- •1)Малюнок,
- •2)Аерофотознімок, космічний знімок,
- •3)План місцевості
- •4)Географічно карта.
- •1) Числовий
- •2) Іменований
- •3) Лінійний
- •1)Площадні,
- •2)Позамасштабні
- •3)Лінійні.
- •1) Істинний
- •2) Магнітний азимут.
- •1) Західним
- •1)Рівнокутні,
- •2)Рівновеликі
- •3)Довільні.
- •1)Циліндричні,
- •2)Конічні,
- •3)Азимутальні.
- •Спотворень
- •1)Західною (зх. Д.)
- •2)Східною (сх. Д.).
- •6)Позначити нанесені об'єкти умовними знаками і відповідними кольорами.
Розділ
Способи зображення Землі. Масштаб
Найбільш точно земна поверхня відображена на глобусі. Тільки глобус може правильно передати форму нашої планети. Тому зображені на ньому географічні об'єкти показані без спотворень: всі материки, океани, моря повністю відповідають їхньому положенню на земній кулі.
Глобус називають об'ємною моделлю Землі, що в загальних рисах зберігає її форму, зменшену в десятки мільйонів разів. Але користуватися ним не завжди зручно. Відстані на глобусі слід вимірювати гнучкою металевою лінійкою або ниткою.
Більш зручним для користування є зображення Землі та її частин на площині, тобто на папері:
1)Малюнок,
2)Аерофотознімок, космічний знімок,
3)План місцевості
4)Географічно карта.
1)На малюнку місцевість показується художньо, тобто такою, якою її бачить художник: зменшення об'єктів зроблено не пропорційно, а на око. Часто малюнок є виглядом збоку, тобто частина місцевості перекрита сусідніми об'єктами. Усе це робить малюнок незручним при орієнтуванні на місцевості.
2)Аерофотознімок та космічний знімок роблять за допомогою оптичної техніки з певної висоти над Землею. Тому вони є виглядом місцевості зверху. Зменшення зображення зроблено пропорційно, тому можна одержати уявлення про співвідношення між розмірами об'єктів. Проте ці види зображення не мають умовних позначень, що утруднює їхнє безпосереднє використання. Тому аерофотознімок та космічний знімок є основою для складання точних планів місцевості та географічних карт. На плані місцевості всі предмети зображують умовними позначками, які є загальноприйнятими.
3)План місцевості - це зображення умовними позначками та в масштабі невеликої ділянки місцевості.
4)Географічна карта - зображення умовними позначками великої території або всієї планети в масштабі.
Показати всю планету чи її окремі частини в натуральну величину не можливо. Тому для пропорційного зменшення зображення на плані, географічній карті та глобусі використовують
Масштаб = він показує, у скільки разів відстань на малюнку, кресленні, плані чи карті менша за відстань на місцевості.
1) Числовий
2) Іменований
3) Лінійний
1)Числовий = записаний у вигляді дробового числа.
Він показує, у скільки разів зменшене зображення. Наприклад, масштаб 1 : 50 000 000 свідчить про те, що зображення зменшено в 50 000 000 разів порівняно зі справжніми розмірами. Отже, 1 см на карті чи глобусі відповідає 50 000 000 см (500 км) на місцевості.
2) Іменований масштаб, виражений словами. Його ще називають пояснювальним. Наприклад: в 1 см - 500 км.
3) Лінійний масштаб (особливо на планах і картах). Його подають у вигляді прямої лінії, поділеної на рівні частини, зазвичай сантиметри. Поділки відповідають відстані на місцевості. Першу поділку зліва від нуля ділять на дрібніші частини для одержання точних результатів вимірів. Для роботи з ним використовують циркуль-вимірювач.
Залежно від величини зображуваної території та розмірів карти, плану, глобуса використовують різні масштаби. Чим меншою є зображувана територія на карті і чим більше подробиць її зображення, тим більший масштаб карти.
Система умовних позначень = для зручності читання планів і географічних карт, складають легенду карти. Усі види умовних позначок поділяються на
1)Площадні,
2)Позамасштабні
3)Лінійні.
1)Площадні позначки передають справжні розміри об'єкта, вони складаються з контура і його заповнення кольором або штриховкою. Наприклад, ліс, болото, озеро на плані місцевості, гори, рівнини, глибини морів і океанів, контури материків на географічній карті.
2)Позамасштабними позначками у вигляді геометричних фігур, символів, малюнків показують об'єкти, які неможливо позначити на плані чи карті в масштабі. Наприклад, джерело, криниця, школа на плані місцевості, корисні копалини, міста, вершини гір на географічній карті (див. атлас).
3)Лінійними позначками передають на плані та карті лінійні об'єкти: дороги, річки, кордони тощо. У масштабі подається тільки їхня довжина.
На плані та географічній карті неможливо показати всі найдрібніші об'єкти на місцевості, а якщо і є можливість, то вони можуть заважати читати зображення. Тому на план і карту наносять тільки головні (основні) з них, тобто зображення узагальнюють.
Картографічна генералізація = відбір основної інформації, узагальнення зображення (з латини - загальний). Чим дрібніший масштаб карти, тим зображення більш генералізоване, тобто узагальнене.
План та географічна карта - це зменшене у масштабі та генералізоване зображення земної поверхні на площині, виконане умовними позначками.
Сторони горизонту. Способи орієнтування на місцевості
Горизонтом (з грецької - обмежую) називають умовну лінію, де небо сходиться з землею.
Визначають 4 основних сторони горизонту: північ, південь, захід, схід. Існують також проміжні сторони горизонту.
Зорієнтуватися на місцевості - значить визначити своє положення щодо сторін горизонту.
На місцевості орієнтуються вдень за Сонцем. Сторона горизонту, де сходить вранці Сонце - схід, а заходить ввечері - захід. Уночі можна зорієнтуватися за зорями, відшукавши Полярну зорю у сузір'ї Малої Ведмедиці. Ця зоря вказує на північну сторону горизонту.
З місцевих ознак напрям на північ покаже мох, що завжди росте на північному боці стовбура дерев. Більш пологий схил мурашника та широко віддалені річні кільця на пеньку дерева вкажуть напрям на південь. Опівдні тінь від будь-якого об'єкта падає на північ.
Знаючи хоч один напрям, легко визначити решту. Якщо стати обличчям на північ, то ззаду буде південь, праворуч - схід, ліворуч - захід.
Надійніше за все орієнтуватися за компасом. Темна частина його стрілки завжди вказує на північ.
Азимут (з арабської - напрям, шлях) - кут між напрямом на північ і напрямом на даний предмет.
Розрізняють: