1. Загальна характеристика поняття

Поняття – це знання про предмет і явища дійсності; це знання про суттєві ознаки предмета, його внутрішню структуру: це знання про суттєві ознаки класу предметів. Поняття скорочує чуттєвий досвід людини, має властивість комунікативності, завжди висловлюється в слові.

Поняття– це форма мислення, в якій узагальнюються та виділяються предмети і явища того чи іншого класу за суттєвими або несуттєвими ознаками.

Предмет мислення – все, про що можна мислити. Властивості і відношення предметів мислення називаються ознаками предметів.

Ознаки предметів діляться на:

• відмінні ознаки (які належать одному предмету);

• невідмінні ознаки (належать багатьом предметам);

• суттєві ознаки (складають якісну ознаку предмету);

• несуттєві ознаки (не складають якісну ознаку предмету);

• родові ознаки (ознаки класу предметів, в якому виділяють підкласи);

• видові ознаки (ознаки, на основі яких виділяють підкласи в межах класу).

Слова, які виражають поняття, в логіці називають іменами. Імена бувають: прості (наприклад: дошка, стіл), складні (наприклад: жінка-лікар), дескриптивні (що описують властивості предметів).

Сукупність предметів, що означені ім’ям, називаються денотатом. Кожний предмет цієї сукупності –десигнатом імені.

2. Логічні прийоми утворення понять

В межах формальної логіки найбільш важливими є такі прийоми утворення понять: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення.

Порівняння – це логічна операція, за допомогою якої встановлюється схожість і відмінність предметів дійсності.

Аналіз – це умовний розподіл предметів на частини, сторони, ознаки.

Синтез – це умовне з’єднання частин предмету, що був розподілений в процесі аналізу.

Абстрагування це відволікання від несуттєвих, другорядних властивостей предмету, виділення суттєвих якостей предмету, що складають його якісну специфіку.

Узагальнення – це логічний прийом, за допомогою якого предмети об’єднуються в класи на основі властивих їм загальних ознак. Підкреслимо, що наукове значення має узагальнення за суттєвими ознаками.

3. Логічна структура понять

При розгляді логічної структури понять виділяють дві сторони: зміст поняття і об’єм поняття.

Зміст поняття – це сукупність суттєвих ознак предмету, на основі яких вони виділяються і узагальнюються.

Об’єм поняття – це предмет чи сукупність предметів, які мають ознаки, що містять зміст даного поняття.

Існує закон зворотного відношення між об’ємом і змістом поняття: “якщо об’єм одного поняття включає в себе об’єм іншого поняття, то зміст першого поняття є часткою змісту іншого поняття”.

Наприклад: об’єм поняття “лікар” включає об’єм поняття “стоматолог”, а зміст поняття “стоматолог” включає зміст поняття “лікар”.

4. Види понять.

Поняття діляться за об’ємом і змістом.

За об’ємом поняття діляться на:

1.Одиничні (об’єм яких включає один предмет: Іван, Дніпро, Т.Г.Шевченко)	Загальні (об’єм включає два чи більше предметів: студент, лікар)
2.Збірні (поняття, які відображають групи предметів якимось чином упорядковані, і які мисляться як єдине ціле: ліс, бібліотека)	Розподільні (загальні поняття, в об’ємі яких кожний індивідуальний предмет мислиться як елемент класу: книга, стіл)
3.Які реєструються (в об’ємі є кінцева кількість елементів: планета Сонячної системи, людина)	Які не реєструються (об’єм яких складає нескінчену кількість елементів: зірка, атом, число)
4. Поняття з універсальним об’ємом (в об’єм включаються всі елементи, які розглядаються в даній галузі: метали, організми)
5. Нульові поняття – об’єм яких включає неіснуючі поняття: русалка, вічний двигун
За змістом поняття діляться на:
1. Конкретні (в понятті мислиться предмет або сукупність предметів в сукупності своїх ознак: студент, зірка, викладач)	Абстрактні (поняття, в яких мисляться властивості або відношення предметів, які відволікаються від самих предметів: мужність, любов)
2. Позитивні (поняття, які виражають наявність у предмету певних ознак: хороший, вікно)	Негативні (поняття, в яких виражається відсутність у предмету певних ознак: безумовний, алогічний)
3. Співвідносні (пари понять, де існування одного предмету не мислиться без існування іншого: чисельник, права сторона, північ)	Безвідносні (поняття, які відображають предмети, існування яких не зв’язані з існуванням інших предметів: дім, тварина)

Дати логічну характеристику поняття “студент”.

“Студент”: загальне, розподільне, яке реєструються, конкретне, позитивне, безвідносне.