1-8 класи (муз.м-тво) / 6 кл
..doc
|
Урок 12. ЖИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ ПІСНІ |
|
|
|
|
|
ВСТУП Український композитор Микола Леонтович брав просту народну мелодію і розгортав її в широку музичну картину з безліччю найрізноманітніших яскравих підголосків. Відомості про М. Леонтовича Микола Дмитрович Леонтович – видатний український композитор, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору. Народився на Вінниччині. З раннього дитинства народна пісня увійшла глибоко в серце малого Миколки і стала для нього такою ж зрозумілою і близькою, як рідна мова. Він співав у церковному хорі, працював учителем співу, був диригентом хорових колективів, збирав і записував народні пісні. Усе життя композитора можна назвати служінням пісні. Він створив понад 100 хорових обробок українських народних пісень, які стали візитною карткою музичної України в усьому світі. У них яскраво і самобутньо змальоване життя українського народу — його думи і надії, радість і біль. ОБРОБКА – це видозмінення музичного твору, наприклад, створення багатоголосся на основі одноголосної пісні. Широко використовують обробки народних мелодій, а також класичних творів у сучасному стилі. Відомості про пісню „Щедрик” Старовинні новорічні щедрівки та колядки відобразили ставлення наших предків до сил природи; намагання людей через слово, музику та символічну дію вплинути на них. У багатьох новорічних щедрівках звістку про успіх у новому році приносить весняна пташка, найчастіше ластівочка або зозуленька. Обробка народної пісні щедрівки «Щедрик» є тим зразком-шедевром. В основі щедрівки — лише один чотиризвучний мотив, який багаторазово повторюється, але як витончено і струнко зазвучав невибагливий старовинний наспів у хоровому творі! ... в яке вишукане мереживо сплелися голоси! Українська народна пісня «Щедрик» в обробці Микола Леонтовича майже 100 років мандрує світом і звучить різними мовами, але душа в неї залишається українською. Слухання. „Щедрик” в обробці М. Леонтовича Відомості про пісню „Пряля” Контрастною до української народної пісні «Щедрик» в обробці Микола Леонтовича є його обробка народної пісні «Пряля». У ній розповідається про гірку долю молодої жінки, яка потрапила в чужу непривітну сім'ю. ... сидить над прядкою молода жінка, страшенно втомлена важкою працею в непривітній родині свого чоловіка. Тихо гуде прядка, а молода пряля веде тужливу наспівну пісню про свою важку долю. Проста, невигадлива мелодія народної пісні «Пряля» перетворилася на живописне хорове полотно, в якому відбилася доля людини, а відтак – і доля цілого народу. Слухання. „Пряля” в обробці М. Леонтовича Аналіз прослуханих творів Яка інтонаційно-образна мова пісень „Щедрик” і „Пряля”? Яку роль у створенні пісенних образів відіграють слова? Як змінюється динаміка та хорова насиченість у різних куплетах пісень „Щедрик” і „Пряля”? Опишіть характер музики кожного твору Які почуття передані у піснях „Щедрик” і „Пряля”? Чи допомагає хорове звучання створити більш яскравий, живописний музичний образ? Демонстрація пісні Ю. Рожавської „Лелека” Звістку про успіх у новому році зазвичай приносить весняна пташка, найчастіше ластівочка або зозуленька. Також цю звістку може принести інший птах, лелека. Прослухаймо і розучімо пісню „Лелека”. Звучить пісня Ю. Рожавської „Лелека” Розучування. Пісня Ю. Рожавської „Лелека” Караоке. Пісня „Лелека” 1. Лелеко, лелеко, літав ти далеко — за синєє море, в чужії простори. А де ж твої діти, що сам прилетів ти? Сидиш одинокий на дубі високім... 2. Лелеко, лелеко, наш дім недалеко. Вже колесо тато виносить на хату, щоб міг ти для себе гніздо збудувати. Лети ж, не барися, у нас оселися!
