![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Класифікація тубуло- інтерстиціального нефриту
- •Патогенетично
- •Лабораторні дослідження
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •На сьогодні не існує єдиної точки зору стосовно класифікації інфекцій сечової системи взагалі та пієлонефриту зокрема, що утруднює практичну роботу лікарів. Наведемо найбільш розповсюджені з них:
- •Ми пропонуємо наступну класифікацію пієлонефриту, яка адаптована до клінічної практики: Пієлонефрит
- •Хронічний ускладнений пієлонефрит у фазі загострення. Двобічний полікістоз нирок. Артеріальна гіпертензія. Хронічна ниркова недостатність I ступеню.
- •● Дослідження вмісту уратів, фосфатів, оксалатів у крові та їх екскреція з сечею;
- •Таблиця-6. Лікування пієлонефриту
- •Моніторинг хворих.
- •Посів сечі
- •Відносні показання до терапії
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Величко м.Б. – к.М.Н., провідний науковий співробітник
- •3. Діагностичні критерії
- •3.1. Клінічні критерії:
- •3.2. Лабораторні критерії: Аналіз сечі
- •3.6 Інструментальні дослідження
- •Б. Допоміжні дослідження
- •4. Загальні принципи лікування
- •При гормонорезистентних та гормононегативних варіантах нс, швидко прогресуючому гн застосовуються перед початком медикаментозної терапії еферентні методи (див. В наступному розділі).
- •5.3. Плазмаферез, лімфосорбція, плазмосорбція, гемосорбція в лікуванні гн, нс
- •Преднізолон (1мг/кг маси тіла) до максимального стабільного гіпопротеїнуричного ефекту гн з нс
- •5.6. Побічні дії та ускладнення при застосуванні препаратів, що використовуються при програмній терапії гн, нс їх корекція.
- •5.6.1. Побічна дія та ускладнення терапії глюкокортикоїдами
- •5.6.2. Побічні дії та ускладнення цитостатичної терапії
- •5.7 Невідкладна допомога
- •7. Реабілітаційні заходи, диспансеризація
- •Сечогінні препарати
- •Література:
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Протокол надання медичної допомоги хворим з артеріальною гіпертензією при ураженні нирок
- •Класифікація ниркових гіпертензій
- •Критерії діагностики:
- •Аналіз сечі
- •Б. Додаткові дослідження проводяться за наявністю показань на етапі діагностикиосновного захворювання та в процесі лікування для контролю можливих ускладнень чи побічної дії препаратів і включають:
- •Ренопаренхімна гіпертонія
- •Артеріальної гіпертензії з нижчеперерахованими синдромами
- •Цільовий ат
- •Таблиця 4 вибір антигіпертензивних препаратів в залежності
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Протокол надання медичної допомоги хворим з артеріальною гіпертензією при ураженні нирок
- •Класифікація ниркових гіпертензій
- •Критерії діагностики:
- •Аналіз сечі
- •Б. Додаткові дослідження проводяться за наявністю показань на етапі діагностикиосновного захворювання та в процесі лікування для контролю можливих ускладнень чи побічної дії препаратів і включають:
- •Ренопаренхімна гіпертонія
- •Артеріальної гіпертензії з нижчеперерахованими синдромами
- •Цільовий ат
- •Таблиця 4 вибір антигіпертензивних препаратів в залежності
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Таблиця 1- Критерії визначення хронічного захворювання нирок
- •140-Вік(роках) х маса тіла(кг)
- •3.2. Лабораторні критерії:
- •Аналіз сечі
- •Б. Допоміжні дослідження
- •Функціональні дослідження сечового міхура (занеобхідністю)
- •Ехоенцефалограма
- •Ехокардіографія з оцінкою функціонального стану серця
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Вторинний гіперпаратиреоз
- •Кальцитріол у хворих з хнн і-ііі ст:
- •У хворих на гд:
- •У хворих на перитонеальному діалізі Кальцитріол –0,5-2,0 мкг/добу двічі на тиждень
- •Таблиця 1- Критерії визначення хронічного захворювання нирок
- •140-Вік(роках) х маса тіла(кг)
- •3.2. Лабораторні критерії:
- •Аналіз сечі
- •Б. Допоміжні дослідження
- •Функціональні дослідження сечового міхура (занеобхідністю)
- •Ехоенцефалограма
- •Ехокардіографія з оцінкою функціонального стану серця
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Вторинний гіперпаратиреоз
- •Кальцитріол у хворих з хнн і-ііі ст:
- •У хворих на гд:
- •У хворих на перитонеальному діалізі Кальцитріол –0,5-2,0 мкг/добу двічі на тиждень
- •Класифікація Основою робочої клінічної класифікації гн є класифікація Пелещука а.П., Пирога л.А. Прийнята у 1976 р. (л.А.Пиріг,1977). Класифікація гн
- •Критерії діагностики
- •Аналіз сечі
- •Лабораторні дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •Б. Допоміжні дослідження (за необхідністю (ф))
- •Лікування
- •3. Ефект за гематурією та п.
