![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Класифікація тубуло- інтерстиціального нефриту
- •Патогенетично
- •Лабораторні дослідження
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •На сьогодні не існує єдиної точки зору стосовно класифікації інфекцій сечової системи взагалі та пієлонефриту зокрема, що утруднює практичну роботу лікарів. Наведемо найбільш розповсюджені з них:
- •Ми пропонуємо наступну класифікацію пієлонефриту, яка адаптована до клінічної практики: Пієлонефрит
- •Хронічний ускладнений пієлонефрит у фазі загострення. Двобічний полікістоз нирок. Артеріальна гіпертензія. Хронічна ниркова недостатність I ступеню.
- •● Дослідження вмісту уратів, фосфатів, оксалатів у крові та їх екскреція з сечею;
- •Таблиця-6. Лікування пієлонефриту
- •Моніторинг хворих.
- •Посів сечі
- •Відносні показання до терапії
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Величко м.Б. – к.М.Н., провідний науковий співробітник
- •3. Діагностичні критерії
- •3.1. Клінічні критерії:
- •3.2. Лабораторні критерії: Аналіз сечі
- •3.6 Інструментальні дослідження
- •Б. Допоміжні дослідження
- •4. Загальні принципи лікування
- •При гормонорезистентних та гормононегативних варіантах нс, швидко прогресуючому гн застосовуються перед початком медикаментозної терапії еферентні методи (див. В наступному розділі).
- •5.3. Плазмаферез, лімфосорбція, плазмосорбція, гемосорбція в лікуванні гн, нс
- •Преднізолон (1мг/кг маси тіла) до максимального стабільного гіпопротеїнуричного ефекту гн з нс
- •5.6. Побічні дії та ускладнення при застосуванні препаратів, що використовуються при програмній терапії гн, нс їх корекція.
- •5.6.1. Побічна дія та ускладнення терапії глюкокортикоїдами
- •5.6.2. Побічні дії та ускладнення цитостатичної терапії
- •5.7 Невідкладна допомога
- •7. Реабілітаційні заходи, диспансеризація
- •Сечогінні препарати
- •Література:
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Протокол надання медичної допомоги хворим з артеріальною гіпертензією при ураженні нирок
- •Класифікація ниркових гіпертензій
- •Критерії діагностики:
- •Аналіз сечі
- •Б. Додаткові дослідження проводяться за наявністю показань на етапі діагностикиосновного захворювання та в процесі лікування для контролю можливих ускладнень чи побічної дії препаратів і включають:
- •Ренопаренхімна гіпертонія
- •Артеріальної гіпертензії з нижчеперерахованими синдромами
- •Цільовий ат
- •Таблиця 4 вибір антигіпертензивних препаратів в залежності
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Протокол надання медичної допомоги хворим з артеріальною гіпертензією при ураженні нирок
- •Класифікація ниркових гіпертензій
- •Критерії діагностики:
- •Аналіз сечі
- •Б. Додаткові дослідження проводяться за наявністю показань на етапі діагностикиосновного захворювання та в процесі лікування для контролю можливих ускладнень чи побічної дії препаратів і включають:
- •Ренопаренхімна гіпертонія
- •Артеріальної гіпертензії з нижчеперерахованими синдромами
- •Цільовий ат
- •Таблиця 4 вибір антигіпертензивних препаратів в залежності
- •Форма інформованої згоди пацієнта
- •Таблиця 1- Критерії визначення хронічного захворювання нирок
- •140-Вік(роках) х маса тіла(кг)
- •3.2. Лабораторні критерії:
- •Аналіз сечі
- •Б. Допоміжні дослідження
- •Функціональні дослідження сечового міхура (занеобхідністю)
- •Ехоенцефалограма
- •Ехокардіографія з оцінкою функціонального стану серця
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Вторинний гіперпаратиреоз
- •Кальцитріол у хворих з хнн і-ііі ст:
- •У хворих на гд:
- •У хворих на перитонеальному діалізі Кальцитріол –0,5-2,0 мкг/добу двічі на тиждень
- •Таблиця 1- Критерії визначення хронічного захворювання нирок
- •140-Вік(роках) х маса тіла(кг)
- •3.2. Лабораторні критерії:
- •Аналіз сечі
- •Б. Допоміжні дослідження
- •Функціональні дослідження сечового міхура (занеобхідністю)
- •Ехоенцефалограма
- •Ехокардіографія з оцінкою функціонального стану серця
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Корекція кальцій-фосфатних розладів.
