1-8 класи (муз.м-тво) / конспект 3 кл
.doc
|
УРОК № 24. ЛАДОГАРМОНІЙНИЙ РОЗВИТОК МУЗИКИ |
|
|
|
|
|
ВСТУП Незабаром зазеленіє травичка, з’являться перші квіти, прилетять із далеких країв пташки, а дівчата вийдуть на галявину водити хороводи та співати веснянки. Тому сьогодні ми розпочнемо урок веснянкою. Демонстрація української народної пісні „Ягілочка” Повторення пісні „Ягілочка” Утворіть коло та заспівайте веснянку, звернутаючи увагу на особливості мелодійної лінії, правильність розспівування складів, дотримання ритму. Гра до української народної пісні «Ягілочка» Під музику веснянки діти беруться за руки і ходять колом. Одна дівчинка – Ягілочка – ходить у колі і руками відтворює те, про що розповідається в пісні. На останніх словах пісні («Вибери собі»), нахиляється, немов над водою, а потім підводиться і вибирає нову Ягілочку (бере когось за руку з кола). Гра продовжується. Виконайте цю пісню з рухами гри, зверніть увагу на принцип виконавського розвитку твору. Бесіда перед слуханням музики Ф. Шуберта Щоб поглибити знання про принципи розвитку музики, ми звернемося до творчості видатного австрійського композитора Франца Шуберта. Він був доброю, життєрадісною та скромною людиною і музику створював надзвичайно просту, світлу та щиру. Прослухайте два його твори: „Вальс” та „Алегрето” і поміркуйте, які почуття втілив композитор у музиці кожного з цих творів. Слухання. Ф. Шуберт. Вальс ля бемоль мажор Слухання. Ф. Шуберт. „Алегрето” до мінор Аналіз прослуханих творів У «Вальсі» Шуберта відображена зміна почуттів: легкий смуток передано затіненими барвами (мінор), а радісний настрій – світлими (мажор). В „Алегрето” композитор яскраво передав діалог світла та тіні: музична фраза у мінорі – питання, музична фраза у мажорі – відповідь. Музика розвивається: напруженість діалогу, ладова невизначеність, утвердження мінору в закінченні. В обох творах розвиток музики ладогармонійний.
Ф.Шопен «Прелюдія №20; Ф,Шопен « Прелюдія №7» Ф.Шуберт « Алегрето» Ф.Шуберт « Вальс»
Австрійський композитор ; Німецький композитор; Польський композитор;
Веснянка. Колядка Щедрівка ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми дізналися про ладогармонійний розвиток музики на прикладі творів Франца Шуберта „Вальс” та „Алегрето” та повторили українську народну пісню «Ягілочка». |
|
Урок № 25. ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА, ДНЕМ КРАСНА… |
|
|
|
|
|
ВСТУП Сьогодні ми розглянемо прадавні обряди закликання весни. З давніх-давен наші предки сприймали прихід весни як боротьбу двох сил – холоду та тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, носили зображення сонця, водили танки тощо. Були і дитячі обряди. За давнім повір’ям вважалося, що весну з вирію приносять на своїх крилах пташки. Щоб прискорити їх приліт, діти співали пісень і носили по селу випечених із тіста жайворонків. Саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися ці веснянкові забави. Хлопці, побачивши диких гусей, кидали їм услід соломинки з побажаннями: «Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!». У цей день дівчата варили 40 вареників. Пасічники починали виставляти вулики надвір. Хоч цей день і вважали провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків. Говорять, що на сорок святих сорока має покласти у гніздо сорок паличок, а глухар – проспівати сорок пісень. Із різних куточків лунала музика – це дівчата водили хороводи та співали веснянки. Веснянки – це пісні на честь приходу весни. Їх співають майже завжди в русі (в танцях, іграх). Рухи залежать від тексту пісні. Виконайте веснянку «Ягілочка» з рухами відомої нам гри до пісні. Караоке. Пісня „Ягілочка” Відомості про уривок „А вже весна” з опери М. Лисенка „Зима і весна” Мелодії українських народних веснянок композитори інколи використовують у своїх творах? Наприклад, Микола Віталійович Лисенко, український композитор, засновник української класичної музики, ввів до опери «Зима і Весна» мелодію української веснянки «А вже весна». Прослухайте цей уривок і визначте, які риси притаманні музиці (пісенність, танцювальність, маршовість)? Поміркуйте, який принцип розвитку використав композитор. Слухання. М. Лисенко. Опера „Зима і весна”. Хор „А вже весна” Аналіз прослуханого твору Цій яскравій, бадьорій музиці притаманний пісенно-танцювальний характер та принцип інтонаційного розвитку, який досягається за допомогою розвитку темпу, тембру, динамічних відтінків.
«Веснянки- це пісні на честь приходу весни» «Веснянки – це купальскі пісні» «Веснянки- це різдвяні пісні»
«Веснянкам притаманні різноманітні прийоми розвитку музики» «Веснянкам не притаманні різноманітні прийоми розвитку музики»
«Тарас Бульба» «Коза- дереза» «Зима та Весна» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми дізналися, як потрібно закликати весну, виконали українську народну пісню „Ягілочка” в обробці Якова Степового та прослухали Хор „А вже весна” з опери „Зима і весна” Миколи Лисенка. |
|
Урок № 26. РОЗВИТОК МУЗИКИ (УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕМИ) |
|
|
|
|
|
ВСТУП Музика не може існувати без розвитку. Вона постійно змінюється, рухається. Це відбувається навіть тоді, коли вона прагне зобразити спокій і нерухомість. Прийоми розвитку музики можуть бути різними. Прослухайте уривки музичних творів і визначте назву твору, його автора, а також прийоми розвитку музики.
|
|
Урок № 27. БУДОВА (ФОРМИ) МУЗИКИ (ВСТУПНИЙ УРОК ДО ТЕМИ) |
|
|
|
|
|
ВСТУП. У музиці, як і в розмовній мові, є розділові знаки. Вони поділяють музику на фрази. Саме це складає структуру мелодії. Аналіз поділу музичних творів на фрази Прослухаймо перший куплет пісні Аркадія Філіпенка «Веселий музикант». У ньому відчуваються дві фрази. Ось на скрипочці я граю: ті – лі – лі, ті – лі – лі! На лужку зайці у танці, ті – лі – лі та ті – лі – лі! Поміркуйте, скільки фраз міститься в першому куплеті української народної пісні «Галя по садочку ходила» Галя по садочку ходила, Хусточку біленьку згубила, Ходить по садочку, блукає, Хусточку біленьку шукає. У першому куплеті української народної пісні «Галя по садочку ходила» міститься 4 фрази. Відчуття і розуміння розділових знаків у музиці є важливою умовою її осмисленого і виразного виконання. Мелодія складається з певної кількості фраз. Так само музичний твір може складається з кількох частин, залежно від зміни настроїв чи характерів. Відомості про одночастинні твори Ми вже знаємо, що існують пісні без приспівів. Вони побудовані на одному музичному матеріалі й не містять контрастних частин. Їх відносять до одночастинних. Пісні без приспівів відносять до одночастинних творів. Одночастинною є українська народна пісня «Гей, там, на горі, Січ іде». Прослухайте її та переконайтеся в цьому. Пригадайте зміст, мелодію та характер виконання і проспівайте цю пісню із супроводом. Демонстрація української народної пісні „Гей, там, на горі, Січ іде” Караоке. Пісня «Гей, там, на горі, Січ іде» 1. Гей, там, на горі, Січ іде, Гей, малиновий стяг несе, Гей, малиновий – Наше славне товариство, Гей, марширує, раз, два, три. 2. Гей, попереду кошовий, Гей, як той орел степовий, Гей, як той орел - Наше славне товариство, Гей, марширує: раз, два, три. 3. Гей, отамане, батьку наш, Гей, веди, батьку, вперед нас, Гей, веди, батьку... Наше славне товариство, Гей, марширує: раз, два, три. 4. Гей, повій, вітре, зі степів, Гей, дай нам силу козаків, Гей, дай нам силу... Наше славне товариство, Гей, марширує: раз, два, три Визначення музичного твору Послухайте ще один приклад одночастинної будови. Прослідкуймо будову та зміст твору, а також спробуймо дати йому назву. Французький народ дав назву цій народній пісні: „Пастух”. Розучування французької народної пісні «Пастух» Розучіть пісню „Пастух” по нотах. Це допоможе виділити музичні фрази, розставити знаки дихання. У цій пісні вони збігатимуться з розділовими знаками в літературному тексті. Зверніть увагу на точний спів початкової інтонації, доспівування до кінця половинних тривалостей, збереження наспівності в рухливому темпі. 1. Чуєш, грає пастушок, Кличе вівці на лужок. Тільки небо запалає, Вийде в поле та й заграє: «Ту-ру, ту-ру, та-ра-ра, Чути з нашого двора». 2. Трави срібні від роси, Скрізь пташині голоси. Соловейко сів на гілку, В руки хлопчик взяв сопілку: «Ту-ру, ту-ру, та-ра-ра, Нам на луки вже пора!» Бесіда перед слуханням музичного твору Сьогодні ми продовжимо знайомство з творчістю видатного норвезького композитора Едварда Гріга, автора п’єс «Навесні», «Весільний день у Трольхаугені», «Ранок» та «В печері гірського короля». Сьогодні прозвучить його «Пісня Сольвейг». Сольвейг – це дівчина, яка багато років, сумуючи, чекає свого коханого. Прослухайте першу частину цього твору і визначте, скільки настроїв головної героїні вона передає. Слухання. Е. Гріг. «Пісня Сольвейг» (перша частина) У прослуханому уривкові ми відчули один яскраво виражений настрій, тому він має одночастинну форму.
