підрозділів податкової міліції а саме її аналіз свідчить про те, що суб'єкти підприємництва все частіше використовують різноманітні способи приховування об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків.

Дійсні обсяги підприємницької діяльності дуже часто не знаходять відображення у відповід­них документах бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Існуючі методики проведення перевірок діяльності платників податків на підставі звітних даних і практика виявлення право­порушень у сфері оподаткування не завжди дозволяють повною мірою цими засобами встановити факти ухилень від сплати податків. Така ситуація потребує використання інших методів у ході організації пошукового процесу інформації про факти ухилення від сплати податків, зокрема використовувати можливості аналізу даних (інформації), які безпосередньо не відображають зміст фінансово-господарської діяльності суб'єкта під­приємництва.

Встановлення фактів заниження сум податкових зобов'язань платників податків можливе шляхом аналізу даних про витрати суб'єктів підприємництва, приріст її активів, кількість осіб, які перебувають у відносинах найму, а також оцінки інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до чинного законодавства.

Аналітична діяльність співробітників правоохоронних, контролюючих органів сприяє ефективному відбору суб'єкта господарювання для подальшої контрольно-перевірочної роботи, проведенню заходів щодо фіксації (документування) обсягів підприємницької діяльності і використанню отриманих матеріалів у ході документальної перевірки, дослідної перевірки, досудового слідства.

У ході аналітичної роботи щодо встановлення фактів податкових правопорушень співробітниками податкової міліції можуть бути використані різні методи аналізу змісту фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва:

1) метод економічного аналізу;

2) метод розрахунку грошових надходжень (базується на аналізі руху грошових коштів на поточних рахунках та в касі суб'єкта підприємництва);

3) метод контролю витрат та доходів суб'єктів підприємницької діяльності (є найбільш інформативним засобом про зміст та характер діяльності платників податків);

4) метод аналізу інформації;

5) метод товарних потоків;

6) метод м'якого моделювання;

7) експертний метод;

8) структурний метод та інші.

Про приховування фактичних обсягів виробництва продукції можуть свідчити:

1) дані, отримані від постачальників, про відвантаження пляшок (пробок) для розливу алкогольних напоїв;

2) комплектуючих для виготовлення автомобілів;

3) кількість отриманих акцизних марок;

4) видані векселі тощо.

Найбільш ефективним засобом для виявлення обставин вчинення злочину та його слідів є реконструкція отриманих доходів.

Одним із напрямів аналітичної роботи податкової міліції є також порівняння результатів виробництва суб'єктів підпри­ємництва, які займаються аналогічною діяльністю.

Потрібно зазначити, що аналітична діяльність передбачає комплексне вивчення економічної діяльності підприємств, об'єднань, установ за певний період з метою підвищення її ефективності. Об'єктом аналізу господарської діяльності є сукупність економічних і соціальних факторів, що впливають на ефективність виробництва товарів і послуг, а також на обіг товарів. Аналітична діяльність здійснюється всередині окремого підприємства (на робочому місці, в бригаді, цеху, філії тощо), на підприємстві, в об'єднанні.

Для цього використовується система взаємопов'язаних аналітичних показників, що ґрунтується на всіх видах економічної інформації та звітності. Розрізняють оперативний, повний і тематичний аналіз господарської діяльності.

Оперативний аналіз здійснюється на основі щоденної економічної інформації з метою прийняття оперативних рішень. Такий аналіз проводиться на основі місячної, квартальної та річної звітності.

Повний аналіз проводиться за всіма видами економічної діяльності.

Тематичний аналіз проводиться за окремими видами або окремими показниками.

Розгалужена система аналітичної роботи в економіці, промисловості та на окремих підприємствах потребує відповідної організації, упорядкування, налагодження координації та погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в роботу окремих посадових осіб чи аналітичних органів.

Під організацією аналітичної роботи розуміють систему заходів з метою вивчення господарської діяльності. Загальні методичні принципи організації аналітичної роботи включають:

— організаційні форми;

— планування аналітичної роботи;

— етапи економічного аналізу;

— узагальнення та форми реалізації результатів аналізу.

Аналітична робота на підприємстві починається з планування. Розрізняють план аналітичної роботи та план (програму) конкретного аналізу.