«Обробка – це бальний танець у тридольному розмірі» «Обробка –це відозмінення музичного твору, наприклад, створення багатоголосся на основі одноголосної пісні» «Обробка – це тип музики, в якому усі голоси рівноправні і мають самостійні мелодії»
«Львівщина» «Житомирщина» «Вінниччина» «Волинь»
«Усупроводі оркестру нар.інструментів» «Без супроводу» «Усупроводі симфонічного оркестру» ПІДСУМКИ УРОКУ Твори Миколи Леонтовича широко відомі по всьому світу. Особливий успіх випав на долю «Щедрика». Ця пісня звучить не тільки в оригіналі, а й у виконанні хорів, ансамблів, з інструментальним супроводом, у виконанні органа, дзвонарів, симфонічного та інших оркестрів. Обробки Миколи Леонтовича – яскраво самобутні, оригінальні й неповторні композиції на основі поетичних текстів і мелодій народних пісень. Спадщина Миколи Леонтовича – неоціненне надбання української музичної культури. |
|
Урок 13. СТАЛЕВІ РУКИ І ЗОЛОТЕ СЕРЦЕ |
|
|
|
|
|
ВСТУП Він „...був створений зі сталі і золота: сталь у його руках, золото — в серці”. Так писав польський піаніст Йосиф Гофман про видатного російського музиканта Сергія Рахманінова. Міцні та віртуозні, наче й справді „сталеві” руки принесли йому славу геніального піаніста, а щире і чутливе серце зробило його виконавську і композиторську майстерність надзвичайно емоційною й виразною. Відомості про С. Рахманінова Сергій Васильович Рахманінов народився у дворянській родині. Музичне обдарування хлопчика виявилося рано і яскраво, тому з 4 років його почали навчати грі на роялі. Одним із наставників молодого музиканта був Петро Ілліч Чайковський. Він високо цінував талант Рахманінова, всіляко підтримував його і навіть допоміг поставити першу оперу 19-річного композитора. Так розпочався шлях у вир стрімкого, напруженого і складного творчого життя, в якому були і високі злети, і гіркі падіння. У творчому доробку Рахманінова провідною стала тема батьківщини, почуття любові до рідної землі. Відомості про Другий концерт для фортепіано з оркестром С. Рахманінова КОНЦЕРТ — ЦЕ ВЕЛИКИЙ, ВІРТУОЗНИЙ МУЗИЧНИЙ ТВІР ДЛЯ СОЛІСТА З ОРКЕСТРОМ. Найчастіше інструментом, який виконує соло, є фортепіано, скрипка чи віолончель. Інколи концерт може бути написаний для 2-3 солістів. Зазвичай він складається з трьох частин. Другий концерт для фортепіано з оркестром Сергія Рахманінова — один із найкращих музичних творів початку XX століття. У ньому колоритно і живописно озвалася свята Русь: з лункими дзвонами, з билинними наспівами і широкими роздольними піснями; з яскравою і ніжною красою природи прекрасного, великого краю. Антон: Дитячі спогади про рідний Новгород, відвідини церковних служінь у московському монастирі, знайомі з ранніх років народні мелодії — все це відгукнулося в концерті Рахманінова яскравою і виразною музикою. Перша частина концерту – мужньо-вольова за характером і найбільш значна за змістом – була створена пізніше за всі інші. Друга частина – лірична і поетична, ніби пронизана сонячним світлом. Третя частина – вольовий, піднесений, життєстверджуючий фінал. Величною, гордою, сонячною ходою завершується концерт Сергія Рахманінова. Слухання. Перша частина Другого концерту для фортепіано з оркестром С. Рахманінова Аналіз прослуханого твору Якими засобами виразності композитор передав образ рідної землі? Який настрій прослуханого твору? Поміркуйте, яким є характер прослуханого твору Поясніть вислів „художній образ”. Поміркуйте, як створюються художні образи в різних творах мистецтва Який музичний жанр не пов'язаний з літературою? Тема Батьківщини (бесіда) Ми переконалися, що у творчому доробку композитора Сергія Рахманінова досить важливу роль відіграє тема батьківщини, почуття любові до неї. А на минулому уроці ми вивчили пісню „Лелека”. У ній також звучить тема батьківщини. Проспіваймо пісню легко, з гордістю і почуттям любові до рідного краю. Робота над піснею „Лелека” Ю. Рожавської Караоке. Пісня „Лелека” 1. Лелеко, лелеко, літав ти далеко — за синєє море, в чужії простори. А де ж твої діти, що сам прилетів ти? Сидиш одинокий на дубі високім... 2. Лелеко, лелеко, наш дім недалеко. Вже колесо тато виносить на хату, щоб міг ти для себе гніздо збудувати. Лети ж, не барися, у нас оселися!