«Зміни настроїв, характерів» «Динамічних відтінків»? «Назви твору»
«Одночастинних творів» «Двочастинний творів»
« Ф.Шопен» «Л.Бетховен» «Е.Гріг» ПІДСУМКИ УРОКУ Ми з’ясували, що кожний музичний твір має свою будову. Музичні твори, що побудовані на одному музичному матеріалі та не містять контрастних частин, відносять до одночастинних. |
|
Урок № 28. ДВОЧАСТИННА БУДОВА МУЗИКИ |
|
|
|
|
|
ВСТУП Сьогодні ми розглянемо двочастинну будову музики. Ми вже знаємо, що кожний музичний твір має свою будову. А ті з них, що побудовані на одному музичному матеріалі та не містять контрастних частин, відносять до одночастинних. Демонстрація французької народної пісні «Пастух» Прослухайте вже знайому нам французьку народну пісню „Пастух”, пригадаємо її зміст і мелодичну лінію, прослідкуємо за будовою. Продовження розучування французької народної пісні «Пастух» Продовжіть розучування французької народної пісні «Пастух». Зверніть увагу на точний спів початкової інтонації, а також на доспівування до кінця половинних тривалостей і збереження наспівності в рухливому темпі. 1. Чуєш, грає пастушок, Кличе вівці на лужок. Тільки небо запалає, Вийде в поле та й заграє: «Ту-ру, ту-ру, та-ра-ра, Чути з нашого двора» 2. Трави срібні від роси, Скрізь пташині голоси. Соловейко сів на гілку, В руки хлопчик взяв сопілку: «Ту-ру, ту-ру, та-ра-ра, Нам на луки вже пора!» Повторне слухання пісні «Пастух», визначення прийому виконання Послухайте французьку народну пісню „Пастух” в дещо іншому виконанні та спробуйте відповісти на запитання: що змінилося? Аналіз прослуханого твору Твір виконаний каноном. Канон – це прийом багатоголосного виконання музики, в основі якого лежить точне повторення мелодії декількома голосами, кожен з яких вступає по черзі із запізненням. У каноні можуть брати участь два і більше голосів. Спробуйте створити власний канон на мелодію французької народної пісні «Пастух». Слухання. Е. Гріг «Пісня Сольвейг» (повністю) Ми продовжимо розглядати будову музичних творів і знову послухаємо «Пісню Сольвейг» норвезького композитора Едварда Гріга. Зверніть увагу, чи прозвучить цей твір так само, як і на минулому уроці. Аналіз прослуханого твору Ми прослухали «Пісню Сольвейг» норвезького композитора Едварда Гріга і відчули її двочастинну будову. Наспівна мелодія цього твору поступається місцем більш рухливій, світлішій, танцювальній; плавний рух — гострому ритмові; мінор – мажорові. Усе це відтворює зміну настрою Сольвейґ, а також перехід від сумних роздумів до світлих сподівань. Зміна частин у творі пов'язана зі зміною характеру музики, розвитком почуття та настрою.
«Канон - це одноголосний музичний твір» «Канон - це точнее повторення мелодії декількома голосами, кожен з яких вступає по черзі із запізненням» « Канон – це багатоголосний твір, в якому всі голоси вступають разом»
«Мають два яскраво виражених характери, настрої» «Побудовані на одному музичному матеріалі, не містять контрастних частин»
«Укр.нар.пісня «Дівка Явдошка»» «Фран.нар.пісня «Пастух»» «Укр.нар.пісня «Верховино, світку ти наш»» «Е.Гріг «Ранок»» ПІДСУМКИ УРОКУ Якщо в музичних творах є два яскраво виражених характери, настрої, ми можемо говорити про його двочастинну будову. До такої форми музики відносять пісні, що складаються із контрастних заспіву та приспіву. Наприклад, українські народні пісні «Верховино, світку ти наш» та «Дівка Явдошка», п’єса «Пісня Сольвейг» Едварда Гріга. |
|
Урок № 29. ТРИЧАСТИННА БУДОВА МУЗИКИ |
|
|
|
|
|
ВСТУП Продовжимо розмову про будову музичних творів. Ми знаємо, що музичні твори можуть бути одно- і двочастинними. Кількість частин залежить від кількості різних характерів у музиці. Є ще тричастинна будова музики. Послухайте новий музичний твір, визначте зміст і характер музики, а також кількість частин. Демонстрація української народної пісні «Соловеєчку, сватку, сватку» Аналіз прослуханого твору У веселій, грайливій українській народній пісні «Соловеєчку, сватку, сватку» діти розповідають солов’ю про вирощування маку (як мак сіють, як він росте, як його рвуть і їдять). Ця пісня не має приспіву та змін характеру, тому віднесемо її до одночастинних. Розучування української народної пісні «Соловеєчку, сватку, сватку» Розучіть українську народну пісню «Соловеєчку, сватку, сватку». Текст запам’ятовується дуже легко. Зверніть увагу на чіткість виконання ритмічних малюнків, опору на сильну долю та дотримання половинних нот. Виконання пісні «Соловеєчку, сватку, сватку» з рухами Виконайте пісню «Соловеєчку, сватку, сватку» з рухами, якими імітуватимемо трудові процеси. 1. Соловеєчку, сватку, сватку, Чи бував же ти в нашім садку? Чи видав же ти, як мак сіють? Ось так, ось так, ось так сіють мак. 2. Соловеєчку, сватку, сватку, Чи бував же ти в нашім садку? Чи видав же ти, як ріс мак? Ось так, ось так, ось так поріс мак. 3. Соловеєчку, сватку, сватку, Чи бував же ти в нашім садку? Чи видав же ти, як рвуть мак? Ось так, ось так, ось так рвуть мак. 4. Соловеєчку, сватку, сватку, Чи бував же ти в нашім садку? Чи видав же ти, як їдять мак? Ось так, ось так, ось так їдять мак. Відомості про М. Лисенка Продовжуючи тему «Будова музики», звернемося до творчості видатного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка, основоположника української національної музичної школи. Ми вже знаємо, що він є автором багатьох опер. Серед них: «Тарас Бульба» та дитячі «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима та Весна». Сьогодні ми торкнемося інструментальної музики Миколи Лисенка. Він першим серед українських композиторів наділив її народно-пісенними і танцювальними мотивами. Прослухайте один із його інструментальних творів та визначте, для якого інструмента він написаний. Поміркуйте, що композитор хотів передати музикою. Чи змінюються елементи музичної мови у прослуханому творі? Якщо так, то скільки разів? Слухання. М. Лисенко. «Експромт» ля мінор Відомості про експромт і будову „Експромта” М. Лисенка Експромтами називають п’єси, створені композитором швидко, із запалом натхнення, без довгих підготовок та роздумів до написання. Експромт Лисенка має чітко виражену тричастинну будову, адже зміна частин у творі приводить до змін елементів музичної мови. Виразне значення тричастинної форми цього твору полягає в тому, що повторення першої частини утверджує головну думку твору.
