- •І. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гаусса1
- •Приклади розв’язання слр методом Гаусса
- •Дослідження слр за методом Гаусса
- •Розв’язати систему лінійних рівнянь
- •1.2. Визначники другого порядку. Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •1.4. Мінори. Алгебраїчні доповнення. Теорема про розклад
- •1.5. Теореми заміщення і анулювання
- •Розв’язання
- •За формулами Крамера розв’язати систему
- •1.7.1. Визначники вищих порядків
- •1.7.2. Обчислення визначників за правилом прямокутника
- •1.8. Матриці. Означення. Види матриць
- •1.9. Лінійні дії над матрицями
- •1.10. Множення матриць
- •9. . 10. 11..
- •1. . 2. 3..
- •4. . 5.. 6..
- •7. 6,-6,-36. 8. -6, -33, 198.
- •1.12. Обернена матриця.
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •Приклад 2. Розв’язати матричним способом систему
- •4. . 5.. 6.. 7..
- •1.14.Ранг матриці
- •Знайти ранг матриць
- •1. . 2..
- •3. . 4..
За формулами Крамера розв’язати систему
Розв’язання.Знаходимо визначники, причому можна знаходити іх різними способами,
Перевірка.
Відповідь:
Приклади. За формулами Крамера розв’язати системи рівнянь, у відповідь записати суму коренів.
Відповіді: 1. 8; 2. –2; 3. –6; 4. –2.
1.7.1. Визначники вищих порядків
Розглянемо записаний спочатку формально визначник 4-го порядку:
Викреслюючи в і-тий рядок іj-тий стовпець, на перетині яких міститься елемент , отримаємо визначник 3-го порядку, який називається мінором елементаі позначається. Тоді- алгебраїчне доповнення елемента. Визначник 4-го порядку, можна означити, як розклад за елементами, наприклад, першого стовпця
Нехай введено поняття визначника -го порядку, тоді визначник-го порядку:
можна зобразити, як розклад за елементами першого стовпця:
де - алгебраїчні доповнення, а- мінори елементів першого стовпця. Останні є визначниками-го порядку.
Зауваження. Всі властивості 1-8, а також теореми розглянуті для визначників 3-го порядку поширюються і на визначники вищих порядків.
Приклад.
Обчислити визначник
.
Розв'язання. Спочатку за допомогою властивості 8 із 1.3 перетворимо в нулі елементи 1-го стовпця, які належать до 2-го 3-го і 4-го рядків. Для цього додамо відповідні елементи 1-го і 2-го рядків. На місці елемента а21 отримаємо 0 (1+(-1)), а22=-2+3=1, а23=(-1)+(-1)=-2, а24=3+(-1)=2.
Щоб отримати 0 в 3-му рядку 1-го стовпця, домножимо на (-3) елементи 1-го рядка і додамо до відповідних елементів 3-го рядка:
а31=1•(-3)+3=0, а32=(-2)(-3)+(-8)=-2, а33=(-1)(-3)+7=10,
а34=3•(-3)+7=-2.
Домножимо елементи 1-го рядка на (-2) і додамо до відповідних елементів 4-го рядка. Маємо
а41=1•(-2)+2=0, а42=(-2)•(-2)+1=5, а43=(-1)(-2)+(-10)=-8,
а44=3(-2)+17=11.
Початковий визначник ∆ внаслідок зроблених перетворень має вигляд:
=.
Далі розкладаємо останній визначник за елементами 1-го стовпця. Оскільки а11=1, а решта елементів 1-го стовпця нулі, то отримаємо один визначник 3-го порядку, до якого теж в подальшому застосуємо аналогічні перетворення. В результаті запишемо:
Зауваження. Виконані перетворення в нулі елементів 1-го стовпця, що відносились до 2-го – 4-го рядків, є по суті застосуванням правила прямокутника(див. в 1.1 ) при перетворенні 2-го – 4-го рядків початкового визначника з провідним елементом 1(1-й рядок, 1-й стовпець).
Приклади. Обчислити визначники.
1 |
2 |
3 |
4 |
Відповіді. 1. 3; 2. 28; 3. 12; 4. 84.
1.7.2. Обчислення визначників за правилом прямокутника
Наведемо ще один, як на нашу думку новий спосіб обчислення визначників, що ґрунтується на правилі прямокутника. Тут істотно застосовується властивість 8, що розглядалась в 1.3
Значення визначника не зміниться, якщо до елементів одного рядка (стовпця) додати відповідні елементи другого рядка (стовпця), помножені на одне і те ж число.
Особливо зручною стає ця властивість тоді, коли серед елементів рядка (стовпця), які множаться на число є такий, що дорівнює 1.
Цей елемент вважають провідним, тоді решту елементів рядка (стовпця), за допомогою властивості 8 можна перетворити в нулі, в результаті чого можна знизити порядок визначника.
Виклад суті згаданого способу почнемо з визначника ІІ-го порядку.
Отже, нехай дано
.
Домножимо елементи І-го рядка на і почленно додамо до ІІ-го рядка.