«Л.Бетховен» «М.Лисенко» «М.Леонтович» «П.Чайковський»
«Трагічною» «Ліричною» «Мужньо – вольову»
«Рішуче» «Мужньо» «Легко» «Траутно» ПІДСУМКИ УРОКУ Цікава історія про руки С. Рахманінова. З 1918 року композитор жив за кордоном, у США. Він гастролював багатьма країнами світу і здобув майже легендарну славу піаніста-віртуоза. Не дивно, що йому часто дошкуляли фотографи. Якось вранці музикант, приїхав до міста, зайшов до кав'ярні і побачив, що невідомий фотограф наводить на нього апарат. Стомлений дорогою композитор закрив обличчя обома руками. Того ж дня ця світлина з'явилася в газеті з підписом: „Руки, які коштують мільйони”. |
|
Урок 14. ШОПЕН – ДУША ФОРТЕПІАНО |
|
|
|
|
|
ВСТУП. Ф. ШОПЕН – ПОЛЬСЬКА ГОРДІСТЬ „Доля нагородила поляків Шопеном, як німців Моцартом”, - так писали сучасники про молодого, надзвичайно талановитого польського музиканта. Фортепіанна музика Шопена технічно досконала і, водночас, надзвичайно лірична. Їй властиві неперевершена мелодійність, щирість і вишуканість у передачі найрізноманітніших настроїв і почуттів. Невипадково видатний російський композитор і піаніст Антон Рубінштейн називав великого польського музиканта душею фортепіано. Відомості про Ф. Шопена Фрідерік Шопен мав унікальні музичні здібності. Фортепіано з дитинства було улюбленим інструментом Шопена-виконавця і Шопена-композитора. Свій перший твір для фортепіано — невеликий полонез — хлопчик написав у семирічному віці. Композиторський дебют був успішним: у тому ж році твір опублікували. У 12-річному віці він став одним із найкращих піаністів Варшави. Після закінчення Варшавської вищої школи музики дев'ятнадцятирічного Шопена офіційно удостоїли характеристикою «музичний геній». Концертні програми, з якими ще зовсім юний Фрідерік гастролював Європою, мали приголомшливий успіх. Видатний композитор Роберт Шуман писав тоді: «Шапки геть, панове, перед вами геній!». Майже весь доробок композитора складають фортепіанні твори: концерти, сонати, полонези, вальси, ноктюрни, скерцо, етюди та прелюдії... У більшості з них звучать відголоски польських народних мелодій. Відомості про ноктюрни Ф. Шопена НОКТЮРН — ЦЕ ЛІРИЧНА П'ЄСА З НАСПІВНОЮ, ШИРОКОЮ МЕЛОДІЄЮ, «НІЧНА ПІСНЯ». Фрідерік Шопен написав 21 ноктюрн. Ноктюрни Шопена відзначаються неперевершеним ліризмом, поетичністю та натхненням. Саме такі риси притаманні жанру «нічної пісні». У Шопена є й інші ноктюрни — глибокі, серйозні та зосереджені. У цих творах композитор-новатор вийшов за межі традиційного змісту ноктюрна, збагатив його настроями сильних і яскравих душевних хвилювань. Послухаймо, наприклад, ноктюрн Сі-мажор Ф. Шопена. Слухання. Ноктюрн сі мажор Ф. Шопена Скерцо Шопен також був автором музичних творів, які називають скерцо. Скерцо виникло у вокальній музиці в XVI-XVII століттях. Так називали жартівливі, грайливі пісеньки. Згодом воно перетворилося на інструментальну п'єсу у швидкому темпі і тридольному розмірі. СКЕРЦО - ІНСТРУМЕНТАЛЬНА П'ЄСА У ШВИДКОМУ ТЕМПІ І ТРИДОЛЬНОМУ РОЗМІРІ Бетховен ввів скерцо до симфонії, а у творчості композиторів-романтиків (Шуберта, Шопена та Брамса) скерцо зазвучало як самостійна п'єса. У чотирьох яскравих і виразних скерцо, створених Шопеном, класичне розуміння жанру поєднується з неповторним власним стилем, «почерком» композитора. Послухайте скерцо сі бемоль-мінор Фрідеріка Шопен. Спробуйте вловити, які почуття передані в музиці, і за допомогою яких засобів музичної виразності. Слухання. Скерцо сі бемоль-мінор Ф. Шопен Аналіз прослуханого твору Які думки навіяли вам ноктюрн і скерцо Ф. Шопена? Чи можна назвати ноктюрн і скерцо Ф. Шопена контрастними? Чи відчуваються у прослуханих творах інтонації польських народних мелодій? Різдвяні свята, колядки Між колядками та щедрівками є відмінності. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період на різдвяно-новорічні свята. Колядки співають, починаючи з Різдва і до Водохрестя, тобто з 7 по 19 січня (в деяких регіонах - до старого Нового року). Щедрівки виконують лише протягом тижня — від старого Нового року і до Водохрестя. Традиційно колядували лише хлопці. Вони вибирали свого ватагу (керівника), розподіляли між собою ролі Кози, Лікаря, Міхоноші та інших жартівливих персонажів і обходили односельців. Щедрували тільки дівчата. Увечері напередодні старого Нового року молодші і старші дівчатка групками чи поодинці приходили до односельців, щоб защедрувати — привітати з новолітуванням. До хат заходити не годилося, тому робили це під вікнами осель. Господарі обдаровували віншувальників печивом, яблуками чи горіхами. Крім того, вдосвіта на Василя хлопчики оббігали найближчих родичів та сусідів і засівали їхні домівки зернами пшениці або жита. Попросивши дозволу, юний посівальник ставав біля порога, брав у жменю зерно і посипав ним долівку хати, приказуючи віршований текст: Сію, сію, посіваю, З Новим роком всіх вітаю! Демонстрація колядки „Ой у саду” Розучування колядки „Ой у саду” Караоке. Колядка „Ой у саду” Ой у саду, саду, саду-винограду. Приспів: Радуйся, радуйся, земле, Син Божий народився. А у тому саду сивий коник грає. Приспів. А до того коня ніхто не підступить Приспів. А тільки приступить молодий Іванко. Приспів. Іванко приступив, сіделечко наклав. Приспів. Сіделечко наклав, сам сів та й поїхав Приспів.
«Лірична п’са з наспівною, широкою мелодією, «нічна пісня» «Народна пісня танець, поширена в західних областях України» «Вокальний твір для голосу в супроводі гітари, рояля тощо»
«Фортепіано» «Скрипка» «Баян» «Гітара»
«Кози» «ДідаМороза» «Святого Василя» ПІДСУМКИ УРОКУ Останні 18 років свого життя Фрідерік Шопен жив у Парижі. Він тяжко переживав розлуку з рідною Польщею. За заповітом композитора, його серце перевезли на Батьківщину і поховали у варшавському костьолі Святого Хреста. На мармуровій дошці біля урни з серцем Шопена викарбувані слова з Біблії: «Де скарб твій, там і серце твоє». |
|
Урок 15. ПІСНІ ЗИМОВИХ СВЯТ |
|
|
|
|
|
ВСТУП. ЩЕДРІВКИ Сьогодні ми розглянемо пісні зимових свят, а саме – щедрівки. У них оспівується прихід Нового року, висловлюються побажання нового врожаю і достатку. Щедрували лише дівчата напередодні старого Нового року, а вдосвіта на Василя хлопчики оббігали найближчих родичів та сусідів і засівали їхні домівки зернами пшениці або жита. Сьогодні ми прослухаємо та вивчимо щедрівку „Ой чи є, чи нема”. Демонстрація щедрівки „Ой чи є, чи нема” Розучування щедрівки „Ой чи є, чи нема” Караоке. Щедрівка „Ой чи є, чи нема” 1. Ой чи є, чи нема пан господар дома? Щедрий вечір, добрий вечір, пан господар дома? 2. Ой нема, ой нема, та й поїхав до млина. Щедрий вечір, добрий вечір, та й поїхав до млина. 3. Та й муки спитлювать, меду-пива купувать. Щедрий вечір, добрий вечір, меду-пива купувать. 