- •Довідник
- •1. Загальні положення
- •1.1. Основні терміни з питань охорони праці
- •1.2. Законодавство про охорону праці
- •2. Організація охорони праці
- •2.1. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •2.2. Обов’язки та права працівників на охорону праці
- •2.3. Служба охорони праці
- •2.4. Управління внутрішніми нормативними актами
- •2.5. Основні завдання і повноваження комісії з питань охорони праці
- •2.6. Навчання працівників з питань охорони праці
- •2.7. Професійний добір, медичний огляд працівників
- •2.8. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •2.9. Видача дозволів Держгірпромнаглядом та його територіальними органами
- •2.10. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •3. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •4. Правове регулювання охорони праці окремих категорій населення
- •4.1. Охорона праці жінок
- •4.2. Охорона праці неповнолітніх
- •4.3. Охорона праці інвалідів
- •4.4. Забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням
- •4.5. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •5.1. Порядок перегляду, розроблення, підготовки та подання на реєстрацію нормативно-правових актів з охорони праці
- •5.2. Нормативно-правові акти з охорони праці, дія яких поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності
- •5.3. Нормативно-правові акти з охорони праці для вугільної промисловості
- •5.4 Нормативно-правові акти з охорони праці для гірничодобувної промисловості
- •5.5.Нормативно-правові акти з охорони праці для металургійної промисловості
- •5.6. Нормативно-правові акти з охорони праці для машинобудівної галузі
- •5.7. Нормативно-правові акти з охорони праці для хімічної промисловості
- •5.8. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників легкої промисловості
- •5.9. Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельних матеріалів
- •5.10. Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельної галузі
- •5.11.Нормативно-правові акти з охорони праці для електроенергетитики
- •5.12. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників сільського господарства
- •5.13. Нормативно-правові акти з охорони праці для транспортної галузі
- •5.14. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників медичних закладів
- •6. Гігієна праці
- •6.1. Основні поняття гігієни праці
- •6.2. Небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища
- •6.3. Мікроклімат
- •6.3.1. Загальні відомості
- •6.3.2. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •6.4. Виробничий шум, ультразвук, інфразвук
- •6.4.1. Шум. Загальні поняття та визначення
- •6.4.3. Методи вимірювання шуму, інфразвуку та ультразвуку
- •6.5. Вібрація
- •6.5.1.Загальні поняття вібрації
- •6.5.2. Вплив вібрації на людину
- •6.6. Електромагнітні випромінювання
- •6.6.1. Загальні поняття та визначення
- •6.6.2. Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.7. Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •6.7.1. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.7.2. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.7.3. Захист від лазерного випромінювання
- •6.8. Іонізуюче випромінювання
- •6.8.1.Визначення та основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •6.8.2. Дія іонізуючих випромінювань
- •6.8.3. Нормування іонізуючих випромінювань, захист
- •6.9. Робота з візуальними дисплейними терміналами
- •6.10.Виробниче освітлення
- •6.10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини
- •6.10.2. Природне освітлення
- •6.10.3. Суміщене освітлення
- •6.10.4. Штучне освітлення
- •6.11. Напруженість праці
- •6.12. Атестація робочих місць
- •6.13. Санітарні норми та правила з питань гігієни праці
- •7. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •7.1. Загальні положення щодо розслідування та обліку нещасних випадків
- •7.2.Спеціальне розслідування
- •7.3. Розслідування та облік випадків професійних захворювань
- •7.4. Розслідування та облік аварій
- •8. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •8.1. Страхування від нещасного випадку
- •8.2. Страховий ризик
- •8.4. Повноваження страхових експертів з охорони праці
- •8.5. Перелік документів, що подається до Фонду для проведення страхових виплат
- •8.6. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •8.7. Страхові внески страхувальників, клас професійного ризику
- •9. Основи безпеки виробництва
- •9.1. Загальні положення безпеки виробництва
- •9. 2. Безпека обладнання, що працює під тиском
- •9.2.11. Технічні вимоги щодо безпеки обладнання, що працює під тиском.
- •9.2.12. Вимоги до проектування.
- •9.2.28. Маркування і етикетування
- •9. 3. Вимоги до безпечного застосування підіймально-транспортного устаткування
- •10. Електробезпека
- •10.1 . Загальні положення
- •10.2. Дія електричного струму на організм людини
- •10.3. Допустимі значення струмів і напруг
- •10.4. Класифікація електроустановок і приміщень по електробезпечності
- •10.5 .Основні причини електротравматизму на виробництві
- •10.6. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж
- •10.7. Технічні заходи щодо захисту людей від ураження електричним струмом
- •10.8.Система електрозахисних засобів
- •10.9. Система організаційно-технічних заходів і засобів
- •10.10. Надання допомоги при ураженні електричним струмом
- •10.11. Захист від статичної електрики
- •11. Пожежна безпека
- •11.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки, причини пожеж
- •11.2. Основні положення Закону України “Про пожежну безпеку”
- •11.3. Обов'язки керівника підприємства та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта та окремих дільниць виробництва
- •11.4. Служба пожежної безпеки
- •11.5. Пожежний нагляд
- •11.6. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів виробничого та іншого призначення
- •11.7. Видача дозволу на початок роботи
- •11.8. Добровільні пожежні дружини
- •11.9. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
- •11.10. Облік пожеж
- •11.11. Навчання з питань пожежної безпеки
- •11.12. Виявлення та гасіння пожеж
- •11.13. Протипожежний режим об’єкта
- •12. Нормативно-правові акти з пожежної безпеки
- •12.1. Розроблення, затвердження, перегляд, нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки. Погодження нормативних, нормативно-технічних документів
- •12.2. Загальнодержавні правила пожежної безпеки
- •12.3. Міжгалузеві правила пожежної безпеки
- •12.4. Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості
- •12.5. Правила пожежної безпеки для підприємств металургійної промисловості
- •12.6. Правила пожежної безпеки для підприємств машинобудівної промисловості
- •12.7. Правила пожежної безпеки для підприємств хімічної промисловості
- •12.8. Правила пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості
- •12.9. Нормативні документи в галузі будівництва з питань пожежної безпеки
- •12.10. Правила пожежної безпеки для підприємств електроенергетики
- •12.11. Правила пожежної безпеки для сільського господарства
- •12.12. Правила пожежної безпеки для транспортної галузі
- •12.13. Державні стандарти України з питань пожежної безпеки
- •12.14. Міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки
6.7. Захист від випромінювань оптичного діапазону
6.7.1. Захист від інфрачервоного випромінювання
6.7.1.1. Характеристика ІЧ випромінювань. Інфрачервоне випромінювання (теплове) виникає скрізь, де температура вище абсолютного нуля, і є функцією теплового стану джерела випромінювання. Більшість виробничих процесів супроводжується виділенням тепла, тепло виділяється виробничим устаткуванням і матеріалами. Нагріті тіла віддають своє тепло менш нагрітим трьома способами: теплопровідністю, тепловипромінюванням, конвекцією. Дослідження показують, що близько 60% тепла, що втрачається, приходиться на частку тепловипромінювання. Промениста енергія, проходячи простір від нагрітого тіла до менш нагрітого, переходить у теплову енергію в поверхневих шарах тіла, що опромінюється. У результаті поглинання випромінюваної енергії підвищується температура тіла людини, конструкцій приміщень, устаткування, що значною мірою впливає на метеорологічні параметри (приводить до підвищення температури повітря в приміщенні).
Джерела ІЧ опромінювання поділяються на природні (природна радіація сонця, неба) і штучні — будь-які поверхні, температура яких вища порівняно з поверхнями, що опромінюються. Для людини це всі поверхні з температурою вищою 36-37°С.
За фізичною природою ІЧ випромінювання являє собою потік матеріальних часток, яким притаманні квантові і хвильові властивості. ІЧ випромінювання охоплює область спектра з довжиною хвилі 0,78...540 мкм.
