«Фінансово-банківськастатистика»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра фінансів

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«Фінансово-банківська статистика»

Київ-2012

1

Тема 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА ЗАВДАННЯ ФІНАНСОВО-БАНКІВСЬКОЇ

СТАТИСТИКИ

1.1.Предмет і метод фінансової статистики.

1.2.Завдання та функції фінансової статистики.

1.3.Система показників фінансової статистики.

1.1. Предмет і метод фінансової статистики.

Фінансова статистика покликана забезпечити збір, обробку і аналіз інформації про рівень і фінансові можливості розвитку країни. Статистичні дані є одним з визначальних орієнтирів економічної політики, сприяють створенню об’єктивного і науково обґрунтованого стратегічного курсу економічних і фінансових перетворень.

Фінансова статистика –це галузь науки, що традиційно є складовою соціально-економічної статистики.

Фінансова статистика вивчає закони руху фінансових, кредитних, грошових ресурсів в умовах ринкової економіки. Вона також забезпечує статистичне висвітлення фінансового аспекту процесу функціонування видів економічної діяльності, секторів економіки та окремих підприємств.

Предметом фінансової статистики є кількісна характеристика явищ та процесів, які відбуваються у фінансовій системі у зв’язку з їх якісною стороною.

Метод статистики фінансів у значній мірі відповідає методам інших розділів соціально-економічної статистики, його особливість полягає у необхідності широкого використання в конкретних розрахунках фінансової математики.

Статистика фінансів широко використовує методи статистичного аналізу, який передбачає використання методу середніх величин і варіаційного аналізу, індексного методу, традиційних підходів до вивчення динаміки розвитку явищ, кореляційно-регресійного аналізу і т.п.

1.2. Завдання та функції фінансової статистики.

Задачі статистики фінансів визначаються змістом і специфікою її предмету і методу.

До основних завдань фінансової статистики можна віднести:

розробка методів обчислення показників, які відображають особливості фінансової системи та їх аналіз;

вивчення процесів виробництва, розподілу, перерозподілу та використання національного продукту у фінансовому секторі;

вивчення характеру дії основних законів у фінансовій системі

країни;

2

 побудова прогнозних розрахунків, необхідних для обґрунтування напрямків фінансової політики.

Фінансова статистика наглядає за забезпеченістю відтворювального процесу необхідними грошовими коштами і фондами, виконання держбюджету, касових і кредитних планів банківськими установами, акумуляцією тимчасово звільнених грошових коштів підприємств, установ і населення.

Завдання фінансової статистики реалізуються через функції фінансової системи. До таких функцій належать:

Оперативна : характеризує формування і використання грошових доходів та фондів у процесі господарсько-фінансової діяльності.

Управлінська : надає необхідні статистичні дані органам законодавчої влади, удосконалює статистичну звітність; удосконалює систему показників та методологію їх обчислення.

Контролююча : здійснює фінансовий контроль за всіма аспектами господарсько-фінансової діяльності підприємства, оцінює невикористані фінансові ресурси та шляхи підвищення ефективності їх використання.

1.3. Система показників фінансової статистики.

Вивчення складних та взаємозалежних процесів в сфері фінансів припускає використання системи показників.

Статистичний показник – це кількісно-якісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів. Кількісний аспект відображає розміри, абсолютну чи відносну величину показника, а якісний – суть показника у конкретних умовах місця і часу.

Фінансова статистика використовує систему статистичних показників, які характеризують розміри, склад, динаміку та взаємозв’язок суспільних явищ.

Статистика державних фінансів

Статистика грошового обігу, інфляції, кредиту, процентних ставок та валютних курсів

Рис. 1 Найважливіші розділи системи показників фінансової статистики.

3

Тема 2 СТАТИСТИКА ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ.

2.1.Основні поняття та завдання статистики державного бюджету.

2.2.Система показників статистики державного бюджету.

2.3.Статистичні методи вивчення показників державного бюджету.

2.1.Основні поняття та завдання статистики державного

бюджету.

Державні фінанси являють собою складову частину фінансової системи країни, її центральну ланку, через яку здійснюється державний вплив на економічний та соціальний розвиток країни.

Надходження і витрати економічних ресурсів балансуються в бюджеті. Залежно від суб’єкта господарювання вирізняють бюджети: державні, регіональні, місцеві.

Державний бюджет – основний елемент державних фінансів, фінансовий план країни, який відображає утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій органів державної влади в інтересах суспільства.

Сукупність показників державного бюджету та місцевих бюджетів називають зведеним бюджетом.

Статистика державного бюджету досліджує процес планомірного утворення і використання бюджетного фонду. Об’єктом статистичного вивчення є всі елементи єдиної бюджетної системи.

