35. Відокремлення обставин

Відокремлюються:

1) поширені обставини, виражені дієприслівниковим зворотом у будь-якій позиції по відношенню до означуваного дієслова-присудка (При в’їзді в село вершників уже чекали, юрмлячись край доріжки, босоногі діти);

2) обставини, виражені іменниками зі словами незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає (Остап Вишня));

3) непоширені обставини, виражені одиничними дієприслівниками (Мружачись, Софія взяла зі стола маленький срібний дзвоник).

36. Однорідні члени речення.

Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком.

У реченні однорідні члени можуть поєднуватися за допомогою:

1) сполучників сурядності (Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі);

2) інтонації, що на письмі позначається комою або крапкою з комою (В один день затопило ліси, сінокоси, городи);

3) обох цих способів (Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу). Однорідними можуть бути будь-які (і головні, і другорядні) члени речення.

Однорідні члени речення бувають непоширені й поширені.

37. Однорідні означення

ОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ. Однорідними називаються такі означення, які, виражаючи споріднені ознаки, стосуються одного слова і характеризують його з одного боку: кольору, розміру, зовнішнього вигляду, внутрішніх якостей тощо.

Наприклад:

“Неначе вітром принесений, впав на її плече білий, довгий, прозорий серпанок. обсипаний рожами, й оповив її…»(І. Нечуй-Левицький).

38. Неоднорідні означення

Неоднорідними називаються означення, якщо вони характеризують предмет із різних боків: Погідне блакитне небо дихало над землею теплом.

39. Односкладні речення( означено-особові, неозначено-особові, безособові, називні, узагальнено-особові)

Вид односкладного речення	Спосіб вираження головного члена	Приклад
Означено – особові (дію виконує певна особа, яку можна встановити)	дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи теперішнього або майбутнього часу; дієслово наказового способу.	Йду поміж люди (М. Коцюбинський) Не милуй мене шовково (П. Тичина)
Неозначено- особові (дію виконує невизначена особа)	дієслово у формі 3-ї особи множини; дієслово минулого часу у формі множини;	Вже і пороги ось-ось одягнуть в крицю та граніт (Є. Плужник). На другий день тільки про повінь і говорили (О. Довженко).
Безособові (дія або стан, що мисляться незалежно від активного діяча)	1)дієслово у формі 3-ї особи множини; 2)безособове дієслово; безособові форми на -но, -то; особове дієслово в значенні безособового; 3)прислівник (часто сполучається з дієсловом-зв'язкою); 4)інфінітив; 5)заперечне слово нема (немає).	1)Надворі світає. Багато слів написано пером. (Л. Костенко). З поля тягне холодом (А. Головко). 2)На серці у Насті було тихо, весело (М. Коцюбинський). 3)Доволі мовчати! (О. Олесь). Нема на світі Заходу і Сходу (О. Пахльовська).
Узагальнено- особові (дія сприймається узагальнено як властива будь-якій особі)	• дієслово у формі 2-ї особи однини; • дієслово 1-ї або 3-ї особи множини.	Хоч вовком вий! (Нар. тв.). Лежачою не б'ють (Нар. тв.).
Називні (ствердження існування предмета чи явища)	іменник у формі називного відмінка	Сухе надвечір'я (3 газети). Океан чистоти й сяйва (О. Гончар).