2.2. Пожежна безпека

До можливих причин виникнення пожежі при виконанні НДР можна віднести:

- коротке замикання при пошкодженні електроізоляції проводки;

- неправильне зберігання легкозаймистих речовин реактивів (поблизу нагрівальних приладів);

- застосування відкритого вогню поблизу горючих матеріалів;

- вплив навколишнього середовища (стихійні лиха).

У відповідності зі СНіП 11-м.2.-72. розглянуте виконання НДР треба віднести до пожежонебезпечної категорії В.

Горючими матеріалами в лабораторії є: папір, дерев'яні частини обладнання, штори, вата, електроізоляція. Будинок, в якому знаходиться лабораторія, побудована з вогнетривкого матеріалу і має 2-у ступінь вогнестійкості. Будівля захищена від прямих ударів блискавки одиночним стержневим громовідводом. Лабораторія відноситься до пожежонебезпечних приміщень категорії В і забезпечена вогнегасником типу ОХП-10, а також ОУ-5 для гасіння електрообладнання (ГОСТ 12.1.033-81 ССБТ). Для захисту від пожежі в лабораторії також необхідно мати ковдру, сухий пісок. Коридори та проходи не загромаждені, засоби пожежо-гасіння перебувають у легкодоступному місці. У лабораторії є план евакуації при пожежі.

Електроустаткування забезпечено автоматичними запобіжниками від перевантаження, а корпуси приладів покриті важкогорючою речовиною.

2.3. Охорона навколишнього середовища

При проведенні НДР були дотримані необхідні вимоги охорони праці та промислової санітарії. Навколо приміщення лабораторії знаходиться санітарно-захисна зона, ширина якої становить 50 метрів і відповідає 5-му класу шкідливості виробництва (СН 245-71). На промисловий майданчик передбачено не менше 2-х автов'їздів. Крім того, майданчик зазеленений на 15%, є лавки і доріжки заасфальтовані (СН 245-71).

Для проведення експерименту шкідливі речовини використовувалися в мікродозах. Всі роботи проводилися у витяжній шафі; приміщення періодично провітрювалося. Злив відпрацьованих хімічних реагентів в раковину проводився тільки після їх нейтралізації, що особливо актуально по відношенню до органічних розчинників, які можуть викликати корозію труб.

Джерелами забруднення навколишнього середовища є викиди газоподібних речовин в атмосферу і злив відпрацьованих реактивів в каналізацію.

З метою зменшення забруднення атмосферного повітря шкідливими домішками потрібно на всіх промислових підприємст­вах організувати ефективне очищення відхідних газових викидів. Усі ме­тоди очищення можна розподілити на три групи: механічні, фізико-хімічні й хімічні. Вибір методу очищення залежить від кількості відхідних газів та їх складу.

Стічні води перед скиданням у водойми слід очищати. Всі методи очищення поділяють на три основні групи – механічні й механохімічні, хімічні й фізико-хімічні та біохімічні.

В основу технології очищення води від домішок кожної групи закладені процеси, що відбуваються під дією сил, які найефективніше впливають на цю дисперсну систему. Так, для видалення гетерофазних домішок пер­шої групи рекомендують такі процеси: механічне розділення в граві­таційному полі або під дією відцентрових сил, а також фільтрування крізь пористі завантаження й дрібну сітку; адгезія на високодисперсних і зер­нистих матеріалах, а також гідроксидах алюмінію або феруму і глинистих мінералах; агрегація флокулянтами; флотація домішок тощо; для пато­генних організмів — бактерицидна дія. При цьому комплекс очисних спо­руд включає відстоювання, фільтрування, мікропроціджування, центри­фугування та безреагентну флотацію.