Зона твердолистяних вічнозелених кущів і чагарників

розміщена на уз­бережжі Середземного та Чорного морів в умовах середземноморського субтропічного поясу. Гори захищають берегову смугу від північних вітрів. За­вдяки м’якій та вологій зимі вегетація рослин відбувається впродовж усьо­го року. Нестача вологи в сухий період призвела до появи в рослин цілої низки пристосувань, що зменшують випаровування (товста шкіряста кора, восковий наліт або опушка на листі). У минулому тут були поширені ліси з вічнозеленого кам’яного дуба, лавра, мирти, диких маслин, суничного дере­ва, але тепер вони майже зовсім винищені. У деяких місцях збереглися не­великі ділянки лісу, де ростуть південна сосна (пінія), кипариси, у підліс­ку — зарослі кущів і чагарників. Для цієї зони характерні коричневі та чер­воні ґрунти з високою родючістю, що придатні для вирощування цінних субтропічних культур. Населення регіону здавна обробляє землю: прибе­режні низовини, схили гір зайняті маслиновими гаями, плантаціями субтро­пічних культур (цитрусовими, виноградниками), полями олійних культур (троянди, лаванди, анісу). У субтропіках Закавказзя вирощують також чай, рис, тютюн.

Серед диких тварин трапляються благородний олень, лань, косуля, куниця, європей­ська норка, бобер та ін.

В областях мусонного клімату

на півдні й сході материка розміщені змінно-вологі тропічні й суб­тропічні (мусонні) ліси, а в областях меншого зволоження (на півостровах Індостан та Індоки­тай) — савани та рідколісся.

У мусонних лісах на жовтоземних і червоноземних ґрунтах росте лавр, камфорне дерево, магнолія, бамбук. Поширені рослини з цінною деревиною (тикове, салове дерева).

Тваринний світ представлений індійським слоном, індійським но­сорогом, буйволом, дикобразом, гієною, мангустом, гепардом, мавпою.

Савани

займають рівнини та міжгірні котловини Індостану та Індоки­таю. Клімат субекваторіальний з чітко вираженим вологим і сухим сезо­нами. Ґрунти червоноземні, що утворилися на вулканічних породах. Для саван характерний густий трав’янистий покрив, що вигорає в сухий сезон. Тут серед різнотрав’я ростуть акація, пальма, індійський баньян (рід фі­кусів, одне дерево може імітувати цілий гай), мешкають антилопи, мав­пи, леопарди.

Зона субекваторіальних змінно-вологих лісів

розміщена на узбережжях Індостану та Індокитаю, на схилах гір, що повернуті до океану. Клімат субекваторіальний, ґрунти червоноземні. Тут ростуть тик, сандал, паль­ми, бамбук. Деякі дерева в сухий період скидають листя. З тварин харак­терні слони, тигри, буйволи, носороги, олені, багато мавп.

вологі екваторіальні ліси

На крайньому півдні материка — на півострові Малакка, а також на ос­тровах Малайського архіпелагу в умовах екваторіального клімату поши­рені вологі екваторіальні ліси. Характерна ознака цих лісів: багатство та різноманіття видів рослин, ярусність, переважання вічнозелених видів, густота рослинного покриву, інтенсивний біологічний кругообіг.

Червоно- жовті латеритні ґрунти багаті на сполуки заліза, проте вони швидко втрачають родючість в умовах промивного режиму. Тут багато дерев з цін­ною деревиною (залізне, чорне, червоне дерево), рослин, що дають прянощі (гвоздика, перець, кориця, ваніль), багато видів бамбуку. Тут мешкає один

з видів людиноподібних мавп — орангутанг, численні гібони, напівмавпи лорі, тигри, носороги, тапіри, дикий бик. На островах трапляється гі­гантський варан завдовжки 3-4 м.

Бамбук як переможець за швидкістю росту

Першість у швидкості росту серед вищих рослин утримує бамбук, зокрема листоколосник їстівний, поширений на півдні Китаю. Його приріст за добу становить близько 1 м. Як рос­те верхівка бамбука, може побачити навіть не дуже терплячий спостерігач.

У якої рослини найбільше листя?

У цьому змаганні поза конкуренцією пальми. На Шрі-Ланці росте пальма корифа окружкова, листя якої досягає 8 м завдовжки й 6 м завширшки. Таким листям можна накрити половину волейбольного майданчика.

Найвисокогірніші рослини

У Гімалаях можна побачити рослин-рекордсменів за висотою, на якій вони ростуть. Так, гімалайський «блакитний мак» (меконопсис) росте на висоті 5 791 м, едельвейси — на ви­соті 6 096 м, піщанка хутроподібна — 6 218 м над рівнем моря.

Висотна поясність

характерна для гірських територій та представлена різноманітними поєднаннями природних зон, що зумовлене розміщенням гір та їхньою висотою.

У Європі

зміна природних комплексів з підняттям у гори завдяки чи­малій висоті найбільш виразно представлена в Альпах.

А) до 800 м над рівнем моря поширені букові й дубові ліси, що утворюють ниж­ній ярус.

Б) до висоти 2 000 м переважають ялина, бук, сосна. Це пояс мішаних лісів. Він багатий на тваринний світ. Тут живуть благородний олень, кабан, козуля, бурий ведмідь, білка, заєць.

В)Вище від межі лісу по­ширені субальпійські луки, де переважають високогірні чагарники — рододендрон, кедровий стелюх, ялівець. Ще вище, майже до снігової лінії, розкинувся альпійський пояс, де за холодного клімату панують низькотравні луки. Тут багато кам’яних осипищ, скель. Г)Найвищі гребені хребтів — це пояс вічних снігів та льодовиків.

В Азії

найповніше зміна природних поясів представлена в Гімалаях. За своїм складом висотні пояси тут подібні до природних зон на рівнинах східної частини Азії.

А)Біля підніжжя Східних Гімалаїв лежать тераї — постійно вологі низо­вини, де ґрунти дуже заболочені, оскільки тут випадає багато дощів. На них ростуть високий бамбук, різні пальми, які утворюють густі зарості, перевиті ліанами. У цих заростях мешкають дикі слони, носороги, буйво­ли, тигри, плямисті й чорні леопарди, мавпи, змії. З висотою зменшуєть­ся заболоченість, ростуть густі вологі ліси здебільшого з таких самих де­рев, які ростуть у тераях.

Б)Вище від 1 500 і до 2 000 м простягається пояс вічнозелених субтропічних лісів з дуба, каштана, клена, магнолії.

В)На ви­соті 2 000 м ці ліси поступаються місцем лісам із листопадних порід з до­мішкою хвойних. Через велику вологість на ґрунті й деревах дуже багато мохів і лишайників.

Г)Біля верхньої межі лісу тягнеться пояс хвойних лісів, який складається переважно з гімалайської сосни, ялиці, ялівцю. Узимку тут довго лежить сніг і тримаються морози.

Д)Вище від 3 500 м буває багато опадів, проте температури повітря невисокі. Тут починається пояс чагар­ників та високогірних лук. Серед чагарників ростуть рододендрони. Улітку луки вкривають квітучі трави, серед яких маки, примули, тирлич. Посту­пово трави стають нижчими.

Ж) з висоти 4 500 м починається пояс багаторічних снігів і льодовиків. Кліматичні умови тут украй суворі. Підніжжя та вологі схили гір у багатьох місцях розчищені від лісу під посіви рису, плантації чайного куща.