1-8 класи (муз.м-тво) / конспект 3 кл

Урок № 11. ІНТОНАЦІЯ

ВСТУП Ми вже знаємо, що музична мова дуже близька до розмовної. Красива виразна мова наче прагне наблизитися до музики, а музика багато в чому близька до розмовної мови. Як і в мові, так і в музиці є посилення та послаблення звучання, сильні і слабкі долі, наголоси, паузи та розділові знаки. Музика, як і мова, не може існувати без інтонацій. Інтонація в музиці опирається на звук та його властивості. Музичну інтонацію, на відміну від мовної, записують точно за висотою і тривалістю. Крім того, інтонації бувають стверджувальні, окличні, питальні. Продовження розучування пісні «Хто чергові?» Поміркуйте, які музичні інтонації присутні в цьому музичному творі? У першому такті повинна прозвучати питальна інтонація, а у другому - стверджувальна. Караоке. Пісня «Хто чергові?» Приспів: Хто чергові? Ми чергові, Кращі чергові, Найкращі в школі чергові. 1.Ми чергуєм перший раз, Прибираємо свій клас. Гарний вигляд ураз Буде мати весь наш клас. Приспів. 2. Ось і дошка заблищала,. Ось і стіл засіяв. Навіть цей шматочок крейди В десять раз біліший став. Приспів. 3. Ой, яка вже тут краса, Ой, яка чистота! Гарний вигляд ураз Буде мати весь наш клас. Демонстрація на аналіз української народної пісні в обробці Я. Степового Будь-яку розмову записати музичною мовою. Інколи ми можемо почути в музиці інтонації діалогу. Діалог - розмова між двома або кількома особами. Розгляньте діалог на прикладі наступного музичного твору. Визначте, між ким відбувається розмова та які інтонації присутні. У цьому музичному творі відбувся діалог між зайчиком і лисичкою. Саме тому ця українська народна пісня називається „Зайчик та Лисичка”. А в інтонації тут присутні запитання та відповіді. Розучування пісні «Зайчик та лисичка» в обробці Я. Степового Слухання та аналіз твору. П’єса В. Косенка В музичних творах можуть бути присутні різні інтонації. Для того, щоб визначити інтонації наступного твору, послухайте його та виконайте два завдання: 1. Спробуйте дати свою назву. 2. Прослідкуйте, які засоби музичної виразності використав композитор, щоб підкреслити саме такі інтонації в музиці. Звучить «Гумореска» В. Косенка Видатний український композитор Віктор Косенко назвав п’єсу, яку ми щойно прослухали, „Гумореска”. Такою назвою він підкреслив гумористичну інтонаційну виразність твору. У цьому йому допомогли швидкий темп, стаккато, постійна зміна динаміки, акценти.

• Посилення та послаблення звучання, сильні і слабкі долі, наголоси, паузи та розділові знаки є…

☺ В розмовній мові і музичній мові

☻ Музичній мові

☻ Розмовній мові

• Твір, автором якого є В.Косенко

☻ Пісня «Зайчик та лисичка»

☻ П’єса « Базіка»

☺ П’єса «Гумореска»

• Правильне твердження

☺ Інтонація- один із найважливіших засобів виразності в літературних і музичних творах

☻ Інтонація не є обов’язковою для муз.творів

☻ Можливості фор-но не дозволяють показати різну інтонаційну виразність ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні прозвучала музика, яка має різну інтонаційну виразність: питальна та стверджувальна в пісні Дмитра Кабалевського «Хто чергові?»; діалогічна виразність у пісні «Зайчик та лисичка», а також гумористична у п’єсі Віктора Косенка «Гумореска».