4. Меду-пива купувать, щедрівників частувать. Щедрий вечір, добрий вечір, щедрівників частувать Тематика обрядово-календарних пісень Найвідоміші композитори досить часто для написання своїх творів використовували тематику обрядово-календарних пісень. Вони брали за основу мелодику веснянок, колядок і щедрівок і створювали нову інструментальну музику, яка за допомогою різних виражальних засобів набувала більш складної форми і призначалася вже для концертного виконання. Наприклад, український композитор Василь Барвінський створив три цикли фортепіанних творів на теми народних пісень. Серед них є цикл зі словесним текстом — «Колядки та щедрівки». Відомості про В. Барвінського та фортепіанний цикл „Колядки та щедрівки” Видатний український композитор Василь Олександрович Барвінський усе життя досліджував музичний фольклор різних регіонів України і використовував народні мелодії у власних творах, розкриваючи світові невичерпну скарбницю українського фольклору. Цикл „Колядки та щедрівки” був створений з метою популяризації української народної пісні. Він містить 22 обробки українських колядок і щедрівок. Композитор зібрав зразки національного фольклору східної та західної України, Закарпаття та Лемківщини. Барвінський робив обробки колядок і щедрівок дуже «обережно». Він прагнув зберегти неповторну красу кожного народного твору. Тому фортепіанні п'єси здебільшого прозорі, з нескладною гармонією, яка підкреслює самобутність народних пісень. Відповідно народним традиціям співу, композитор часто використовував поліфонічні прийоми розвитку мелодії, ніби огортаючи її підголосками. Завдяки яскравому національному колоритові, а також майстерності художньої обробки творів фортепіанний цикл «Колядки та щедрівки» набув широкої популярності в Україні та за її межами ще за життя композитора. Музичний цикл МУЗИЧНИЙ ЦИКЛ – ЦЕ КІЛЬКА ВОКАЛЬНИХ АБО ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТВОРІВ, ОБ’ЄДНАНИХ ЗАГАЛЬНИМ ХУДОЖНІМ ЗАДУМОМ. Послухайте колядки „Бог предвічний” та „Нова радість стала” з фортепіанного циклу Василя Барвінського „Колядки та щедрівки”. Поміркуйте, що спонукало композитора створити цикл на матеріалі народних обрядових пісень! Слухання. Колядка „Бог предвічний” із фортепіанного циклу В. Барвінського „Колядки та щедрівки” Слухання. Колядка „Нова радість стала” з фортепіанного циклу В. Барвінського „Колядки та щедрівки” Аналіз прослуханих творів Який настрій ви відчули у цих творах? Чи почули ви у творах знайомі мелодії? Які саме?
«Хрещення Ісуса Христа» «Народження Ісуса Христа» «Прихід Нового року»
«Хоровим» «Симфонічним» «Фортепіанним»
«Музичний цикл- це старовинна слов’янська народна обрядова пісня» « Музичний цикл – це поліфонічний твір, в якому одна або декілька тем послідовно звучать у всіх голосах» «Музичний цикл – це кількавокальних або інструментальних творів, об’єднаних загальним художним задумом» ПІДСУМКИ УРОКУ Давні традиції колядування, що дійшли і до наших часів, виникли ще до прийняття християнства. У ті часи Новий рік відзначали весною, тому у старовинних текстах колядок часто звучать весняні мотиви: «...сію, сію, посіваю», «...прилетіла ластівочка» тощо. |
|
Урок 16. МУЗИКА – ДЗЕРКАЛО ПОЧУТТІВ (УЗАГАЛЬНЕННЯ) |
|
|
|
|
|
ВСТУП Сьогодні відбудеться узагальнюючий урок із теми „Музика – дзеркало почуттів”. У мистецтві, як у дзеркалі, відображається багатоманітність навколишнього світу. Проте улюбленою «темою» мистецьких творів є людина, її духовний світ, різноманітні зв'язки людини з природою, безмежна палітра настроїв і почуттів. З надзвичайною силою музика втілює радість і відчай, торжество і тривогу, надію і розчарування, напружену роботу думки і швидкоплинне враження, безтурботний спокій і рішучість. Відображення внутрішнього, духовного світу людини і є чи не найголовнішою рисою музичного мистецтва. Застосуйте набуті знання для закріпленні знань та навичок з теми „Музика – дзеркало почуттів”. Виберіть правильне твердження. Твір, який вважають другим гімном вільної України „Гей, там на горі Січ іде” „Ой у лузі червона калина” „Засвіт встали козаченьки” Караоке. Пісня „Ой, у лузі червона калина” 1. Ой у лузі червона калина похилилася, чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо. 2. Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан, розпочали славні козаченьки з ворогами тан! А ми тую ярую пшеничку ізберемо, а ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо. 3. Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, то прославить на всю Україну славних козаків. А ми тую, козацькую славу збережемо, а ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо. Музика – мова звуків Музика — мова звуків та інтонацій — поряд з іншими видами мистецтва має особливу емоційну глибину. Саме емоційність змісту музики відчувають її слухачі. Можливості музичного мистецтва у втіленні внутрішнього світу людини безмежні. Прослухайте вже відомі вам фрагменти і поміркуйте, які почуття передали композитори у своїх творах. Завдання Прослухайте фрагмент твору і поміркуйте, які почуття передав композитор. Слухання. „Щедрик” в обробці М. Леонтовича Завдання Прослухайте фрагмент твору і поміркуйте, які почуття передав композитор. Слухання. С. Рахманінов. Другий концерт для фортепіано з оркестром (1 ч.) Музика і почуття У системі людських почуттів е такі невловимі нюанси, висоту і красу яких можна виразити лише музикою. Слова поета у поєднанні з музикою дають можливість більш тонко відобразити і передати емоційний та духовний світ людини, а отже, мають більший вплив на слухача. Ці якості у вокальній музиці формувались протягом багатьох віків. Музика може прикрасити життя кожного з нас і збагатити наш духовний світ, зробити нас кращими та досконалішими. Караоке. Пісня „Лелека” 1. Лелеко, лелеко, літав ти далеко — за синєє море, в чужії простори. Аде ж твої діти, що сам прилетів ти? Сидиш одинокий на дубі високім... 2. Лелеко, лелеко, наш дім недалеко. Вже колесо тато виносить на хату, щоб міг ти для себе гніздо збудувати. Лети ж, не барися, у нас оселися!
Розповідь про Різдвяні свята Українська пісенна культура — одне з найдорожчих надбань народу за його багатовікову історію. У народних піснях знайшли відгук найрізноманітніші події з життя звичайних людей. Михайло Стельмах у повісті „Щедрий вечір” писав: „І знову заспівали санки, і спросоння зітхнула, затьохкала крига на ставу, і заагукало біля грудей матері дитя. А над нами мерехтять і не падають зорі, а посеред нас вихоплюються і вихоплюються тихі вогники, а біля них озиваються голоси щедрівників: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на ввесь вечір... І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі, де є зорі, і добрі люди, і тихі вогники, і Щедрі вечори...”. Караоке. Колядка „Ой у саду” Ой у саду, саду, саду-винограду. Приспів: Радуйся, радуйся, земле, Син Божий народився. А у тому саду сивий коник грає. Приспів. А до того коня ніхто не підступить Приспів. А тільки приступить молодий Іванко. Приспів. Караоке. Щедрівка „Ой чи є, чи нема” 1. Ой чи є, чи нема пан господар дома? Щедрий вечір, добрий вечір, пан господар дома? 2. Ой нема, ой нема, та й поїхав до млина. Щедрий вечір, добрий вечір, та й поїхав до млина. 3. Та й муки спитлювать, меду-пива купувать. Щедрий вечір, добрий вечір, меду-пива купувать. 4. Меду-пива купувать, щедрівників частувать. Щедрий вечір, добрий вечір, щедрівників частувать.