До основних завдань статистики державного бюджету належить:

збирання та обробка даних про доходи та видатки державного

бюджету;

аналіз виконання плану бюджету;

аналіз динаміки доходів та видатків бюджету;

вивчення зв’язку доходів державного бюджету з найважливішими макроекономічними показниками;

прогнозування доходів та видатків.

Для виконання цих завдань статистика використовує звітність про виконання державного та місцевих бюджетів, що надається бюджетними і банківськими установами, органами комітету статистики та господарюючими організаціями.

2.2. Система показників статистики державного бюджету.

До основних показників статистики державного бюджету відносять:

показники доходів;

показники видатків;

5

перевищення доходів над видатками (профіцит) або перевищення видатків над доходами (дефіцит);

державний борг.

Доходи бюджету – це обов’язкові безповоротні платежі, що надходять до бюджету.

Доходи бюджету поділяються на:

податкові надходження;

неподаткові надходження;

доходи від операцій з капіталом;

трансфери.

Податкові надходження – це сукупність обов’язкових безоплатних, безповоротних платежів у бюджет, а також штрафи та пеня за порушення податкового зобов’язання, які стягуються державними установами і надходять у визначених законом розмірах у встановлені терміни.

Неподаткові надходження – це відплатні безповоротні надходження до державного бюджету (доходи держави від власності та підприємницької діяльності, збори, надходження від продажу товарів, за винятком доходів від продажу основного капіталу) та деякі невідплатні надходження (добровільні надходження з недержавних джерел).

Капітальні доходи – доходи від продажу основного капіталу, державних запасів товарів, землі і нематеріальних активів.

Трансфери – безоплатні, безповоротні необов’язкові платежі, отримані від інших установ державного управління (вітчизняних та з-за кордону) або міжнародних організацій.

Видатки – це державні витрати, що утворюються на безповоротній основі, не пов’язані з виникненням та погашенням фінансових вимог.

Розрізняють поточні та капітальні видатки.

Поточні видатки – це відплатні платежі, які не пов’язані з придбанням основного капіталу, товарів і послуг для виробництва основного капіталу, а також платежі що не включають придбання капітальних активів.

Капітальні видатки – це видатки на придбання основного капіталу, державних резервів, землі, нематеріальних активів, капітальні трансфери тощо.

Дефіцит бюджету являє собою різницю між сумарними доходами і сумарними видатками.

Профіцит державного бюджету обчислюється як сума доходів та отриманих офіційних трансферів за вирахуванням суми видатків та чистого кредитування.

Державний борг – це неоплачена сума офіційно визнаних прямих зобов’язань установ державного управління перед іншими секторами економіки та рештою світу, яка утворилась в результаті їх операцій в минулому і повинна погаситись через операції цих установ у майбутньому або переоформитись у безстроковий борг.

6

2.3. Статистичні методи вивчення показників державного бюджету.

Склад доходів і видатків державного бюджету статистика вивчає за допомогою наступних показників:

Структура доходів (видатків) бюджету. Визначається як відношення окремих статей бюджетної класифікації до загального обсягу доходів (видатків) бюджету у процентах.

Показники виконання плану. Характеризують ступінь використання бюджету в його прибутковій та видатковій частинах, згідно з основними підрозділами бюджетної класифікації. Це відношення фактичного обсягу доходів (видатків) бюджету до плану, відображене у відсотках.

Показники динаміки доходів і видатків бюджету, мережі, штатів та контингентів бюджетних установ. Визначаються за допомогою показників рядів динаміки – абсолютного приросту, темпу зростання, темпу приросту, абсолютного значення одного відсотка приросту, середнього абсолютного приросту, середнього рівня ряду динаміки, середнього темпу зростання.

Середніх показників бюджетних установ. Характеризують мережу,

штати, контингенти бюджетних установ, середній розмір бюджетних витрат на душу населення або відповідного контингенту (дітей дошкільного віку, учнів студентів). При цьому середні показники бюджетних установ визначають за формулами середньої арифметичної (інформацію подано за період), або середньої хронологічної для моментного ряду динаміки (інформацію подано на кілька дат з рівними проміжками часу).

Динаміку бюджетних витрат на душу населення доцільно вивчати із застосуванням індексного методу, зокрема індексів середніх величин.

Індекс змінного складу обчислюють за наступною формулою:

h0 h1 - бюджетні витрати на душу населення або контингенту відповідно у базовому та звітному періодах; h B N ;

B - загальний обсяг витрат;

N0 N1 - середня чисельність населення або бюджетного контингенту відповідно у базовому та звітному періодах.

