5. Розподільно-категоричні умовиводи

Розподільно-категоричні умовиводи: одна посилка є розподільне судження, друга – просте категоричне судження.

1. засіб за допомогою якого ми отримуємо висновок, називається стверджуєче-заперечуючий модус (МРТ – modus ponendo tollens). В цьому випадку розподільна посилка має бути обов’язково сильною диз’юнкцією:

А В АВ

А       В        

2. засіб, за допомогою якого ми отримуємо висновок, називається заперечуюче – стверджуючий модус (МТР – modus tollendo ponens). В цьому випадку розподільна посилка може бути і слабкою, і сильною диз’юнкцією:

АВАВАВАВ

А       ;А        ;В       ;В       ;

В В А А

6. Умовно-розподільні умовиводи.

Умовно-розподільні умовиводи: умовиводи, в яких одна посилка є умовне судження, а друга – розподільне судження. В залежності від того, скільки є умовних посилок в умовиводі, розрізняють леми, дилеми, полілеми. Лема в перекладі з грецької – речення, дилема – подвійне речення.Дилема– це умовно-розподільний умовивід з двома альтернативами. Дилеми поділяються на конструктивні (створювальні) і деструктивні (руйнуючі).

Конструктивна дилема має вигляд: деструктивна дилема:

7. Простий категоричний силогізм.

Простий категоричний силогізм – це такий дедуктивний умовивід, посилки і висновки якого є простим категоричним судженням.

Наприклад: Всі студенти вивчають логіку.

Петренко – студент.

Таким чином, Петренко вивчає логіку.

Поняття, які входять в посилки силогізму називаються термінами силогізму. Поняття, яке є суб’єктом висновку, називаєтьсяменшимтерміном; поняття, яке є предикатом висновку, називаєтьсябільшимтерміном. Більший і менший терміни називаютьсякрайніми термінами. Більший термін входить вбільшу посилку, менший термін – вменшу посилку, крім крайніх термінів в склад категоричного силогізму входить термін, який повторюється в обох посилках і який відсутній у висновку. Цей термін називаєтьсясереднім терміномі позначається символом “М” (medius - середній). За допомогою середнього терміну зв’язуються посилки. Якщо середній термін відсутній, висновок неможливий.

Існують правила основного категоричного силогізму, за допомогою яких правильно будується силогізм. Правила побудови простого категоричного силогізму завжди дають істинні висновки. Правила поділяються на правила термінів і правила посилок.

Правила термінів:

1. У простому категоричному силогізмі повинно бути три терміни. Помилка: учетверіння терміну (термін має декілька значень).

Наприклад: Всі метали – хімічні елементи.

Бронза – метал.

Таким чином, бронза є хімічними елементом.

В цьому випадку є порушення закону тотожності (в першій посилці “метал” означає “хімічний елемент”, в другій – “метал” розуміється в повсякденному значенні).

2. Середній термін повинен бути розподіленим хоча би в одній з посилок. Якщо середній термін не розподілений в жодній з посилок, то між крайніми термінами можуть встановлюватися декілька відносин.

Наприклад: Деякі іменники (Р) означають дії (М).

Слово “боротьба”(S) означає дію (М).

Таким чином… (висновок невизначений).

ІІІ

3. Термін, який не розподілений в посилках, не може бути розподілений і в висновку. (Крайній термін в висновку повинен мати такий же об’єм, як у посилках).

Наприклад: Мова (М) – засіб спілкування (Р).

Мова (М) – суспільнеявище (S).

Таким чином, деякі суспільні явища (S) є засобами

спілкування (Р).

В іншому випадку висновок невизначений:

Наприклад: Всі студенти (М) – грамотні люди (Р).

Коваленко (S)– не студент (М).

Таким чином… (висновок невизначений).

ІІІ

Правила посилок:

1. З двох посилок простого категоричного силогізму хоча би одна повинна бути стверджувальним судженням, оскільки з двох негативних посилок висновок з необхідністю не випливає.

Наприклад: Дієслова (М) не змінюються по відмінкам (Р).

Частини мови,що вивчаються (S) не є дієсловами (М).

Таким чином… (висновок невизначений).

І

ІІ

ІІІ

2. Якщо одна з посилок – негативне судження, то і висновок повинен бути негативним.

Наприклад: Жоден декан (М) не був реалістом (Р).

Поет Н. (S) був декадентом(М).

Таким чином, поет Н. (S) не був реалістом (Р).

3. Одна з посилок силогізму обов’язково повинна бути загальним судженням (з двох часткових суджень висновок з необхідністю не випливає).

Наприклад: Деякі студенти (М) - не спортсмени (Р).

Деякі студенти(М) – не відмінники (S).

Таким чином… (висновок невизначений).

M

4. Якщо одна з посилок – часткове судження, то і висновок повинен бути частковим.

Наприклад: Всі студенти ІІ курсу (М) вивчають логіку (Р).

Деякі будівельники(S) – студенти ІІ курсу (М).

Таким чином, деякі будівельники (S) вивчають логіку (Р).