9) Культура Київської Русі: писемність, освіта, наукові знання.

Хронологія

1056–1057 рр.	Створення Остромирового Євангелія – першої датованої рукописної книги Русі.
1073 р.	Створення «Ізборника Святослава».
1113 р.	Укладення Нестором першої редакції «Повісті минулих літ».
1187 р.	Створення «Слова о полку Ігоревім».

Розвиток української мови

• Витоки українського народу сягають давньослов'янських, іще переддержавних часів.

• Тоді ж, на думку вчених, почала формуватися українська мова, адже становлення окремого народу і розвиток його мови відбувається одночасно.

• На 9–13 ст. у нашій мові вже склалося більшість ознак, що відрізняють її від інших слов'янських мов.

• Мова ще відрізнялася від сучасної. Ось чому для тих часів дослідники історії мови застосовують термін праукраїнська.

Писемність

• Дослідники мови твердять, що вже в другій половині 9 – на початку 10 ст. в наших предків існувало письмо.

• Той давній алфавіт було створено на основі грецького – та це й не дивно з огляду на давні зв’язки східних слов’ян із греками; у Візантії, з якою молода Руська держава мала найтісніші відносини, державною мовою також була грецька.

• Доказом існування власної оригінальної абетки в давніх українців є знахідка напису на стінах Софійського собору.

• Київський книжник у 11 ст. ретельно виписав на стінах тільки-но збудованого храму абетку, що відрізнялася від поширеної на ті часи кириличної,створеної для передачі на письмі однієї з південнослов’янських мов із застосуванням грецьких літер братами Кирилом і Мефодієм та перенесеної на наші терени з прийняттям християнства.

• Iз прийняттям християнства на наших землях поширилася старослов’янська,абостароболгарськакнижна мова– мова православної церкви.

• Про рівень тогочасних природничих і математичних знань до певної міри свідчить популярність на руських землях таких перекладних книг, як «Шестидневи», «Фізіолог», «Небеса» тощо, в яких викладено уявлення середньовічних мислителів про будову світу.

• Так, «Шестидневи» розкривали історію створення світу Богом за шість днів, посилаючись при цьому не лише на Біблію, а й на праці античних мудреців.

• У «Фізіологу» містилися розповіді про тварин реальних (лев, орел, змія, їжак, жаба, слон) і казкових (сирена, фенікс), а також про деякі рослини, мінерали.

• Значного розвитку на Русі досягли географічні знання.

• Так, у «Повісті минулих літ» місце проживання східнослов’янських племен літописець пов’язував із річками Дунаєм, Дніпром, Моравою, Прип’яттю, Двіною, Десною, Сулою.

• Він досить докладно описав шлях «з варяг у греки», що пролягав уздовж Дніпра, Ловаті, Ільменського озера, річки Волхов і далі – морем Варязьким.

• Літописець зауважував також, що з Варязького моря можна «йти до Рима», а від Рима прийти так само морем до Царгорода.

• Волгою, за словами літописця, на схід пролягав торговельний шлях, яким можна досягти Хорезму і Каспійського моря.

• У літописі названо багато тогочасних і давніх країн, що також свідчить про досить гарну обізнаність русичів у царині географії.

• Писемні джерела згадують і перших лікарів-професіоналів.

• Один із них – Агапіт,чернець Києво-Печерського монастиря – лікував хворих у 12 ст.