6.7.2. Захист від ультрафіолетових випромінювань

6.7.2.1. Характеристика УФ випромінювань. Ультрафіолетові промені в електромагнітному спектрі розташовуються між тепло­вою і проникаючою радіацією і носять риси як тієї, так і іншої. До ультрафіолетового випромінювання відносяться електромагнітні хвилі, довжини яких лежать у діапазоні 380 ...10 нм. Розрізняють ближнє УФ-випромінювання (380...200 нм) та дальнє або вакуумне УФ-випромінювання (200...10 нм). Назви походять через віддаленість відповідної ділянки від видимої ділянки спектру електромагнітних хвиль (380...760нм). Уже з назви другої ділянки (вакуумне, тобто таке, що через інтенсивне поглинання повітрям - переважно молекулами кисню - може використовуватись лише у вакуумі) випливає, що вплив на працівників може створювати лише ближнє УФ-випромінювання. У цій області спектра часто використовують випромінювання газового розряду парів ртуті, які при невеликих тисках випромінюють лише на деяких фіксованих довжинах хвиль: найпотужніше випромінювання - на дожині хвилі 254,6 нм (так зване бактерицидне випромінювання, тобто таке, що вбиває бактерії); менш потужне, але значиме випромінювання на довжині хвилі 296,7 нм (так зване еритермне випромінювання – широко використовується у сучасних штучних соляріях). Спільна особливість таких джерел світла полягає у тому, що колби ламп повинні бути виготовленими з кварцового скла, оскільки звичайне скло випромінювання з такими дожинами хвиль не пропускає, а у випадку бактерицидного випромінювання використовується спеціальний кварц.

6.7.2.2. Найпоширенішими у виробничих умовах джерелами такого випромінювання є: газорозрядні ртутно-кварцеві лампи високого і низького тисків, оптичні квантові генератори, деякі види радіоламп, електрична дуга та полум’я газового пальника при зварювальних роботах. Взагалі джерела випромінювання у вигляді нагрітих твердих тіл чи рідин випромінюють значиму інтенсивність в ультрафіолетовій частині спектру лише тоді, коли їх температура перевищує 1900 ^оС.

6.7.2.3. Шкідливий вплив УФ-випромінювання на біологічні тканини пов’язаний з його здатністю іонізувати молекули, що входять до їх складу, тобто перетворювати електро нейтральні молекули на іони, які мають електричний заряд і відмінну від нейтральних молекул поведінку. Оскільки УФ-випромінювання інтенсивно поглинається поверхнею шкіри людини, остільки шкідливий вплив припадає здебільшого на неї. Зокрема, відбувається загибель клітин шкіри, зміна їх розміру і форми, подразнення нервових закінчень, розташованих у верхніх шарах шкіри, що проявляється у виникненні дерматитів, екземи, набряклості.

6.7.2.4. Під дією УФ-випромінювання має місце також утворення ракових пухлин. Особливо небезпечне у цьому сенсі випромінювання з довжиною хвилі 280...303 нм, до якого відноситься і широко використовуване у практиці роботи штучних соляріїв ерітермне випромінювання. Звичайно, ультрафіолет сонячного випромінювання також може бути причиною шкідливого впливу на людину, особливо це буде мати місце при великих дозах опромінення. Ступінь ураження шкіри УФ-випромінюванням залежить від поглинутої енергії. Для появи ледь помітного почервоніння шкіри достатній потік енергії 30 Дж/см², густина потоку енергії 200 Дж/см² – супроводжується різким почервонінням шкіри з больовим відчуттям. Багаторазове, тривале опромінення прискорює процес старіння шкіри і збільшує ймовірність розвитку раку шкіри.

6.7.2.5. УФ-випромінювання становить небезпеку для органів зору, де воно поглинається переважно рогівкою і кон’юктивою. Мінімальна величина енергії, що викликає опік кришталика у 2...3 рази вища, ніж відповідна величина для рогівки. Тобто опік рогової оболонки відбудеться раніше, ніж виникне ураження кришталика.

6.7.2.6. Нормування ультрафіолетового випро­мінювання у виробничих приміщеннях здійснюють згідно з сані­тарними нормами СН 4557-88 (ДНАОП 0.03-3.17-88) “Санитарные нормы ультрафиолетового излучения в производственных помещениях ”.

6.7.2.7. Для захисту працівників від дії УФ-випромінювання використовуються наступні загальні прийоми: захист відстанню, екранування робочих місць, використання засобів індивідуального захисту, спеціальне фарбування приміщень і раціональне розташування у ньому робочих місць.