- •Розділ 1 Наукова частина
- •1.1. Огляд літератури
- •1.1.1. Електрохімічне одержання електропровідних поліаніліну та поліпіролу та їх редокс-властивості
- •1.1.2. Метанол та його використання в паливних елементах.
- •1.1.3. Використання платиновмісних композитів в якості електрокаталізаторів окислення метанолу
- •1.2. Методики проведення експерименту
- •1.3. Обговорення результатів експерименту
- •Дослідження наноструктурованих композитних матеріалів на основі поліаніліну та поліпіролу як електрокаталізаторів окислення метанолу.
- •1.3.2. Одержання та функціональні властивості гібридних плівок типу електропровідний полімер (або його композит) – іонпровідний співполімер на основі частково сульфованого полістиролу
- •Розділ 2 Охорона праці та навколишнього середовища Вступ
- •2.1. Аналіз шкідливих та небезпечних факторів, діючих на працівників розглядає мого відділу інституту
- •2.2. Пожежна безпека
- •2.3. Охорона навколишнього середовища
- •Розділ 3 Економіко-організаційні розрахунки
- •Розрахунок собівартості виконання ндр
- •3.1 Вартість реактивів і матеріалів, що використовувалися при виконанні ндр
- •3.2 Вартість електроенергії спожитої при виконанні ндр
- •3.3 Амортизаційні відрахування
- •3.4 Розрахунок заробітної плати наукових співробітників
- •3.5 Непрямі витрати
- •3.6 Калькуляція собівартості
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Анотація
- •Аннотация
1.1.2. Метанол та його використання в паливних елементах.
Метанол (метиловий спирт, деревний спирт, карбінол, метілгідрат, гідроксид метилу) - CH3OH, найпростіший одноатомний спирт, безбарвна отруйнарідина,перший представник гомологічного ряду одноатомних спиртів (рис. 1.1).

Рисунок 1.1. Структурна формула метанолу.
Отримання. До 1960-х років метанол синтезували тільки на цинкхромовому каталізаторі при температурі 300-400C і тиску 25-40 МПа. Згодом поширення отримав синтез метанолу на мідьвмісних каталізаторах (мідьцинкалюмохромовому, мідьцинкалюмінієвому та ін.) при 200-300C і тиску 4-15 МПа.
Сучасний промисловий метод отримання - каталітичний синтез з оксиду вуглецю (II) (CO) і водню (2H2) при наступних умовах:
температура - 250C,
тиск - 7МПа,
каталізатор- суміш ZnO і CuO.
Сировиною для синтезу метанолу служить синтез-газ (CO + H2), збагачений воднем:: CO+ 2H2 → CH3OH
![]()
![]()
CO2 + 3H2 <-> CH3OH + H2O + 49.53 кДж / моль
До промислового освоєння каталітичного способу метанол отримували при сухій перегонці дерева (звідси його назва "деревний спирт"). В даний час цей спосіб має другорядне значення.
Застосування. В органічної хімії метанол насамперед використовується як розчинник.
Метанол використовується в газовій промисловості для боротьби з утворенням гідратів (через низьку температуру замерзання і добру розчинність). В органічному синтезі метанол застосовують для синтезу формальдегіду, формаліну, оцтової кислоти і ряду ефірів (наприклад, МТБЕ і ДМЕ), ізопрену та ін. Найбільша його кількість іде на виробництво формальдегіду, який використовується для виробництва фенолформальдегідних смол. Значні кількості CH3OH використовують у лакофарбовій промисловості для виготовлення розчинників при виробництві лаків. Крім того, його застосовують (обмежено через гігроскопічність і відшаровування) як добавку до рідкого палива для двигунів внутрішнього згоряння.
Одним з найбільш перспективних напрямків є використання метанолу в паливних елементах (ПЕ) — електрохімічних генераторах, які забезпечують пряме перетворення хімічної енергії на електричну. Відзначимо, що такі перетворення відбуваються і в звичних нам електричних акумуляторах. Однак паливні елементи мають дві важливі відмінності: поперше, вони функціонують доти, доки паливо (відновник) та окиснювач надходять із зовнішнього джерела; по-друге, хімічний склад електроліту в процесі роботи не змінюється, тобто паливний елемент не треба перезаряджати.
Бум навколо водневої
енергетики виник за часів активного
освоєння космічного простору. У 60-ті
роки минулого століття були створені
паливні елементи потужністю до 1 кВт
для американських програм «Джеміні»
та «Аполлон», у 80-
ті
— 10-кіловатні для «Шаттла» та радянського
«Бурану». У ті самі роки побудовано
електростанції потужністю 100 кВт на
фосфорно-кислотних ПЕ. В Японії та США
є дослідні 10-мегаватні електростанції.
Від 90-х років і донині триває розробка
паливних елементів потужністю від 1 кВт
до 10 МВт для стаціонарної автономної
енергетики. Крім того, тепер розробляються
портативні джерела електроенергії
(потужність менше 100 Вт) для комп’ютерів,
стільникових телефонів, фотоапаратів
тощо.
Як паливо у них використовується спирт — метанол, з якого одержують водень.
Паливний елемент складається з двох електродів, розділених електролітом, і систем підведення палива на один електрод та окиснювача — на інший, а також системи для видалення продуктів реакції. У переважній більшості випадків з метою її прискорення використовують каталізатори. Зовнішнім електричним колом паливний елемент з’єднаний із навантаженням, що й споживає електроенергію. У паливному елементі з кислим електролітом водень подається високопористим анодом і надходить в електроліт через мікропори у матеріалі електрода. При цьому відбувається розкладання молекул водню на атоми, які в результаті хемосорбції, віддаючи кожен по одному електрону, перетворюються на позитивно заряджені іони.
Робота метанольного ПЕ полягає в реакції окислення метанолу на каталізаторі в діоксид вуглецю. Вода виділяється на катоді.Протони(H+) проходять через протонообмінні мембрану до катода де вони реагують з киснемі утворюють воду.Електронипроходять через зовнішній ланцюг від анода до катода забезпечуючи енергією зовнішнє навантаження.
Реакції:
На аноді: CH3OH + H2O → CO2 + 6H + + 6E -
На катоді: 1.5O2 + 6H + + 6E - → 3H2O
Загальна для паливного елемента: CH3OH + 1,5 O2 → CO2 + 2H2O
Метанол
і
вода
адсорбуються
на
каталізаторах
зазвичай
з частинками
платини
та
рутенію,
втрачають
і протони
з
утворенням
вуглекислого
газу.
Оскільки
вода
споживається
на
аноді
в
реакції,
чистий
метанол
не
може
бути
використаний
без
водопостачання
або
через
пасивний
транспорт,
такий як
зворотня
дифузія
(осмос),
або активний
транспорт,
такий як
насосні.
Потреба
у
воді
обмежує
густину
енергії
палива.
В
даний
час
платина
використовується
як
каталізатор
для
половинної
реакції.
Це
призводить
до втрати
напруги
комірки, бо будь-який метанол,
який
присутній
в
катодній
камері,
буде
окислюватися.
Якщо
інший
каталізатор
може
бути
знайдений
для
відновлення
кисню,
проблема метанолу,
ймовірно,
буде значно зменшена.
Крім
того,
платина коштує
дуже
дорого
і
вносить
свій
вклад
у
високу
вартість
за
кіловат
цих
комірок.
В
ході
реакції
окислення
метанолу
утворюється
монооксиду
вуглецю
(CO),
який
сильно
поглинає
платиновий
каталізатор,
зменшуючи площу
поверхні
і,
отже,
продуктивність комірки.
