3. Класифікація простих суджень.

А) Класифікація суджень за характером предикату.

За характером предикату судження діляться на судження властивостей (атрибутивні) та судження відносин.

Атрибутивні судження: дають вказівку на властивість чи стан, який належить чи не належить предмету.

Судження відносин: в залежності від кількості предметів розрізняють двочленні, тричленні, n – членні відносини. Найбільш розробленою є теорія двочленних відносин.

Типи відносин:

а) рефлексивності: кожний предмет знаходиться в даному відношенні сам до себе. Х = Х, А = А.

б) антирефлексивності: жодний предмет класу не знаходиться в даному відношенні до самого себе.

Х більше Х, А молодше А – це хибні судження.

в) відношення симетрії: для будь-яких предметів класу вірно, що якщо предмет “Х” знаходиться в якомусь відношенні до предмету “У”, то “У” знаходиться в тому ж відношенні до “Х”.

“Іван – сусід Петра, Петро – сусід Івана”.

г) антисиметричності: для будь-яких предметів даного класу вірно, що, якщо знаходиться у відношенні до “У”, то не знаходиться в цьому відношенні до “Х”.

д) відношення транзитивності: якщо є відношення між предметами “Х” та “У” і “У” та “Z”, то є відношення “У” та “Z”.

Відношення любові, ненависті, володіння і т. д. Не мають властивості транзитивності.

е) відношення еквівалентності: якщо є одночасно відносини рефлексивності, симетричності, транзистивності.

Б) Ділення атрибутивних суджень по якості.

Відбувається в залежності від характеру зв’язку. Виділяють:

• стверджуючі судження “S” є “Р”;

• заперечні судження “S” не є “Р”.

В) Ділення атрибутивних суджень за кількістю:

• одиничні: судження, де мова іде про приналежність чи не приналежність ознаки одиничного предмету (наприклад: “Аристотель був великим мислителем старого часу”);

• часткові: де мова іде про приналежність або не приналежність ознаки деяким предметам класу, який розглядається (наприклад: “Деякі роботи студентів будуть представлені на конкурс”);

• загальні: судження, де мова іде про приналежність чи не приналежність ознаки всім предметам класу, який розглядається (наприклад: “Кожний лікар повинен бути ввічливим до своїх пацієнтів”).

Лекція 4. Судження (продовження)

1. Класифікація суджень:

г) об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю,

д) відношення між судженнями різної кількості і якості. Логічний квадрат.

е) ділення суджень за модальністю.

2. Складні судження і їх види: кон’юнктивні, диз’юнктивні, імплікативні, судження еквівалентності.

1. Класифікація суджень:

Г) Об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю.

• загальностверджуючі – судження одночасно є загальними і стверджуючими (наприклад: “Всі вчителі є педагоги”);

• загально заперечні: судження одночасно загальні і заперечні (“Жодна тварина не розмножується брунькуванням”).,

• частково стверджуючі – судження одночасно часткове і стверджуюче (“Деякі вчені лауреати державної премії”).,

• частково заперечні судження одночасно є частковими і заперечними (“Деякі експерименти не підтвердили нашу гіпотезу”).

Ці чотири види суджень прийнято позначати латинськими літерами А, Е, І, О. Від лат. affirmo(стверджую) іnego (заперечую).

Термін судження вважається розподіленим, якщо в судженні мова йде про всі предмети, які охоплюються цим терміном, тобто термін мислиться у повному об’ємі. В іншому випадку термін вважається нерозподіленим.

Для судження “А”: всі “S” є “Р”

“S” розподілений, “Р” не розподілений.

Р ^-

Для судження “Е”:

Жодне “S” не є “Р”

“S” – розподілений, “Р” – розподілений.

Для судження “І”:

Деякі “S” є “Р”

“S” – не розподілений, “Р” – не розподілений.

Для судження “О”:

Деякі “S” не є “Р”

“S” – не розподілений, “Р” – розподілений.

Заперечення судження: логічна операція, за допомогою якої утворюється нове судження, яке істинне тоді і тільки тоді, коли базове хибне і навпаки. “Р” – базове судження, “” - заперечення. Логічна операція заперечення судження може бути подана у вигляді матриці:

+ істинне судження

• хибне судження

+	-	+
-	+	-

Д) Відношення між судженнями різної кількості і якості.

Між судженнями А, Е, І, О з одним і тим же “S” і “Р” існують такі відношення: А-О, Е-І – протиріччя (контрадикторності); А-Е – супротивності (контрарності); А-І, Е-О – відносини підпорядкування. Відношення між судженнями демонструються за допомогою логічного квадрату.