Гаркавенко=.ПТОПКП. Опорний конспект

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

С.С. ГАРКАВЕНКО

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

лекцій з дисципліни “Проектно-технологічні основи підвищення конкурентоспроможності продукції”

для студентів спец. 6.091820 “Взуття, шкіргалантерейні та лимарні вироби”

Київ, 2011 р.

Вивчення “Проектно-технологічних основ підвищення конкурентоспроможності продукції”.

Заплановано на стаціонарі в першому семестрі четвертого курсу в обсязі: 185 годин, з яких 48 годин лекцій, 32 години лабораторних робіт та 16 години практичних занять.

ПЕРЕЛІК ТЕМ

ТЕМА 1. ВСТУП. СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ

ТЕМА 2. ВЗАЄМОЗВЯЗОК “ЯКОСТІ” ТА “КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ “

ТЕМА 3. КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

ТЕМА 4. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТОВАРУ

ТЕМА 5. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

ТЕМА 6. ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ВЗУТТЄВОЇ ФІРМИ НА ЕТАПІ КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА

ТЕМА 7. СТРАТЕГІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ

ТЕМА 8. КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК СКЛАДОВА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФІРМИ

ТЕМА 9. ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

ТЕМА 10. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПЛАНУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ВЗУТТЄВОЇ ФІРМИ

ТЕМА 11. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ

ТЕМА 12. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ

ТЕМА 1.

ВСТУП. СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ

Цілі та завдання курсу ”Проектно-технологічні основи підвищення конкурентоспроможності продукції”.

Поняття “товар”, “рівні товару”.

Товар - це засіб задоволення певної потреби.

Рівні товару – фактори, за якими споживач оцінює товар, обираючи його серед подібних. Виокремлюють три рівні товару: товар за задумом виробника; товар у реальному виконанні; товар із підсиленням.

Перший рівень товару – товар за задумом виробника (потреба, задля задоволення якої він створюється. Це рівень, на якому конкурують товари-замінники, що задовольняють певну потребу.

Другий рівень – товар у реальному виконанні. Кожен товар при цьому має п’ять ознак: якість; властивості; дизайн; марочна назва; упаковка. Третій рівень – товар із підсиленням передбачає надання споживачеві додаткових послуг або отримання додаткової вигоди від придбання товару і вимагає монтажу; гарантії; доставки; надання кредиту. Перші три елементи товару із підсиленням є складовими сервісу.

Сервіс – це надання покупцям комплексу послуг для забезпечення ефективного використання купленого товару протягом усього періоду експлуатації, Виділяють такі види сервісу: передпродажний та передпродажний, який своєю чергою поділяється на гарантійний та післягарантійний сервіс.

Класифікація взуттєвих фірм.

Сутність, структура та цілі товарної політики взуттєвої фірми.

Товарна політика – комплекс заходів, у рамках якого один або кілька товарів використовується для досягнення цілей фірми.

Структура товарної політики складається з трьох елементів: розробка товару; обслуговування товару; елімінація (зняття з ринку) товару, кожен з яких реалізує певні цілі.

Розробка товару – включає два етапи: планування нової продукції –

ціль – прорив на нові ринки, досягнення переваг перед конкурентами,

отримання високих доходів; модифікування (вдосконалення) товару –

ціль: посилення уваги споживачів до товару; розширення ринку, збільшення доходів і прибутків.

Обслуговування товару передбачає реалізацію цілі забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, що впроваджені на ринок і користуються попитом споживачів

Елімінація товару передбачає досягнення наступних цілей: оптимізація сортименту; виведення з ринку товару, попит на який падає.

ОСНОВНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Що таке товар, рівні товару?

В чому сутніть товарної політики взуттєвої фірми?

Якими є структура та цілі товарної політики?

ТЕМА 2.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК “ЯКОСТІ” ТА “КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ “

Визначення поняття “конкурентоспроможність продукції”.

Конкурентоспроможність товару – сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечує задоволення конкретної потреби (здатність товару бути виділеним споживачем з-поміж аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмами конкурентами).

Порівняльна характеристика “якості” та “конкурентоспроможності продукції”.