- •Форма інформованої згоди пацієнта
Преднізолон (1мг/кг маси тіла) до максимального стабільного гіпопротеїнуричного ефекту гн з нс
Чутливі
Не чутливі
Зниження дози
преднізолону та приєднання одного із
цитостатиків(циклофосфамід 2мг/кг,
хлорбутин-0,2 мг/кг)
Зниження дози
преднізолону до 0,5 мг/кг з поступовою
відміною преднізолону2,5-5мг щомісяця
та приєднання одного із
цитостатиків(циклофосфамід 2мг/кг,
хлорбутин-0,2 мг/кг)
Прогресування
захворювання, синдром прискореного
прогресування
ПКЛР
Персистенція НС
ЧКЛР
ІАПФ
Ударні
дози цитостатиків 20 мг/кг маси тіла
шомісяця №6
5-7 сеансів ПФ
Диспансерне
спостереження
Рецидив Без
рецидивівРецидив
ударні дози ГС
(20-30мг/кг),
антикоагулянти, дезагреганти. В
подальшому призначенням преднізолону
та цитостатиків
ЧКЛР Без ефекту
По
кра
щен
ня Без ефекту Циклоспорин
3-5мг/кг маси тіла ІАПФ,
блокатори Са, ненасичені жирні кислоти,
курантил, пентоксифілін , ксантинолу
нікотинат, статини ЧКЛР ІАПФ Без ефекту
Селлсепт –2г/добу ЧКЛР
5.5. Лікування ускладнень основного захворювання
Ускладнення |
Контроль стану |
Основні лікувальні заходи |
Нефротичний криз (гостре погіршення стану у хворих з важким НС, проявляється абдомінальним синдромом, мігруючими бешихоподіб- ними еритемами, зменшенням діурезу, при прогресуванні – гіповолемічним шоком) |
Нагляд хірурга для виключення перитоніту, аналіз крові загальний, біохімічний(електроліти, протеїнограма), гематокрит, визначення кислотно-лужного стану, можлива діагностична лапаротомія, консультація хірурга |
Контроль центрального венозного тиску(ЦВТ), активна інфузійна терапія (реополіглюкін, поліглюкін, альбумін 10-20% з розрахунку 10-15 мл/кг, свіжозаморожена плазма; після нормалізації ЦВТ – стимуляція діурезу: струйно лазикс 4-5 мг/кг), антикоагулянти, збільшення дози глюкокортикоїдів парентерально, при необхідності –антибіотикотерапія, місцево – гепаринова мазь. |
Гіповолемічний шок |
Контроль артеріального тиску, пульсу, частоти дихання, годинного діурезу, температури тіла, аналізу крові загального, тромбоцитів, часу згортання, гематокриту, кислотно-лужного стану, електролітів, сечовини, креатиніну крові, коагулограми, електрокардіограма, консультація реаніматолога(ф) |
Інфузійна терапія (реополіглюкін, поліглюкін, альбумін 10-20% з розрахунку 10-15 мл/кг швидко, в кінці – струйно лазикс 3-5 мг/кг), довенно гідрокортізон чи метілпреднізолон 5-7 мг/кг і більше, корекція метаболічного ацидозу (4% розчин бікарбонату натрію), свіжозамороженна плазма, антикоагулянти.
|
ДВЗ-синдром (дисемінованого внутрішньосудинного згортання) |
Контроль артеріального тиску, пульсу, аналізу крові загального, тромбоцитів, часу згортання, гематокриту, кислотно-лужного стану, електролітів, коагулограми, продуктів деградації фібрину, консультація гематолога |
Лікування відповідно до стадії |
Гостра ниркова недостатність |
Визначення можливого ґенезу, консультація реаніматолога |
Згідно Протоколу лікування гострої ниркової недостатності |
Тромботичні ускладнення |
Клінічний нагляд аналіз крові загальний, тромбоцити, гематокрит, коагулограма, визначення продуктів деградації фібріну, протамінсульфатний та етаноловий тести, УЗД, доплерографія, консультація гематолога(ф) |
Водне навантаження, руховий режим, тромболітики довенно (стрептокіназа, урокіназа), свіжозаморожена плазма, антикоагуляти, антиагреганти, вазоділятатори, місцево - гепаринова мазь |
Ангіоспастична енцефалопатія (ниркова еклампсія) |
Контроль артеріального тиску, спостереження окуліста(ф), невропатолога(о) |
Довенно 0,01% розчин клофеліну у віковій дозі, у важких випадках -нітропрусид натрію 0,5-0,8 мкг/кг/хв., еуфілін, лазикс, седуксен 0,3-0,5 мг/кг, натрію оксибутират 100-150 мг/кг, 25% розчин сульфату магнію,гепарин, зволожений кисень. |