«Фінансово-банківськастатистика»

Контроль за обсягами кредитів; Управління міжнародними резервами країни та загальний контроль і регулювання грошово-кредитної системи.

Емісія грошей – це монопольне право НБУ, яке може здійснюватись у двох формах:

1.Гроші банківського обороту при кредитуванні комерційних банків; банківське кредитування здійснюється через рефінансування портфелю їх ресурсів.

2.Готівкові гроші, які забезпечують касові операції з обслуговування

народного господарства та бюджету країни.

Окрім емісії грошей до функцій НБУ також належить регулювання золотовалютних резервів країни, та формування платіжного балансу.

7.2.Інформаційне забезпечення статистичних досліджень

Воснові інформаційного забезпечення аналізу банківської діяльності покладено форми фінансової та статистичної звітності регіональних управлінь, установ НБ, комерційних банків, що мають статус юридичної особи, дирекції та філії банків, як резиденти так і не резиденти.

Зразки форм фінансової та статистичної звітності, а також інструкції з їх заповненням запроваджуються правлінням НБУ. З січня 1998 року банківська статистика переведена на міжнародні стандарти для того, щоб зробити звітність корисною і допустимою якомога більшій кількості користувачів.

Своєчасно подана інформація про грошово-кредитну та фінансову діяльність банків дає змогу:

Аналізувати стан та перспективи розвитку банківської системи; Прогнозувати розвиток та основні показники грошово-кредитного ринку; Здійснювати заходи, щодо забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

Здійснювати нагляд за діяльністю комерційних банків та інших фінансових та банківських операцій.

Статистична звітність банківської діяльності має шість основних напрямків: загальна банківська статистика; монетарна або грошово-кредитна статистика; статистика банківського нагляду; статистика операцій з іноземною валютою; емісійно-кредитна; статистика готівково-грошового обігу.

Критерії якісних характеристик поданої інформації:

Корисність, мета створення інформації – надати достовірну оцінку минулих, теперішніх та майбутніх подій і визначати вплив на поточну діяльність банку;

Надійність, інформація має бути зрозумілою користувачам з помірними знаннями у сфері економіки та фінансів; Суттєвість, інформація є такою, коли її упущення, або неправильний

виклад можуть вплинути на реальну економічну оцінку діяльності банку

31

та його фінансовий стан, інфляція подається банками у різні терміни щоденно, щодекадно, щомісячно, щоквартально і щорічно.

7.3. Система показників

Система показників банківської статистики складається з чотирьох рівнів:

Перший рівень:

Перший показник – вихідні показники, до них належить:

Абсолютна величина банківських активів, характеризує масштаб операцій банківської системи на даній території;

Другий показник – рівень інфляції:

Використовується для оцінки величини реальних активів, розраховується як рівень росту споживчих цін;

Третій показник – величина реальних активів:

Характеризує зміну реального масштабу операцій, розраховується у відсотках від базового періоду шляхом поділу темпу росту активів на індекс інфляції.

Четвертий показник – кількість банків, зареєстрованих на даній території;

П’ятий показник – індекс кількості банківських установ, розраховується як відношення кількості банківських установ у регіоні до загальної кількості по країні, виражений у відсотках;

Шостий показник – обсяг кредиторських вкладень баків, використовується при визначенні частки кредитів в активах банківської системи.

Другий рівень:

Базові індекси обчислюються на основі вихідних показників. Характеризують відмінність основних факторів рівня розвитку банківської системи регіону від середньої по країні.

Базові індекси поділяються на дві групи: Прямі Непрямі

Прямі індекси – це індекси обсягу фінансових ресурсів, відображають наявність ресурсів в регіоні для здійснення банківської діяльності. Індекс концентрації фінансових результатів свідчить про обсяги фінансових потоків, що припадають на одну банківську установу в регіоні.

Третій рівень:

Представлений індексом порівняльної привабливості умов банківської діяльності. Цей індекс розраховують на основі показників перших двох рівнів і необхідний для визначення доцільності розміщення банківської установи в тому чи іншому регіоні.

Четвертий рівень:

Відносні показники розвитку банківської системи. Цей рівень поділяється на три групи:

32

1. показники, що характеризують діяльність банку щодо кількості населення:

величина банківських активів на 100 тисяч осіб; кількість банківських установ на 100 тисяч осіб.

2.показники характеристики числа банківських установ;

3.показники, що розраховуються залежно від рівня доходу населення:

величина активів на 1 мільярд гривень доходів населення; кількість банківських установ на 1 мільярд гривень доходів

населення.

Доходи населення визначаються в кожному регіоні окремо і прив’язуються до мінімальних соціальних гарантій.

7.4 Методи статистичного аналізу банківської діяльності

Аналіз банківської діяльності здійснюється зазвичай з використанням аналізу рядів динаміки, а саме досліджується розвиток та тенденції зміни структури операцій банківських установ. Одним з найважливіших напрямків проведення статистичного аналізу банківської діяльності є визначення ефективності функціонування банківських установ. В цьому напрямку здійснюється аналіз ліквідності та платоспроможності банківської установи, розраховується норматив, встановлений національним банком, а також застосовується рейтингова оцінка «ЕАТЕК», розраховується рентабельність активів та рентабельність капіталу ROA; POF.