де - знайдено за правилом прямокутника (див. 1.1). Таким чином, ми звели визначник до трикутної форми, і його значення дорівнює добутку діагональних елементів та коефіцієнта, тобто
(1)
Застосуємо подібні перетворення для обчислення визначників ІІІ-го порядку
Згідно з властивістю визначників 8 домножимо елементи І-го рядка на і додамо до відповідних елементів ІІ-го рядка. На місці елементаотримаємо. Аналогічно, знову домножимо елементи І-го рядка наі додамо до відповідних елементів ІІІ-го рядка. На місці- теж. Після цього співмножникзнову введемо в І-ий рядок, тоді
(2)
де елементи .- знайдені за правилом прямокутника (див. 1.1).
За співвідношенням (1) для мінора, що входить в останній визначник (2), маємо
де , при цьому вважається, що.
Отже, останній визначник із рівності (2) зводиться до трикутного вигляду, тобто в результаті маємо таку послідовність перетворень за правилом прямокутника
(3)
Для визначника 4-го порядку послідовність основних перетворень за правилом прямокутника має такий вигляд
(4)
Очевидно, що при переході до визначника вищого порядку, наприклад, 5-го, ми можемо за правилом прямокутника і властивістю 8 утворити в першому стовпці, крім , нулі і звести задачу до обчислення визначника 4-го порядку.
(5)
Тепер подамо алгоритм обчислення визначників за правилом прямокутника
1. Елемент вважаєтьсяпровідним і при цьому в супротивному випадку необхідно поміняти, із урахуванням знаку, стовпці або рядки місцями так, щоб елемент у першому рядку і першому стовпці був відмінним від нуля.
2. Перед визначником ставимо співмножник , де- порядок визначника, назвемо йогопоправочним коефіцієнтом. Значення показника степеня збігається з кількістю нулів, які будуть стояти в першому стовпці нижче елемента.
3. Елементи першого стовпця, що лежать нижче елемента , заміняємо нулями, а всі інші – перетворюємо за правилом прямокутника, в буквеному вигляді вони позначені одним штрихом.
4. Наступним провідним елементом вибираємо по діагоналі .
5. Вводимо в поправочний коефіцієнт співмножник - кількість нулів, що будуть післяу другому стовпці.
6. Замінюємо елементи ІІ-го стовпця, що лежать нижче нулями, а всі інші - перетворюємо за правилом прямокутника, в буквеному вигляді вони позначаються двома штрихами.
7. Процес перетворення продовжується поки не зведемо визначник до трикутної форми.
8. Знайдений добуток діагональних елементів скорочуємо з поправочними коефіцієнтами.
Зауваження. Описаний алгоритм у випадку дробових, або багатоцифрових елементів надійніше виконувати з застосуванням контролю, як це викладено в (1.1)
Приклад 1. Обчислити визначник: а) за алгоритмом; б) за допомогою обчислювальної таблиці з контролем.
а)
б) Обчислювальна таблиця
Сума |
Контроль
| |||||
1 |
2 |
2 |
3 |
1 |
8 |
|
2 |
3 |
1 |
-1 |
4 |
7 |
|
3 |
1 |
2 |
3 |
-1 |
5 |
|
4 |
4 |
3 |
2 |
1 |
10 |
|
5 |
|
-4 |
-11 |
5 |
-10 |
-10 |
6 |
|
2 |
3 |
-3 |
2 |
2 |
7 |
|
-2 |
-8 |
-2 |
-12 |
-12 |
8 |
|
|
10 |
2 |
12 |
12 |
9 |
|
|
10 |
18 |
28 |
28 |
10 |
|
|
|
160 |
160 |
160 |
За даними таблиці отримуємо визначник трикутного вигляду разом з поправочним коефіцієнтом
Приклад 2. Обчислити визначник
Обчислювальна таблиця
N п/п |
сума |
Конт- роль | |||||
1 |
2 |
4 |
3 |
-2 |
5 |
12 |
|
2 |
3 |
-2 |
4 |
1 |
2 |
8 |
|
3 |
-2 |
4 |
5 |
6 |
3 |
16 |
|
4 |
4 |
5 |
2 |
3 |
6 |
20 |
|
5 |
5 |
6 |
3 |
2 |
1 |
17 |
|
6 |
|
-16 |
-1 |
8 |
-11 |
-20 |
-20 |
7 |
|
16 |
16 |
8 |
16 |
56 |
56 |
8 |
|
-6 |
-8 |
14 |
-8 |
-8 |
-8 |
9 |
|
-8 |
-9 |
14 |
-23 |
-26 |
-26 |
10 |
|
|
-240 |
-256 |
-80 |
-576 |
-576 |
11 |
|
|
122 |
-176 |
62 |
8 |
8 |
12 |
|
|
136 |
-160 |
280 |
256 |
256 |
13 |
|
|
|
73 472 |
-5 120 |
68 352 |
68 352 |
14 |
|
|
|
73 216 |
-56 320 |
168 896 |
168 896 |
15 |
|
|
|
|
-3 763 077 120 |
-3 763 077 120 |
-3 763 077 120 |
Приклади
Обчислити визначники:
. .
. .
Відповіді: