34
Гріх, порушення релігійно - моральних норм, настанов і т.ін., провина, про гріх [23;482].
«По один бік яру стояли потемки старшини козацької: стояли приблуди, котрих приманила своїми розкошами Україна - були між ними ляхи й недоляшки, були й осиротіли діти Юди, котрі замість свого зруйнованого царства на чужій землі завели нове царство» [16:281].
Ім'я Юда (Іуда, Іуда Іскаріот) позначає зрадника, лицеміра, людину продажної душі (воно виступає і як власне, і як загальне ім'я) [12:202].
«Іроде! Гаспиде! - закричав Чіпка» [16;256].
Ім'я Ірод є синонімом до слів «мучитель», «тиран» [12; 154].
Імена одіозних біблійних осіб -- Ірода, Іуда традиційні для української мови символи віроломності, підступу, зради, зла. У романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ці імена вживаються як лайка, зневажливі назви.
«А тут - тихо та сумно, як у болоті; сонно, німо, як серед мертвого царства: а дома - гірше ніж у пеклі!» [16:314]; «Це б такий жвавий козак та
не добув...з пекла достане!» [і 6;і! 871,
Пекло (від латинського пікула-смола) - місце, де терплять муки грішники
після смерті. У переносному значенні - місце страждань людини; глибокі душевні переживання; спека; нестерпний вогонь та ін.. [12:299].
«Чорти, а не люди!» [16:3101; «Такій сам чорт не вгодить, не тільки невістка» [16;266]; «Щоб вас чорт побрав!» [16;236].
Чорт, за забобонними уявленнями - надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана [24:777].