1-8 класи (муз.м-тво) / конспект 3 кл
.doc
|
Урок № 18. ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ МУЗИКИ |
|
|
|
|
|
ВСТУП. ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ МУЗИКИ На минулому уроці ми з’ясували, що музика не може існувати без розвитку. Вона постійно змінюється. Прийоми розвитку музики можуть бути різними. Зрозуміти ми це зможемо на прикладі кількох наступних музичних творів. Розучування поспівки „Гра в слова”. Відомості про знаки альтерації. Розучіть за нотним записом нову поспівку, яка називається „Гра в слова”. Умовно її можна розділити на дві частини. Зверніть увагу, що в нотному записі виділяються знаки альтерації. дієз – знак підвищення звуку на півтону; бемоль – знак пониження звуку на півтону; бекар – відміняє дію попередніх знаків. Деякі зі знаків альтерації з’являються перед нотою „фа” і впливають на ладове зображення мелодії. У першій частині знак дієз збільшує відстань між нотами „мі” та „фа” й надає звучанню мелодії світлого характеру. Лад цієї мелодії мажорний. У другій частині знак бекар зменшує відстань між цими нотами, що надає мелодії більш м’якого, притемненого забарвлення. Таку мелодію називають мінорною, оскільки вона написана в мінорному ладу. У нотному записі є також знаки, які вказують на силу звучання музики – динаміку. Образний зміст поспівки „Гра в слова” вимагає при виконанні контрастної динаміки forte (голосно) та piano (тихо). Отже, розвиток музики в цій поспівці відбувається на основі зміни ладового забарвлення. Відбувається ладовий розвиток. У цьому допомагає і динаміка. Виконаймо поспівку „Гра в слова” в характері. Відомості про пісню „Чому ведмідь взимку спить” Пісня „Чому ведмідь взимку спить” є прикладом виконавського розвитку, адже композитор написав для всіх куплетів однакову музику, а учнівське виконання надало їй розвитку, руху, зміни характеру. Перший куплет виконуємо спокійно, другий – стурбовано, третій куплет – також спокійно. Постійно змінюється темп. Це відбувається безпосередньо протягом кожного куплету; другий куплет звучить прискорено. Також є зміни і в динаміці. Голосніше (на форте) виконується другий куплет. Тобто, виконавський розвиток полягає у змінах характеру, темпу та динаміки. А поштовхом для розвитку став літературний текст. Тож спочатку розучіть цю пісню Продовження розучування пісні „Чому ведмідь взимку спить” 1. По галявці лісовій, Як мороз був міцний, Йшов ведмідь в затишок свій В теплій шубі хутряній. До свого ішов барлога, Не збиваючись з дороги. Як проходив через міст, Став лисиці він на хвіст. 2.Здійняла лисиця крик — Зашумів темний ліс, І ведмідь злякався, втік, На сосну високу вліз. На сосні веселий дятел Білці хатку конопатив. Він сказав: Ходить навчись! І куди стаєш, — дивись! 3. Тоді вирішив ведмідь: Як зима — треба спать, По стежинках не гулять, На хвости не наступать. У барлозі він без страху Взимку спить під сніжним дахом, І радіє неспроста, Що родився без хвоста. Караоке. Пісня „Чому ведмідь взимку спить” Слухання. С. Прокоф’єв. Симфонічна казка «Петрик і Вовк» (сцена Петрика і Пташки) На минулому уроці ми пригадували симфонічну казку Сергія Прокоф’єва „Петрик і Вовк” і звернули увагу на те, що тема Петрика розвивається та змінюється від пісенно-танцювальної до урочистого маршу. Цю тему виконує група струнно-смичкових інструментів. У симфонічній казці розвиваються не лише окремі теми, а й декілька одночасно. Сьогодні ми прослухаємо, як за допомогою тембрів різних музичних інструментів композитор передав „розмову” двох персонажів – Петрика і Пташки. Таким чином він використав тембровий розвиток. Що допомогло зрозуміти, що Петрик і Пташка розмовляють? Звучання яких інструментів допомогло розпізнати образи героїв казки?
Розвиток музики існує тільки в рухливій музиці; Пісні «Чому ведмідь зимою спить» Характерний тембровий розвиток Розвиток музики існує завжди, навіть коли вона зображує спокій і нерухомість
Поспівка «Гра в слова» ; Л.Кніппер « Чому ведмідь зимою спить»; С.Прокоф’єв «Петрик і Вовк» (тема Петрика
Сила звучання музики. Світле забарвлення музики Знак пониження звуку на півтон ПІДСУМКИ УРОКУ Зміни в музиці можуть відбуватися за допомогою виконавського та ладового прийомів. Зіставлення та зіткнення різних тембрів, пов’язаних із певними дійовими особами музичного твору, сприяють розвитку музики. Це називають тембровим розвитком. |
|
Урок № 19. ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ МУЗИКИ. ЖАНРОВИЙ І СИМФОНІЧНИЙ РОЗВИТОК |
|
|
|
|
|
ВСТУП Сьогодні ми продовжимо розглядати різноманітні прийоми розвитку музики. Слухання та аналіз музичного твору Прослухайте музичний твір, визначте його назву та автора. Поміркуйте, яку картину хотів намалювати композитор звуками та різними засобами музичної виразності. (Звучить „Ранок” Е. Гріга) Ми прослухаали твір Едварда Гріга „Ранок”. У цій п’єсі композитор зображає музичну картину сходу сонця північного ранку. Світла мелодія твору побудована на народних пастуших награваннях. Вона наповнена радісним світосприйманням, передає спокій і тишу. Де-не-де чується відгомін мисливських ріжків та ніжні голоси птахів. Потрібно також звернути увагу на різнобарвність динамічних відтінків (від ніжного мерехкотіння піаніссімо до величного, урочистого форте). Основну тему розвивають і передають різні групи симфонічного оркестру. П’єса Едварда Гріга „Ранок” – яскравий приклад тембрового та динамічного розвитку музики. Слухання та аналіз музичного твору Прослухайте новий музичний твір і спробуйте дати відповіді на такі запитання: Яку картину можна намалювати під враженням від твору? Які почуття втілені в ньому? В українській народній пісні „Верховино, світку ти наш” висловлена безмежна любов до рідного карпатського краю, оспівана неповторна краса природи. Пісня складається з широкого протяжного заспіву та швидкої коломийки. Коломийка – це українська народна гуцульська пісенька типу частівки. У пісні „Верховино, світку ти наш” відчувається жанрова відмінність між заспівом і приспівом. Це приводить до висновку про велике виразне значення жанрового розвитку в музиці. Розучіть заспів цієї пісні. Зверніть увагу на дотримання ритму (протягування довгих звуків затактів і спокійне, вчасне виконання коротких), а також на економний розподіл дихання. Розучування пісні «Верховино, світку ти наш» Слухання. Г. Майборода. „Гуцульська рапсодія” (фрагмент) Прослухайте наступний музичний твір „Гуцульська рапсодія” і поміркуйте, що знайомого ви в ньому помітили. Аналіз прослуханого твору У виконанні симфонічного оркестру ми почули мелодію знайомої нам української народної пісні „Верховино, світку ти наш”. Видатний український композитор Георгій Майборода ввів у свій твір, який називається „Гуцульська рапсодія”, мелодію відомої української народної пісні. Рапсодія – це п‘єса на теми народних пісень і танців. У вільному розвитку кількох контрастних тем розгортається розповідь про життя та природу мальовничого Прикарпаття. У виконанні симфонічного оркестру мелодія пісні набула нових якостей. Тут поряд із жанровим, динамічним, темповим і тембровим прийомами розвитку музики існує й симфонічний розвиток.