Індекс фіксованого складу розраховується за наступною формулою:

7

Індекс структурних зрушень розраховується за формулою:

Між індексами існує наступний взаємозв’язок:

Is Ih I h

Абсолютний розмір зміни бюджетних витрат можна розрахувати за допомогою формули:

B h1N1 h0 N0 ,

у тому числі за рахунок:

 Середнього розміру бюджетних витрат на душу населення або контингенту:

B(h) (h1 h0 ) N1

 Середньої чисельності населення:

Зміну витрат за рахунок окремих чинників з використанням індексів, можна визначити за допомогою наступних формул:

B(N ) B0 (IN 1)

B(h) B0 (Ih 1)IN

Аналіз динаміки показників державного бюджету передбачає побудову динамічних рядів. Одним з прийомів аналізу рядів динаміки є метод аналітичного вирівнювання. Для цього можна використовувати рівняння прямої, оскільки динаміка доходів і витрат державного бюджету характеризується більш-менш рівномірним розвитком:

Yt - вирівняне значення доходів або витрат; a,b - параметри рівняння;

t - порядковий номер року

Для визначення параметрів а і b використовують метод найменших квадратів. Застосувавши спрощений спосіб розрахунку (Σt =0) система рівнянь матиме такий вигляд:

8

Після визначення a і b складають аналітичне рівняння та розраховують yt

для кожного року.

Для прогнозування показників доходів державного бюджету можуть бути використані методи екстраполяції трендів який ґрунтується на збереженні тенденцій попередніх періодів.

В прогнозуванні показників видатків державного бюджету відштовхуються від показників доходів державного бюджету та величини дефіциту державного бюджету.

Контрольні питання

1.Вкажіть основні завдання статистики державного бюджету.

2.Назвіть основні показники статистики державного бюджету.

3.У чому різниця між податковими і неподатковими доходами.

4.У чому різниця між поточними та капітальними видатками.

5.Назвіть та поясніть суть статистичних методів аналізу державного бюджету.

Тема 3 СТАТИСТИКА СТРАХОВОЇ СПРАВИ

3.1Поняття страхування і завдання статистики страхування.

3.2Система показників страхової діяльності.

3.3Статистичні методи аналізу показників страхової діяльності

3.1Поняття страхування і завдання статистики страхування

Страхування — це система економічних відносин, яка включає утворення за рахунок підприємств, організацій і населення спеціального фонду коштів і використання його для відшкодування втрат, які сталися через стихійне лихо та інші несприятливі випадкові явища, а також для подання допомоги громадянам у разі настання в їхньому житті кризових ситуацій.

У процесі страхування беруть участь:

•страховик — страхова організація, яка виплачує страхове відшкодування;

•страхувальники — юридичні та фізичні особи, які вносять до страхової

організації страхові платежі.

Крім того, учасником страхових відносин може бути особа, призначена для одержання страхової суми.

Страхування задовольняє потреби щодо фінансової безпеки приватних комерційних підприємств, промислових підприємств, сімей.

9

Завдання статистики страхування:

1.Вивчення тенденцій розвитку страхових продуктів і попиту на них.

2.Аналіз ефективності інвестиційної діяльності страхових компаній.

3.Дослідження складу застрахованих об'єктів, оцінювання диференційованих ризиків і пов'язаних з ними збитків.

3.2 Система показників страхової діяльності

Для характеристики страхової діяльності використовують систему показників.

Абсолютні показники:

1)загальна кількість страхових об'єктів (N);

2)кількість об'єктів, що постраждали внаслідок страхових випадків і ризик за якими був застрахований (n);

3)страхова сума всіх застрахованих об'єктів або страхова відповідальність, тобто сума грошових коштів, у межах якої страхувальник згідно з умовами страхування повинен зробити виплату в разі настання страхового випадку

(S);

4)страхова сума об'єктів, що постраждали (Sn);

5)страховий платіж, тобто плата за страхування, що передбачена угодою страхування і розмір якої залежить від страхової суми і страхового тарифу

(Р);

6)сума виплат страхового відшкодування (W);

7)страховий тариф, або ставки страхового платежу з одиниці страхової суми у процентах або у фіксованому розмірі;

8)кількість страхових випадків (m).

•частка об'єктів, що постраждали ( l= n /N );

•показник виплат страхового відшкодування в розрахунку на страхові платежі

(W : Р);

•страхові платежі в розрахунку на страхову суму застрахованих об'єктів (Р/S);

•показник збитковості страхової суми ( q =W : S ).

3.3.Аналіз показників статистики страхової справи

Одним з найважливіших показників статистики страхової справи є страхові тарифи, або ставки страхових платежів. Розраховують їх так, щоб забезпечити

10