ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

1. Вибір моделі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. Вибір, обґрунтування та характеристика матеріалів

1. Характеристика та аналіз вимог до виробу даного виду

2. Розробка вимог до матеріалів для обраної моделі одягу

3. Конструкційна частина

1. Обґрунтування вибору методу технічного моделювання та методики конструювання моделі швейного виробу

2. Відбір вихідних даних

3. Попередній розрахунок конструкції

4. Технічне моделювання конструкції виробу

5. Специфікація деталей крою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4. Підготовчо-розкрійний етап

1. Розробка системи технологічних додатків

2. Розкладка деталей крою швейного виробу

5. Технологічна частина

1. Характеристика способів з’єднання деталей швейного виробу

2. Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу

6. Оцінка якості швейного виробу

1. Характеристика дефектів текстильного походження

2. Характеристика конструктивних дефектів

3. Характеристика технологічних дефектів

4. Рекомендації по догляду за швейним виробом

7. Безпека праці на робочому місці

1. Організація робочого місця

2. Правила безпеки праці при виготовленні швейного виробу

Заключення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ВСТУП

Розвиток одягу, його історичні зміни пов’язані, з одного боку, з модою, а з іншого – зі стилем, що виникає на основі соціально-економічного розвитку суспільства, виявляє його культуру, побут, ставлення до навколишнього світу.

Стиль – у перекладі з грецької stylus – паличка, стрижень для письма – структурна єдність образної системи і прийомів художнього вираження, народжених практикою розвитку архітектури, образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва.

Мода у одязі – це образ, прийнятий більшістю людей, який у певний час набуває широкої популярності. Прийоми крою, декор, добір тканини завжди пов’язані з відповідним періодом розвитку людства і одночасно збігаються з сучасними естетичними критеріями і технологічними можливостями.

Слово «мода» у перекладі з французької означає міра, образ, роль у розвитку і формуванні різних видів одягу. Вважають, що мода зародилась у XII – XIII ст., коли вперше почали носити капелюхи метрової висоти, довгі шлейфи, вузькі чоловічі панталони і взуття із загнутою передньою частиною.

Сучасна мода пропонує багато стильових напрямів оформлення костюму і кожен має право обирати для себе той стиль, який найбільше відповідає змісту його життя та світобачення.

Класичний стиль уособлює перш за все жіноче святкове плаття. Воно, як правило, прилягаючого, напівприлягаючого силуету, вишукане та елегантне, але, в той самий час, просте та зручне. Сучасна мода використовує дуже широку палітру кольорів, присутні, як світлі, так і темні, як стримані так і яскраві тони. Тобто, використовується майже весь кольоровий спектр. Прості лаконічні моделі невеликого об’єму набувають виразності завдяки фактурі тканини.

Моделюючи костюм, художник-модельєр намагається створити таку форму , в якій об’єм, пропорції підкреслювали би природні переваги статури людини і замаскували б її вади. Для виконання цієї важливої й творчої роботи вони вдаються до використання властивостей зорових ілюзій. [11,c.111 – 115].

Тема курсової роботи: «Розробка моделі святкового плаття для жінок середнього віку в умовах індивідуального виробництва».

Об’єкт дослідження: етапи проектування швейних виробів.

Предмет дослідження: виготовлення святкового плаття для жінок середнього віку в умовах індивідуального виробництва.

Метою курсової роботи є розробка модельного ряду платть, а також конструювання, моделювання та технологічна послідовність виготовлення однієї з представлених моделей.

Завдання курсової роботи:

• створити модельний ряд святкових платть для жінок середнього віку (3 моделі) на основі сформульованих вимог до вказаного виду одягу;

• обґрунтувати вибір матеріалів для обраної моделі святкового плаття для жінок середнього віку, розробити конфекційну карту;

• розробити конструкційну основу для плаття напіаприлягаючого силуету;

• виконати технічне моделювання обраної моделі святкового плаття для жінок середнього віку;

• обґрунтувати розкладку деталей крою на тканині;

• скласти технологічну послідовність виготовлення обраної моделі святкового плаття для жінок середнього віку;

• провести оцінку якості швейного виробу.

1. Вибір моделі

Для подальшого аналізу нами створено модельний ряд з трьох святкових суконь для жінок середнього віку відповідно до сучасних модних тенденцій, для яких можна застосувати однотипні методи технологічної обробки та обладнання, єдину базову конструкцію та матеріали однотипні за технологічними властивостями.

Для повної інформації про особливості модельної конструкції подаємо художні та технічні описи моделей.

Модель 1. Сукня святкова, для жінок середнього віку, прямого силуету, виконана з віскозних атласних тканин-партнерів. Фіолетовий колір надає моделі особливої урочистості, а поєднання з поясом із бантом надає моделі особливого шарму.

Технічний опис моделі. Сукня святкова, для жінок середнього віку, на бретелях, із віскозної атласної тканини, із застібкою по спинці на потайний замок «блискавка». Пілочка з відрізною кокеткою, яка оздоблена у вигляді драпіровки, виріз горловини фігурний. Спинка з відрізною кокеткою з середнім швом. Низ сукні розширений.