- •Вторинний гіперпаратиреоз
- •Кальцитріол у хворих з хнн і-ііі ст:
- •У хворих на гд:
- •У хворих на перитонеальному діалізі Кальцитріол –0,5-2,0 мкг/добу двічі на тиждень
- •Класифікація Основою робочої клінічної класифікації гн є класифікація Пелещука а.П., Пирога л.А. Прийнята у 1976 р. (л.А.Пиріг,1977). Класифікація гн
- •Критерії діагностики
- •Аналіз сечі
- •Лабораторні дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •Б. Допоміжні дослідження (за необхідністю (ф))
- •Лікування
- •3. Ефект за гематурією та п.
- •Форма інформованої згоди пацієнта
Б. Додаткові дослідження проводяться за наявністю показань на етапі діагностикиосновного захворювання та в процесі лікування для контролю можливих ускладнень чи побічної дії препаратів і включають:
добовий моніторинг артеріального тиску;
функціональні дослідження сечового міхура;
ехоенцефалографію;
фонокардіографію;
ехокардіографію з оцінкою функціонального стану серця.
Кратність проведення обстежень визначається індивідуально.
Консультації спеціалістів
окуліста, кардіолога, ревматолога, уролога (за необхідністю (ф))
Підвищення АТ
Сімейний та клінічний
анамнез: тривалість
гіпертензії та попередній рівень
підвищеного АТ,
вказівки на
наявність вторинної гіпертензії:
сімейний анамнез ниркового захворювання
(полікістоз), інфекції сечової
системи, гематурія, паренхіматозне
захворювання нирок, вживання
препаратів/речовин: пероральних
контрацептивів, нестероїдних
протизапальних препаратів, носових
крапель, кокаїну, еритропоетину,
циклоспорину; епізоди пітливості,
головного болю, тривоги, серцебиття
(феохромоцитома); епізоди м’язової
слабкості та тетанії (альдостеронізм).
Фактори
ризику:наявність
сімейного та особистого
анамнезу гіпертензії, серцево-судинних
захворювань, гіперліпідемії, цукрового
діабету, куріння, дієтичних звичок,
ожиріння, фізичні перевантаження,
особливості особи.
Попередня
гіпотензивна терапія:
використані препарати,
їх ефективність та побічні дії. Обстеження:
Загальні
тести: глюкоза
плазми, загальний холестерин,
холестерин ліпопротеїдів високої
щільності, тригліцериди натщесерце,
сечова кислота, креатинін, калій
сироватки, гемоглобін, гематокрит,
загальний аналіз сечі, ЕКГ.
Рекомендовані
тести: ехокардіографія,
ультразвукове дослідження сонних
і стегнових артерій, С-реактивний
протеїн, мікроальбумінурія, кількісна
протеїнурія, дослідження судин очного
дна.
Розширене
обстеження при ускладненій
гіпертензії: оцінка функції судин
мозку, серця і нирок;
Пошук вторинної
гіпертензії:визначення реніну,
альдостерону, кортикостероїдів,
катехоламінів, артеріографія,
ультразвукове дослідження нирок
та наднирників, комп»ютерна
томографія, магнітно-резонансна
томографія мозку
Відсутня
патологія нирок: лікування у
кардіолога, ендокринолога, тощо
Вазоренальна
гіпертензія: консультація уролога
Ренопаренхімна гіпертонія
Протокол лікування
основного захворювання нирок та
протокол лікування
артеріальної
гіпертензії при захворюваннях нирок
Рис.1 Алгоритм діагностики ниркових гіпертензій
Таблиця 1
Можливі діагнози при поєднанні
Артеріальної гіпертензії з нижчеперерахованими синдромами
|
Артеріальна гіпертензія + | |||||
визначені синдроми |
набряки; гематурія; протеїнурія |
абдомінальний синдром, сечовий синдром
|
новоутво-рення в черевній порожнині, сечовий чи нефротич-ний синдром |
протеїнурія, лейкоцитурія |
порушення азотовидільної функції нирок |
сечовий синдром |
можливі діагнози |
Гломерулоне-фрит |
Нефро-птоз |
Пухлина, паранео-пластична нефро-патія |
Інтерсти-ціальний нефрит |
Хронічна ниркова недостатність |
Ниркова дисплазія, полікістоз |