- •Напруження і деформації.
- •Для кругового кільця
- •Мал.11.
- •Розрахунок валів на міцність та жорсткість
- •Правильно. Визначимо за методом перерізів крутний момент по ділянках вала. На кожній з них уявно проводимо переріз. Розглядаємо рівновагу лівих відсічених частин вала. Для ділянки і
- •Невідомі моменти інерції дорівнюють
- •Визначаємо геометричні характеристики. Момент опору
- •Визначаємо кути закручування ділянок ;
- •Визначення реакцій опор та їх перевірка.
- •Визначення реакцій опор

Мал.10
епюри
дає величину
КМ у відповідному поперечному перерізі
бруса. У перерізах, де прикладені КМ ,
на епюрі виходять "стрибки" у
напрямі їх дії
, величина
кожного з них завжди чисельно дорівнює
відповідним крутним моментам, прикладеним
у цих перерізах.
При
розрахунку брусів часто бувають задані
передаюча потужність Р та частота
обертання
, при цьому
обертаючий (крутний) момент обчислюють
по одній з слідуючих формул
![]()
де
P - потужність
у ватах
;
- кутова
швидкість, рад/сек
;
де
P
у
кВт,
у об/хвил.
Напруження і деформації.
Напруження та деформації при крученні суттєво залежать від форми поперечного перерізу бруса. У довільній точці поперечного перерізу, який розглядається, виникають дотичні напруження
![]()
де
- відстань
від досліджуваної точки перерізу до
вісі бруса;
-
полярний
момент інерції поперечного перерізу
бруса.
Для
круга
![]()
Для кругового кільця
![]()
![]()
На
мал.11
задані епюри
для круглого та кільцевого поперечних
перерізів.
Найбільшої величини дотичні напруження досягають у крайніх точках перерізу, найбільш віддалених від осі бруса

Мал.11.
![]()
де
співвідношення
називають полярним моментом опору.
Розмірність
-
одиниця довжини у третьому ступені (м3
, см3 або
мм3).
Для
круга
![]()
Для
кругового кільця
![]()
![]()
![]()
Якщо на ділянці бруса крутний момент та полярний момент інерції перерізу постійні, тоді кут закручення - кут відносного повороту кінцевих перерізів цієї ділянки визначається за формулою:
рад,
або
град,
де
- довжина
ділянки, що розглядається;
- модуль
зсуву.
Якщо
брус ступінчатий та крутний момент
стрибково змінюється по його довжині,
тоді повний кут закручування бруса
визначається сумою кутів закручування
його ділянок в межах яких
та
постійні.
![]()
Кут закручування на одиницю довжини
бруса називається відносним кутом
закручування
![]()
рад/м або
град/м
Розрахунок валів на міцність та жорсткість
Рівняння міцності бруса
![]()
По цій формулі проводиться перевірка міцності (перевірочний розрахунок). З неї можуть бути одержані формули для допустимого (найбільшого) крутного момента
![]()
та для підбору перерізу, тобто формула проектного розрахунку. При цьому визначається потрібний момент опору
,
звідки одержуємо вираз для діаметра бруса круглого або кільцевого перерізу
![]()
,
где
![]()
![]()
![]()
Допустиме напруження при крученні
приймають
![]()
Умова жорсткості бруса
або
![]()
де
в Нм,G в
Н/м2,
в м4,
и
в рад/м або град/м.
Приклад 1. Побудувати епюри крутних
моментів
,максимальних дотичних напружень
та кутів повороту поперечних перерізів
бруса
,навантаженого моментами
(мал.12).
Заданий брус поділяємо на ділянки І, II, ІІІ. Нагадаємо, що межами дільниць є перерізи у яких прикладені зовнішні (крутні) моменти та місця зміни розмірів поперечного перерізу. Розмістимо вісь Х уздовж осі бруса зліва - направо.
Постійний
момент у защемлені
невідомий.
Визначимо його з рівняння рівноваги.
Попередньо задамо його напрям за
годинниковою стрілкою:
![]()
![]()
Знак "+" опорного моменту свідчить про те, що напрям його вибрано
Правильно. Визначимо за методом перерізів крутний момент по ділянках вала. На кожній з них уявно проводимо переріз. Розглядаємо рівновагу лівих відсічених частин вала. Для ділянки і
![]()
;
або, якщо розглядати праву відрізану частину
![]()
![]()
тобто значення крутного моменту залишається незмінним.
для
ділянки ІІ
![]()
![]()
для
ділянки ІІІ
![]()
![]()
для
ділянки ІV
![]()
![]()
Останнє
рівняння служить для перевірки
правильності визначення
,
так як додавання останнього зовнішнього
моменту обертає його в тотожність. З
іншого боку, розглядаючи ділянку ІУ та
відкидаючи дію лівої частини, видно, що
також дорівнює нулю, так як справа від
перерізу крутні моменти відсутні.
Зауваження:
Зовнішні моменти в рівнянні рівноваги
треба підставляти із знаком, відповідним
напряму їх дії, а крутний момент у
будь-якому перерізі слід вважати
додатнім. Тоді при рішенні рівняння
знак
виходить автоматично. Далі цей знак
має сенс тільки для будови епюри
.
При визначенні міцностних розмірів
вала треба знати тільки абсолютну
величину
на окремих ділянках. Оскільки потрібно
будувати три епюри, виділимо поле для
епюри![]()
Вісь
епюри (базис) проводимо паралельно вісі
вала таким чином, щоб від неї можна було
відкласти угору
8 (наприклад,
8 мм
креслення) та униз
112 (тобто
112 мм).
Початок відліку поєднуємо з лівим кінцем
вала. На вісі ординат, перпендикулярної
до вісі епюри, відкладаємо величини
крутних моментів
,
діючих на відповідних дільницях. Кінці
ординат з'єднуємо лініями, паралельними
вісі вала. Епюра представлена на мал.12
Перевірка
правильності побудови епюри
:
у перерізах, де прикладені зовнішні
моменти, на епюрі маються стрибки на
величину цих моментів. Видно,
що
епюру
легко можна збудувати так званим
"векторним" способом, відкладаючи
на ординатах моменти, як вектори, у
напрямку їх дії, якщо розглядати вал
зліва-направо.
Визначаємо
напруження по ділянках
![]()
Невідомі моменти опору дорівнюють

Мал.12
;
;
.
Напруження
;
;
;
;
Будуємо
епюру
. Поле епюри
[40-(-100)]M/d3
=
140 М/d3
Вибираємо
мірило напруження
.
Визначаємо
кути закручування ділянок
![]()