Модель 2. Сукня святкова, для жінок середнього віку, на бретелях, виконана з віскозних атласних тканин та шифону, гладкофарбованих. Застібка по спинці на потайний замок «блискавка». Пілочка з відрізною кокеткою із драпіровкою, фігурним вирізом горловини, з середнім швом по середині. Спинка з відрізною кокеткою, з середнім швом по середині. Низ сукні розширений.

Модель 3. Сукня святкова, для жінок середнього віку, на бретелях, виконана з тканин компаньйонів: гладкофарбованого атласу і шифону. Застібка по спинці на потайний замок «блискавка». Пілочка з відрізною кокеткою із драпіровкою, яка зав‘язується на бант, з середнім швом, фігурним вирізом горловини. Спинка з відрізною кокеткою, з середнім швом по середині. Низ сукні розширений.

2. ВИБІР, ОБГРУНТУВАННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛІВ

Моделювання пакету матеріалів для одягу – це теоретично обґрунтований процес, у результаті якого здійснюється підбір матеріалів для швейного виробу з метою створення комфортного підодягового мікроклімату.

2.1 Характеристика та аналіз вимог до виробу даного виду

Одяг є предметом першої необхідності людини, він захищає і водночас прикрашає її тіло. Одяг дозволяє людині за будь-яких погодних умов залишатись здоровою, працездатною і привабливою.

Для виготовлення одягу використовується різні матеріали, з різними властивостями відповідно до призначення одягу.

Всі вимоги, які висуваються до виробу, можна поділити на дві групи: споживчі та виробничі. До споживчих вимог відносимо гігієнічні, експлуатаційні, естетичні, технологічні, економічні вимоги.

Жіноча сукня повинна бути зручною та комфортною. Звичайно, при її пошитті не слід забувати і про естетичні вимоги, які тісно пов’язані з модними тенденціями. Адже саме мода визначає силуети, зовнішній вигляд, форму, колір, елементи оздоблення. Враховуючи ці особливості процесу організації швейного виробу, виробничі вимоги відходять на другий план.

2.2. Розробка вимог до матеріалів для обраної моделі одягу

На основі вимог до швейного виробу у відповідності з обраною моделлю і її конструкторсько-технологічною характеристикою розробляються вимоги до матеріалів і встановлюються нормативи по показниках відповідних властивостей.

Для святкової сукні для жінок середнього віку доцільне використання віскозних тканин атласного переплетення.

Тканина атласного (сатинового) переплетення завдяки рідким згином ниток основи і піткання мають гладку і блискучу поверхню. Характерною особливістю цього переплетення є те, що при кожному наступному прокладені нитки піткання ткацький рисунок зсувається на 2 нитки, а не на 1 як в полотняному чи саржевому. Тому мінімальна кількість ниток в рапорті – 5 (R>5).

Якщо лицевий бік утворений з основних перекритть, то тканина називається атласом, а переплетення – атласним, а якщо з уткових – сатиновим, а переплетення – сатиновим.

Сатиновими і атласними переплетеннями виготовляють такі тканини як сатин, атлас, ластик, корсетні тканини, підкладковий сатин та інші.

Тканини даного переплетення характеризуються підвищеною щільністю. Вони є товстішими і важчими у порівнянні з тканинами полотняного і саржевого переплетень. Володіють хорошою еластичністю, м’якістю, мають високу стійкість проти тертя завдяки подовженим перекриттям, однак слабке закріплення довгих перекритть у структурі тканини збільшує їх сипучість.

За хімічним складом віскозні волокна являють собою гідроцелюлозу, яка порівняно з початковою целюлозою має вкорочені молекулярні ланцюги. Ступень полімеризації цих волокон становить 280 – 320, молекулярна маса 45000 – 52000.

Віскозні волокна мають високу гігроскопічність, дуже набухають у воді (100-110 %) і внаслідок цього у мокрому стані втрачають 50-60 % міцності. Вони характеризуються низьким модулем пружності у мокрому стані (25-35 сн/текс). Віскозні волокна мають високе видовження (21-28 %), однак зворотна частина його невелика. Це є причиною високої зминальності виробів з цих волокон і втрати їх форми.

Блискучі віскозні волокна мають порівняно високу стійкість до тертя, світла, багаторазових згинань, матовані волокна характеризуються зниженою стійкістю.

Вони досить стійкі до підвищеної температури. За температури 120° С міцність волокна не змінюється, волокно руйнується під час нагрівання понад 175 ° С.

Віскозні волокна горять швидким жовтим полум’ям, залишаючи після горіння сірий попіл і запах паленого паперу. Їх густина 1,5 – 1,52 г/см.

Віскозні волокна застосовуються в сумішах з бавовною, льоном, вовною та хімічними волокнами для виготовлення сорочкових, платтяних, костюмних, пальтових, декоративних тканин. [14.c.25 – 30].