- •Класифікація тубуло- інтерстиціального нефриту
- •Патогенетично
- •Лабораторні дослідження
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •На сьогодні не існує єдиної точки зору стосовно класифікації інфекцій сечової системи взагалі та пієлонефриту зокрема, що утруднює практичну роботу лікарів. Наведемо найбільш розповсюджені з них:
- •Ми пропонуємо наступну класифікацію пієлонефриту, яка адаптована до клінічної практики: Пієлонефрит
- •Хронічний ускладнений пієлонефрит у фазі загострення. Двобічний полікістоз нирок. Артеріальна гіпертензія. Хронічна ниркова недостатність I ступеню.
- •● Дослідження вмісту уратів, фосфатів, оксалатів у крові та їх екскреція з сечею;
- •Таблиця-6. Лікування пієлонефриту
- •Моніторинг хворих.
- •Посів сечі
- •Відносні показання до терапії
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Величко м.Б. – к.М.Н., провідний науковий співробітник
- •3. Діагностичні критерії
- •3.1. Клінічні критерії:
- •3.2. Лабораторні критерії: Аналіз сечі
- •3.6 Інструментальні дослідження
- •Б. Допоміжні дослідження
- •4. Загальні принципи лікування
- •При гормонорезистентних та гормононегативних варіантах нс, швидко прогресуючому гн застосовуються перед початком медикаментозної терапії еферентні методи (див. В наступному розділі).
- •5.3. Плазмаферез, лімфосорбція, плазмосорбція, гемосорбція в лікуванні гн, нс
- •Преднізолон (1мг/кг маси тіла) до максимального стабільного гіпопротеїнуричного ефекту гн з нс
- •5.6. Побічні дії та ускладнення при застосуванні препаратів, що використовуються при програмній терапії гн, нс їх корекція.
- •5.6.1. Побічна дія та ускладнення терапії глюкокортикоїдами
- •5.6.2. Побічні дії та ускладнення цитостатичної терапії
- •5.7 Невідкладна допомога
- •7. Реабілітаційні заходи, диспансеризація
- •Сечогінні препарати
- •Література:
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Протокол надання медичної допомоги хворим з артеріальною гіпертензією при ураженні нирок
- •Класифікація ниркових гіпертензій
- •Критерії діагностики:
- •Аналіз сечі
- •Б. Додаткові дослідження проводяться за наявністю показань на етапі діагностикиосновного захворювання та в процесі лікування для контролю можливих ускладнень чи побічної дії препаратів і включають:
- •Ренопаренхімна гіпертонія
- •Артеріальної гіпертензії з нижчеперерахованими синдромами
- •Цільовий ат
- •Таблиця 4 вибір антигіпертензивних препаратів в залежності
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Протокол надання медичної допомоги хворим з артеріальною гіпертензією при ураженні нирок
- •Класифікація ниркових гіпертензій
- •Критерії діагностики:
- •Аналіз сечі
- •Б. Додаткові дослідження проводяться за наявністю показань на етапі діагностикиосновного захворювання та в процесі лікування для контролю можливих ускладнень чи побічної дії препаратів і включають:
- •Ренопаренхімна гіпертонія
- •Артеріальної гіпертензії з нижчеперерахованими синдромами
- •Цільовий ат
- •Таблиця 4 вибір антигіпертензивних препаратів в залежності
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Таблиця 1- Критерії визначення хронічного захворювання нирок
- •140-Вік(роках) х маса тіла(кг)
- •3.2. Лабораторні критерії:
- •Аналіз сечі
- •Б. Допоміжні дослідження
- •Функціональні дослідження сечового міхура (занеобхідністю)
- •Ехоенцефалограма
- •Ехокардіографія з оцінкою функціонального стану серця
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Вторинний гіперпаратиреоз
- •Кальцитріол у хворих з хнн і-ііі ст:
- •У хворих на гд:
- •У хворих на перитонеальному діалізі Кальцитріол –0,5-2,0 мкг/добу двічі на тиждень
- •Таблиця 1- Критерії визначення хронічного захворювання нирок
- •140-Вік(роках) х маса тіла(кг)
- •3.2. Лабораторні критерії:
- •Аналіз сечі
- •Б. Допоміжні дослідження
- •Функціональні дослідження сечового міхура (занеобхідністю)
- •Ехоенцефалограма
- •Ехокардіографія з оцінкою функціонального стану серця
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Вторинний гіперпаратиреоз
- •Кальцитріол у хворих з хнн і-ііі ст:
- •У хворих на гд:
- •У хворих на перитонеальному діалізі Кальцитріол –0,5-2,0 мкг/добу двічі на тиждень
- •Класифікація Основою робочої клінічної класифікації гн є класифікація Пелещука а.П., Пирога л.А. Прийнята у 1976 р. (л.А.Пиріг,1977). Класифікація гн
- •Критерії діагностики
- •Аналіз сечі
- •Лабораторні дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •Б. Допоміжні дослідження (за необхідністю (ф))
- •Лікування
- •3. Ефект за гематурією та п.