«Тричастинна» «Двочастинна» «Одночастинна»
«Експромт – це п’єса, створена композитором швидко, із запалом натхнення, без довгих підготовок та роздумів до написання» «Експромт – це українська народна гуцульська пісня типу частівки» «Експромт – це вступ до музичного твору»
«Запорожець за Дунаєм» «Тарас Бульба» «Експромт ля мінор» «Зима та Весна» «Коза-дереза» «Соловеєчку сватку.» «Пісня Сольвейг» «Пан Коцький» ПІДСУМКИ УРОКУ Музичні твори можуть мати одно-, дво- та тричастинну будову. Це залежить від зміни характеру, розвитку почуття та настрою. |
|
Урок № 30. ВАРІАЦІЇ |
|
|
|
|
|
ВСТУП Сьогодні в нас не звичайний урок, а урок-подорож стежками весняного лісу. Ми побачили квіти, почули бджілочок та джмелика, погралися з зайчиком, поласували малиною з ведмедиком, перегукнулися із зозулею та вийшли на галявину, де цвіте білим цвітом кущ. Що це? Ми бачимо кущ калини. Восени на ній з’являться червоні намистечка ягід. Поміркуйте, яке значення для нас, українців, має калина. Легенда про калину Калина є одним із символів України. Вона росте не лише в лісі, а й майже біля кожної української хати. Калина полюбила українську землю, а люди України шанують її пишну вроду та цілющі властивості. Про неї склали багато легенд. Послухаймо одну з них. То було давним-давно. На село, в якому жила гарна дівчина, напали татари. Дівчина спробувала втекти, але зачепилася червоним намистом за дерево – і розсипалися намистинки по землі. У цю мить схопив її татарин. Багато минуло часу: давно померла в неволі дівчина, а на тому місці, де розсипалося намисто, виріс кущ калини. Визначення музичного твору Про калину склали багато пісень. Пригадайте, які з них ви знаєте. Виконайте найвідомішу пісню про калину «Ой єсть в лісі калина» Караоке. Українська народна пісня «Ой єсть в лісі калина» Ой єсть в лісі калина, Ой єсть в лісі калина, Калина, калина, Комарики, дзюбрики, калина. Там стояла дівчина, Там стояла дівчина, Дівчина, дівчина, Комарики, дзюбрики, дівчина. Цвіт – калину ламала, Цвіт – калину ламала, Ламала, ламала, Комарики, дзюбрики, ламала. Та в пучечки в’язала, Та в пучечки в’язала, В’язала, в’язала, Комарики, дзюбрики, в’язала. Розповідь про обжинки Зміст твору пов’язаний зі святом обжинків. В Україні його святкують наприкінці літа. Останній сніп, який залишали господарі на полі, прикрашали яскравими стрічками і гронами калини. Її збирали і дорослі, і діти. Це свято славить землю, яка давала все необхідне для життя людини. Бесіда перед слуханням Ця народна пісня надихнула українського композитора Юрія Щуровського на написання свого твору. Послухайте твір Ю.Щуровського. Чи почуєте ви знайому мелодію? Слухання. Визначення музичного твору Аналіз прослуханого твору Уже знайома нам мелодія української народної пісні „Ой єсть в лісі калина”, прозвучала кілька разів і постійно змінювалася. Таку форму музики називають варіаційною (або варіаціями). Вона складається з кількох частин: теми та варіацій. Іноді головна мелодія залишається незмінною, а варіюється лише супровід. Визначення форми варіацій. Графічне зображення форми варіацій Варіації – це форма музики, яка складається з теми та її видозмінених повторень (варіацій). Форму варіацій можна графічно представити у такому вигляді: білий кружечок – тема, а різнокольорові – її варіації. Створення власних варіацій на тему української народної пісні „Ой єсть в лісі калина” Спробуйте створити власні варіації на тему української народної пісні „Ой єсть в лісі калина”. Наприклад: Тема – І-й куплет виконуємо одноголосно. І варіація: ІІ-й куплет – каноном. ІІ варіація: ІІІ-й куплет виконуємо з підголосками. ІІІ варіація: ІV-й куплет – з рухами. Варіації в житті До речі, варіації ми можемо відшукати і в житті. Наприклад: букет різнокольорових однотипних квітів чи набір різнобарвних кульок.
