Безпека життєдіяльності: Методичні вказівки до вивчення дисципліни виконання практичних робіт для студентів усіх спеціальностей / Упор.: О.Л. Онуфрієнко, О.О. Федоренко, Ю.В. Литвиненко. - К.: КНУТД, 2008. - 70 с Укр. мовою

Упорядники: О.Л.Онуфрієнко, к. т. н., доцент О.О. Федоренко Ю.В. Литвиненко

Рецензент І.П. Гайдайчук, к. т. н., професор

Відповідальний за випуск завідуючий кафедри техногенної безпеки д. т. н., професор І.В. Панасюк

Затверджено на засіданні кафедри техногенної безпеки Протокол №9 від 26.03.2008 р.

Підп. до друку 26.03.2008 р. Формат 60x84 1/16. Папір офісний. Друк цифровий. Умовн. др. арк. 4Л8. Умовн. фарбо-відб. 4,29. Облік-вид.арк. 3.27. Вид. №308, Тираж 50. Зам. 536. Ціна 2-70 грн.

. Ціна 2-70 грн.

Дільниця оперативної поліграфи при КНУТД. 01601.ДСП, Київ-11, вул.Немировича-ДанченкаД.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК № 993 від 24 07.2002 р.

Практична робота №1 Психологічні методи дослідження працездатності оператора

1.1. Загальні положення

У процесі розвитку виробництва суттєво змінюються умови, характер і зміст праці людини. З одного боку відкриваються широкі можливості для полегшення праці, звільнення людини від виконання трудомістких процесів. З другого боку - зростання швидкісних і інших параметрів техніки, підвищення рівня автоматизації зумовлюють появу нових факторів, що негативно впливають на організм людини.

Для виконання певних завдань за допомогою технічних засобів потрібна здатність до швидкої і якісної переробки різних об'ємів оперативної інформації. Оператор постійно сприймає інформацію за показанням контроль но-вимірювальної апаратури і за допомогою органів почуття повинен знайти адек­ватну відповідь на прояв тієї чи іншої ситуації.

Вміння вирішувати професійні задачі, не допускаючи різних відхилень на протязі певного часу, діяти без порушень існуючих вимог та нормативів, визначає рівень професійної підготовки. У цьому контексті ефективність трудової діяльності людини-оператора у значній мірі залежить від органів почуття і окремих властивостей його психологічного стану, зокрема - уваги.

Увага — це зосередженість і спрямованість свідомості людини на виконання певного виду діяльності. Ясність та якісність виконання завдань визначається концентрацією уваги на об'єкт спостережень при одночасному нехтуванні всіма іншими факторами. Характеристика уваги складається з ряду властивостей, таких як — сталість, об'єм, коливання, розподіленість, інтенсивність, зосередження, можливість перемикання.

За станом уваги на протязі робочого дня визначаються коливання певних складових уваги з яких можливо:

• оцінювати витривалість та втому оператора, складність виконання завдань;

• враховувати одержані дані при організації раціонального режиму праці;

• здійснювати перевірку індивідуальних рис і можливостей людини при виборі професії, вирішувати питання профвідбору та профорієнтованості.

Для розв'язання визначених задач у методичній розробці наведено три тести, які спрямовані на одержання кількісної оцінки перелічених психофізіологічних процесів.

1.2. Порядок виконання роботи

Метод „складення чисел з перемиканням". Тест дозволяє судити про зосередженість уваги, її гнучкість та рухливість, легкість та труднощі при перемиканні, ступінь вичерпаності уваги та її тривалість. Іспит допомагає визначити ступінь студента до переробки розумового навику за короткий проміжок часу.

Потрібно з максимальною швидкістю додавати два однозначних числа та одночасно врахувати два попередніх числа для подальшого додавання. Додавати потрібно двома різними способами, які змінюються по команді кожну хвилину, на протязі 10 хв. В процесі іспиту, через кожну хвилину, яка визначається сигналом, студент повинен відокремити виконані розрахунки від подальших позначкою у вигляді вертикальної лінії.

Для засвоєння методики іспиту відводиться підготовчий період. На протязі цього періоду пояснюється особливість виконання кожного із засобів і надається 2 хв. Для тренувань. Після підготовчого періоду надається сигнал і студенти починають роботу, переключаючись з одного способу на інший через 1 хв., роблячи загалом дев'ять переключень.