Урок № 12. ГОЛОВНА ІНТОНАЦІЯ

ВСТУП Музика може мати різну інтонаційну виразність: питальну, окличну, стверджувальну, гумористичну та діалогічну. Крім того, в музичних творах вони можуть поєднуватися. У музичній мові може існувати також головна інтонація. За її допомогою можна впізнати знайому мелодію. Вона може бути на початку, всередині або наприкінці твору. Продовження розучування пісні. Дмитро Кабалевський «Хто чергові?» Ця пісня розпочинається головною інтонацією. Караоке. Пісня „Хто чергові?” Приспів: Хто чергові? Ми чергові, Кращі чергові, Найкращі в школі чергові. 1.Ми чергуєм перший раз, Прибираємо свій клас. Гарний вигляд ураз Буде мати весь наш клас. Приспів. 2.Ось і дошка заблищала,. Ось і стіл засіяв. Навіть цей шматочок крейди В десять раз біліший став. Приспів. 3. Ой, яка вже тут краса, Ой, яка чистота! Гарний вигляд ураз Буде мати весь наш клас. Слухання. Українська народна пісня «Дударик» Цей музичний твір також розпочинається головною інтонацією. Після слухання дайте відповіді на запитання: Про що розповідається у прослуханому творі? Підберіть йому свою назву. Відомості про дуду (волинку) У пісні розповідається про дідуся, який грав на дуді, від звуків якої у людей теплішало на серці. Дуда – народний музичний інструмент, який роблять із вичиненої шкіри кози, вівці або теляти. В отвори суцільного міха вставляють декілька трубок: через одну музикант вдуває повітря, на другій грає мелодію, а третя трубка забезпечує постійний звук (бурдонний бас). Граючи на дуді, дудар, або, як його ще називають, дудник, притискає ліктем лівої руки міх до грудей. А ще цей інструмент називають волинкою. В Україні дуда входила до складу оркестру війська Запорізького, а тепер звучить переважно у західноукраїнських областях. У пісні „Дударик” ми чуємо жалісливі інтонації, якими висловлюється смуток за людиною, котрої вже немає, але яка залишила про себе добру згадку. Караоке. Українська народна пісня «Дударик» Діду мій, дударику, Ти ж, було, селом ідеш, Ти ж, було, в дуду граєш. Тепер тебе немає, Дуда твоя гуляє, А пищики зосталися, Козна-кому досталися. Слухання. Українська народна пісня «Дударик» в обробці М. Леонтовича Прослухайте українську народну пісню „Дударик” у своєрідному виконанні. Поміркуйте, що змінилося. Аналіз прослуханого твору. Поняття про обробку народної пісні Пісню прикрасили багатоголоссям, змінами динаміки, насиченою гармонією… А у вступі до твору чоловічі голоси імітують звучання дуди. З мелодії відомої української народної пісні «Дударик» видатний композитор Микола Дмитрович Леонтович створив відому в усьому світі обробку. Обробка народної пісні – це прикрашення її різними засобами музичної виразності. Слухання. Е. Гріг. «Весільний день у Трольхаугені» Інколи головна інтонація пронизує весь твір. Це ми можемо спостерігати на прикладі одного з музичних творів видатного норвезького композитора Едварда Гріга. Він певний час проживав у містечку Трольхауген. Назва твору «Весільний день у Трольхаугені» походить від назви місцевості, в якій воно розташоване, і означає «пагорб тролів». Музичний твір є зображенням персонажів норвезьких народних казок – ельфів, гномів і тролів, які живуть у горах. Мають вони свого короля, що сидить на троні. Спробуйте уявити цю картину під час слухання.

• Головна інтонація пісні «Хто чергові» знаходиться

☻у середині твору

☺ на початку твору

☻ у кінці твору

• Автор обробки укр..нар. пісні «Дударик»

☻ Л.Бетховен

☻ М.Лисенко

☺ М.Леонтович

• Твір Е.Гріга «Весільний день у Трольхаугені» пронизує

☺ Ритмічна інтонація

☻ Мелодична інтонація

ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні на прикладі різних музичних творів ми переконалися, що в музичній мові існує головна інтонація. Вона може бути на початку, всередині або наприкінці твору, а також – пронизувати його повністю (як, наприклад, у п’єсі норвезького композитора Едварда Гріга «Весільний день у Трольхаугені»). Крім того, за допомогою головної інтонації можна розпізнати знайому мелодію.

