2. Визначення трудомісткості експертизи нормативного документа

Трудомісткість експертизи НД визначають за формулою:

(8)

де — базовий норматив трудомісткості експертизи (додаток Б);

—коефіцієнт трудомісткості експертизи, який залежно від обсягу НД становить:

• 1,0 — до 20 сторінок:

• 1,1 — від 20 до 50 сторінок;

• 1,2 — від 50 до 100 сторінок;

• 1,5 — від 100 до 250 сторінок;

• 1,8 — від 250 до 500 сторінок;

• 2,0 — від 500 до 700 сторінок;

• 2,5 — понад 700 сторінок.

—коефіцієнт, що залежно від виду категорії стандартів або виду робіт становить:

• 1,0 — для робіт 12 — 14 (таблиця Б.1);

• 1,2 — для стандартів 1 — 6 та 10 — 23 (таблиця А.1);

• 1,3 — для стандартів 7 — 9, 24, 25 (таблиця А.1).

3. Визначення вартості робіт

Вартість розроблення стандарту чи роботи із стандартизації в гривнях обчислюють за формулою:

, (9)

де — середньомісячна заробітна плата (основна та додаткова) працівників виробничого персоналу, грн;

—загальна трудомісткість розроблення стандарту або експертизи, розрахована відповідно до формули (7) чи (8), л.-дн;

—середня кількість робочих днів у місяці поточного року;

—коефіцієнт нарахувань на заробітну плату, який враховує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлений законодавством;

—коефіцієнт накладних витрат.

Значення встановлює замовник робіт згідно з даними Держспоживстандарту.

Значення розраховується щорічно, змінюється залежно від кількості робочих днів у році.

Значення встановлює замовник робіт. Вартість робіт із стандартизації відповідає собівартості цієї роботи й не передбачає прибутку за умови фінансування робіт з джерел державного бюджету.

Розрахована за формулою (9) вартість робіт збільшується на суму витрат на відрядження. Розрахунок суми відряджень провадить виконавець робіт і погоджує замовник. У ньому можна передбачити не більше п'яти (по одному відрядженню на кожен з чотирьох етапів розроблення стандарту плюс одне відрядження на вичитування верстки) відряджень одного виконавця на всі стандарти, розроблювані організацією-виконавцем робіт. В окремих випадках кількість відряджень за погодженням із замовником може бути змінено. Приклад розрахунку вартості розроблення ДСТУ виду «Загальні технічні умови» наведено далі.

Вартість робіт із науково-технічної експертизи враховують у загальній вартості розроблення стандарту чи робіт із стандартизації, яка становить:

(10)

4. Розрахунок вартості розроблення дсту «Пристрої самопишучі швидкодіючі. Загальні технічні умови»

Вихідні дані для розрахунку вартості розроблення ДСТУ виду «Загальні технічні умови» наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Назва даних	Числове значення	Джерело інформації
1. Середньомісячна заробітна плата організації-основного розробника,, грн	2500	Середньомісячна заробітна плата працівників науки
2. Базова трудомісткість НДР, що передують розробленню стандарту, , л.-дн.	0,5*350	Додаток А (взято 50 % базової)
3. Базова трудомісткість розроблення стандарту, , л.-дн.	500	Додаток А
4. Коефіцієнт новизни,	0,10	Додаток В
5. Коефіцієнт інформаційної місткості,	0,10	Додаток В
6. Коефіцієнт складності погодження,	0,03	Додаток В
7. Кількість організацій - співвиконавців	2	Дані організації – основного розробника

Продовж. табл. 1

8. Обсяг документа – 40 с.,	1,1	Дані організації – основного розробника
9. Коефіцієнт нарахувань на заробітну плату виробничого персоналу на єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,	0,3706	Згідно до чинного законодавства
10. Коефіцієнт накладних витрат,	2,0	Дані замовника
11. Середня кількість робочих днів у місяці поточного року	21,25	Розрахунок

Трудомісткість розроблення стандарту становить:

(л.-дн.)