Іспит виконується у такому порядку. Викладач називає дві цифри, наприклад, 3 і б для першого способу, та 8 і 5 - для другого.

По першому способу студент повинен написати цифри одна під другою, додати ці цифри про себе і суму написати поряд з верхнім числом. Це число буде першим доданком для наступного додавання. Другим доданком буде верхнє число попередньої пари. Визначені два нових числа знову складаються, а сума знову пишеться зверху, при цьому десятки відкидаються, тобто:

3 9 2 1 2 3 5 8

6 3 9 2 1 2 3 5 ітд.

По другому способу сума записується не рядом з верхнім, а рядом з нижнім числом, а нижнє з двох попередніх доданків переносять у верхній ряд, причому, як і в першому способі десятки відкидаються, тобто:

8 5 3 8 1 9 0 1

5 3 8 1 9 0 9 9 ітд.

У якості подібних пар чисел для цього методу рекомендуються наступні: 8 та 7, 5 та 9, 2 та 3, 9 та 2, 5 та 8, 9 та 9, 6 та 9, 9 та 4.

Після проведення іспиту здійснюється аналіз результатів. Для цього студенти об'єднуються попарно і кожний з пари перевіряє дані свого колеги.

Продуктивність 20 і більше додавань на хвилину при рівномірному темпі протягом 10 хв. Вказує на швидкість протікання психічних процесів; продуктивність 10-19 додавань - середня, менша 10 - низька. Остання вказує на труднощі при виконанні роботи. При аналізі результатів, найбільше значення має не абсолютна величина продуктивності, а динаміка змін по хвилинам. Якщо протягом іспиту темп роботи прискорюється, продуктивність збільшується, тоді при відсутності збільшення числа помилок можна вважати працездатність студента значною, а успішність в роботі -доброю.

Порівняння продуктивності праці за хвилину тренувань з продуктивністю у першій хвилині експерименту дає можливість судити про вплив, як розумового, так і додаткового емоціонального навантаження (чекання перемикань) на хід психічних процесів студента. Для аналізу результатів експерименту важливою є динаміка виконання темпу роботи на протязі однієї хвилини, тобто від переключення до переключення. При

аналізі помилок слід врахувати характер і загальну і загальну кількість помилок та їх розподіл по хвилинам. За своїм характером помилки поділяються на три групи: неуважність, труднощі при переключенні та втомі.

До першої групи відносяться помилки додавання, а також підстановка випадкових чисел замість необхідних.

До другої групи відносяться помилки переходу (зупинка по одній цифрі, зниження темпу рахувань та ін.)

До третьої групи відносяться - збільшення помилок у кінцевий період експерименту.

В кінці роботи складається протокол по формі, згідно таблиці 1. у протоколі фіксується спосіб робіт по проведенню експерименту, кількість додавань на хвилину, час витрачений на підготовчий період, два перших та два останніх додавання при переході, кількість та характер похибок у кожну хвилину.

Таблиця 1.1

Характеристика виконання іспиту	Час експерименту, хв										Всього середнє з 10 значень по 1 хв.
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Спосіб роботи №1
Кількість похибок: Спосіб №1
А) додавання
Б) перемикання
Кількість додавань Спосіб №1
Кількість похибок: Спосіб №2 .
А) додавання
Б) перемикання
Кількість додавань Спосіб №2

Метод « визначення суми при заповненні квадрату з 25 чарунками».

Для проведення експерименту потрібно заготовити сім таблиць, які представляють собі 25 - клітинні квадрати (5 * 5). Верхня (стовбці) і ліва (строчки) сторони кожного квадрату визначаються індексами від 1 до 5, які розташовані безладно.

У кожній з 25 клітиночок квадрату треба поставити число, що дорівнює добутку індексів стовпця і строчки. Студент повинен, як можна швидше підібрати 5 клітинок у кожному квадраті, щоб сума їх добутків дорівнювала б заданому числу. Потрібно, щоб в кожному стовпці і в кожній строчці використовувалась лише одна клітинка.

Наприклад для квадрату А (мал.1), сума добутків по усім строчкам і стовбцям дорівнює (10 + 2 + 20 + 12 + 3 = 47), а по другому квадрату Б

(рис. 1) - дорівнює (3+12 25+ 4 + 4 = 48). При вирішенні іспиту припустимі будь-які виправлення. Суми чисел можуть бути в межах від 39 до 51.