Урок № 13. ЗЕРНО - ІНТОНАЦІЯ

ВСТУП Ми вже знаємо, що за допомогою головної інтонації музичний твір запам’ятовується, його можна упізнати. Прослухайте українську народну пісню і поміркуйте, про що в ній розповідається. Демонстрація української народної пісні „Ой хто, хто Миколая любить” Розповідь про святого Миколая Кожного року 19 грудня всі християни відзначають свято Миколая. Цього святого вважають захисником усіх бідних і знедолених, а найбільше його шанують діти, для яких він є почесним охоронцем. Існує навіть легенда про те, що Миколай рятував дітей серед моря. У цей день „святий Миколай” кожній дитині приносить подарунок, однак не забуває присоромити за нечемні вчинки (може навіть покласти різочку під подушку). А діти, у свою чергу, намагаються не гнівити «діда Миколая, який знає про все». Розучування пісні „Ой хто, хто Миколая любить” Відомості про зерно-інтонацію Ми вже знаємо, що в музичній мові може існувати головна інтонація, а сьогодні спробуємо знайти відповідь на питання: з чого починається музична фраза, мелодія, п’єса чи музичний твір. Музика дуже схожа на рослину: колосок, квіточку або деревце. Що потрібно, щоб зародилася рослина? Насінина чи зернятко? Так само музична фраза, мелодія чи цілий твір виростає з одного, двох або декількох звуків - «зерен». Їх називають зерном-інтонацією музичного твору. Слухання. Л. Бетховен. V симфонія. Уривки У зерні-інтонації міститься зародок мелодії, ритму, темпу, тембру, динаміки та характеру музики. Звернемося до творів видатного німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Основним образом його творчості є мужній, сильний і хоробрий герой. Скажемо з виразною інтонацією: «Мужній герой, славний герой, сильний герой, добрий герой». Промовивши це, ми відчули саме такий ритм, як у бетховенській „темі долі” з першої частини V симфонії. Прослухаймо її. Звучить «тема долі» з III частини V симфонії Л.Бетховена А тепер послухайте уривок з III частини V симфонії Л. Бетховена в оркестровому виконанні. Із відомої нам теми, з інтонаційного зерна утворився великий твір для симфонічного оркестру. Відома нам героїчна інтонація звучить не на початку, а в кінці кожної з трьох побудов. Розповідь про щедрівки, обряд щедрування Щоб краще зрозуміти, що ж таке інтонаційне зерно, пропоную розучити українську щедрівку «Щедрик». Щедрівка - це старовинна українська обрядова новорічна пісня, яку виконують увечері 13 січня, напередодні свята Нового року. Сам вечір називають щедрим. Щедрою є також кутя, яку подають до столу. Звечора і до півночі щедрувальниці обходили оселі. Тексти дитячих щедрівок виконувалися в один голос або з речитативом. Хлопці в цей час «водили Маланку», тобто перевдягненого в жіноче вбрання жартівника. До речі, з цим сюжетом пов’язані саркастичні сценки, що їх розігрували учасники дійств. Розучіть щедрівку за нотним записом. Зверніть увагу, що основу всієї мелодії складає одне „зерно” - інтонація з чотирьох звуків (фа – мі – фа – ре), що повторюється в пісні 36 разів. Розучування пісні „Щедрик” за нотним записом Слухання. Українська народна пісня „Щедрик” в обробці М. Леонтовича Прослухаймо цей твір в іншому виконанні. Чи зміниться він? У виконанні хору чоловічих та жіночих голосів музика стала багатшою, різнобарвною. Зі скромної інтонації української народної пісні „Щедрик” видатний композитор Микола Леонтович створив відому в усьому світі обробку, яка, наслідуючи народний звичай, передає традиційні новорічні привітання й побажання родинного щастя, добробуту та успішного господарювання. Караоке. «Щедрик» Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати. «Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару. Там овечки покотились, А ягнички народились. В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей. Як не гроші, то полова, В тебе жінка чорноброва». Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка.

• Музичний твір, який виріс із «зерна- інтонації»

☻ С.Прокоф’єв «Базіка»

☻ Укр.нар.піня «Вийшли в поле косарі»

☺ Укр.нар.піня «Щедрик»

• Правильне тверження

☻Щедрівка – це старовинна укр. Жниварська обрядова пісня

☺ Щедрівки- це старовинні укр.обрядові новорічні пісні, які виконуються увечері 13 січня напередодні Нового року.

☻Щедрівка – це старовинна укр.обрядова пісня, яку виконують 7 січня на Різдво

• Твір, інтонаційним зерном якого є «тема долі»

☻Укр.нар.пісня «дударик»

☺ Бетховен «5 симфонія»

☻ С.Прокоф’єв «Базіка» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми дізналися, що музична фраза, мелодія, п’єса чи музичний твір можуть вирости із «зерна-інтонації».

