23. Художній доробок Гюго-лірика

Віктор Гюго- центральна фігура у французькій літературі 19 ст..Він яскраво проявив себе як талановитий драматург, романіст, лірик. Перша поетична збірка В. Гюго — «Оди й різні вірші» (1822), до якої ввійшли вірші, створені переважно за правилами класицизму. Перехідний етап у світогляді та творчості письменника засвідчила наступна поетична збірка «Оди й балади»: оди (провідний жанр класицистичної поезії) об'єднані з баладами, характерним жанром романтичної поезії. У цій збірці більшість балад написано на сюжети з французького середньовіччя, деякі з них мали досить виразне фольклорне забарвлення. Відкинувши класицистичну нормативність, Гюго ввів у французьку поезію нові форми й розміри, створив нову систему віршування, велику увагу приділив звуковій організації вірша, його ритмомелодиці.

Поетична творчість В. Гюго 20-х років увінчалася збіркою «Орієнтації» (1829), яка мала великий успіх; витримала за 2 місяці 14 перевидань і створила авторові репутацію великого поета. Для цієї збірки характерно:

• спрямованість на зовнішній, об'єктивний світ;

• прагнення зображувати красу й форми матеріально-чуттєвої реальності.

Окрему групу становили у збірці поезії, присвячені національно-визвольній боротьбі грецького народу проти турецького поневолення у 20-х роках минулого століття. Тут Гюго оспівав героїку визвольної боротьби греків («Канаріс», «Наварін» та ін.), викрив і засудив звірства завойовників («Захоплене місто», «Дитина», «Голови в сералі»), закликав громадськість Європи піднятися на допомогу розтерзаній, але не скореній Греції («Ентузіазм» та ін.).

У період 1830 — 1848 рр. з'явилися такі поетичні збірки, які завершили становлення майстерності поета і склали важливий етап творчої зрілості.

Збірка «Осіннє листя» (1831):

• домінування інтимних мотивів та настроїв;

• поезії орієнтовані на людські почуття.

Збірка «Пісні сутінок» (1835):

• основна тема — філософсько-історична;

• поет прагну до узагальненого осмислення своєї епохи;

• значне місце посіла громадянська лірика;

• вперше в поезіях прозвучала тема соціального зла і несправедливості, тема «знедолених».

Збірки «Внутрішні голоси» (1837), «Промені й тіні» (1841).

• Наявність громадянської лірики, але домінування інтимна;

• в поезіях відчутне ліричне «я»;

• зростання ролі ліричного елемента, створення ліричної атмосфери;

• відчуття пов'язаності душі ліричного героя із життям усього світу.

Збірка «Споглядання» (1856):

• поділ на дві частини: «Колись» і «Тепер».

• Кожна частина поділена на 3 книги, причому кожна з них — певний етап життя поета зі своїми провідними прагненнями, домінантами.

• Різноманітність тем.

24. Тематика та проблематика роману «Консуэло» Жорж Санд

Творчість Жорж Санд — велике історико-літературне явище XIX ст. З її ім'ям пов'язана постановка проблеми емансипації жінки у французькій літературі. Найяскравіше ця проблема розкривається у романі «Консуело». Основна мета письменниці — показ соціального обличчя мистецтва, у даному випадку музики. Тому не випадково героїнею роману стала співачка, актриса Консуело. Це новий тип жінки у творчості Жорж Санд, що проявилося у її ставленні до шлюбу і праці. Класична тріада «церква, кухня, діти» жодним чином її не стосувалося, вона не мала наміру ставати берегинею домашнього вогнища і таким чином реалізовувати свій природний жіночий потенціал. Консуело реалізувала себе поза тісними межами класичної тріади і досягла високої мети у своєму мистецтві: служити народу, збуджувати у них високі почуття. наяву».

Тема роману — мистецтво і митець, їхнє місце в суспільстві. Консуело — талановитий самородок, представниця народу, яка увібрала в себе багатство народної музики. . Її образ символічний: вона — «живе втілення музики».

Молода дівчина наділена великим даром співу. Вірність мистецтву вона зберегла, проходячи випробування і довгі поневіряння Італією, Німеччиною, Чехією. Героїня самовіддана у своєму служінні мистецтву, її не вабили ні слава, ні гроші, ні коштовності, ні аплодисменти публіки.

Долаючи шлях випробувань і труднощів, переборюючи багаточисельні спокуси: відмова стати фавориткою графа Дзустіньяні, Годіца, короля Фрідріха II, дружиною багатого і знатного графа Рудольштадта, Консуело отримала свободу, незалежність, віддала своє життя мистецтво народу. Вона жертвувала заради мистецтва і своїм першим коханням до Андзолетто.

З музикою пов'язана більшість героїв роману, але носіями справжнього мистецтва стали Консуело, Гайдн, граф Альберт фон Рудольштадт. Коли Консуэло співала селянам та ремісникам під час поїздок, і почувалася вона при цьому краще, ніж тоді, коли виступала перед вишуканою публікою. Ніде так повно не проявлялося все багатство натури Консуело - її любов до людей, до волі, до життя й до музики, як під час її подорожі пішки у Відень у супроводі Гайдна.

З образом Консуело нерозривно зв'язана поетична тема вільної, що безупинно вабить удалину дороги, дорівнює відкритої як для бедних, так і для богатих.

Так, у романі «Консуело» жінка постала у несподіваному й новому для світової літератури ракурсі: людини, свідомої власного покликання. Центральним образом Жорж Санд показала, що жінка повинна бути в суспільстві в усьому рівна з чоловіком, повинна займатися суспільно-корисною діяльністю, і тільки тоді вона буде духовно багатою.

Жорж Санд выважала, що її ідеальні герої повинні були бути прикладом, окриляти людей на боротьбу за краще майбутнє.