Трудомісткість експертизи становить:

(л.-дн.)

Загальна трудомісткість розроблення стандарту становить:

(л.-дн.)

Вартість розроблення стандарту становить:

(грн.)

Вартість експертизи становить:

(грн.)

Загальна вартість роботи:

(грн.).

ІІ. Визначення економії від розробки та впровадження нормативного документа

Економія від впровадження стандарту – це зменшення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на розробку, виробництво та експлуатацію (споживання) об’єкта стандартизації, яку отримують за рахунок покращення технічних, економічних та соціальних показників, які вміщені в стандарт.

Джерела економії від впровадження стандарту виявляють на всіх стадіях життєвого циклу продукції:

На стадії проектування продукції:

• Зменшення трудомісткості проектування (багаторазове використання стандартної технічної документації, використання стандартних методів розрахунку і т. д.);

• Зменшення числа проектів, скорочення числа одиниць розроблюваної технічної документації;

• Зменшення витрат на виготовлення та випробування дослідних зразків.

На стадії виробництва продукції:

• Скорочення номенклатури, уніфікація, підвищення серійності виробництва;

• Зменшення норм витрат матеріалів;

• Зменшення норм витрат електроенергії;

• Зменшення трудомісткості переналадки устаткування;

• Зменшення витрат на купівельні комплектуючі вироби;

• Зменшення трудомісткості виробничих процесів;

• Зменшення обсягу вибірки виробів і здешевшання випробувального устаткування;

• Зниження браку у споживача;

• Зменшення витрат на маркування та пакування;

• Зменшення витрат на тару;

• Покращення використання устаткування;

• Скорочення тривалості виробничого циклу;

• Підвищення безпеки праці при виробництві продукції,

На стадії експлуатації (споживання):

• Скорочення експлуатаційних витрат (зменшення витрат сировини, палива, матеріалів, інструменту і т. д.);

• Зменшення кількості запасних частин, інструментів та ін.;

• Зниження трудомісткості ремонту та технічного обслуговування;

• Підвищення трудомісткості устаткування, що використовується;

• Збільшення терміну служби виробів;

• Підвищення надійності;

• Підвищення збереженості продукції при транспортуванні та зберіганні;

• Покращення використання транспортних засобів;

• Покращення використання складських приміщень;

• Підвищення безпеки праці при експлуатації.

В сфері зовнішньої торгівлі:

• Збільшення обсягів експортної продукції;

• Підвищення якості та ціни експортної продукції;

ІІІ. Показники економічної ефективності впровадження нормативного документу:

Під економічною ефективністю стандарту розуміють результат його впливу на економіку підприємств, галузей та всієї національної економіки країни.

Економічний ефект від впровадження стандарту – це економія від впровадження стандарту, зменшена на величину витрат на його розробку та впровадження.

Коефіцієнт економічної ефективності стандарту – це відношення річної економії від впровадження стандарту до витрат на його розробку та впровадження, приведених до одного року.

Економічний ефект від впровадження нормативного документу розраховується за формулою:

(11)

де, - економія від впровадження стандарту;

- витрати на розробку стандарту;

- витрати на впровадження стандарту;

- нормативний коефіцієнт, який дорівнює 0,15

Коефіцієнт економічної ефективності :

(12)

Розрахунок економічної ефективності розроблення та впровадження ДСТУ «Пристрої самопишучі швидкодіючі. Загальні технічні умови»

Від розробки та впровадження даного ДСТУ очікується економія за рахунок скорочення витрат споживача на ремонт в результаті збільшення наробки на відмову. Собівартість виготовлення практично не змінюється, тому для базового та запропонованого варіантів її прийнято на одному рівні.

За базу порівняння прийнято кращі техніко-економічні показники даних приладів, які виробляються в країні.

Вхідні дані для розрахунку наведено в табл. 2.

Таблиця 2