Урок № 14. ВИРАЖАЛЬНІ ТА ЗОБРАЖАЛЬНІ ІНТОНАЦІЇ

Вступ Ми вже дізналися, що мелодія може вирости із «зерна-інтонації». Прикладом може бути наступна пісня. Караоке. Пісня «Щедрик» Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати. «Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару. Там овечки покотились, А ягнички народились. В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей. Як не гроші, то полова, В тебе жінка чорноброва». Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Цей твір настільки сподобався українському композиторові Миколі Леонтовичу, що він створив обробку для хору і прославив українську народну пісню „Щедрик” на увесь світ. Розповідь про виражальні та зображальні інтонації в музиці Інтонації в музиці бувають різними: одні, наприклад, виражають настрої, почуття та думки людини, інші – зображують рухи людини або різноманітні звуки, шуми та явища навколишнього світу. Вони називаються, відповідно, виражальними та зображальними інтонаціями. Слухання. М. Римський-Корсаков. Опера «Казка про царя Салтана» (уривок) Сьогодні ми познайомимося з музичним твором, який є прикладом зображальності. Музика настільки яскрава, що ви відразу зрозумієте задум композитора. Поміркуйте, що він хотів намалювати звуками музики? Ми почули дзижчання джмеля. Музичними звуками композитор зміг відтворити звуки природи. Ви почули уривок з опери Миколи Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана», написаної за мотивами казки Олександра Пушкіна. Цей уривок виявився настільки вдалим, що став самостійним твором і увійшов до репертуару багатьох виконавців світу. Повторення пісні «Ой хто, хто Миколая любить» Виражальні інтонації (настрої, почуття чи думки людини про події) ми можемо виразити при виконанні української народної пісні «Ой хто, хто Миколая любить». Спробуймо це зробити! Пригадаємо її та виконаємо. Демонстрація пісні За допомогою твору, що зараз прозвучить, ми можемо виразити своє ставлення до одного з найближчих свят. Слухання. Українська колядка «Уставай же, брате» Розповідь про Різдво Христове, колядки Щорічно, 7 січня всі християни відзначають одне з найбільших релігійних свят - Різдво Христове. Як стверджує християнське вчення, Діва Марія народила сина і сповила його в яслах. Від того і кут, в якому на свято тримають кубельце з кутею та узваром, в народі ще називають «яслами». Це свято супроводжується деякими обрядовими дійствами. Співання колядок є обов’язковим елементом цих подій. Колядки – старовинні обрядові різдвяні пісні, в яких розповідається про народження Ісуса Христа. Колядка «Уставай же, брате» побудована на урочисто-наспівних народних інтонаціях. Розучіть цей твір. Розучування колядки «Уставай же, брате» 1. Уставай же, брате, Бо вже біла днина. Бо вже на світ появилась Дивная новина. 2. Уставай з постелі Та пускай до хати. Будем тобі українську Коляду співати. 3. Ой, засвіти свічку, Постав на віконце, Хай засяє наша доля, Як роса на сонці.

• Твори в яких є зображальні інтонації

☻ Укр.коляка «Уставай же брате»

☻ Д.Кабалевський «Три подружки»

☺ М.Глінка «Попутна»

☺ Рим.-Корсаков «Політ джміля»

• Де є виражальні інтонації

☻ Рим.-Корсаков «Політ джміля»

☺ Укр.нар «Ой хто ,хто Миколая любить»

☺ Д.Кабалевський «Три подружки»

☻ М.Глінка «Попутна»

☺ Укр.коляка «Уставай же брате»

• ☻Колядки- це старовинні укр.обрядові пісні, які виконуються на свято Водохреща

☺ Колядки- це старовинні обрядові різдвяні пісні,в яких розповідається про народження Ісуса Христа

☻ Колядки- це старовинні укр.обрядові новорічні пісні, які виконуються увечері 13 січня напередодні Нового року.

• Познач українську колядку

☻«Політ джміля»

☺ «Уставай же брате»

☻ «Дівка Явдошка»

• Автор обробок «Дударик» «Щедрик»

☺ М.Леонтович

☻ К.Стеценко

☻ М.Рим.-Корсаков

ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми з’ясували, що інтонації в музиці можуть бути зображальними та виражальними.