Розвиток музики існує тільки в рухливій музиці; Пісні «Чому ведмідь зимою спить» Характерний тембровий розвиток Розвиток музики існує завжди, навіть коли вона зображує спокій і нерухомість
Тембрового та динамічного розвитку ; Ладового розвитку Виконавського
Це українська народна гуцульська пісня типу частівки Це білоруський народний танець Це колискова пісня ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми поповнили наш умовний ланцюжок прийомами розвитку музики. У музичних творах можуть використовуватися виконавські, симфонічні, жанрові, динамічні, темпові, ладові та темброві прийоми розвитку музики. Також ми прослухали п’єсу Едварда Гріга „Ранок”, познайомилися з українською народною піснею „Верховино, світку ти наш”.
|
|
Урок № 20. РОЗВИТОК МУЗИКИ І РОЗВИТОК ОБРАЗУ |
|
|
|
|
|
ВСТУП Ми знаємо різноманітні прийоми розвитку музики. Серед них: виконавські, симфонічні, жанрові, динамічні, темпові, ладові та темброві. Бесіда про твори Едварда Гріга На уроках музики вже звучали твори норвезького композитора Едварда Гріга. Пригадайте, які саме? Симфонічні п’єси „Ранок” і „Весільний день у Трольхаугені”. Слухання та аналіз п’єси Едварда Гріга Щоб перевірити свої знання та вміння визначати прийоми розвитку музики, прослухаємо ще один із творів норвезького композитора Едварда Гріга. Поміркуйте, що композитор хотів намалювати засобами музики. Які прийоми розвитку музики використав Едвард Гріг? Композитор передає картину весняної природи. Можна відчути свіжий подих повітря, торкання ніжних промінців сонця, шепіт молодої травички, дивування красою перших весняних квіточок… Створити такий образ композитор зміг за допомогою змін динамічних відтінків і темпів. Саме тому п’єса Едварда Гріга „Навесні” є прикладом динамічного та темпового розвитку музики. Продовження розучування української народної пісні Наступною на уроці прозвучить українська народна пісня „Верховино, світку ти наш”. У ній висловлена безмежна любов до рідного краю, оспівана неповторна краса природи Прикарпаття. Широкий протяжний заспів чергується зі швидкою коломийкою. Сьогодні ми розучимо приспів. Розучувати слід у повільному темпі, щоб добре засвоїти вигадливу мелодію коломийки. Зверніть увагу на розспіви шістнадцятими нотами та на необхідність легкості у їх виконанні. У швидкому темпі цей уривок спочатку заспівайте на склад «ля», що сприятиме вираженню його танцювального характеру, а надалі – вже зі словами. Виконаймо всю пісню в характері із супроводом! Караоке. Пісня „Верховино, світку ти наш” Верховино, світку ти наш! Гей, як у тебе тут мило! Як ігри вод, плине тут час, Свобідно, шумно, весело. Приспів: Ой немає краю, краю На ту Верховину! Коби мені тут побути Хоч одну годину! Ей, що ми там Поділля край! Нам полонина – Поділля, А бори – степ, ялиця – май, А звіра голос – весілля! Приспів: Черемоше, Черемоше, Бистра твоя вода! Дівчинонько хорошая, Гарна твоя врода! Слухання. Г. Майборода. „Гуцульська рапсодія” Український композитор Георгій Майборода ввів у свою «Гуцульську рапсодію» мелодію пісні „Верховино, світку ти наш”. Прослухайте цей твір повністю, простежте за різноманітними прийомами симфонічного розвитку (жанровим, мелодійним, динамічним, темповим і тембровим). Демонстрація української народної пісні „Грицю, Грицю, до роботи” Композитор може використовувати різноманітні прийоми, щоб сприяти розвитку образу, який втілений у музичному творі. Прикладом цього є українська народна пісня „Грицю, Грицю, до роботи”. Прослухайте і поміркуйте, який характер цього твору? Про що в ньому розповідається? Аналіз прослуханого твору Пісня „Грицю, Грицю, до роботи” – жартівлива розповідь про ледачого Гриця. Робити не хоче, а як їсти, то він – перший. Створенню саме такого образу сприяє темповий, динамічний, виконавський прийоми розвитку. Цікаво, а чи буває в житті так, як у цій пісні? Так. Це життєвий образ. Народ навіть вигадав прислів’я про ледарів. Наприклад, „Як їв – то впрів, як робив – то змерз”. Розучування пісні „Грицю, Грицю, до роботи” Тепер ми розучимо українську народну пісню „Грицю, Грицю, до роботи” і спробуємо виконати вивчений уривок у характері. 1. «Грицю, Грицю, до роботи!» - В Гриця порвані чоботи. «Грицю, Грицю, до телят!» - В Гриця ніженьки болять. 2. «Грицю, Грицю, молотити!» - Гриць нездужає робити. «Грицю, Грицю, врубай дров!» - А Грицько щось нездоров. 3. «Грицю, Грицю, роби хліб!» - «Кахи, кахи! Щось охрип». «Грицю, Грицю, іди їсти!» «Ой, чекайте! Де б то сісти?»
« Жанровий» « Симфонічний» «Динамічний» « Тембровий» « Виконавський»
«Весільний день у трольхаугені» « Ранок» «» Навесні» ; «Гуцульська рапсодія» « Чому ведмідь взимку спить»
Георгій Майборода – український композитор. Георгій Майборода –російський композитор Георгій Майборода – норвезький композитор ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми побачили, що композитор може використати різноманітні прийоми розвитку музики для створення яскравого музичного образу; прослухали твір Едварда Гріга „Навесні”, розучили українські народні пісні „Верховино, світку ти наш” та „Грицю, Грицю, до роботи”. |
|
Урок № 21. РОЗВИТОК МУЗИКИ І РОЗВИТОК ОБРАЗУ |
|
|
|
|
|
ВСТУП Сьогодні ми продовжуватимемо аналізувати музичні твори, в яких композитор використовує різноманітні прийоми розвитку музики для створення яскравого музичного образу. Порівняймо музику та живопис. Художник, наприклад, може зобразити людину, яка сміється чи плаче, на різних картинах, однак на одній розвиток почуття від суму до радості передати неможливо. Музика ж може відтворити рух від швидкого до повільного і навпаки, від спокійного до схвильованого; може передати перехід від тиші до шуму, відчуття віддалення і наближення. Слухання та аналіз музики. П’єса Е. Гріга Розвиток музики характерний і для наступного музичного твору. Послухайте його і спробуйте в уяві намалювати те, що композитор хотів передати звуками. Прозвучав твір норвезького композитора Едварда Гріга «В печері гірського короля». Про що ж у ньому йдеться? Які події відбуваються в цій печері? Розповідь про п’єсу Е. Гріга „В печері гірського короля” Едвард Гріг жив у містечку Трольхаугені. Ця назва означає «пагорб тролів». Ельфи, гноми, тролі є персонажами норвезьких народних казок. Саме їх образи втілені у п’єсі. Усі вони живуть у горах. Їх король сидить на троні в печері, а навколо нього розважаються фантастичні істоти. Композитор створив яскраву картину стрімкого танцю казкових персонажів. В основі твору – одна тема. Її характер постійно змінюється: від настороженого до схвильованого, збудженого. Спочатку тема звучить у найнижчому регістрі, насторожено і таємничо. Поступово підвищується мелодія, посилюється звучність, прискорюється темп, який наприкінці п’єси стає стрімким. Здається, ніби казкові мешканці закружляли у стрімкому вихорі. Раптом усе переривається різкими акордами. Ще двічі мелодія прагне відновити свій нестримний біг, однак настійливі акорди (наче владні жести печерного повелителя) зупиняють дикий танок. Прийоми розвитку музики. Завдання Прослухайте цей твір ще раз і спробуйте розпізнати інтонації маршу, в якому повторюється одна і та сама мелодія, однак характер її змінюється завдяки використанню композитором різноманітних прийомів розвитку музики. динамічний прийом (зміна звучності); жанровий прийом (від вкрадливої ходи до фантастичного танцю); темповий прийом (від повільного до прискорено-стрімкого); тембровий прийом (від низького, густого тембру до високого, пронизливо-напруженого); інтонаційно-мелодичний прийом (зміна характеру теми від настороженого до схвильованого). Повторне слухання з плесканням у долоні. Е. Гріг. «В печері гірського короля» Осмисленому сприйняттю прийомів розвитку музики, використаних Едвардом Грігом, сприятиме супровід п’єси легким плесканням у долоні: рівними частками у характері музики, від piano до forte. П’єса Едварда Гріга «В печері гірського короля» є прикладом того, як композитор може використовувати різноманітні прийоми розвитку музики для створення яскравого музичного образу. Визначення та аналіз музичного твору Розгляньте твір дещо іншого характеру. Послухайте мелодію, яка допоможе вам визначити його. Це улюблена українська народна пісня «Грицю, Грицю, до роботи». У цій пісні за допомогою різноманітних прийомів розвитку музики створена жартівлива музична картинка, в якій висміюються дії ледачої людини. Сьогодні ми продовжимо розучування цього твору. Продовження розучування пісні «Грицю, Грицю, до роботи» Караоке. Пісня «Грицю, Грицю, до роботи» Виконайте українську народну пісню «Грицю, Грицю, до роботи» із супроводом. Зверніть увагу на виконавський розвиток. Щоб розкрити художньо-образний зміст пісні, кожен куплет виконуйте у відповідному темпі та з потрібними динамічними відтінками. 1. «Грицю, Грицю, до роботи!» - В Гриця порвані чоботи. «Грицю, Грицю, до телят!» - В Гриця ніженьки болять. 2. «Грицю, Грицю, молотити!» - Гриць нездужає робити. «Грицю, Грицю, врубай дров!» - А Грицько щось нездоров. 3. «Грицю, Грицю, роби хліб!» - «Кахи, кахи! Щось охрип». «Грицю, Грицю, іди їсти!» «Ой, чекайте! Де б то сісти?»
Тільки виконавські прийоми розвитку музики; Тільки динамічні прийоми розвитку музики; Різноманітні прийоми розвитку музики
« Ранок» « В печері гірського короля» « Весільний день у Трольхаугені» ; «Щедрик» « Грицю до роботи»
«Жартівливий, грайливий». « Маршоподібний» « Наспівний» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні на прикладах декількох музичних творів ми переконалися, що композитор може використовувати різноманітні прийоми розвитку музики для створення яскравих музичних образів, ... які, до речі, дуже часто є досить повчальними. |
|
Урок № 22. СЮЖЕТНИЙ РОЗВИТОК МУЗИКИ |
|
|
|
|
|
ВСТУП Ми вже познайомилися з виконавським, жанровим, ладовим, динамічним, тембровим, темповим та інтонаційно-мелодичним прийомами розвитку музики. Сьогодні до них додастся ще й сюжетний прийом розвитку музики А допоможе нам уривок з опери „Запорожець за Дунаєм” видатного українського композитора Семена Степановича Гулака-Артемовського. Відомості про С. Гулака-Артемовського На початку своєї творчої діяльності Семен Степанович Гулак-Артемовський був відомий як прекрасний співак. Саме через спів відбулося його знайомство з великим російським композитором Михайлом Івановичем Глінкою. Він був вражений співацьким талантом і в майбутньому докорінно змінив життя Гулака-Артемовського. Славу композитора Гулаку-Артемовському принесла опера «Запорожець за Дунаєм». Добре знаючи закони театральної сцени, він зміг створити цільний художньо довершений твір. Сюжет опери пов’язаний з історією. Події відбуваються на турецькій території, за Дніпром, де після зруйнування Запорізької Січі опинилася значна частина запорізьких козаків. Слухання. С. Гулак-Артемовський. Опера „Запорожець за Дунаєм”. Дует Карася та Одарки Одними з головних персонажів опери «Запорожець за Дунаєм» є Іван Карась та його дружина Одарка. На початку твору між ними відбувається розмова. При слуханні зверніть увагу, як розвивається музичний діалог. Прослідкуймо, який характер мають інтонації Карася та інтонації Одарки. Діалог – це розмова між двома або кількома людьми. Аналіз прослуханого твору Дует Карася та Одарки з опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» є прикладом сюжетного розвитку музики, що йде від словесного тексту. Він має комедійний характер. Хоробрий козак Карась ніяковіє перед настирливою атакою своєї жінки, яка вкрай збуджена і сердита. Він не знає, що відповісти, і наспіх придумує причину своєї відсутності. Музичний діалог розвивається таким чином: активні, вимогливі, гнівні інтонації Одарки переходять до сліз і голосінь, а інтонації Карася є невпевненими, запобігливими, простодушно-хитруватими; він намагається виправдатися перед дружиною. Правильне твердження
