
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •2. Пізнання, мислення, мова.
- •3. Поняття про логічну форму
- •4. Поняття про логічні постійні
- •5. Поняття про правильне мислення
- •6. Основні закони формальної логіки:
- •Лекція 2. Поняття, їх логічні ознаки та аналіз
- •1. Загальна характеристика поняття
- •2. Логічні прийоми утворення понять
- •3. Логічна структура понять
- •4. Види понять.
- •5. Відношення між об’ємами понять
- •6. Операції з класами понять
- •7. Основні закони формальної логіки класів.
- •8. Закони доповнення.
- •Лекція 3. Поняття, їх логічні ознаки та аналіз (продовження)
- •1. Обмеження і узагальнення понять.
- •2. Визначення (дефініція) понять.
- •3. Правила визначення і помилки, які можливі при порушенні правил.
- •4. Ділення понять.
- •5. Правила ділення
- •6. Класифікація
- •Лекція 4. Судження
- •Судження як форма мислення.
- •Поняття про питання.
- •3. Класифікація простих суджень.
- •Лекція 4. Судження (продовження)
- •Логічний квадрат:
- •2.Складні судження і їх види.
- •Лекція 6. Умовиводи. Дедуктивні умовиводи
- •Загальна характеристика умовиводів.
- •Види умовиводів: (дедуктивних).
- •Умовні умовиводи.
- •Умовно-категоричний умовивід
- •Розподільно-категоричні умовиводи
- •Умовно-розподільні умовиводи.
- •Простий категоричний силогізм.
- •Фігури простого категоричного силогізму і їх особливі правила.
- •Модуси простого категоричного силогізму.
- •Скорочені, складні і складно-скорочені умовиводи.
- •Лекція 7. Недедуктивні (імовірні) умовиводи
- •Поняття про недедуктивні умовиводи.
- •Поняття індукції та її види.
- •Види неповної індукції.
- •Методи встановлення причинного зв’язку.
- •Індукція і дедукція.
- •Аналогія.
- •Лекція 8. Доказ і спростування
- •Загальна характеристика доказу і його будова.
- •Види доказів.
- •Спростування.
- •Правила доказу і спростування і основні помилки при порушенні цих правил.
- •Софізми. Паралогізми. Поняття про парадокс.
- •Доказ і переконання.
- •Лекція 9. Гіпотеза та її роль в пізнанні
- •Сутність гіпотези.
- •Побудова гіпотези.
- •Підтвердження гіпотези.
- •Роль гіпотези в пізнанні.
Фігури простого категоричного силогізму і їх особливі правила.
Розрізняють 4 фігури силогізму в залежності від того, яке місце (S чи Р) в посилках займає середній термін.
M______P P_______M M_______P P_______M
S_______M S_______M M_______S M_______S
Правила І фігури:
більша посилка повинна бути загальним судженням;
менша посилка повинна бути стверджувальним судженням.
Наприклад: Всі українці (М) – європейці (Р).
Сидоренко (S)– українець (М).
Таким чином, Сидоренко (S) – європеєць (Р).
Не правильно! Всі студенти (М) здають екзамени (Р).
Іванчук (S)– не студент (М).
Таким чином, Іванчук (S) не здає екзамени (Р).
В цьому випадку порушено друге правило першої фігури. Висновок хибний, якщо Іванчук – школяр чи аспірант.
I II
Правила ІІ фігури:
більша посилка повинна бути загальним судженням;
одна з посилок повинна бути негативним судженням.
Наприклад: Всі ссавці (Р) – вигодовують дітей молоком (М).
Риби (S) не вигодовуютьдітей молоком (М).
Таким
чином, риби (S) – не ссавці (Р).
Не правильно! Всі студенти нашого курсу (Р) відвідали музей (М).
Уваренко (S)– відвідав музей (М).
Таким чином, Уваренко (S) – студент нашого курсу (Р).
В цьому випадку порушене друге правило ІІ фігури. Висновок невизначений.
I II
Правила ІІІ фігури:
менша посилка повинна бути стверджувальним судженням;
достовірний висновок може бути тільки частковим судженням.
Наприклад: Іванов і Петров (М) – росіяни (Р).
Іванов і Петров (М)– студенти ІІ курсу ІФМІ (S).
Таким чином, деякі студенти ІІ курсу ІФМІ (S) – росіяни (Р).
Правила ІV фігури:
якщо одна з посилок – заперечне судження, то більша посилка – загальне судження;
якщо більша посилка – стверджувальне судження, то менша – загальне судження;
якщо менша посилка – стверджувальне судження, то висновок – часткове судження.
Четверту фігуру застосовують рідко, і як правило, зводять до першої фігури.
Модуси простого категоричного силогізму.
Модуси силогізму– це різновиди фігур, які відрізняються одне від одного якістю і кількістю суджень, що є посилками і висновком. Будемо використовувати чотири види суджень: А, Е, І, О. Оскільки в посилці 3 судження, модус позначається трьома літерами, кожна з яких відповідає одному з суджень силогізму.
Всього нараховується 256 поєднань – модусів, і лише 19 є правильними модусами (тобто при будь-яких конкретних за змістом термінах з істинних посилок одержують істинні висновки). Решту 237 модусів – неправильні, оскільки дають ймовірне знання і відносяться до недедуктивних умовиводів.
Правильні модуси:
1 фігура: ААА, АІІ, ЕАЕ, ЕІО
2 фігура: АЕЕ, АОО, ЕАЕ, ЕІО
3 фігура: ААІ, ЕАО, ІАІ, ОАО, АІІ, ЕІО
4 фігура: ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО, ЕІО
Особливі правила фігур не поширюються на силогізми, в яких більша посилка є загальновиділяючим чи одиничновиділяючим судженням. В цих випадках достовірний висновок випливає при будь-якій (стверджувальній чи заперечній) меншій посилці.
Наприклад: Тільки повнолітні (М) мають право голосу (Р).
Собчук (S) – неповнолітній (М)
Таким чином, Собчук (S) не має права голосу (Р).
Тільки Марс (Р) світить червоним світлом (М).
Дана планета (S)світить червоним світлом (М).
Таким чином, дана планета (S) – Марс (Р).
Особливі правила фігур не діють в силогізмах, в яких більша посилка є судженням – визначенням:
Наприклад: Барометр (Р) – це прилад для вимірювання атмосферного
тиску (М).
Даний прилад (S)призначений для вимірювання атмосферного тиску (М).
Таким чином, даний прилад (S) – барометр (Р).