40. Повні та неповні речення. Структурно-семантичні різновиди неповних речень. Комунікативні умови їх функціонування.

Повні речення – речення, у яких наявні всі необхідні члени речення: Крім того, у заяві депутати закликають журналістів подавати у своїх виданнях правдиву і неупереджену інформацію.

Неповні речення – речення, у яких одна з ланок їх будови не вимовляється, однак фіксується свідомістю: На святу землю із Вінниці – літаком.

Контекстуальні неповні речення – це такі структури, в яких пропущений член ( члени) визначається з контексту, переважно з попереднього речення: Але у цей час мене ще не було в Києві. Я лише доїжджав.

Ситуативні неповні речення – це синтаксичні структури, у яких пропущений член ( головний чи другорядний) не вживається з огляду на ситуацію мовлення, з якої він зрозумілий. Наприклад, у процесі спілкування двох чи більше осіб часто не називаються зрозумілі для мовців речі: Потримай(портфель), Візьми (газету), Який ваш синок уже великий! Скільки йому? Два з половиною?

Еліптичні речення – це структури, в яких неназваний член не визначаються з контексту та обстановки мовлення, а зумовлюється структурою та семантикою самого речення. Найчастіше пропущеним є присудок двоскладного чи головний член односкладного речення, який установлюється лише приблизно: Усі на боротьбу з бурульками!

Нечленовані речення (слова-речення) – структурно нерозкладні синтаксичні одиниці, що виражаються частками, модальними словами і вигуками. Ці структури є своєрідними Замінниками речення, його еквівалентами: Чи можна обійтися без книжок газети «День»? Так, цілком.

41.Поняття про ускладнене речення. Основні різновиди ускладнених речень.

Ускладнене просте речення – це моно предикативне речення, якому властиві додаткові синтаксичні зв’язки й семантико-синтаксичні відношення, що доповнюють зв’язки та відношення між компонентами простого неускладненого речення. Компоненти простого ускладненого речення, крім предикативного та прислівного підрядного зв’язку, також поєднуються сурядним (однорідні компоненти) й напівпредикативним зв’язком (відокремлені компоненти). До ускладнених належать речення з такими компонентами:

• Однорідними: Монатка є втіленням добра і лагідності, посередником між бабусею та онукою, старшим та молодшим поколінням.

• Відокремленими: Жваві та допитливі, вони (діти), граючись, відповідали на запитання вчителів та державтоінспекторів.

• Вставленими: Гречка – дуже поживний продукт, має найвищий (серед злаків) вміст білка.

• Вставними: Отже, збереження нашої місії – наше спільне завдання.

• Звертальними: Пане Дмитре, чи достатньо ……

42. Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова при однорідних членах. Розділові знаки при однорідних членах.

Однорідниминазиваються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки:

- займають позицію одного члена речення;

- пов’язані між собою сурядним зв’язком;

- пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком;

- виражають однотипні поняття;

- мають переважно однакове морфологічне вираження.

Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті— однорідні підмети.Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті— однорідні присудки.І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю— однорідні додатки.Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу— однорідні означення.Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло— однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими:Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло.

Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними:На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока.

Узагальнювальне слово – слово, що вживається при однорідних компонентах речення, виражає загальне значення однорідних компонентів і є родовим поняттям до них як видових понять: Медична реформа нікого не залишає байдужим: ні пацієнтів, ні лікарів, ні державу.

Розділові знаки між однорідними членами речення

Кома ставиться:

- між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово.

- між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю.

- між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів.

- між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою.

- перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як,що з’єднує однорідні члени:Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.

- коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і),кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником):Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну.

Кома не ставиться:

- коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути.

- між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене.Але:Приходь, посидимо(різні форми дієслів);

- між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим:Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться.

- у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.