М.Глінка «Арагонська хота» ; «Опера «Запорожець за Дунаєм»(дует Карася і Одарки) Г.Майборода «Гуцульська рапсодія»
М.Глінка ; М.Леонтович; М.Лисенко
Комічна. Урочисто- святкова Лірична ПІДСУМКИ УРОКУ До ланцюжка прийомів розвитку музики сьогодні ми додали сюжетний розвиток, а його втілення побачили на прикладі уривку з опери Гулака-Артемовського „Запорожець за Дунаєм”. |
|
Урок № 23. ІНТОНАЦІЙНО-МЕЛОДИЧНИЙ РОЗВИТОК МУЗИКИ |
|
|
|
|
|
ВСТУП Ми продовжимо розмову про розвиток музики, розглянемо композиторську та народну музику. Відомості про веснянки Веснянки – це пісні на честь приходу весни. У різних областях України їх називають по-різному: гаївки, ягілки, маївки тощо. Зміст веснянок пов’язаний із пробудженням природи, тому вони часто сповнені радості, нових надій і сподівань. Веснянки – переважно дівочі пісні. У багатьох із них головним персонажем є дівчина. Прослухайте веснянку і поміркуйте: Який характер твору? Що допомагає передати його саме таким? Слухання. Українська народна пісня «Ягілочка» в обробці Я. Степового Аналіз прослуханого твору Українська народна пісня в обробці Якова Степового „Ягілочка” – це легка, граціозна танкова пісня, якій притаманний виконавський розвиток твору. Щоб передати її характер, потрібно приділити увагу особливостям мелодійної лінії, правильному розспівуванню складів, дотриманню ритму. Розучування української народної пісні «Ягілочка» Розповідь про творчість Ф. Шопена Щоб поглибити знання принципів розвитку музики, ми звернемося до творчості вже відомого вам польського композитора Фрідеріка Шопена, який був також геніальним піаністом. На відміну від своїх попередників і сучасників Шопен писав музику виключно для фортепіано. Він не залишив жодної опери чи симфонії за винятком кількох камерних творів. Перлиною творчості Фрідеріка Шопена є його прелюдії. Прелюдія – це вступ до твору або невеликий інструментальний музичний твір. У Шопена прелюдія – це фортепіанний твір невеликого розміру. Не зважаючи на мініатюрність, прелюдії мають завершену думку. Послухайте дві вже знайомі нам прелюдії і визначте принцип розвитку цих творів. Спробуйте почути інтонацію, з якої виростає твір, і визначити характер твору та рух мелодії до її вершини (кульмінацію). Слухання. Ф. Шопен. Прелюдія № 7 Аналіз прослуханого твору Ця прелюдія лірична, поетична. У ній відчувається зміна пісенно-танцювальної інтонації в ритмі танцю мазурка (але це не танець). Тому слід підкреслити інтонаційно-мелодичний принцип розвитку музики, що виростає з однієї інтонації. Прослухайте наступну прелюдію. Зверніть увагу, як інтонація, неначе сковуючи мелодію, пронизує весь твір. Визначте характер твору. Слухання. Ф. Шопен. Прелюдія № 20 Аналіз прослуханого твору Ця прелюдія має урочисто-жалібний характер; відчуваються інтонації скорботної ходи.
Розвиток музики існує тільки в рухливій музиці; Пісні «Чому ведмідь зимою спить» Характерний тембровий розвиток Розвиток музики існує завжди, навіть коли вона зображує спокій і нерухомість
Поспівка «Гра в слова» ; Л.Кніппер « Чому ведмідь зимою спить»; С.Прокоф’єв «Петрик і Вовк» (тема Петрика
Сила звучання музики. Світле забарвлення музики Знак пониження звуку на півтон ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми вивчили українську народну пісню „Ягілочка” в обробці Якова Степового, а також доторкнулися до творчої спадщини Фрідеріка Шопена. |