Урок № 15. ЄДНІСТЬ ВИРАЖАЛЬНИХ ТА ЗОБРАЖАЛЬНИХ ІНТОНАЦІЙ У МУЗИЧНИХ ТВОРАХ

ВСТУП Ми вже знаємо, що інтонація – це основа музики, і від її яскравості залежить яскравість музики. Інтонації в музиці можуть бути зображальними та виражальними. До зображальних інтонацій відносять ті, що зображують різноманітні звуки, шуми та явища навколишнього світу, а до виражальних – ті, що передають настрої, почуття та думки людини. Демонстрація колядки «Уставай же, брате» Продовження розучування колядки «Уставай же, брате» Караоке. Колядка «Уставай же, брате» 1. Уставай же, брате, Бо вже біла днина. Бо вже на світ появилась Дивная новина. 2. Уставай з постелі Та пускай до хати. Будем тобі українську Коляду співати. 3. Ой, засвіти свічку, Постав на віконце, Хай засяє наша доля, Як роса на сонці. Слухання. П’єса В. Косенка Спробуйте уявити себе художниками, якім потрібно намалювати картину на запропоновану музику! Заплющіть очі, слухайте та подумки малюйте. Аналіз прослуханого твору. В. Косенко «Дощик» Видатний український композитор Віктор Косенко назвав твір для фортепіано, який ми щойно прослухали, «Дощик». Твір умовно можна поділити на три частини. Композитор показав, що дощик, як і людина, може бути веселим і сумним. Віктор Косенко вирішив повторити першу частину. Напевне, він хотів підкреслити, що в житті повинен перемагати веселий настрій. Для цього композитор використав різні засоби музичної виразності. Зокрема, зміну темпів (швидкий – повільний – швидкий), зміну штрихів (стакато – легато – стакато); а також високий регістр поступається середньому, змінюється характер мелодії. У цьому творі зображальні інтонації знаходяться у нерозривній єдності з виражальними. Слухання. В. Кирейко. Опера «Лісова пісня» («Награші Лукаша») Послухайте наступний твір, та спробуйте почути поєднання зображальних і виражальних інтонацій у ньому. Аналіз прослуханого твору Ви послухали „Награші Лукаша”, уривок з опери видатного українського композитора Віталія Кирейка «Лісова пісня». Він створив цю оперу за мотивами однойменного твору Лесі Українки. Можна легко уявити, як молодий, обдарований музичним талантом Лукаш, закоханий у лісову красуню Мавку, сидить біля дерева та й награє свої улюблені мелодії на сопілці та відчути в задушевній сопілковій мелодії почуття тонкої людської натури.

• Інтонації , властиві творові В.Косенка «Дощик»

☺ Зображальні та виражальні

☻ Зображальні

☻ Виражальні

• Твір , за мотивами якого написана опера Кирейка « Лісова пісня»

☻ Т.Шевченко

☺ Л.Українка

☻ О.Пушкін

• Інструмент на якому грав Лукаш

☺ Сопілка

☻ Баян

☻ Бандура ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні на прикладі твору для фортепіано „Дощик” Віктора Косенко та уривку з опери Віталія Кирейка «Лісова пісня» ми з’ясували, що виражальні та зображальні інтонації можуть знаходитися у нерозривній єдності...

Урок № 16. ПОДОРОЖ ЛІСОВОЮ СТЕЖКОЮ ДО ЗАМКУ «ІНТОНАЦІЯ» (УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕМИ)

Вступ Музична Фея, потрапила в біду!! Її викрала Зла Чаклунка, яка не хоче, щоб звучала музика. Ми можемо врятувати Музичну Фею, якщо виконаємо завдання Злої Чаклунки.

• Музична вікторина. Завдання 1 Виконаймо пісню про нас, третьокласників! Караоке. Поспівка «Ми – третьокласники» Ми – третьокласники, ми – третьокласники. Бо вже дорослі ми, не малюки. Ми – третьокласники, не малюки.

