4.Етичні норми і принципи в культурі країн Сходу.

На Сході існують своя культура і звичаї. Східний етикет значно більше церемонії, ніж європейський, і глибше йде корінням у минуле. Так, в арабських країнах під час бесіди часто запитують «як здоров'я», «як справи», але докладно відповідати на ці питання не потрібно.  Під час ділових зустрічей Вас обов'язково пригостять кавою. Якщо випивши його, Ви віддасте чашку господареві, то він сповнить її знову. Але якщо Ви не захочете більше пити, то досить покачати чашкою з боку в бік або перевернути її догори дном. 

Діловий етикет країн Далекого Сходу характеризується своїми традиціями. Уявлення китайців про правила хорошого тону сильно відрізняються від європейських. Так, при спілкуванні неприпустимими вважаються фізичні контакти - обійми, поцілунки і навіть дотику.  Вступаючи в ділові зв'язки, китайські ділові люди особливу увагу приділяють двох моментів: 1) збору інформації про предмет обговорення та партнерів по переговорах, 2) формування «духу дружби» по відношенню до представників іншої сторони. Дух дружби на переговорах має для китайців дуже велике значення, причому зазвичай вони його ототожнюють зі звичайними особистими відносинами партнерів.  Звертаючись до китайця, необхідно пам'ятати, що прізвища в Китаї прийнято ставити попереду імені. Якщо Ви познайомилися з китайцем, слід називати його на прізвище. Під час вітання, обмінюючись рукостисканнями, спочатку слід потиснути руку самому високопоставленому особі. При знайомстві слід обмінюватися візитними картками.  Китайські делегації зазвичай вельми багато, оскільки в них традиційно включається безліч експертів з різних питань. На переговорах китайці дотримуються розмежування процесу обговорення на окремі етапи: початкове уточнення позицій, їх обговорення, заключний етап. Початковий етап - це оцінка китайцями статусу кожного з учасників переговорів. Велику увагу в зв'язку з цим приділяється зовнішньому вигляду партнерів, манері їх поведінки, відносин усередині делегації. Провівши такий аналіз, китайці надалі орієнтуються, головним чином, на партнерів з більш високим статусом - як офіційним, так і неофіційним. Проводячи переговори на своїй території, китайці, посилаючись на свої традиції, нерідко пропонують гостям говорити першими з тим, щоб з'ясувати позицію партнера. Від самих китайців, на початку переговорів цього домогтися важко, навіть неможливо - вони відбиваються загальними фразами. Не слід у такому разі показувати свого невдоволення або використовувати тиск.  Допущені в ході обговорення іншою стороною помилки вміло використовуються. На поступки китайці йдуть зазвичай під кінець переговорів, коли ними вже зроблена оцінка можливостей партнерів. Остаточні рішення китайцями приймаються не за столом переговорів з партнерами, а вдома. Вони повинні бути потім схвалені керівництвом китайської фірми.  Налагодження неформальних відносин з зарубіжними партнерами - важлива складова частина китайського бізнесу. Це проявляється у задаються гостю питаннях про сімейний стан, інтереси і т.п., запрошення в ресторан, де подається безліч національних страв. Тости вимовляються, але цокатися необов'язково. Якщо ж цокаються, то роблять це так: молодший повинен почаркуватися верхньою частиною свого келиха об ніжку келиха старшого, показуючи таким чином, що він ставить себе нижче. Цокаючись, вимовляють по-китайськи щось схоже в перекладі на «пий до дна».  У діловому житті Китаю практикується вручення подарунків. Але будь-яке таке підношення повинно відбуватися виключно після укладання всіх угод. При цьому подарунки краще робити не конкретній особі, а всій фірмі, тому що місцеві звичаї можуть забороняти прийняття особистих подарунків. Китайці з вдячністю приймають невеликі сувеніри. Не слід дарувати годинник, тому що на китайській мові слова «годинник» і «похорон» близькі за звучанням. 

