1.4 Планування експерименту для чотирикомпонентних сумішей

1.5 Багатопараметрична оптимізація системи

1.6 Застосування багатопараметричної системи

1.7 Опис програмного середовища

Delphi це середовище розробки програм, що застосовує багато передових концепцій та ідей, які закладені у графічний інтерфейс Windows. Відомо, що середовище розробки значною мірою характеризує ефективність роботи програмістів. Середовищіе програмування Delphi має усі потрібні інструменти для створення повноцінних програм. Писати, тестувати та компілювати програму – усе це можливо зробити, не виходячи із Delphi.

1.7.1 Історія розвитку середовища Delphi

Delphi є мовою програмування, яка базується на діалекті мови Pascal від компанії Borland. До версії 7.0 називалася Object Pascal. Крім цього Delphi це середовище розробки (IDE) для одноіменної мови. Це непорозуміння неодноразово викликає плутанину. По суті, Delphi це об'єктно-орієнтоване розширення мови Pascal.

Delphi є нащадком Турбо Паскаля, що був виготовлений для ОС Cp/m у 1983 році. Лютого 1994 року Турбо Паскаль було перенесено на ОС MS-DOS. На ранніх етапах розвинення ПК IBM РС, однією із популярних мов розробки ПЗ був Турбо Паскаль, а основною причиною було те, що він цілком серйозний компілятор, а також включав редактор, відладчик й компілятор. Середовище мало можливість працювати на машині із 64 Kb оперативної пам'яті.

В 1990 році Турбо Паскаль фірма Borland перенесла під Windows. Остання версія Borland Pascal 7.0, не враховуючи Delphi, предстала у світ у 1992 році. Розроблення Delphi розпочалася у 1993 році. Після здійснення beta-тестування Delphi був показаний на "Software Development '95".

На початку в Delphi було можливо програмувати під MS Windows 3.1. Розпочинаючи із версії Delphi 2.0 є можливість створення програм під будь-яку із 32-бітних версій MS Windows.

В 2000 році було спробувано розробити варіант Delphi під ОС на базі ядра Linux, ця модифікація Delphi називалася Kylix. Випустили 3 версії Kylix, але експеримент виявився невдалим й 2003 року проект заморозили.

Модифікацію мови під платформу Microsoft.NET було створено 2003 року , яка одержала назву Delphi.NET. Даний варіант мови поспіль розвивається у версіях Delphi 8.

Частково Delphi також піддержується у відкритому проекті FreePascal, який потенційно дає можливість створення програм під значну кількість платформ.

1.7.2 Основні елементи середовища

1.7.3 Структура програми

Консольне застосування мовою Object Pascal складається з заголовка і так називаного блоку. Блок складається з розділів.

1. Розділ міток.

Розділ міток починається словом label, за яким розташований список міток. Мітка являє собою правильний ідентифікатор чи ціле число без знака. Мітки дозволяють позначити будь-який оператор, щоб можна було передати керування з будь-якого місця програми.

2. Розділ констант.

Розділ констант починається словом const, за яким йдуть конструкції виду

<ім'я константи>=<значення>, що дозволяють привласнити константі ім'я і використовувати його в тексті програми.

3. Розділ типів.

Розділ опису типів починається службовим словом type, за яким йдуть конструкції виду <ім'я типу>=<опис>, що дозволяють програмісту створювати власні типи.

4. Розділ змінних.

Розділ опису змінних починається зі службового слова var. Тут повинні бути вказані всі змінні, використовувані в розділі операторів програми, а також їхній тип. У нашому прикладі використовується одна змінна x типу real.

5. Розділ процедур і функцій.

Розділ опису процедур і функцій не виділяється спеціальним службовим словом, оскільки кожна підпрограма має свій заголовок.

6. Розділ операторів.

Розділ операторів починається службовим словом begin і закінчується словом end, після якого ставиться крапка – ознака кінця програми. Між цими ключовими словами розміщаються оператори мови Object Pascal, які необхідно виконати для рішення задачі.

У Object Pascal будь-який розділ, крім останнього, може бути відсутнім. І навпаки – будь-який описовий розділ може зустрічатися кілька разів, при цьому порядок слідування розділів може бути довільним. Вибираючи порядок розташування описових розділів, варто керуватися правилом: усі використовувані типи, константи, змінні, функції, процедури повинні бути оголошені чи описані до їхнього першого використання.

Роздільником між розділами й операторами служить крапка з комою. Наприкінці застосування повинна стояти крапка.

У будь-якому місці застосування, де допускається присутність роздільника, наприклад – пробілу, можна вставити коментар. Коментар не змінює змісту застосування і призначений для пояснення.

Заголовок програми починається зі службового слова program, після якого йде ім'я програми – правильний ідентифікатор.