• Музична вікторина. Завдання 2 Що спільного мають розмовна та музична мови? Схожі інтонації. Стверджувальні, питальні та окличні. Поміркуйте, які з них зашифровані в музичному записі. Нотний запис перших п’яти тактів. У музичному записі зашифровані питальні та стверджувальні інтонації пісні «Хто чергові». А тепер виконайте цю пісню! Караоке. Пісня «Хто чергові» Приспів: Хто чергові? Ми чергові, Кращі чергові, Найкращі в школі чергові. 1.Ми чергуєм перший раз, Прибираємо свій клас. Гарний вигляд ураз Буде мати весь наш клас. Приспів. 2.Ось і дошка заблищала,. Ось і стіл засіяв. Навіть цей шматочок крейди В десять раз біліший став. Приспів. 3. Ой, яка вже тут краса, Ой, яка чистота! Гарний вигляд ураз Буде мати весь наш клас.

• Музична вікторина. Завдання 3 Поміркуйте, які інтонації прозвучать зараз. Звучить «Пташка» В. Сокальського У прослуханому творі прозвучали звуконаслідувальні інтонації. Композитор музичними звуками намалював пташечку, що співає.

• Музична вікторина. Завдання 4 (Звучить мелодія першої фрази Укр. нар. п. «Дударик») Скажіть, як цей твір називається? Українська народна пісня «Дударик». Як ви дізналися? Ми дізналися, що це за пісня, за головною інтонацією. За допомогою головної інтонації можна розпізнати знайому мелодію. А хто такий „дударик”? Дударик – це дідусь, який грав на дуді. Від її звучання в людей теплішало на серці. Виконайте цю пісню. Карооке .Укр. нар. п. «Дударик» Діду мій, дударику, Ти ж, було, селом ідеш, Ти ж, було, в дуду граєш. Тепер тебе немає, Дуда твоя гуляє, А пищики зосталися, Козна-кому досталися.

• Музична вікторина. Завдання 5 Як зернина пов’язана з музикою? Погляньте на маленький запис із чотирьох нот. Ми вже знаємо, що з нього утворилася ціла пісня. В українській народній пісні „Щедрик” ця інтонація повторюється 36 разів. Виконайте пісню „Щедрик”. Караоке. Укр. нар. п. «Щедрик» Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати. «Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару. Там овечки покотились, А ягнички народились. В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей. Як не гроші, то полова, В тебе жінка чорноброва». Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка.

• Музична вікторина. Завдання 6 Звучить «Політ джмеля» М. Римського-Корсакова Що це таке? У прослуханій музиці російський композитор Микола Римський-Корсаков зобразив політ джмеля. Якими музичними інтонаціями він це зробив? Зображальними.

• Музична вікторина. Завдання 7 Звучать «Награші Лукаша» з опери «Лісова пісня» Хто грає? Це молодий, обдарований музичним талантом хлопчина Лукаш, закоханий у лісову красуню Мавку. Він сидить біля дерева і награє свої улюблені мелодії на сопілці. Композитор знову скористався зображальними інтонаціями? Слухаючи цей уривок, ми можемо не тільки уявити, зобразити цю сцену, а й відчути у задушевній сопілковій мелодії почуття тонкої людської натури. В уривку з опери Віктора Кирейка «Лісова пісня» зображальні інтонації поєднані з виражальними.

• Музична вікторина. Завдання 8 Незабаром таке велике свято Різдва Христового. На Різдво люди наводять лад у своїх оселях, співають колядки. Колядки – це старовинні обрядові різдвяні пісні, в яких розповідається про народження Ісуса Христа. Заспівайте одну з них. Карооке. Українська колядка «Уставай же, брате» 1. Уставай же, брате, Бо вже біла днина. Бо вже на світ появилась Дивная новина. 2. Уставай з постелі Та пускай до хати. Будем тобі українську Коляду співати. 3. Ой, засвіти свічку, Постав на віконце, Хай засяє наша доля, Як роса на сонці. ПІДСУМКИ УРОКУ За допомогою вміння співати і слухати музику, а також аналізувати її ми визволили Музичну Фею.

