Зона пустель і напівпустель

поширена в помірному, субтропічному й тропічному поясах. Вона займає рівнини та улоговини Центральної Азії, Іранського нагір’я, Аравійського плоскогір’я. Основна відмінність між пустелями в різних кліматичних поясах полягає в зимових температурах повітря: у помірному поясі вони нижчі, ніж у тропічному. Деякі відмін­ності спостерігають і у видовому складі рослинності.

А)Пустелі помірного поясу розміщено в Центральній Азії, Монголії, За­хідному Китаю (Такла-Макан, Гобі). Для засолених, украй бідних пус­тельних ґрунтів характерна розріджена рослинність (полин, солянка, саксаул, піщана осока, джузгун, терескен, піщаний або сірий полин), є ділянки з сипучими пісками, мешкають дикі віслюки, верблюди. Тут поширені тонкопалий бабак, піщанка, мохноногий тушканчик, земле­рийка, заєць-толай, вухастий їжак, сайгаки, джейрани, кулани, трап­ляються численні ящірки, з птахів — пустельна славка, саксаульна сойка.

Назва пустелі Гобі походить від монгольського слова «говь» — безводне місце. Територія пустелі — переважно рівнини заввишки 900—1 200 м. Клімат різкоконтинентальний: від —40° С в січні до +45° С в серпні. За рік випадає всього 200 мм опадів.

Б)Субтропічні пустелі та напівпустелі розміщено на півдні Центральної Азії, Ірану, Іраку та Афганістану;

В)тропічні — на Аравійському півос­трові, на півдні Ірану, у Пакистані, Індії (напри­клад, Сирійська, Руб-ель-Халі, Тор). Зональний тип ґрунтів — сірі та бурі пустельні.

Для центральноазійських субтропічних пустель харак­терна дуже висока температура повітря — абсолютний максимум досягає +50° С — Репетек у Південно-Східних ще більше нагрівається пісок (у Репетеці до +79° С).

Для цих зон характерні ефемери, які за короткий період весняних до­щів устигають пройти весь цикл розвитку. Для пустель Аравійського пів­острова характерні окружкові акації, ріжкове дерево, молочаї, тамариск, низькоросла акація.

В оазисах ростуть фінікові пальми, шовковиця, грана­тові, фігові, персикові, абрикосові дерева.

У субтропічних пустелях меш­кають антилопи, гієни, лисиця фенек.

За винятком прибережних ділянок, весь Аравійський півострів — це 2,5 млн км2 пустель. Аравійська пустеля складається з двох масивів барханних пісків, одного на півночі, друго­го — на півдні. На півночі вони утворюють пустелі Великий і Малий Нефуд, Дехна. На пів­дні розміщена найменш досліджена пустеля Руб-ель-Халі, що означає «Пустельний сек­тор», оскільки на її території (понад 650 тис. км2) ніхто не живе. Вузькі смуги хамад (кам'янистих пустель) та ергів (піщаних масивів пустель) починаються на схід від Дехни й з’єднуються на півночі з пустелею Великий Нефуд.

Нефуд — це море піску, де дощі бува­ють не частіше ніж 2—3 дні на рік, а в окремі роки опадів не випадає зовсім.

Твариною, що найбільше пристосована для життя в пустелі на Аравійському півострові, є верблюд. Для мешканців пустелі — бедуїнів — немислиме життя без цього «корабля пустель». Людині вдалося приручити одногорбого верблюда (дромадера) і перейти до його систематичного розведення на Аравійському півострові приблизно 3—4 тис. років тому. Розведення верблюдів у ті часи можна прирівняти до економічної революції. Вит­ривалість верблюда — адже тварина може не одну добу бути без води, вдовольнятися грубою їжею — дала змогу бедуїнам проникати в найнедосяжніші місця. Є різні породи верблюдів. Бігові верблюди можуть подолати за ЗО год близько 200 км, навіть у найспекотніші дні до 5 днів вони обходяться без води. На водопої спочатку верблюд угамовує спрагу, а потім, не поспішаючи, випиває 80 л та більше «про запас». Вантажні верблюди, ті, що ходять у караванах, у середньому проходять за 1 год 4 км, проте дуже витривалі. Можуть бути в дорозі до 12 год на добу й перевозити вантаж до 150 кг, а особливо сильні самці — до 800 кг.

Для пустель Центральної Азії з рослин характерні ефемери — піщана осока, живородний тонконіг, піщана акація, чорний саксаул.

Серед тва­рин переважають плазуни: сірий варан, отруйна змія — піщана ефа.

Ос­новна сільськогосподарська культура оазисів — бавовник, який вирощу­ють в умовах зрошення.