«Варіації – це форма музики, яка складається з теми та її видозмінених повторень» «Варіації – це форма музики, яка складається з декількох варіацій» «Варіації – це тричастинна форма будови музики»
«Вийшли в поле косарі» «Ой єсть в лісі калина» «А вже весна» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми познайомилися з новою формою будови музики – варіаціями. |
|
Урок № 31. РОНДО |
|
|
|
|
|
ВСТУП Ми вже переконалися, що в музиці (як і в розмовній мові) є розділові знаки; що всі музичні твори мають будову. Фраза, мелодія, частина – ось основні сходинки, на які можна поступово розділити будь-який музичний твір. Сьогодні ми познайомимося з новою формою музики. Як вона називається, ви скажете самі після аналізу створеного вами музичного твору. Повторення поспівок «Ми – третьокласники», «Дівчатка ми», «Ми хлопчики» Насамперед повторіть три поспівки про дітей, які навчаються у вашому класі: «Ми – третьокласники», «Дівчатка ми» та «Ми хлопчики». Як ви гадаєте, яка з них є головнішою?... Головною є та поспівка, в якій ідеться про увесь клас: „Ми – третьокласники”. Створення нової будови музики Створіть власний твір за допомогою трьох поспівок! Можна зробити так: заспівайте усім класом головну поспівку; далі хлопчики проспівають свою мелодію. Потім знову прозвучить головна поспівка, після якої вже дівчатка проспівають свою мелодію ... і нарешті втретє прозвучить поспівка «Ми – третьокласники». Це підкреслить головну думку побудови. Головна мелодія повториться тричі, а між повтореннями прозвучать епізоди дівчаток і хлопчиків. Проспівайте ці поспівки і відмітьте кожен крок геометричною фігурою. Наприклад: «Ми – третьокласники» – (трикутник) «Дівчатка ми» – (овал) «Ми – третьокласники» – (трикутник) «Ми хлопчики» – (квадрат) «Ми – третьокласники» – знову (трикутник) Графічне зображення нової форми А тепер погляньте на графічне зображення створеної нами будови музики. Головна тема повторюється тричі. Наш твір побудований наче у формі кола. Таку будову музики називають рондо. Рондо – це музична форма, яка складається з кількаразового чергування головної теми (рефрену) з побічними, де початком і кінцем завжди є саме головна тема. Назвемо новий твір «Класне рондо»?! Ми могли б збільшити будову, якби продовжували розповідати про третьокласників, наприклад: про відмінників, тих, хто полюбляє співати чи грати у футбол, тих, хто із задоволенням читає книжки… і так далі, але після кожної такої частинки обов’язково потрібно підкреслити головну думку побудови: вони – третьокласники. Відомості про романс О. Бородіна «Спляча княжна» Щоб поглибити знання про рондо, ми познайомимося з романсом видатного російського композитора Олександра Бородіна „Спляча княжна”. Цікаво, що більшу частину свого життя композитор присвятив роботі вченого-хіміка, а музика була його захопленням. Романс - п’єса для голосу з інструментальним супроводом. Отже, слухаючи та аналізуючи твір Олександра Бородіна „Спляча княжна”, спробуйте визначити форму, в якій він написаний. Слухання. О. Бородін. Романс «Спляча княжна» Аналіз прослуханого твору Романс Олександра Бородіна „Спляча княжна” написаний у формі рондо, адже через певний проміжок часу повторюється головна тема: «Спит. Спит в лесу глухом, Спит княжна волшебным сном, Спит под кровом темной ночи, Сон сковал ей крепко очи. Спит, спит» Твір починається і закінчується головною темою (рефреном). Вона має оповідно-епічний характер. Це спокійна некваплива розповідь про княжну, яка спить чарівним сном. Розмірений супровід подібний до колискової пісні; в ньому відчувається казковість. Проміжні епізоди контрастують до рефрену за темпом, динамікою та характером. Перший епізод бурхливий, швидкий. У музиці з’являються незвичні, «дикі» інтонації. Музика відображує зміст твору – появу галасливої зграї відьом і лісовиків. У другому епізоді є елементи героїки, мелодія рухається вгору, наче княжна чекає на богатирський подвиг, але її сон продовжується, і ніхто не знає, коли вона прокинеться.
«Музична форма, яка складається з кількаразового чергування головної теми (рефрену) з побічними, де початком і кінцем завжди є сааме головна тема» «Музична форма , яка складається з куплетів і приспіву» «Музична форма, яка зкладається з трьох контрастних частин»
«Романс – це п’єса для голосу з інструментальним супроводом» «Романс – це п’єса для голосу з фортепіано» «Романс – це п’єса для фортепіано»
«О.Бородін» «Е.Гріг» «М.Лисенко» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми познайомилися з новою будовою музики – рондо. Його особливості ми побачили та відчули у творі, який створили самі, а також у романсі Олександра Бородіна «Спляча княжна». |