Якість товару – це сукупність властивостей і характеристик товару (послуги), які надають можливість задовольнити певну потребу.

Таблиця

Основні характеристики якості та конкурентоспроможності

Взаємозв’язок конкурентоспроможності країни, підприємства, товару та їх детермінанти.

Поняття “конкурентоспроможність товару “невіддільне від понять конкурентоспроможність підприємства, країни, глобальна конкурентоспроможність.

Детермінанти, що визначають конкурентоспроможність: товару – якість, ціна; сервіс; маркетингове оточення;

підприємства – маркетинг, виробництво, фінанси, персонал, менеджмент; країни – ресурси (фізичні, людські, фінансові, інформаційні,

інфраструктура); процеси (технологія, інновація); привабливість на основі макроекономічних показників; соціально-політичний клімат;

глобальна конкурентоспроможність – стан економіки; інтегрованість у світову економіку; фінанси.

ОСНОВНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Які основні характеристики якості та конкурентоспроможності товару?

Які детермінанти визначають конкурентоспроможністьтовару?

Які детермінанти визначають конкурентоспроможність фірми?

Які детермінанти визначають конкурентоспроможність країни?

Які детермінанти визначають глобальну конкурентоспроможність?

ТЕМА 3.

КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

 Сутність поняття “конкурентні переваги”

Конкурентна перевага – це характеристики товару, що забезпечують фірмі перевершення конкурента на цільовому ринку, а споживачеві – оптимальне поєднання споживчих характеристик товару.

 Класифікація конкурентних переваг

Виділяють три основні види конкурентних переваг:

організаційні – високий рівень мобільності фірми, її розмір, фінансова могутність, ефективність менеджменту;

функціональні – показники діяльності підрозділів фірми – маркетинг (імідж фірми та кількість цільових ринків, знання споживачів. Товарна, цінова, комунікаційна стратегія та стратегія розподілу, високий рівень сервісного обслуговування, переваги в поінформованості – як результат маркетингових досліджень); виробництво – переваги в технології; ефективність, мобільність, якість товарів, економія на масштабах виробництва, висока кваліфікація персоналу; висока кваліфікація персоналу;

переваги, засновані на взаємовідносинах із зовнішніми організаціями

(на набутому досвіді роботи фірми з фінансовими організаціями, торговельними посередниками, конкурентами, постачальниками, органами влади, політичними організаціями, передбачають впливові контакти в галузі, підтримку уряду, доступ до фінансових, матеріальних ресурсів.

Ж.-Ж. Ламбен поділяє конкурентні перевагами на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні конкурентні переваги відображають ринкову силу товару, обумовлену його цінністю для споживача, що визначає можливість продажу товару за вищою, ніж у конкурента ціною. До зовнішніх конкурентних переваг належать: якість товару, сервісне обслуговування, імідж фірми, знання споживачів, високий рівень інновацій.

Внутрішні конкурентні переваги базуються на перевагах щодо нижчих, ніж у конкурента, витратах виробництва. До них належать: технологія, економія на масштабах виробництва, ефективність менеджменту на ін.

“Ринкова сила” товару як характеристика зовнішньої конкурентні переваги.

На ринках монополістичної конкуренції, до яких належать і ринки взуття, шкіргалантерейних виробів, переваги, які споживачі віддають торговій марці, дозволяють отримати прибутки, вищі від загально ринкових. При цьому говорять про ринкову силу, яка дає змогу встановлювати вищі за конкурентів ціни.

Вимірюється ринкова сила коефіцієнтом ринкової сили, який визначається як відношення коефіцієнта націнки для марки до середнього на ринку значення цього коефіцієнта.

При цьому коефіцієнт націнки визначається на основі коефіцієнта цінової еластичності.

Оптимальна ціна марки розраховується як добуток прямих витрат на одиницю продукції та коефіцієнта націнки.

ОСНОВНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Що таке конкурентні переваги?

На які групи поділяють конкурентні переваги

Що характеризують внутрішні конкурентні переваги?

Що характеризують зовнішні конкурентні переваги?

Що таке конкурентні переваги?

Що характеризує ринкова сила марки?

Як визначається показник коефіцієнт ринкової сили?

Як визначається оптимальна ціна марки?