3.5 Непрямі витрати

Лабораторні витрати складають 20% від суми попередніх статей калькуляції:

Лабораторні витрати = =(4803,14+1777,16+93,96+419,25+953,47+439,75)·0,2 =1697,35 грн.

Загальноінститутські витрати складають 10% від попередніх статей витрат:

Загальноінститутські витрати = =(4803,14+1777,16+93,96+419,25+953,47+439,75+1697,35)·0,1 = 1018,41 грн.

Планові накопичення – 6% від попередніх статей:

Планові накопичення =

=(4803,14+1777,16+93,96+419,25+953,47+439,75+1697,35+1018,41)·0,06 = 672,15 грн.

3.6 Калькуляція собівартості

№ п/п	Найменування видаткових статей	Кошторисна вартість, грн.
1	Вартість реактивів і матеріалів	439,75
2	Вартість електроенергії	953,47
3	Амортизаційні відрахування	513,21
4	Заробітна плата: а) загальна б) відрахування на соціальні заходи	4803,14 1777,16
5	Непрямі витрати: а) лабораторні б) загальноінститутські	1697,35 1018,41
6	Планові накопичення	672,15
7	Всього	11874,64

Висновки

• Розроблено способи одержання та синтезовано композиційні електрокаталізатори окислення метанолу на основі нановолоконного поліпіролу (ППі) та нанорозмірної платини – ППі/Pt. Виявлено, що нановолоконна морфологія полімеру в 1-D гібридних нанокомпозитах забезпечує високу площу поверхні електрокаталізатору, що призводить до зростання величини струмів окислення метанолу та зниження потенціалу їхньої появи, в порівнянні з аналогічними композитами на основі традиційного ППі.

• Знайдено, що використання в нанокомпозитах ППі/Pt полістролсульфонат-аніонів (ПСС) в якості допанту полімеру призводить до високої електрокаталітичної активністі таких матеріалів у реакції окислення спиртів, яка може бути обумовлена однорідним розподіленням наночастинок платини на поверхні та всередині полімерної матриці, що забезпечує високу каталітичну ефективність металу, а також можливістю стеричної та електростатичної стабілізації наночастинок Pt в композиті сульфогрупами полімерного допанту, що дозволяє запобігти агломерації частинок металу.

• Показано, що нанокомпозити на основі ЕПП (ПАн, ППі), що доповані 12-фосформолібденовою або полістиролсульфокислотою, нанорозмірного ТіO₂ та платини (до 5 мас. %) виявляють електрокаталітичну активність в процесі окислення метанолу. Зроблено припущення, що TiO₂ та аніони гетерополікислоти відіграють у нанокомпозитах роль співкаталізаторів платини та сприяють, відповідно, ефективному окисленню інтермедіатів дегідрогенізаціії метанолу (в першу чергу СО) та кращому переносу заряда, а аніони ПСС – забезпечують однорідне розподілення наночастинок платини на поверхні та всередині композиту. Завдяки спільній каталітичній дії різних складових компонент одержані наноелектрокаталізатори перевищують за своєю активністю полімерні метаріали типу ЕПП/Pt (до 5 мас. %), які не містять нанорозмірного TiO₂ та специфічних допантів.

• Встановлена можливість використання комерційно доступного іонпровідного співполімеру на основі частково сульфованого полістиролу, поліетилену та полібутилену – [CH₂CH(C₆H₄SO₃H)]_w(CH₂CH₂)_x [CH₂CH(C₂H₅)]_y[CH₂CH(C₆H₄SO₃H)]_z (СПСПЕПБ) – для створення гібридних систем типу ЕПП (або композит на його основі)–іонпровідний полімер як електрокаталізаторів відновлення кисню та окислення метанолу у водних електролітах з різним значенням рН. СПСПЕПБ, як компонента таких композитів, дозволяє ефективно „закріпити” ЕПП або композити на їх основі на поверхні електроду із збереженням їх електрохімічної активності, хімічної і електрохімічної стабільності та інших функціональних властивостей.

• У дипломній роботі проведені економіко-організаційні розрахунки, а також розроблені заходи з охорони праці та навколишнього середовища.