Тема 8 СТАТИСТИКА КРЕДИТУВАННЯ.

8.1.Предмет кредиту та завдання його статистичного вивчення.

8.2.Система показників статистики кредитування.

8.3.Статистичний аналіз кредиту.

8.1. Предмет кредиту та завдання його статистичного вивчення.

Кредит є засобом перерозподілу Кредит являє собою систему економічних відносин з мобілізації

тимчасово вільних в економіці грошових коштів і використання їх на потреби відтворення. Всюди де присутній кредит гроші виступають як засіб платежу.

Кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк і звичайно зі сплатою відсотків.

Кредитні ресурси є матеріальними носіями економічних відносин, які виникають між суб’єктами кредитних угод з приводу перерозподілу вартості на основі повернення строкових платежів, цільового використання.

33

До основних джерел кредитних ресурсів, що формують кредитний ринок, належать:

o Установи банківської системи; o Господарюючі суб’єкти;

o Посередники фондового ринку;

o Кредитно-фінансові установи небанківського типу.

При кредитних угодах повинні дотримуватись найважливіші принципи, які дозволяють забезпечити висхідний рух коштів. На основі таких принципів визначається порядок видачі та погашення позик, їх технічне та документальне оформлення.

Принципами кредитування є: поворотність строковість забезпечення позик цільове використання

платність (компенсаційність). Основні завдання статистики кредиту:

організація статистичного обліку та звітності про кредитні операції;

розробка системи показників, що характеризують кредитні відносини, їх стан і розвиток;

виявлення статистичних закономірностей у розвитку кредитних

відносин;

вдосконалення методології та методики розробки і аналізу системи показників з урахуванням досягнень економічної науки та міжнародних стандартів.

8.2. Система показників статистики кредитування.

Для характеристики обсягу кредитних вкладів використовуються наступні показники:

залишки заборгованості і розмір виданих та погашених позичок (оборот з видачі і погашення); середній розмір позички;

середній розмір заборгованості за кредитом; середній термін позички;

середня процентна ставка (прибутковість кредиту) і ін. Для розрахунку середнього залишку позик за період

за наявності даних більш як на дві дати через однакові проміжки часу використовують середню хронологічну:

34

Склад кредитних вкладень вивчають за цільовим призначенням, формами власності, територіями, категоріями позичальників, економічними секторами, термінами погашення, видами залишків заборгованості та іншими ознаками.

Велику увагу статистика приділяє вивченню прострочених позичок за їх обсягом, складом і динамікою.

Для аналізу і прогнозу кредитних вкладень статистика кредиту розглядає тенденції їхньої зміни, інтенсивність змін кредиту в часі з використанням показників аналізу ряду динаміки, а також Треньових і факторних динамічних моделей.

Для виявлення статистичних закономірностей статистика вивчає взаємозв’язки кредитних вкладень з показниками обсягу виробництва, капітальними вкладеннями і т.д. за допомогою одно факторного і багатофакторного регресійного аналізу та індексного методу.

Статистичний аналіз оборотності кредитів проводять зазвичай для короткострокових кредитів. Рівень оборотності кредитів вимірюється наступними показниками:

тривалістю обороту кредитів; кількістю оборотів, що здійснює кредит за період.

Тривалість обороту короткострокового кредиту(t) – характеризує середнє число днів користування кредитом. Він є оберненою величиною обіговості позички: чим менша тривалість користування кредитом, тим менше позичок знадобиться банку для кредитування того самого обсягу виробництва.

K - середні залишки кредиту;

On - оборот кредиту з погашення;

Д - число календарних днів за період; m - одноденний оборот з погашення.

Кількість оборотів кредиту (п) – характеризує число оборотів,

здійснених короткостроковим кредитом за певний період. Визначається відношенням обороту позички з погашення до середнього їх залишку:

nOn K

Для характеристики зміни середньої тривалості користування короткостроковим кредитом застосовуються індекси: індекс змінного складу, індекс фіксованого складу та індекс структурних зрушень.

Індекс змінного складу показує зміну середньої тривалості користування кредитом у звітному році щодо базового і розраховується за формулами:

36

Індекс фіксованого складу показує як впливає на зміну середньої тривалості користування кредитом зміна тривалості користування кредитом окремих елементів сукупності:

Індекс структурних зрушень показує як впливає на зміну середньої тривалості користування кредитом зміна в структурі одноденного погашення кредиту:

Між вищезгаданими індексами існує наступна мультиплікативна залежність:

It It Is

Абсолютний приріст середніх залишків кредиту розраховують за формулою:

K K1 K0

у тому числі за рахунок зміни середньої тривалості користування кредитом:

Kt (t1 t0 ) m1

за рахунок зміни одноденного погашення кредиту:

Km ( m1 m0 ) t0

K Kt Km

Абсолютний приріст середньої тривалості користування кредитом

розраховується за наступною формулою:

t t1 t0

у тому числі за рахунок індивідуальних значень тривалості користування кредитом

окремими підприємствами:

37

за рахунок структурних зрушень в одноденному обороті з погашення:

dm0 , dm1 - структура одноденного обороту з погашення кредитів відповідно в базисному та звітному роках.