Японська культураісторично пов'язана з китайською. Спільність простежується в суворій ієрархії відносин старших і молодших, використанніпосередниківу складних і спірних питаннях, даруванні подарунків на знак подяки за послугу та допомогу. Остання навіть може трохи шокувати європейця.  Основніперевагияпонського національного характеру настільки ж загальновідомі, як і важко збагненна у всій їх сукупності для людей інших національностей: працьовитість, дисциплінованість, відданість традиціям, відданість авторитету, почуття обов'язку, самовладання, акуратність, глибоке розуміння краси, ввічливість, допитливість. Згідно японської моралі, основа взаємин людей - взаємна залежність. Тому приналежність до тієї або іншої групи - основа світовідчуття японця.  Звідси випливає ще одна знаменита риса японця - вірність групі, фірмі, держави, нації і супутні цьомупатріотизмі самовідданість при відстоюванні їх інтересів, а також висока організованість. Японці судять про людину, перш за все, за його приналежності до тієї або іншої групи.  З японськими фірмами дуже складно налагодити контакти шляхом листування і телефонного спілкування. Причини цього укладені в наступному:  1) більшість працюючих на національному ринку дрібних і середніх фірм ведуть свої справи японською мовою і для контакту з ними потрібен перекладач;  2) не знаючи партнера, японські бізнесмени не люблять вступати з ним в ділові відносини;  3) в японських фірмах існує досить складна процедура прийняття рішень;  4) японці воліють особисті бесіди і не обговорюють важливі питання за допомогою листування або телефону.  При налагодженні справ з японцями важливе значення має процедура обміну візитними картками, оскільки вони дуже дотримуються субординації. Знайомлячись, японці прагнуть одразу ж з'ясувати, який стан щодо іншої людини вони займають, щоприроднівсе зробити за допомогою візитки.  У деталях це відбувається так. Спочатку японець, подивившись на вашу візитку, з'ясує, яку фірму ви представляєте і який її статус по відношенню до його власній фірмі. Якщо з двох знайомляться один з великої і солідної компанії, а другий з більш дрібною, то перший виявляється вище, ніж другий. Наступний щабель встановлення взаємного «розташування» - зіставлення положень у своїх компаніях.  Звернення з візитними картками вимагає великої акуратності. Вважається неввічливим тримати їх у кишені штанів, тим більше задньому; краще завести для візиток спеціальний альбомчик і носити його в нагрудній кишені або у внутрішній кишені піджака.Жінкиможуть покластитакийальбомчик в сумочку.  Завжди шанобливо треба обходитися з візитною карткою, яка отримана від японця. Ви підкреслите свою повагу до японця, якщо будете вручати йому або приймати від нього предмети двома руками. Важливість цього особливо зростає призустрічіз особою, яка займає набагато більш високе положення. Якщо Ви будете робити так само з особою нижчого статусу, то цим тільки зіб'єте його з пантелику. Але в цій країні не страшно помилитися у бік більшої ввічливості. Тому надходити слід так. Подавайте особі, що стоїть на більш низькому щаблі, і приймайте від нього візитну картку однією рукою. Цілком доречно буде при цьому взяти його картку двома руками або правою рукою і притримувати її лівою - до тих пір, поки не прочитаєте уважно все, що там написано. Якщо пробігти по картці поверхневим поглядом, то цим самим Ви принизите людини, тому що він подумає, що його визнали незначним особою. Не зайве буде сказати що-небудь на кшталт: «О, так ви начальник відділу ...».  Вирушаючи до Японії, варто замовити візитні картки з японським текстом на одній зі сторін, однак потрібно бути впевненим, що переклад бездоганний, інакше можна потрапити в незручне становище.  Японці в більшості своїй дуже ввічливі і якість це високо цінують в інших. У діловому спілкуванні з японським партнером не рекомендується гарячкувати і втрачати самовладання. У спілкуванні з європейцями японці цінують доброзичливість, щирість, товариськість; якщо Ви навчилися вимовляти на японському хоча б кілька слів - Ваша ретельність буде оцінена по заслугах. Європеєць повинен враховувати, що коли його діловий партнер на переговорах киває, це зовсім не означає, що він згоден співрозмовником, просто він зрозумів, що Ви хочете йому сказати. Якщо у діловій бесіді японці вживають вирази типу «зараз це важко», слід мати на увазі, що це означає відмову.

При зустрічі з діловими партнерами з Японії не слід протягувати руку для рукостискання, краще обмежитися ввічливим поклоном. Японці кланяються особливо - зустрівши знайомого, вони завмирають на місці, а потім як би переламуються в попереку. Статистикипорахували, що в середньому службовець таким чином 36 разів на день. Щоправда ця чемність обмежується лише областю особистих відносин, зовсім не зачіпаючи суспільної поведінки. На вулиці японець буде без докорів совісті штовхати перехожих, прокладаючи собі дорогу в юрбі.  Не в звичаях японців приймати гостей будинку або ходити в гості. Швидше за все, ділового партнера запросять в традиційний ресторан японської кухні, де прийнято роззуватися. Якщо Ви не можете з'їсти все запропоноване вам блюдо, слід спробувати хоча б шматочок. Якщо Ви все ж таки запросили до будинку, необхідно пам'ятати, що правила в житло дуже складні. Головне - ні на що не наступати, ні через що не переступати і сідати, де вкажуть. Причому, сідаючи, спочатку треба стати на коліна, потім опуститися на п'яти. Сидіти яким-небудь іншим чином, тим більше витягати ноги вперед є верхом непристойності.

Роботу виконала студентка

Групи ПК-94

Борхаленко Олена

Семінар 3

Психологічні особливості ділового спілкування