|
|
Урок 17. ПІСНІ ТВОГО КРАЮ |
|
ВСТУП. НАРОДНІ ПІСНІ Музика настільки багатоманітна, наскільки одна людина відрізняється від іншої. Кожен народ, навіть кожен край має свої особливості піснескладання. В українській музиці народна музична творчість, зокрема народна пісня, несе в собі первинні національні ознаки і є ґрунтом для професійного українського мистецтва. Музична творчість народу огорнула піснею не тільки життя окремої людини, але й життя всієї нації у всіх проявах та змінах історії. Народні пісні, створені у давні часи, звучать і нині: їх відроджують, зберігають і виконують як звичайні люди, так і професійні виконавці. Відомості про пісню „Віють вітри, віють буйні” За переказами пісня „Віють вітри, віють буйні” створена легендарною пісняркою з Полтавщини Марусею Чурай. Її співає головна героїня п'єси видатного українського письменника Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Гірко сумує вона за своїм коханим, бо вже не має сподівання на зустріч із ним. Цей твір також відомий як одна з пісень Наталки з опери Миколи Лисенка, створеної за п'єсою Івана Котляревського, який сам був автором текстів пісень або їх нових варіантів. Проста, але надзвичайно виразна і гнучка мелодія пісні, орнаментована невеликими розспівами, глибоко і вичерпно втілює почуття героїні. Уважно прослухайте цей твір і проаналізуйте його. Слухання. „Віють вітри, віють буйні” (з опери „Наталка Полтавка” М. Лисенка) Аналіз прослуханого твору Які почуття і думки передані у прослуханому творі? В яких рядках міститься головна думка? Чи можна назвати пісню „Віють вітри, віють буйні” ліричною, драматичною? Опишіть характер музики. Розповідь про народну пісню „За городом качки пливуть” „За городом качки пливуть” – українська народна побутова жартівливо-танцювальна пісня, жвава та завзята. Зі справжнім народним гумором вона оспівує проблему щастя та заміжжя українських дівчат, переплетену з проблемою бідності чи багатства. Бо ж, як співається в пісні, сватають тих дівчат, які мають добре серце і працьовиті руки, а не лінивих і пихатих, хоч і багатих. Світла, легка і рухлива пісня заряджає слухачів енергією та гумором. У майстерній обробці Миколи Леонтовича вона ніби іскриться переливами хорових барв. Слухання. Українська народна пісня „За городом качки пливуть” Аналіз прослуханих творів Про що йдеться в пісні „За городом качки пливуть”? Яке почуття оспівується у прослуханому творі? Який куплет містить основну думку та висновок пісні? Охарактеризуйте музику вокального твору. Яку роль вона відіграє у створенні пісенного образу; чи підсилює значення тексту? Порівняйте зміст, музичну мову та емоційне забарвлення пісень „За городом качки пливуть” і „Віють вітри, віють буйні” „Веселкова пісня” О. Жилінського «Веселкова пісня» написана композитором Олександром Жилінським із великим почуттям любові до рідного краю, його історії та мови. Минулого року ми вже виконували пісню цього композитора. Згадайте, яку. „Пісенька джури” Пригадайте також іншу „Веселкову пісню” з минулорічного репертуару. Хто її автор? У п’ятому класі ми вивчали „Веселкову пісню” Ольги Янушкевич. Ці твори – про рідний край і природу. Однак, „Веселкова” Ольги Янушкевич більш лірична, а „Веселкова” Олександра Жилінського – веселіша. Демонстрація „Веселкової пісні” О. Жилінського Розучування „Веселкової пісні” О. Жилінського Караоке. „Веселкова пісня” Про калину пісня лине, До неба злітає. Гей, родино, Україна Веселкою грає. Синє небо обіймає Золоті роздоли. Нас чекає, зустрічає Веселкова доля. Приспів: Хай у кожному серці, Наче сонячна мрія, Заспіває веселка На добро і надію! Понад цвітом-дивоцвітом Веселка іскриться. Будем дбати, шанувати Прадавні криниці, Ярославові поради, Кобзареве слово, Честь козацької громади, Солов'їну мову Приспів.
«За городом качки пливуть» «Віють вітри, віють буйні» «Чорнії брові, карії очі»
«М.Лисенко» «Л.Українка» «М.Чурай»
«М.Лисенко» «М.Чурай» «М.Леонтович» ПІДСУМКИ УРОКУ Пісня – найкращий помічник і порадник. Існує така легенда: „... Якось Бог зустрівся з одним чоловіком і запитав, чому він такий сумний. Чоловік відповів, що дуже любить тепло, а сонце гріє не завжди. Тоді Господь сказав йому: «Я дуже хочу, щоб ти був щасливим. А щоб у тебе на душі завжди було тепло, я дарую тобі пісню. Бери її, тримай біля себе щодня, люби і бережи. І обов'язково даруй її людям...». ак розповідає старовинна легенда про пісню — невичерпний і безцінний скарб народу, яка зігріває душі теплом, звеселяє своєю посмішкою, допомагає і розраджує добрим словом. |