- •Форма інформованої згоди пацієнта
3. Ефект за гематурією та п.
Ефект лікування розцінюють як добрий у випадках позитивної динаміки П та гематурії, задовільний (частковий) – при позитивній динаміці за однією з ознак. Лікування може супроводжуватися відсутністю ефекту, коли П не зменшується , або зменшується менше ніж у 2 рази, а також при відсутності аналогічної динаміки гематурії.
Незалежно від виду лікування клініко-лабораторні показники можуть погіршуватися і тоді констатують погіршення (збільшення П), або розвиток артеріальної гіпертензії.
Критерії досягнення повної ремісії:нормалізація результатів аналізів сечі, ліквідація екстраренальних проявів ГН.
Критерії прогресування: розвиток нефротичного синдрому; збереження сечового синдрому більше року, розвиток злоякісної гіпертензії, розвиток хронічної ниркової недостатності (див. відповідні протоколи).
Санаторно-курортне лікування ГН, СС тривалістю 48 днів в до- і гіпертензивній стадіях доцільне в умовах України (нефрологічні санаторії Південного берега Крима –Ялта) показане хворим у фазі ремісії з травня до вересня.
Диспансерне спостереження – амбулаторно: 1 раз на місяць – аналіз сечі загальний, визначення добової протеїнурії, аналіз крові загальний, 1 раз на 3 місяці біохімія крові (креатинін, сечовина).
Ускладнення: ангіоспастична енцефалопатія; порушення азотовидільної функції нирок.
Лікування ангіоспастичної енцефалопатії:реанімаційні заходи, які передбачають призначення трьох, або більше препаратів з таких груп – ІАПФ, діуретики швидкої дії (фуросемід, буметанід, торасемід), фізіотенс, антагоністи кальцію (амлодипін або фелодипін), бета-адреноблокатори (целіпролол), АРА-ІІ, альфа-адреноміметики центральної дії та адреноблокатори периферійної дії. Докладніше див. Протокол -І 12.0
Лікування порушень азотовидільної функції нирок:малобілкова дієта, інфузійна терапія з форсуванням діурезу, ентеросорбція, застосування кетостерилу, леспенефрилу та їх аналогів. Докладніше див. Протокол лікування ХНН.
Література:
Epstien M., Tobe S. What is the optimal strategy to intensify blood pressure control and prevent progression of renal disease? //Current Hypertension Reports.-2001.-V.3.-P. 422-428.
Jafar TH, Schmid CH, Landa Met al Angiotensin- converting enzyme inhibitors and progression of nondiabetic renal disease. A meta -analysis of patient level data. Ann Intern Med.- 2001.-N71- P. 71- 87.
Klag M.J., Whelton P.K., Randall B.L. et al. Blood pressure and end-stage renal disease in men // N.Engl.J.Med.-1996.-V.334.-P.13-18.
4. W.D. Yu, M.L.Levin. Hematuria: UTI or Something More Serious? //Consultant? –1999.-319-334.
Головний нефролог
МОЗ України професор Колесник М.О.