Урок № 17. РОЗВИТОК МУЗИКИ (ВСТУПНИЙ УРОК ДО ТЕМИ)

ВСТУП Музика – вид мистецтва, який відображає дійсність у звукових художніх образах. Основою музики є життя. Ці дві сфери не можуть існувати одна без одної. Життя – це рух, зміни, розвиток; музика – мистецтво, що розвивається перед слухачем у русі, поступово, крок за кроком, звук за звуком. Тому не існує музики без розвитку, навіть коли вона зображає спокій і нерухомість. Розвиток – це зміна, результатом якої є виникнення нової якості. Тому розвиток музики – це процес відображення почуттів, настроїв, думок людини у процесі їх видозмін. Слухання. Л. Кніппер. „Чому ведмідь взимку спить” Поміркуйте, про що розповідається в пісні. Зі скількох куплетів вона складається? Чи однаковою є мелодія в куплетах? Аналіз прослуханого твору Пісня відповідає на питання: чому ж ведмідь спить узимку? Якось узимку, проходячи через міст, ведмідь наступив лисиці на хвіст. От уже і галасу вчинила вона!.. З переляку ведмідь виліз на сосну, де сидів дятел. А той став повчати ведмедя: „Ходить навчись! І куди стаєш, дивись!”. От тоді і вирішив ведмідь, що взимку потрібно спати. Це невеличке оповідання композитор розділив на три частини (три куплети). Їх мелодія є однаковою. А що ж змінювалося? Змінювався характер музики. Перший куплет виконувався спокійно (в лісі взимку спокій), другий – прискорено, із хвилюванням, голосніше (ведмідь наступив лисиці на хвіст), третій – знову спокійно, повільно (ведмідь заліз у барліг – і в лісі запанував спокій). Розучування пісні „Чому ведмідь взимку спить” Велике значення для створення образу пісні має зміна темпів. На це слід звернути увагу при розучуванні та виконанні пісні. Вона починається не з повного такту, а з другої слабкої долі. Отже, перший такт – неповний, у ньому є тільки друга, ненаголошена доля. Це затакт. Затакт — це неповний такт на початку твору. Ця пісня є яскравим прикладом виконавського розвитку музики: композитор написав для всіх куплетів однакову музику, а учнівське виконання надало їй розвитку, руху, зміни характеру. Поштовхом для розвитку музики став літературний текст. 1. По галявці лісовій, Як мороз був міцний, Йшов ведмідь в затишок свій В теплій шубі хутряній. До свого ішов барлога, Не збиваючись з дороги. Як проходив через міст, Став лисичі він на хвіст. 2.Здійняла лисиця крик — Зашумів темний ліс, І ведмідь злякався, втік, На сосну високу вліз. На сосні веселий дятел Білці хатку конопатив. Він сказав: Ходить навчись! І куди стаєш, — дивись! 3. Тоді вирішив ведмідь: Як зима — треба спать, По стежинках не гулять, На хвости не наступать. У барлозі він без страху Взимку спить під сніжним дахом, І радіє неспроста, Що родився без хвоста. Слухання. С. Прокоф’єв. Симфонічна казка „Петрик і Вовк” (тема Петрика) Російський композитор С.Прокоф’єв створив симфонічну казку (музику виконує симфонічний оркестр). Образу кожного персонажа цієї казки відповідає якийсь інструмент симфонічного оркестру. Хлопчика Петрика малює група струнно-смичкових інструментів, до складу якої входять 2 скрипки, альт і віолончель. Прослухайте його тему. Вона протягом казки розвивається та змінюється від пісенно-танцювальної до урочистого маршу. Таким чином тема Петрика демонструє жанровий розвиток музики. Прослухайте цю тему.

• Розвиток музики, властивий пісні «Чому ведмідь взимку спить»

Ладовий ;

Тембровий ;

Виконавський

• Тема Петрика з симфонічної казки «Петрик і волк»….

Змінюється тільки наприкінці твору ;

Змінюється протягом всього твору

Не змінюється

• Автор симфонічної казки «Петрик і вовк»

С.Прокоф’єв;

П.Чайковський ;

Д.Шостакович

• Правильне твердження

Затакт - це неповний такт на початку твору

Затакт – це знак повторення у музиці

Затакт - це подовження звуку на половину його тривалості

ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми дізналися, що не існує музики без розвитку, тобто без зміни, без руху. Ми побачили підтвердження цієї думки на прикладах таких музичних творів: «Чому ведмідь взимку спить» Леоніда Кніппера та симфонічної казки «Петрик і Вовк» Сергія Прокоф’єва.