План аналітичної роботи складається на рік з розбиттям за кварталами. У цьому плані передбачаються зміст, періодичність і методи проведення аналізу, вказуються розділи господарської діяльності та об'єкти, включені в план періодичного контролю, терміни проведення, відповідальні виконавці, технічні засоби й джерела інформації, необхідні для аналізу, а також строки і порядок обробки результатів.

У плані конкретного аналізу, який складається відповідно до плану аналітичної роботи, розділи та об'єкти аналізу деталізуються за конкретними виконавцями, визначаються мета і завдання, розробляються необхідні методики розрахунку впливу конкретних факторів, досліджується їх взаємозв'язок, складаються таблиці, схеми, графіки, зведення, узагальнення резервів і результатів аналізу.

В умовах автоматизації процесів управління здійснення економічного аналізу вимагає раціональної його організації.

На підприємстві економічний аналіз розбивають на декілька етапів.

Перший етап — визначення і чітке обмеження мети та завдань роботи. Недостатня увага до цього етапу може призвести до втрати аналізом конкретності, цілеспрямованості, його виконання може затягнутись у часі.

Другий етап — старанне опрацювання програми дій, робочого (календарного) плану, визначення кола учасників, поділ обов'язків між ними, постановка конкретних завдань, що випливають із загальної мети, визначення джерела інформації, розробка макетів аналітичних таблиць, форм, методичних вказівок щодо їх заповнення, а також способів графічного оформлення результатів аналізу.

Третій етап — збирання інформації (із залученням статистичної звітності, даних синтетичного та аналітичного обліку, планової документації, результатів спеціальних спостережень тощо); перевірка її достовірності; обсяг інформації, що охоплюється, слід цілком підпорядковувати меті й завданням аналізу; обсяг її має бути необхідним і достатнім. Треба врахувати, що збирання інформації — трудомісткий процес, тому здобуття зайвої інформації, яка не відповідає завданням, робить працю дорожчою, відсуває строки її виконання, а отже, під час збирання інформації потрібно звертати увагу на її точність і повноту.

Четвертий етап — аналітична обробка інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів; забезпечення порівнянності показників; аналіз причин динамічних змін і відхилень від плану; з'ясування причин негативних явищ і хиб у роботі; кількісне вимірювання впливу факторів; установлення потенційно невикористаних можливостей щодо поліпшення роботи підприємства. Визначають коло факторів, що впливають на досліджувані показники, групують їх, виокремлюючи фактори, залежні та незалежні від підприємства. Особливу увагу приділяють вивченню механізму дії факторів, які безпосередньо залежать від підприємства (цеху, дільниці).

П'ятий етап — визначення і зведений підрахунок резервів виробництва, розроблення пропозицій, економічно обґрунтованих рекомендацій щодо реалізації цих резервів та визначення їхнього впливу на показники роботи підприємства. Це найбільш відповідальний етап. Якраз за наміченими пропозиціями, результативністю їх упровадження судять про глибину аналізу, кваліфікацію спеціалістів, які брали участь у його проведенні.

Узагальнення результатів економічного аналізу є його кінцевим етапом і оформлюється у вигляді аналітичної записки чи звіту. Структура записки має такий вигляд: спочатку характеризуються загальні показники, потім часткові — від позитивних рівнів та змін до негативних; розкривається вплив факторів, визначаються резерви, причини позитивних та негативних змін, резерви виробництва та шляхи їх мобілізації.

Найважливішою є бухгалтерська звітність, яка при читанні надає досвідченому аналітику повну інформацію про фінансовий стан, стійкість становища і можливі перспективи підприємства. Повний аналіз бухгалтерської звітності дає змогу застосувати заходи, спрямовані на поліпшення діяльності підприємства в цілому та його структурних підрозділів. Використовуються також вибіркові звітні дані, що сприяє поглибленню та деталізації при вивченні показників звітності.

Економічний аналіз певного підприємства потребує професіоналізму та майстерності спеціалістів, що залучаються до такої складної та вагомої аналітичної роботи. На сьогодні, якщо великі підприємства мають змогу забезпечити наявність у своєму штаті висококваліфікованих та підготовлених для цієї мети спеціалістів, то середні, а тим паче малі, внаслідок компактності штату не можуть скористатися такими трудовими ресурсами, оскільки це потребує додаткових коштів на утримання подібних кадрів.