- •Історії дослідження
- •Рельєф дна
- •2)Перехідна зона займає 13,5% від площі Тихого океану. Тут розміщений найглибший глибоководний жолоб — Маріанський (11 022 м), відкритий 1951 р.
- •Властивості водних мас
- •Природні ресурси океану
- •Короткі відомості з історії дослідження
- •Властивості водних мас
- •Екваторіальні, тропічні, субтропічні, субполярні та полярні.
- •Північний Льодовитий океан
- •Короткі відомості з історії дослідження
- •1932 Р. Експедиція під керівництвом Отто Шмідта (1891-1956) і капітана Володимира Вороніна
- •Природні ресурси океану
Властивості водних мас
Тихий океан найтепліший. На його поверхні середня температура води на 2° С вища, ніж в Атлантичному та Індійському океанах.
Середньорічна температура води Тихого океану становить +19,1° С. Середньорічна температура води між тропіками — +19° С, поблизу екватора — +25...+29° С, біля берегів Антарктиди — до -1° С.
Під впливом морських течій та вітрів у тропіках і субтропіках західна частина океану тепліша за східну на 2-5° С,
в помірних широтах Північної півкулі західна частина океану в усі сезони холодніша за східну: улітку — на 3°С, узимку — на 7°С. У помірних і високих широтах Південної півкулі (у зв'язку з характером течій та вітрів) різниці в температурах між сходом і заходом практично немає.
Максимальна солоність води — у поясах високого тиску. У напрямі від поясів високого до поясів низького тиску відбувається поступове зниження солоності води. Лише в приекваторіальних районах вона дещо підвищена порівняно з водами високих широт. Ці відміни, як і в інших районах Світового океану,. зумовлені співвідношенням опадів та випаровування
У поясах високого тиску солоність становить 35,5-36,5%о,
у приекваторіальних районах — 34,5%о і менше,
у високих широтах — 32%о на півночі та 33,5%о на півдні.
солоність поверхневих вод Тихого океану вища в південній частині, ніж у північній. Це пояснюють великою кількістю прісної води, яку приносять численні річки. Знижена солоність і в районі Каліфорнійської течії, яка несе менш солоні води з помірних широт.
Прозорість води в антарктичних і помірних широтах північної частини Тихого океану становить 15-25 м, у тропіках і приекваторіальних районах — до ЗО м.
Течії
Виникло два кола течій:
І)Північне коло, яке утворюють за годинниковою стрілкою в Північній півкулі Північна Пасатна (за походженням — вітрова), Куросіо (стокова), Північнотихоокеанська (вітрова), Каліфорнійська (стокова) течії;
ІІ)Південне коло, яке утворюють проти годинникової стрілки в Південній півкулі Південна пасатна (вітрова), Східноавстралійська (стокова), Західних Вітрів (вітрова), Перуанська (стокова) течії.
Перуанську течію вважають однією з найпотужніших течій Світового океану. Місцями її ширина досягає 1 300 км.
Раз у 7—14 років до західного узбережжя Південної Америки підходить тепла течія, що отримала назву Ель-Ніньо (з іспанської — «Немовля»), оскільки вона з'являється зазвичай перед Новим роком, коли в католицьких країнах святкують Різдво Христове. Цей потужний, теплий потік виникає, коли бракує звичайно панівних південно-східних пасатів або вони втрачають частину своїх сил. Тоді ніщо не заважає перетікати в східному напрямі гігантським масам води із західної частини Тихого океану, де, як установлено, рівень океану на декілька сантиметрів вищий, ніж у його східній частині.
У приекваторіальних широтах пасатні течії розділяє Екваторіальна протитечія, яка в Тихому океані, на відміну від інших океанів, існує постійно весь рік. Виникнення цієї течії зумовлене нагромадженням у західній частині океану великої кількості води, яку приносять пасатні течії обох півкуль.
Природні пояси
У межах Тихого океану виділяють усі фізико-географічні пояси, крім арктичного.
Органічний світ
На частку Тихого океану припадає 50% усієї біомаси Світового океану. Так, у глибоководних жолобах був знайдений новий тип тварин — безхребетні ниткоподібні організми погонофори (від грец. pogonophoros — бородатий).
Постійно теплі води низьких широт поблизу берегів Азії, Австралії, островів Океанії мають найбагатший органічний світ:
понад 2 тис. видів риб (серед них промислові — тунець, скумбрія, акула),
понад 6 тис. видів молюсків (кальмари, мідії, устриці);
трапляється найбільший двостулковий молюск тридакна вагою до 300 кг.
Для коралових рифів характерне різноманіття видів, забарвлення й форм коралових поліпів, риб, молюсків, водоростей. У Великому Бар'єрному рифі живе понад 3 тис. видів тварин — тропічні риби, креветки, морські їжаки, медузи, морські зірки, краби, восьминоги тощо.
Для північної частини океану характерна велика кількість лососевих риб, які під час нересту переміщуються в річки (лосось, горбуша, кета). Тут живуть кити, морські котики.
Поблизу Антарктиди в океані багато риби, криля, китів, ластоногих, пінгвінів.
У Тихому океані багато тварин-гігантів (китова акула, камчатський краб, синій кит, молюск тридакна).