6.7.1.2. Вплив ІЧ випромінювань на людину. ІЧ випромінювання чинять на організм, в основному, тепловий вплив. Ефект дії ІЧ випромінювання залежить від довжини хвилі, що обумовлює глибину його проникнення. У зв'язку з цим діапазон ІЧ випромінювань розбитий на три області А(λ = 0.76-1.4 мкм), В(λ= 1.4-3.0 мкм) і С(λ > 3 мкм). Перша область (А) має велику проникність через шкіру і позначається як короткохвильова. В і С відносять до довгохвильових. Довгохвильові ІЧ випромінювання поглинаються в епідермісі, а короткохвильові — в шарах дерми і підшкірній жировій клітковині. Дія ІЧ випромінювань при поглинанні їх у різних шарах шкіри зводиться до нагрівання її. При цьому збільшується обмін речовин, збільшується вміст натрію і фосфору в крові, зменшується число лейкоцитів, відбувається поляризація шкіри людини. ІЧ випромінювання впливає на функціональний стан центральної нервової системи, приводить до змін у серцево-судинній системі, учащається пульс і дихання, підвищується температура тіла, підсилюється потовиділення. ІЧ випромінювання діють на слизову оболонку очей, кришталик і можуть привести до патологічних змін в очах: помутніння рогівки і кришталика, кон'юнктивіту, опіку сітківки. Найбільш тяжкі ураження зумовлюються короткими ІЧ випромінюваннями. При інтенсивному впливі цих випромінювань на непокриту голову може статися так званий сонячний удар — головний біль, запаморочення, частішання пульсу і дихання, непритомність, порушення координації рухів, ураження мозкових тканин аж до менінгіту й енцефаліту.
6.7.1.3. При тривалому перебуванні в зоні ІЧ випромінювань відбувається порушення теплового балансу в організмі. Порушується робота терморегулюючого апарату, посилюється діяльність серцево-судинної і дихальної систем, потовиділення, відбувається втрата потрібних організму солей. Останнє позбавляє кров здатності утримувати воду, що приводить до швидкого виділення з організму знову випитої рідини. Порушення теплового балансу викликає захворювання, що називається гіпотермією. Спостерігається зниження уваги, підвищується стомлюваність, знижується продуктивність праці.
6.7.1.4. Нормування ІЧ випромінювань. Інтенсивність ІЧ радіації необхідно вимірювати на робочих місцях чи у робочій зоні поблизу джерела випромінювання. Нормування ІЧ випромінювань здійснюється згідно з санітарними нормами ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ-12.4.123-83.
6.7.1.5. При наявності джерел з інтенсивністю 35,0 Вт/м2 і більше температура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати верхніх меж оптимальних значень для теплого періоду року, на непостійних — верхніх меж допустимих значень для постійних робочих місць.
При наявності відкритих джерел випромінювання (нагрітий метал, скло, відкрите полум'я) допускається інтенсивність опромінення до 140,0 Вт/м2. Величина опромінюваної площі не повинна перевищувати 25% поверхні тіла працюючого при обов'язковому використанні індивідуальних засобів захисту (спецодяг, окуляри, щитки).
6.7.1.6. Захист від ІЧ випромінювань. Засоби захисту від дії ІЧ випромінювання такі: захист часом, захист відстанню, усунення джерела тепловиділень; теплоізоляція гарячих поверхонь, екранування й охолодження гарячих поверхонь.
При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використовуються ЗІЗ: спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ для захисту голови, очей, обличчя, рук.
6.7.1.7. В залежності від призначення передбачаються такі ЗІЗ:
для постійної роботи в гарячих цехах - спецодяг (костюм чоловічий повстяний), а при ремонті гарячих печей та агрегатів -автономна система індивідуального охолодження в комплекті зповстяним костюмом;
при аварійних роботах - тепловідбиваючий комплект з металізованої тканини;
для захисту ніг від теплового випромінення, іскор і бризок розплавленого металу та контакту з нагрітими поверхнями - взуття шкіряне спеціальне для працюючих в гарячих цехах;
для захисту рук від опіків - вачеги, рукавиці суконні, брезентові, комбіновані з надолонниками з шкіри та спилку;
для захисту голови від теплових опромінень, іскор та бризок металу — повстяний капелюх, захисна каска з підшоломником, каски текстолітові або з полікарбонату;
для захисту очей та обличчя — щиток теплозахисний сталевара, з приладнаними для нього захисними окулярами із світлофільтрами, маски захисні з прозорим екраном, окуляри захисні козиркові з світлофільтрами.
6.7.1.8. У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможливо встановити регламентовані інтенсивності теплового опромінення працюючих через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обгрунтовану недоцільність, використовуються обдування, душування, водоповітряне душування і т. ін.
6.7.1.9. При тепловому опроміненні від 140 до 350 Вт/м2 необхідно збільшувати на постійних робочих місцях швидкість руху повітря на 0,2 м/с за нормовані величини; при тепловому опроміненні, що перевищує 350 Вт/м2, доцільно застосовувати повітряне душування робочих місць, охолодження стін, підлоги, стелі, вживати підсолену воду. Застосовують раціональний питний режим, режим праці, гідропроцедури.