Тема: « Профілактика хірургічної інфекції в діяльності медичної сестри»

Практичні заняття

1. сухоповітряна стерилізація:

під стерилізацією слід розуміти комплекс фізичних та хімічних способів повного знезаражування інструментів, апаратів та іншого знаряддя медичного призначення.

Для цього в основному використовують прожарювання, пастеризацію, кип’ятіння, сухо жаровий метод (160-200⁰С) автокланування.

а) прожарювання – можна використовувати в ургентних ситуаціях.

Однако слід пам’ятати, що при прожарюванні не досягається надійне знезараження крім того цей спосіб стерилізації існує інструментарій.

б) пастеризація – метод знезараження органічних рідин за допомогою 60-100⁰С, при якій гинуть лише вегетативні форми мікробів, її використовують в основному при виготовленні білкових препаратів, живильних середовищ шляхом нагрівання до 55-60⁰С протягом 30¹.

в) кип’ятіння – застосовується рідко. Терміни стерилізації: металеві інструменти 20¹, гумові предмети 10^1, ріжучі інструменти кип’ятити без додавання соди виров. 5¹ обгорнувши ріжучу частину марлею.

г) стерилізація порою під тиском. Цей метод в основному використовують для стерилізації перев’язувального матеріалу, білизни при 120-132⁰С.

при тиску норм

- 1атм 120⁰С - 45¹

- 1.5 атм 127⁰С -30¹

- 2 атм 132⁰С - 20¹

Матеріал для стерилізації кладуть у спеціальні коробки (бікси), які використовують для стерилізації різних предметів і подальшого їх зберігання.

Для оцінки стерильності матеріалу після автокланування використовують різні хімічні речовини, що змінюють свої фізичні властивості при 120-132⁰С

антипірин, амідопірин 110⁰С

резорцин 119⁰ С

бензойна кислота 121⁰ С

сечовина 132⁰ С

Останнім часом випускають стандартні індикаторні трубки і спеціальний термоіндилорний папір, який змінює свій колір залежно від температури та експозиції.

д) стерилізація сухим жаром.

(повітряна стерилізація). Металевий інструментарій краще стерилізувати сухим жаром.

Тривалість стерилізації залежить від температури

160⁰С -150хв.

180⁰С – 60хв.

200⁰С – 15хв.

Для контролю стерилізації використовують левоміцетин V⁰ плавління 150-160⁰С гідрохінон, біосеговина менше 180⁰С

є) газова стерилізація. Застосовують в основному для стерилізації виробів із полімерних матеріалів (ендоскопи, вироби з пластмаси).

ж) стерилізація за допомогою розчинів (хімічна стерилізація). В основному використовують 96⁰С.

з) променева стерилізація. Використовують гамма-промені

Приготування та підготовка до стерилізації

Всі медичні вироби, інструментарій, що застосовують для різних маніпуляцій і операцій підлягають дезінфекції, перестерилізаційній обробці і стерилізації.

Дезінфекція: комплекс заходів спрямованих на знищення патогенних та потенційно патогенних для людини мікроорганізмів на інструментах, предметах та навколишнього середовища.

Всі інструменти (канюлі, пінцети, скальпелі, катетери, кровозупині затискачі, ножиці та ін.) після їх використання розбирають і занурюють в 35 розчин хлораміну, розчини дезактину бодефену мікробару на 60⁰С, якщо інструментарій забруднений кров’ю його занурюють в 1% розчин бензоату натрію на 1 годину, або в 4% розчин перекису водню на 30¹.

Дезінфекційний розчин застосовують одноразово!!!!

Перед стерилізаційна обробка інструментів.

Після закінчення дезінфекції медичний інструментарій промивають поточною водою до повного видалення дезінфекційного засобу.

Промитий і продезінфікований медичний інструментарій замочують у гарячому (50-55⁰) миючому розчині «Біолот», «Лотос» або «Аріель» 5гр. порошку 170мл 3% розчину перекису водню на 825мл дистильованої води на 15¹. Після чого миють у робочому розчині. Потім інструментарій ополіскують спочатку під проточною водою, а потім в дистильованій воді. Потім інструментарій просушують у сухо жаровій шафі 85⁰С до повного зниження вологи.

