13. Характерні риси розпаду родового ладу у різних народів: греків, римлян, древніх германців, слов’ян( Київська Русь) та ін.

Формування майнової нерівності приводить до розпаду первісного суспільства. Це пов'язано з появою регулярного надлишкового продукту і можливості його перерозподілу - індивідуалізації виробництва, приватним привласненням і суспільним поділом праці.

Парцелярна праця як джерело приватного привласнення неминуче приводила до того, що окремі сім'ї опинялися у більш сприятливих умовах, аніж інші. Унаслідок цього в їх руках зосереджувалася відносно більша частина надлишкового продукту. Із розвитком суспільного поділу праці відбувається виокремлення організаційно-управлінської діяльності від виробничої. Це диктувалося ускладненням соціальних структур. Надлишковий продукт робив можливою спеціалізацію, дозволяючи звільнити осіб, залучених до управління, від здобування їжі. Ці особи поступово перетворюються на нетрудову частину населення.

15. Особливості виникнення сучасних держав.

Держава – територіальна спільність класового суспільства, яка за допомогою механізму публічної влади забезпечує основи існування людини й суспільства, а також суверенітет народу.

Виникнення держави як соціального інституту відобразило процеси ускладнення суспільного життя. Її поява відтворила необхідність у задоволенні потреб та інтересів, котрих не могли задовольнити попередні інститути. Перевагами держави є висока спеціалізація в розподілі праці між правлячими, володіння сучасною армією та поліцією, володіння великими матеріальними та іншими ресурсами для здійснення своїх рішень.

17. Публічна влада як основна ознака держави.

Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу

Первісний лад Держава

1) наявність соціальне однорідного позакласового суспільства, що не має антагоністичних протиріч;

2) наявність кровно-родинного поділу населення;

3) наявність публічної влади, яка безпосередньо збігається з усім населенням, виражає і захищає інтереси всього суспільства;

4) відсутність апарату примусу, на який могла б спиратися публічна влада; 1) поява соціальна неоднорідного, класова розшарованого суспільства, яке має антагоністичні протиріччя;

2) поява адміністративно-територіального поділу населення (округи, області та ін.);

3) поява публічної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає і захищає інтереси економічно найзабезпеченішої частини (класу) суспільства і виникла в результаті його соціального розшарування;

4) наявність апарату примусу

5) відсутність розподілу функцій у публічної влади;

6) відсутність збору податків із населення;

7) наявність неписаних правил поведінки - звичаїв. (придушення) – загонів збройних людей у вигляді армії, поліції та ін., на який спирається державний апарат;

5) поява певних функцій (зак., виконавчої) у окремих органів публічної влади;

6) поява офіційної системи оподаткування;

7) поява писаних загальнообов'язкових правил поведінки – юридичних норм.