Аналогічно будується індексна система для середньої кількості оборотів кредиту, де у якості ваг до кількості оборотів (п) буде використовуватися показник середніх залишків кредиту ( K ).

Тема 9 СТАТИСТИКА ОЩАДНОЇ СПРАВИ

9.1Сутність та функції ощадної справи.

9.2Система показників ощадних банків.

9.3Методи аналізу показників ощадної справи.

9.1 Сутність і функції ощадної справи

Основні функції ощадної справи:

1.перерахування грошових доходів громадян на вкладах;

2.виплата заробітної плати, пенсій, страхувань, допомог;

3.безготівкові перерахування населення на користь підприємств;

4.приймання комунальних платежів, зборів;

5.обслуговування населення грошово-речовими лотереями;

6.реалізація облігацій державних позик

Ці основні операції з акумуляції грошових нагромаджень населення виконують установи ощадного банку.

До завдань статистики ощадної справи належать:

•дослідження розвитку і розміщення установ ощадного банку;

•визначення чисельності і складу вкладників;

•розрахунок розміру і динаміки заощаджень;

•забезпечення інформацією про стан і розвиток кредиту.

9.2 Система показників ощадних банків

До найважливіших показників статистики ощадної справи належать:

1)кількість установ ощадного банку;

2)чисельність і склад вкладників;

3)сума внесених вкладів.

38

Для характеристики розвитку ощадної справи обчислюють динаміку цих показників.

Основні середні показники статистики ощадної справи:

a)середній розмір вкладу на одного вкладника;

b)середня сума вкладу на одну установу ощадного банку;

c)середній строк зберігання вкладів.

Відносні показники інтенсивності визначають у розрахунку на 1000 або 10 000 осіб. У статистиці ощадної справи найчастіше застосовують такі показники інтенсивності:

•кількість вкладників на певну кількість осіб;

•кількість ощадних установ на певну кількість населення, яка припадає на

одну установу ощадного банку.

Крім того, розраховують такі показники:

1. Середній розмір вкладу:

a

a (5.1)

N

де а — залишки вкладів; N — чисельність вкладників (приймають такою, що дорівнює кількості поточних рахунків).

2.Середній термін зберігання вкладів ( t ). Розраховують як середню арифметичну зважену з термінів зберігання конкретних вкладів ( t ) і сум

за вкладами (а):

На практиці цей показник визначають за формулою

де Σd1 - сума фактично нарахованих на рахунки вкладників процентів за певний період часу; Σd0 — умовна сума процентів, яка була б нарахована на рахунки вкладників, якби вклади зберігалися весь календарний період; Д — кількість календарних днів досліджуваного періоду.

3.Коефіцієнт припливу вкладів. Розраховують як відношення суми припливу

вкладів за звітний період (ΣП1) до залишків вкладу на початок періоду

(Зп):

Сума припливу вкладів визначається як різниця між надходженням і вибуттям вкладів.

Ступінь осідання вкладів (ОС) на рахунках вкладників становить відношення (у відсотках) суми припливу вкладів (Пр) до загальної суми надходження вкладів за певний період часу:

ОС = Пр / Н (5.5).

39

9.3Методи аналізу показників ощадної справи

Динаміку середнього розміру вкладу за сукупністю установ ощадного банку аналізують за допомогою індексного методу (індексів змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень):

де а — розмір вкладу на одного вкладника; N — чисельність вкладників. Вплив на абсолютний приріст загального обсягу вкладів:

• зміни середнього розміру вкладу на одного вкладника

Кількісну залежність між середнім розміром вкладу і чинниками, які на нього впливають, можна визначити за допомогою коефіцієнта еластичності. Основним чинником, від якого залежить середній розмір вкладу, є рівень доходу. Тому еластичність середнього розміру вкладу залежить насамперед від рівня доходу. У цьому разі середній розмір вкладу (у) розглядається як функція від рівня доходу вкладника:

y = f (х),

де х - рівень доходу вкладника.

Коефіцієнт еластичності характеризує, на скільки відсотків зміниться середній розмір вкладу із зміною рівня доходу вкладника на один відсоток. Коефіцієнт еластичності розраховується за формулою

де х — розмір вкладу; у — дохід вкладника.

Контрольні питання

1.Що вивчає статистика ощадної справи?

2.Функції ощадних банків.

3.Сутність і склад системи показників статистики ощадної справи.

4.Як розраховують середній розмір вкладу і середній термін зберігання кладів?

5.Методика індексного аналізу середнього розміру вкладу.

40