Якість очищення виробів від біологічного забруднення перевіряють за допомогою проби з «гемо тестом –М» або з реактивом азопірату, препарату «Факел – 2».

Контроль стерилізації

Здійснюється за показниками манометрів, термометрів, речовин індикаторів. Які змінюють свої фізичні властивості залежно від температури і терміну стерилізації, а також бактеріологічним методом, який є найбільш вірним і за допомогою якого можна визначити вид мікробів (результати посіву можна отримати через 48-72 годин) такий контроль необхідно проводити 1 раз на місяць з відповідною реєстрацією.

Підготовка рук до операції

Стерилізація тазів:

В сухий тазок наливають 5мл 90% спирту і обпалюють його поверхню.

Найпоширеніший традиційний метод Спасокукоцького-Кочергіна.

В два стерильні тази наливають по 2л дистильованої води і додають 10мл чистого нашатирного спирту. В такому розчині миють руки за допомогою серветок почергово по 3¹. Попередні обливання рук щітками не обов’язкове, його проводять лише при забруднені. Потім руки висушують стерильним рушником і протягом 5¹ обробляють серветками змоченими 70 або 96⁰ спиртом. Міжпальцеві проміжки і нігті додатково зміщують 5% спиртовим розчином йоду (йодон.)

Спосіб Фюрбрінгера, Альфельда.

Обробка рук хлоргексидином (гібітаном). Гібітан випускають у вигляді 20% розчину (водного) по 500мл.

Для миття рук використовують 0.5% спиртовий розчин. Для цього препарат розводять у 70⁰ етиловому спирті у співвідношенні 1:40. Після звичайного гігієнічного миття рук з милом, руки витирають стерильною серветкою, а потім два рази обробляють серветками змоченими в розчині протягом 3¹.

Термінова обробка рук до операції.

1. по Заблудовському – обробка рук 56% спиртовим розчином таніну.

2. Обробка рук протягом 10¹ 96% спиртом.

Методи обробки операційного поля.

Операційне поле – місце дії хірурга, повинно бути без мікроорганізмів. Безпосередньо перед операцією поголена операційне поле обробляють за методом Грокіха-Філонгикова. Шкіру операційного поля обробляють 4 рази одним з антисептиків чистіше використовують йодонату. Його готують перед операцією: концентрований 5% розчин йоду розчиняють кип’яченою або стерильною водою в співвідношенні 1:5.

Перше змащування шкіри здійснюють після ногиріднього її миття бензином або спиртом, протирають 2 рази стерильними тампонами, змоченими розчином йодонату.

Друге перед розрізом, після покриття хворого стерильними простирадлами, третє – перед зашиванням шкіри і четверте – після накладання швів на шкіру. Крім цих обов’язкових чотирьох обробок, шкіру операційного поля слід змазувати кожного разу коли міняють білизну навколо рани.

Операційне поле можна обробляти і 0.5% спиртовим розчином хлоргексидину, над мурашиною кислотою, дегміцидом, кутасептом 1% розчином рокалу та ін.

Для ізоляції шкіри операційного поля застосовують спеціальні плівки або прокладки, виготовлені з клейонки. При наявності гнійників в ділянці операційного поля від планових операцій слід утримуватись.

Обробка рук препаратом С-4 (первомур).

Препарат С-4 готують, змішуючи в скляному посуді перекис водню імурашину кислоту.

1л. розчину – 17.1мл 30-33% перекис водню, 6.9мл 100% і 8.1мл 85% мурашиної кислоти.

Посуд ставлять у холодну воду на 1-1.5 години, щільно закривають скляною пробкою і періодично струшують. Користуються 2.4% розчином препарату С-4.

Спочатку руки миють водою з милом (без щіток) протягом 1хв., змивають мило, сушать руки стерильним рушником, або серветками і обробляють протягом 1¹ препаратом С-4, який наливають в емальований таз. Витирають руки насухо і надягають рукавички.