Для засвоєння методики експерименту надається 10 хв., на протязі яких студенти відпрацьовують рішення іспиту у двох перших квадратах (А. Б, рис. 1). Потім вони вирішують 5 задач по варіантах, які видаються викладачем (індекси стовбців і строчок у квадратах, як і сума визначаються заздалегідь). Час заповнення кожного квадрату, число похибок і виправлень занотовуються до таблиця 2.

А) 2 1 5 4 3 Б) 3 4 5 2 1

	1
	5
	3
	2
	4

1			20
5					3
3				3
2
4

В) 5 4 2 3 1 Г) 5 3 1 4 2

	1
	5
	3
	2
	4

1
5
3
2
4

Е)4 2 5 3 1

Д) 3 1 2 5 4

	1
	5
	3
	2
	4

1
5
3
2
4

Рис 1 Квадрати для засвоєння вимог вирішення задач

Таблиця 1.2

№ п/ п	Характеристика виконання іспиту	Час експерименту, хвилин					Всього за 10 хв	Сума значення за 2 хв
		2	4	6	8	10
1	Час рішення задачі, хвилин
2	Кількість похибок
3	Кількість виправлень

Помилкою є невірний підбір чисел, невірне визначення здобутку в клітинках, а також використання двох клітинок більше, ніж в одній строчці чи стовпці.

Метод Шульте-Платонова. Метод дозволяє аналізувати зосередженість, сталість і переключення уваги, тип і рівномірність роботи, систему і планування пошуку, швидкість орієнтування.

Для проведення експерименту студентам роздають таблиці Платонова (таблиця 3), на яких по принципу шахової дошки нанесені координатні позначки 49 клітин (з яких 1-25 визначені червоним кольором, а 2-24 -чорним). До початку роботи ознайомлення з таблицями забороняється.

Таблиця 1.3

Таблиця Платонова

a b c d e f g

			9
	3			1
6					4	11
			7
10
		2		5
12						8
			9
	3			1
6					4	11
			7
10
		2		5
12						8

По сигналу викладача студенти починають опрацювання таблиці. Якнайшвидше потрібно визначити координати клітинок, послідовно чередуючи червоні і чорні цифри. При цьому червоні цифри записуються у порядку збільшення від 1 до 25, а чорні - у порядку зменшення від 2 до 24. Наприклад, е 2(1); с 6(2); в 2(3); f 3(4) і т.д. (цифри в дужках у протокол не

заносяться, а тільки запам'ятовуються студентом). Час роботи з таблицею враховується за секундоміром.

Після іспиту проводиться перевірка правильного визначення координат відповідним цифрам.

Опрацювання даних виконується в такому порядку:

1. визначається час роботи t і число припустимих помилок для кожного студента;

2. виконується підрахунок середнього часу для групи t_сер (у якості t_ар може бути прийнятий умовний час, відповідний системі);

3. визначається коефіцієнт ефективності роботи для кожного студента за формулою:

(1)

gi - число правильних відповідей;

qi, - число помилок;

ti - час роботи з таблицею;

tсер- середній груповий час (чи задане системою).

Порівнюючи одержані дані у різних студентів з відповідними до норми системи можливо визначити індивідуальні можливості оператора і ступінь його придатності для роботи в системах різного типу (таблиця 4).

Таблиця 1.4
Методика	Показник оцінки	Показник
		високий	добрий	середній	нижче середнього	низький
Таблиця Вульте	Сталість уваги, пошук
Таблиця Шульте-Платонова

ЛІТЕРАТУРА

1. Эргономика и безопасность труда / ЛІТ Боброва - Роликова, О.М.

Мальцева, НА. Коханова, А.Н. Строкина - М.: Машиностроение, 1985, - 112с.

2. Эргономика. Лабораторные работы под ред. Г.В. Дуганова. „Вища

школа", 1976,- 176с.

3. Эргономика. Под ред. Венда В.Ф. Перевод с польск. М. - „Мф", 1971.

4. Практикум по безопасности жизнедеятельности. Под ред. В.В.

Романова.- Тверь: ТвеПИ, 1991,- 88с.

Практична робота № 2 Оцінка наслідків вибуху газоповітряної суміші