7.4. Взаємодія і координація в органах державної податкової служби.

Теорія управління розглядає соціальну систему, як цілісну, динамічну систему, що складається із взаємопов’язаних елементів. Чим складніші та різноманітніші завдання вирішує система, тим більше вона роздроблена на частини та елементи, тим вищі вимоги висуваються до узгодженості дій кожного з них для досягнення поставленої мети.

Погодженість та єдність дій частин та елементів системи є неодмінною умовою нормального функціонування системи, засобом підвищення її ефективності.

З терміном погодженість тісно пов’язані поняття взаємодія та координація. Частина фахівців відстоюють думку, що ці терміни близькі за значенням, деякі заперечують.

Питання чіткого визначення поняття "взаємодія" має як практичне, так і теоретичне значення, оскільки проблема взаємодії в органах ДПС є однією з найбільш важливих.

Незважаючи на відмінні точки зору, що мають місце в управлінській науці, взаємодію в органах ДПС можна визначити як стан взаємозв’язків між елементами системи органів ДПС, при якому вони справляють взаємний вплив один на одного та на відповідну сферу діяльності.

Найбільшої ефективності взаємодія може досягти за умови дотримання системи принципів: науковості, законності, плановості, безперервності, головної ланки, резерву, маневреності, оптимального використання можливостей взаємодіючих елементів, пропорційної відповідальності за наслідки взаємодії:

1. Принципи науковості, законності, плановості є принципами управління і їх розкриття нічим не відрізняється від загальних принципів управління.

2. Безперервність у взаємодії органів ДПС щодо попередження та виявлення порушень податкового законодавства означає, що функції цих органів потребують безперервного здійснення.

3. Серед завдань, що вирішуються, визначають основне завдання, "головну ланку", розв’язання якого дозволить розв’язати цілу групу проблем. Цей же принцип відноситься і до завдань, що вирішують у порядку взаємодії.

4. Принцип "резерву" - полягає у тому, що взаємодія організується з певним запасом міцності. Взаємодія є найбільш ефективною у разі забезпечення її суб’єктам таких умов функціонування, за яких вихід з ладу одного з елементів не припинить взаємодії.

5. Принцип маневреності (гнучкості) передбачає можливість внесення коректив порядку взаємодії, що дозволяє ефективніше використовувати сили, засоби, форми та методи, які є у суб’єктів взаємодії.

6. Оптимальне використання можливостей взаємодіючих елементів передбачає попереднє вивчення та облік можливостей суб’єктів, тобто специфіки функціонування, середовища, сил та засобів, прогнозування результатів діяльності з метою найкращого, збалансованого, раціонального їх використання.

7. Принцип пропорційності відповідальності за наслідки взаємодії передбачає облік та оцінку діяльності взаємодіючих елементів за той обсяг діяльності, який покладався на них відповідно до плану взаємодії

Основні форми взаємодії в органах ДПС можуть існувати у наступних формах:

• обмін інформацією;

• спільна розробка управлінських рішень;

• реалізація управлінських рішень (за умови настання та виникнення відповідних ситуацій);

• проведення інших погоджених заходів, які не були передбачені письмовими управлінськими рішеннями.

Діяльність органів ДПС у боротьбі з порушеннями податкового законодавства неможлива без постійного підвищення її якості та ефективності, особливо в умовах становлення нових економічних відносин одночасно із становленням самої ДПСУ. Поряд із вдосконаленням взаємодії між органами ДПС все більшої ваги набирає рівень такої взаємодії з іншими правоохоронними органами: МВС, Державної митної служби, Арбітражного суду тощо.

Розглядаючи такий елемент управлінської діяльності, як координація, перш за все зазначимо, що термін „координація” походить від двох латинських слів, які в перекладі означають – разом та впорядкування. Це, по суті, означає не просто узгодження а узгодження, вироблене та встановлене спільно декількома самостійно існуючими системами. Таке узгодження може здійснюватися самими системами у процесі їх функціонування, а може бути результатом діяльності особливої надсистеми або спеціального органу. У будь-якому випадку суть координаційної роботи полягає в тому, щоб знайти найбільш оптимальне співвідношення між діями, а не вказувати їх послідовність [44, c. 94].